Аграрний тиждень. Україна
» » ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
» » ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

    ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ


    Технології обробітку ґрунту мають багатовікову історію. Їх розвиток, як відомо, ще з часів древніх шумерів відбувався у напрямі збільшення урожайності, зменшення приведених витрат, мінімалізації шкідливої дії на ґрунт ґрунтообробних знарядь і тяглової сили чи енергозасобів. На жаль, по мірі технічного прогресу, завдяки якому людство отримало вільний доступ до комори природних багатств у вигляді корисних копалин, турбота про землю та її родючість продовжувалась декларувались, але реально вона відійшла на другорядне місце. При цьому технологічні помилки, як правило, виправлялися застосуванням підвищених доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, збільшенням розораності земель тощо.
    Об’єктивно помилковість такого підходу до використання землі і наявність проблеми визнавалась людством тільки тоді, коли природа не витримувала техногенних та екологічних перевантажень і відповідала пиловими бурям, забрудненням води, підвищенням кислотності ґрунтів, їх засоленням, погіршенням якості вирощеної продукції та зниженням урожайності сільськогосподарських культур. По мірі спорожнення зазначеної комори природи і підвищення забруднення навколишнього середовища проблема розроблення і використання раціональних технологій обробітку ґрунту набуває ще більш вагомого значення. Названі проблеми є характерними і для наших українських чорноземів. Катастрофічне зменшення гумусу, яке відбулося за останнє століття, викликає глибоку стурбованість.
    ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
    Загальновідомо, що територія України має 4 грунтово-кліматичних зони, 9 грунтово-кліматичних підзон, 23 номенклатури ґрунтів і 1147 їх видів. Базуючись на цьому, не складно прийти до висновку, що жоден з відомих способів обробітку ґрунту не може бути єдиним для всіх сільськогосподарських угідь.
    В Україні за останні 20-30 років сформувалась так звана диференційована система обробітку ґрунту, яка базується на: поверхневому (0-8 см), мілкому (8-16 см), середньому (16-24 см) та глибокому (24-32 см) способах його обробітку. Для реалізації зазначеної системи обробітку ґрунту на вітчизняному ринку сільськогосподарської техніки представлена достатня номенклатура технічних засобів як вітчизняних заводів виробників, так і зарубіжних фірм. Проблемним є те, що в структурі машинно-тракторного парку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників понад 85% технічних засобів , які відпрацювали свій амортизаційний термін. Крім того, на операціях обробітку ґрунту мало застосовуються потужні агрегати, які базуються на тракторах з потужністю двигуна 250 к.с. і більше. В результаті маємо низьку продуктивність праці, перевитрати пального на 10% і більше, розтягування строків виконання польових робіт, а також збільшення експлуатаційних витрат. Необхідно зазначити, що останній з названих недоліків особливо стає вагомим в умовах наближення оплати праці до європейського рівня. Це підтверджують і результати досліджень за попередні роки науковців ННЦ “ІМЕСГ” , які наведені на рис.1. Невиправдано широке застосування мають одноопераційні агрегати, що також призводить до збільшення питомих енерговитрат і розтягування строків виконання польових робіт. Затримка виконання операцій лущення, дискування, оранки та сівби на одну добу, згідно узагальнених результатів вітчизняних дослідників, призводить до втрати урожаю різних сільськогосподарських культур відповідно у межах: 0,32-0,49; 0,36-0,49; 0,13-0,9; 0,8-1,5%. ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ



    Рис.1. Залежність експлуатаційних затрат орних агрегатів, сформованих на базі тракторів різних класів, від їх річного завантаження в умовах оплати праці тракториста 35грн./год.

