Аграрний тиждень. Україна
» Зернові перспективи
» Зернові перспективи

    Зернові перспективи


    Торік Україна зібрала рекордний урожай зернових - 56,7 млн. т, але попри це сільгоспвиробники не отримали очікуваних прибутків, а зернотрейдери не змогли експортувати запланований обсяг зерна за кордон. Якими будуть перспективи ринку зерна в нинішньому маркетинговому році? На це питання аграрії та експерти шукали відповіді під час Всеукраїнського аграрного форуму, який об’єднав на одній платформі представників уряду, асоціацій, великих і середніх агропідприємств, зернотрейдерів.

     

    Для початку варто сказати, що Міністерство аграрної політики і продовольства збільшило прогноз збору нового врожаю зернових. «За попередніми оцінками, ми казали, що у 2012/13 МР (з 1.07. по 30.06.) - зберемо 45-46 млн. т зернових, - зазначив заступник директора Департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Мінагрополітики Сергій Петренко. - На 28 травня прогноз становить 47,2 млн. т, а сприятлива ситуація, що склалася на півдні країні, дає підстави очікувати, що ми зможемо зібрати навіть більше - до 48 млн. т зернових».

    При такому врожаї в профільному міністерстві припускають, що можна буде експортувати 22-25 млн. т зернових.

     

    Щоб бажане стало реальністю

    За словами президента Української аграрної конфедерації (УАК), голови Ради підприємців при уряді Леоніда Козаченка, нині звучить багато заяв, що Україна за 5 років вироблятиме 80 млн. т зерна. Та втілення прогнозів у реальність, на думку Леоніда Петровича, залежить від низки факторів: «від того, наскільки буде прагматична і реалістична аграрна політика, наскільки вдасться залучити інвестиції в агросектор та наскільки використовуватимуться надсучасні технології в землеробстві. Ми зможемо отримати і понад 100 млн. т зерна, але для цього потрібно насамперед інвестувати в аграрну галузь, щоб досягти певного рівня технологічного забезпечення, - зазначив Леонід Петрович.

    За його підрахунками, аби збільшити виробництво зерна хоча б до 80 млн. т, потрібно інвестувати в зернове господарство близько $10 млрд., а загалом агросектор України потребує $60-70 мільярдів. «На жаль, сільське господарство сьогодні є так званим соціальним донором, який за рахунок власних ресурсів витрачає великі кошти для забезпечення доступності населення до продуктів харчування», - зазначив Леонід Козаченко.

    За даними УАК, 2011 рік дав рекордну суму - 45,6 млрд. грн., яку недоотримало сільське господарство. Якщо в перерахунку на 1 гектар, то виходить, що аграрії втратили 1900 грн. на кожному гектарі. «Це кошти, яких сільгоспвиробників позбавила держава, - пояснює президент УАК. - Це забезпечення так званої стабільності цін, це ручне регулювання 42 видів продовольства (заборонено піднімати ціну більше ніж на 1% протягом місяця, незалежно від зміни ціни на газ, електроенергію чи інші складові затрат), неповернення ПДВ. Загалом приблизно 14 факторів, які спричинили недоотримання коштів».

     

    Прогноз цін на зерно

    Президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко зазначає, що спрогнозувати ціни на зерно майбутнього врожаю нікому не під силу. Приблизно орієнтуватися можна завдяки інформації на сайті Чиказької фондової біржі. «Там можна подивитися ціни на рік уперед, - каже Клименко. - І вже потім робити висновки щодо ціноутворення. Це, можна так сказати, додатковий орієнтир для сільгоспвиробників, а для зернотрейдерів інформація Чиказької фондової біржі є прописною істиною».

    До речі, наприкінці травня ціни на пшеницю на цій фондовій біржі виросли на 16,5%, що є рекордом із червня 2007 року.

    Якщо аналізувати минулий МР, то за даними УЗА найкращі ціни на зерно були в липні. Отримати виробникам і трейдерам хороші прибутки, за словами Володимира Георгійовича, завадило державне рішення - було відмінено повернення ПДВ експортерам зерна і введено оподаткування. Тому закупівельні ціни зменшилися на 30%. «Світова ціна в доларах для всіх країн залишилась незмінною і тільки в Україні через прийняття певних державних рішень ціна зменшилась на 30%, - констатує експерт. - І це призвело до колосальних збитків в аграрному секторі».

    Президент УЗА висловив позицію всіх зернотрейдерів, зазначивши, що вони не потребують повернення ПДВ. «Заборгованість по поверненню ПДВ за три роки сягає близько 1 млрд. гривень. Коли віддадуть ці кошти - незрозуміло. Тому зернотрейдери й не хочуть більше мати справу з ПДВ, і виборювати в держави право на повернення ПДВ вони не будуть», - наголосив Володимир Клименко. Відтак, якщо сільгоспвиробники хочуть мати закупівельну ціну на зерно на 20% більше, то їм доведеться вимагати такої норми як повернення ПДВ самостійно, адже, як зазначає президент УЗА, це гроші насамперед сільгоспвиробника.

    На думку експертів, на ціну впливатиме також і такий фактор як залишки зернових з минулого року. «З 2011-го залишилися значні перехідні залишки. Це стимулюватиме зниження цін на внутрішньому ринку», - зауважила аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. Сформована ситуація вигідна експортерам. Зниження світових запасів зернових і несприятливі погодні умови можуть призвести до підвищення цін на зовнішніх ринках, відмітила вона.

    «Якщо говорити про перехідні запаси зернових культур станом на 1 липня 2012 року, за нашими оцінками вони можуть становити до 11 млн. т, із них пшениці - близько 7 млн., кукурудзи - 2,5 млн., ячменю - 1,2-2 млн. т», - зазначив представник Мінагрополітики Сергій Петренко. На його думку, зазначені обсяги перехідних запасів не допустять зростання цін на ринку сільгосппродуктів. А щодо перехідних запасів зерна в 2012-2013 МР, то за підрахунками Мінагрополітики спільно з Мінекономіки, вони становитимуть не більш ніж 6 млн. тонн.

     

    Зернова кооперація

    Кооперація - це такий інструмент, яким уже давно досить успішно користуються в інших країнах. В Україні ж чергову спробу об'єднати сільгоспвиробників ще три роки тому зробив Аграрний союз України, створивши Асоціацію зернових кооперативів. Активній діяльності цієї організації став на заваді новий Податковий кодекс, за нормами якого обслуговуючий безприбутковий кооператив став підпадати під комерційну діяльність.

    Нині ж в України функціонує Козацький зерновий союз, який об'єднує понад 400 господарств і понад 1 млн. гектарів. «Це найбільший зерновий холдинг в Україні, - зазначає голова Аграрного союзу Геннадій Новіков. - Товаровиробники повинні зрозуміти: вони можуть об'єднати свої зусилля, сформувати позицію на ринку і навіть регулювати виробництво».

    Та поки сільгоспвиробники єдині в одному рішенні - вони не подають заявок на відшкодування втрачених посівів. Кажуть, що не поспішають отримувати державні кошти через корупцію і робочі групи, які створюються спеціально, аби потім відібрати надані їм кошти. Ці слова, які сільгоспвиробники поки не говорять відкрито і офіційно, а лише кулуарно, підтверджує Геннадій Новіков: «300 млн. грн. виділила держава на відшкодування втрати врожаю, і хоча ці кошти сільгоспвиробникам дуже потрібні, вони не поспішають отримувати їх через випадки корупції».

    На початку 2012-го в Мінагрополітики прогнозували, що пересівати доведеться більше 3 млн. га озимих. Утім, за результатами перевірки виявилося, що загинула тільки половина посівів. З них, за даними УЗА, на сьогодні пересіяно понад 1,2 млн. гектарів.

    За словами начальника відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяни Адаменко, цьогоріч урожай озимої пшениці становитиме 12,5 млн. т (у 2011-му - 21,6 млн. т). Урожай жита очікується на рівні минулого року - 0,5 млн. тонн. Ячмінь найбільш постраждав через несприятливі погодні умови, і його врожай становитиме цього року 1,5 млн. т (торік - 3,2 млн. т). «В цілому, на сьогодні ми вважаємо, що валовий збір озимих зернових - пшениця, ячмінь, жито - становитиме 14,5 млн. т, а минулого року це було близько 25,4 млн. тонн», - повідомила Тетяна Адаменко.