    В сучасних умовах, коли різко зменшилися обсяги застосування органічних добрив, підвищилися ціни на пальне та мінеральні добрива, зменшилася чисельність механізаторів, працюючих у сільськогосподарському виробництві, знизився рівень забезпеченості господарств технікою та почав діяти міжнародний контроль за шкідливими викидами в атмосферу, особливо привабливим стає застосування енергоощадних способів обробітку ґрунту, при застосуванні яких збільшується продуктивність агрегатів, зменшуються приведені витрати та екологічне навантаження на довкілля.
    За результатами аналізу систем обробітку ґрунту, які застосовують фермери провідних країн світу, не складно прийти до висновку: використання знаходять не тільки технологій, які передбачають безполицевий його обробіток, мінімізацію глибини обробітку та суміщення виконання технологічних операцій, але й новітні технології, застосування яких передбачає обробіток ґрунту тільки на глибину заробки насіння. Необхідно звернути увагу на те, що зазначений обробіток прийнято здійснювати одночасно з сівбою сільськогосподарських культур за один прохід агрегату . Такий спосіб обробітку ґрунту прийнято називати ”нульовим”, а технологію сівби - “прямою” сівбою. Ці терміни використовуються як синоніми у зв’язку з тим, що, як вже було сказано, обробіток ґрунту і сівба проводяться одночасно.
    ”Нульовий” обробіток ґрунту може мати такі форми реалізації: суцільний, це коли обробіток ґрунту здійснюється суцільно по всій поверхні поля на глибину заробки насіння; смуговий, який передбачає обробіток ґрунту з утворенням смуги певної ширини, в яку здійснюється висів насіння; щілинний, при якому однодисковим робочим органом попередньо на глибину заробки насіння нарізається щілина, в яку після цього здійснюється його висів. Очевидним є залежність можливості способу розміщення насіння за напрямком руху агрегату (тобто рядкового, широкорядкового, стрічкового, суцільного та пунктирного) від варіанта ”нульового” способу обробітку ґрунту. Це узгодження здійснюється на етапі створення технічних засобів з урахуванням їх призначення (для колосових культур чи просапних) та технологій вирощування сільськогосподарських культур.
    Для реалізації технології “прямої” сівби застосовують спеціальні сівалки з додатковими пристроями для обробітку ґрунту або нарізання в ньому вузьких щілин перед проходами сошників. Найбільше розповсюдження знаходять сівалки американської фірми “Джон Дір”, шведської “Ведерстад” і французької “Кюнх” тощо.

    Микола Безуглий,
    віце-президент УААН, член-кореспондент УААН,
    доктор сільськогосподарських наук

    Микола Гаврилюк,
    академік-секретар відділення землеробства і рослинництва,
    член-кореспондент УААН,
    доктор сільськогосподарських наук

    Валерій Адамчук,
    академік-секретар відділення механізації та електрифікації УААН,
    доктор технічних наук





    Схожі новини
  • Плужний, мінімальний, нульовий?
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Потужності вітчизняного машинобудування потрібно нарощувати
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ


Технології обробітку ґрунту мають багатовікову історію. Їх розвиток, як відомо, ще з часів древніх шумерів відбувався у напрямі збільшення урожайності, зменшення приведених витрат, мінімалізації шкідливої дії на ґрунт ґрунтообробних знарядь і тяглової сили чи енергозасобів. На жаль, по мірі технічного прогресу, завдяки якому людство отримало вільний доступ до комори природних багатств у вигляді корисних копалин, турбота про землю та її родючість продовжувалась декларувались, але реально вона відійшла на другорядне місце. При цьому технологічні помилки, як правило, виправлялися застосуванням підвищених доз мінеральних добрив і хімічних засобів захисту рослин, збільшенням розораності земель тощо.
Об’єктивно помилковість такого підходу до використання землі і наявність проблеми визнавалась людством тільки тоді, коли природа не витримувала техногенних та екологічних перевантажень і відповідала пиловими бурям, забрудненням води, підвищенням кислотності ґрунтів, їх засоленням, погіршенням якості вирощеної продукції та зниженням урожайності сільськогосподарських культур. По мірі спорожнення зазначеної комори природи і підвищення забруднення навколишнього середовища проблема розроблення і використання раціональних технологій обробітку ґрунту набуває ще більш вагомого значення. Названі проблеми є характерними і для наших українських чорноземів. Катастрофічне зменшення гумусу, яке відбулося за останнє століття, викликає глибоку стурбованість.
ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
Загальновідомо, що територія України має 4 грунтово-кліматичних зони, 9 грунтово-кліматичних підзон, 23 номенклатури ґрунтів і 1147 їх видів. Базуючись на цьому, не складно прийти до висновку, що жоден з відомих способів обробітку ґрунту не може бути єдиним для всіх сільськогосподарських угідь.
В Україні за останні 20-30 років сформувалась так звана диференційована система обробітку ґрунту, яка базується на: поверхневому (0-8 см), мілкому (8-16 см), середньому (16-24 см) та глибокому (24-32 см) способах його обробітку. Для реалізації зазначеної системи обробітку ґрунту на вітчизняному ринку сільськогосподарської техніки представлена достатня номенклатура технічних засобів як вітчизняних заводів виробників, так і зарубіжних фірм. Проблемним є те, що в структурі машинно-тракторного парку вітчизняних сільськогосподарських товаровиробників понад 85% технічних засобів , які відпрацювали свій амортизаційний термін. Крім того, на операціях обробітку ґрунту мало застосовуються потужні агрегати, які базуються на тракторах з потужністю двигуна 250 к.с. і більше. В результаті маємо низьку продуктивність праці, перевитрати пального на 10% і більше, розтягування строків виконання польових робіт, а також збільшення експлуатаційних витрат. Необхідно зазначити, що останній з названих недоліків особливо стає вагомим в умовах наближення оплати праці до європейського рівня. Це підтверджують і результати досліджень за попередні роки науковців ННЦ “ІМЕСГ” , які наведені на рис.1. Невиправдано широке застосування мають одноопераційні агрегати, що також призводить до збільшення питомих енерговитрат і розтягування строків виконання польових робіт. Затримка виконання операцій лущення, дискування, оранки та сівби на одну добу, згідно узагальнених результатів вітчизняних дослідників, призводить до втрати урожаю різних сільськогосподарських культур відповідно у межах: 0,32-0,49; 0,36-0,49; 0,13-0,9; 0,8-1,5%. ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ



Рис.1. Залежність експлуатаційних затрат орних агрегатів, сформованих на базі тракторів різних класів, від їх річного завантаження в умовах оплати праці тракториста 35грн./год.

В сучасних умовах, коли різко зменшилися обсяги застосування органічних добрив, підвищилися ціни на пальне та мінеральні добрива, зменшилася чисельність механізаторів, працюючих у сільськогосподарському виробництві, знизився рівень забезпеченості господарств технікою та почав діяти міжнародний контроль за шкідливими викидами в атмосферу, особливо привабливим стає застосування енергоощадних способів обробітку ґрунту, при застосуванні яких збільшується продуктивність агрегатів, зменшуються приведені витрати та екологічне навантаження на довкілля.
За результатами аналізу систем обробітку ґрунту, які застосовують фермери провідних країн світу, не складно прийти до висновку: використання знаходять не тільки технологій, які передбачають безполицевий його обробіток, мінімізацію глибини обробітку та суміщення виконання технологічних операцій, але й новітні технології, застосування яких передбачає обробіток ґрунту тільки на глибину заробки насіння. Необхідно звернути увагу на те, що зазначений обробіток прийнято здійснювати одночасно з сівбою сільськогосподарських культур за один прохід агрегату . Такий спосіб обробітку ґрунту прийнято називати ”нульовим”, а технологію сівби - “прямою” сівбою. Ці терміни використовуються як синоніми у зв’язку з тим, що, як вже було сказано, обробіток ґрунту і сівба проводяться одночасно.
”Нульовий” обробіток ґрунту може мати такі форми реалізації: суцільний, це коли обробіток ґрунту здійснюється суцільно по всій поверхні поля на глибину заробки насіння; смуговий, який передбачає обробіток ґрунту з утворенням смуги певної ширини, в яку здійснюється висів насіння; щілинний, при якому однодисковим робочим органом попередньо на глибину заробки насіння нарізається щілина, в яку після цього здійснюється його висів. Очевидним є залежність можливості способу розміщення насіння за напрямком руху агрегату (тобто рядкового, широкорядкового, стрічкового, суцільного та пунктирного) від варіанта ”нульового” способу обробітку ґрунту. Це узгодження здійснюється на етапі створення технічних засобів з урахуванням їх призначення (для колосових культур чи просапних) та технологій вирощування сільськогосподарських культур.
Для реалізації технології “прямої” сівби застосовують спеціальні сівалки з додатковими пристроями для обробітку ґрунту або нарізання в ньому вузьких щілин перед проходами сошників. Найбільше розповсюдження знаходять сівалки американської фірми “Джон Дір”, шведської “Ведерстад” і французької “Кюнх” тощо.

Микола Безуглий,
віце-президент УААН, член-кореспондент УААН,
доктор сільськогосподарських наук

Микола Гаврилюк,
академік-секретар відділення землеробства і рослинництва,
член-кореспондент УААН,
доктор сільськогосподарських наук

Валерій Адамчук,
академік-секретар відділення механізації та електрифікації УААН,
доктор технічних наук





Схожі новини
  • Плужний, мінімальний, нульовий?
  • Уроки весняної посухи на Черкащині
  • Потужності вітчизняного машинобудування потрібно нарощувати
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ
  • ПОШУК ОБ’ЄКТИВНОЇ ОЦІНКИ СИСТЕМ ОБРОБІТКУ ГРУНТУ В УКРАЇНІ

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.