    Експерт зазначила, що це перший прогноз Гідрометцентру щодо врожаю озимих, який уточнюватиметься 25 червня.

     

    Питання ГМ-культур

    За висновком учених, можлива економічна вигода для фермерів України від запровадження біотехнологічних сортів сої, кукурудзи, ріпаку та цукрового буряка може сягати понад 4 млрд. грн. щорічно. Порівняльний зріз вже існуючої економічної вигоди від упровадження аграрних біотехнологій у світі, в країнах Європейського Союзу та потенційний економічний ефект, передбачуваний від запровадження біотехнологій в Україні, представив координатор комітету з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації Павло Матюша.

    У світі практика вирощування ГМ-культур вже доволі усталена. А чи готова Україна до цього? Заступник директора Департаменту економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Сергій Петренко зазначив: «Питання впровадження ГМ-технологій в Україні ще не вирішене, але перебуває на стадії вивчення».

    Більш рішучим у цьому питанні виявився радник Президента України Віктор Слаута: «З огляду на те, що в усьому світі аграрні біотехнології досить швидко запроваджуються та активно використовуються у фермерських господарствах, нам важливо не запізнитися з цим в Україні».

    Та ГМ-технології сьогодні не надто турбують сільгоспвиробників. Більш актуальними для них все ж залишаються питання ціни на вирощену продукцію та земельна реформа. Саме в цих напрямках вони потребують стабільності, а потім черга дійде і до біотехнологій.

     

                                                                                                            Людмила ЛЕБІДЬ

     

     





    Схожі новини
  • Що зупинить сільське господарство
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • СВІТОВІ ЦІНИ НА ЗЕРНО КОМПЕНСУЮТЬ АГРАРІЮ НЕДОБІР ПО ВАЛУ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Зернові перспективи


Торік Україна зібрала рекордний урожай зернових - 56,7 млн. т, але попри це сільгоспвиробники не отримали очікуваних прибутків, а зернотрейдери не змогли експортувати запланований обсяг зерна за кордон. Якими будуть перспективи ринку зерна в нинішньому маркетинговому році? На це питання аграрії та експерти шукали відповіді під час Всеукраїнського аграрного форуму, який об’єднав на одній платформі представників уряду, асоціацій, великих і середніх агропідприємств, зернотрейдерів.

 

Для початку варто сказати, що Міністерство аграрної політики і продовольства збільшило прогноз збору нового врожаю зернових. «За попередніми оцінками, ми казали, що у 2012/13 МР (з 1.07. по 30.06.) - зберемо 45-46 млн. т зернових, - зазначив заступник директора Департаменту економічного розвитку та аграрного ринку Мінагрополітики Сергій Петренко. - На 28 травня прогноз становить 47,2 млн. т, а сприятлива ситуація, що склалася на півдні країні, дає підстави очікувати, що ми зможемо зібрати навіть більше - до 48 млн. т зернових».

При такому врожаї в профільному міністерстві припускають, що можна буде експортувати 22-25 млн. т зернових.

 

Щоб бажане стало реальністю

За словами президента Української аграрної конфедерації (УАК), голови Ради підприємців при уряді Леоніда Козаченка, нині звучить багато заяв, що Україна за 5 років вироблятиме 80 млн. т зерна. Та втілення прогнозів у реальність, на думку Леоніда Петровича, залежить від низки факторів: «від того, наскільки буде прагматична і реалістична аграрна політика, наскільки вдасться залучити інвестиції в агросектор та наскільки використовуватимуться надсучасні технології в землеробстві. Ми зможемо отримати і понад 100 млн. т зерна, але для цього потрібно насамперед інвестувати в аграрну галузь, щоб досягти певного рівня технологічного забезпечення, - зазначив Леонід Петрович.

За його підрахунками, аби збільшити виробництво зерна хоча б до 80 млн. т, потрібно інвестувати в зернове господарство близько $10 млрд., а загалом агросектор України потребує $60-70 мільярдів. «На жаль, сільське господарство сьогодні є так званим соціальним донором, який за рахунок власних ресурсів витрачає великі кошти для забезпечення доступності населення до продуктів харчування», - зазначив Леонід Козаченко.

За даними УАК, 2011 рік дав рекордну суму - 45,6 млрд. грн., яку недоотримало сільське господарство. Якщо в перерахунку на 1 гектар, то виходить, що аграрії втратили 1900 грн. на кожному гектарі. «Це кошти, яких сільгоспвиробників позбавила держава, - пояснює президент УАК. - Це забезпечення так званої стабільності цін, це ручне регулювання 42 видів продовольства (заборонено піднімати ціну більше ніж на 1% протягом місяця, незалежно від зміни ціни на газ, електроенергію чи інші складові затрат), неповернення ПДВ. Загалом приблизно 14 факторів, які спричинили недоотримання коштів».

 

Прогноз цін на зерно

Президент Української зернової асоціації (УЗА) Володимир Клименко зазначає, що спрогнозувати ціни на зерно майбутнього врожаю нікому не під силу. Приблизно орієнтуватися можна завдяки інформації на сайті Чиказької фондової біржі. «Там можна подивитися ціни на рік уперед, - каже Клименко. - І вже потім робити висновки щодо ціноутворення. Це, можна так сказати, додатковий орієнтир для сільгоспвиробників, а для зернотрейдерів інформація Чиказької фондової біржі є прописною істиною».

До речі, наприкінці травня ціни на пшеницю на цій фондовій біржі виросли на 16,5%, що є рекордом із червня 2007 року.

Якщо аналізувати минулий МР, то за даними УЗА найкращі ціни на зерно були в липні. Отримати виробникам і трейдерам хороші прибутки, за словами Володимира Георгійовича, завадило державне рішення - було відмінено повернення ПДВ експортерам зерна і введено оподаткування. Тому закупівельні ціни зменшилися на 30%. «Світова ціна в доларах для всіх країн залишилась незмінною і тільки в Україні через прийняття певних державних рішень ціна зменшилась на 30%, - констатує експерт. - І це призвело до колосальних збитків в аграрному секторі».

Президент УЗА висловив позицію всіх зернотрейдерів, зазначивши, що вони не потребують повернення ПДВ. «Заборгованість по поверненню ПДВ за три роки сягає близько 1 млрд. гривень. Коли віддадуть ці кошти - незрозуміло. Тому зернотрейдери й не хочуть більше мати справу з ПДВ, і виборювати в держави право на повернення ПДВ вони не будуть», - наголосив Володимир Клименко. Відтак, якщо сільгоспвиробники хочуть мати закупівельну ціну на зерно на 20% більше, то їм доведеться вимагати такої норми як повернення ПДВ самостійно, адже, як зазначає президент УЗА, це гроші насамперед сільгоспвиробника.

На думку експертів, на ціну впливатиме також і такий фактор як залишки зернових з минулого року. «З 2011-го залишилися значні перехідні залишки. Це стимулюватиме зниження цін на внутрішньому ринку», - зауважила аналітик ІК Dragon Capital Тамара Левченко. Сформована ситуація вигідна експортерам. Зниження світових запасів зернових і несприятливі погодні умови можуть призвести до підвищення цін на зовнішніх ринках, відмітила вона.

«Якщо говорити про перехідні запаси зернових культур станом на 1 липня 2012 року, за нашими оцінками вони можуть становити до 11 млн. т, із них пшениці - близько 7 млн., кукурудзи - 2,5 млн., ячменю - 1,2-2 млн. т», - зазначив представник Мінагрополітики Сергій Петренко. На його думку, зазначені обсяги перехідних запасів не допустять зростання цін на ринку сільгосппродуктів. А щодо перехідних запасів зерна в 2012-2013 МР, то за підрахунками Мінагрополітики спільно з Мінекономіки, вони становитимуть не більш ніж 6 млн. тонн.

 

Зернова кооперація

Кооперація - це такий інструмент, яким уже давно досить успішно користуються в інших країнах. В Україні ж чергову спробу об'єднати сільгоспвиробників ще три роки тому зробив Аграрний союз України, створивши Асоціацію зернових кооперативів. Активній діяльності цієї організації став на заваді новий Податковий кодекс, за нормами якого обслуговуючий безприбутковий кооператив став підпадати під комерційну діяльність.

Нині ж в України функціонує Козацький зерновий союз, який об'єднує понад 400 господарств і понад 1 млн. гектарів. «Це найбільший зерновий холдинг в Україні, - зазначає голова Аграрного союзу Геннадій Новіков. - Товаровиробники повинні зрозуміти: вони можуть об'єднати свої зусилля, сформувати позицію на ринку і навіть регулювати виробництво».

Та поки сільгоспвиробники єдині в одному рішенні - вони не подають заявок на відшкодування втрачених посівів. Кажуть, що не поспішають отримувати державні кошти через корупцію і робочі групи, які створюються спеціально, аби потім відібрати надані їм кошти. Ці слова, які сільгоспвиробники поки не говорять відкрито і офіційно, а лише кулуарно, підтверджує Геннадій Новіков: «300 млн. грн. виділила держава на відшкодування втрати врожаю, і хоча ці кошти сільгоспвиробникам дуже потрібні, вони не поспішають отримувати їх через випадки корупції».

На початку 2012-го в Мінагрополітики прогнозували, що пересівати доведеться більше 3 млн. га озимих. Утім, за результатами перевірки виявилося, що загинула тільки половина посівів. З них, за даними УЗА, на сьогодні пересіяно понад 1,2 млн. гектарів.

За словами начальника відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру Тетяни Адаменко, цьогоріч урожай озимої пшениці становитиме 12,5 млн. т (у 2011-му - 21,6 млн. т). Урожай жита очікується на рівні минулого року - 0,5 млн. тонн. Ячмінь найбільш постраждав через несприятливі погодні умови, і його врожай становитиме цього року 1,5 млн. т (торік - 3,2 млн. т). «В цілому, на сьогодні ми вважаємо, що валовий збір озимих зернових - пшениця, ячмінь, жито - становитиме 14,5 млн. т, а минулого року це було близько 25,4 млн. тонн», - повідомила Тетяна Адаменко.

Експерт зазначила, що це перший прогноз Гідрометцентру щодо врожаю озимих, який уточнюватиметься 25 червня.

 

Питання ГМ-культур

За висновком учених, можлива економічна вигода для фермерів України від запровадження біотехнологічних сортів сої, кукурудзи, ріпаку та цукрового буряка може сягати понад 4 млрд. грн. щорічно. Порівняльний зріз вже існуючої економічної вигоди від упровадження аграрних біотехнологій у світі, в країнах Європейського Союзу та потенційний економічний ефект, передбачуваний від запровадження біотехнологій в Україні, представив координатор комітету з біотехнологій Європейської Бізнес Асоціації Павло Матюша.

У світі практика вирощування ГМ-культур вже доволі усталена. А чи готова Україна до цього? Заступник директора Департаменту економічного розвитку Міністерства аграрної політики та продовольства Сергій Петренко зазначив: «Питання впровадження ГМ-технологій в Україні ще не вирішене, але перебуває на стадії вивчення».

Більш рішучим у цьому питанні виявився радник Президента України Віктор Слаута: «З огляду на те, що в усьому світі аграрні біотехнології досить швидко запроваджуються та активно використовуються у фермерських господарствах, нам важливо не запізнитися з цим в Україні».

Та ГМ-технології сьогодні не надто турбують сільгоспвиробників. Більш актуальними для них все ж залишаються питання ціни на вирощену продукцію та земельна реформа. Саме в цих напрямках вони потребують стабільності, а потім черга дійде і до біотехнологій.

 

                                                                                                        Людмила ЛЕБІДЬ

 

 





Схожі новини
  • Що зупинить сільське господарство
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • СВІТОВІ ЦІНИ НА ЗЕРНО КОМПЕНСУЮТЬ АГРАРІЮ НЕДОБІР ПО ВАЛУ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.