Товарний біржовий ринок в очікуванні регулятора

21 July, Розділ ---, переглядів 10 548

Кабінет Міністрів України направив до Верховної Ради України нову редакцію Закону «Про товарну біржу». В проекті закону враховано досвід країн з розвинутою економікою та наш вітчизняний. Враховано і всі вимоги для подальшого розвитку аграрного ринку.

Активну участь у розробці законопроекту брали фахівці Союзу аграрних бірж України (САБУ). Цією авторитетною організацією розро***ються й інші нормативно-законодавчі акти, що стимулюють подальший розвиток аграрного біржового ринку. САБУ плідно співпрацює з Секретаріатом Президента України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством аграрної політики України. Докладніше розповісти про діяльність та пропозиції Союзу аграрних бірж України ми попросили генерального директора цієї організації Бориса Беренштейна.

Борисе Леонідовичу, Союз аграрних бірж України, який Ви очолюєте, нещодавно запропонував створити центральний регулятивний державний орган виконавчої влади з питань товарного біржового ринку. Якою має бути концепція цього нововведення?

- Сьогодні у зв’язку з економічною зацікавленістю товаровиробників у використанні переваг біржової торгівлі є нагальна необхідність у подальшому розвитку та вдосконаленні товарного біржового ринку шляхом запровадження системи актуальних організаційно-правових та інших заходів.

Вони будуть спрямовані на посилення процесу лібералізації та детінізації, прозорості ціноутворення, формування й розвитку інфраструктури товарного біржового ринку (ТБР). А вже важливою віхою у формуванні ТБР є створення й налагоджування системи його регулювання з боку держави.

Розвиток цього сегменту має знайти своє відображення в макроекономічній стратегії країни та відігравати важливу роль у формуванні національної економіки.

Справа в тому, що забезпечення реалізації єдиної державної політики в сфері товарного біржового ринку сприяє запровадженню нових біржових технологій, таких як ф’ючерсні та опціонні угоди, гарантії їх виконання (кліринг), а також адаптації вже діючих біржових механізмів до існуючих економічних умов.

Для забезпечення єдиної державної політики, що є найактуальнішим саме в аграрному секторі, у сфері економічної діяльності біржового товарного ринку потрібно створити регулятивний державний орган, який би вирішував питання координації та сприяв організації загальнонаціонального й регіонального фінансового обігу як ключового механізму визначення цін на стратегічні товари. Такий центральний державний орган виконавчої влади потрібен для вдосконалення існуючої системи та подальшої розбудови інфраструктур товарного біржового ринку.

Довідково: 15 жовтня 2003 року чотирнадцять провідних бірж України створили Союз аграрних бірж України (надалі САБУ). Його засновниками стали :

- Київська агропромислова біржа “Київагропромбіржа” (м. Київ);

- Товарна біржа агропромислового комплексу центральних областей України (м. Черкаси);

- Кримська універсальна біржа (м. Сімферополь, АР Крим);

- Луганська агропромислова товарна біржа (м. Луганськ);

- Тернопільська агропромислова біржа (м. Тернопіль);

- Товарна біржа “Катеринославська” (м. Дніпропетровськ);

- Товарна біржа “Українська ф’ючерсна біржа” (м. Київ);

- Чернігівська обласна товарна агропромислова біржа (м. Чернігів);

- Чорноморська товарна біржа агропромислового комплексу (м. Миколаїв);

- Українська універсальна біржа (м. Полтава);

- Одеська товарна біржа (м. Одеса);

- Універсальна біржа “Примус” (м. Краматорськ Донецької обл.);

- Універсальна біржа “Україна” (м. Харків);

- Рівненська міжрегіональна універсальна товарно-майнова біржа “Прайс” (м. Рівне).

- А якими є завдання пропонованої Вами регулятивної структури?

- Їх чимало. По-перше, це – формування та забезпечення єдиної державної політики щодо розвитку й функціонування організованого біржового товарного ринку як чинника ринкового планування, ціноутворення та забезпечення можливої стабілізації цін при інфляційних процесах.

По-друге – координація діяльності центральних органів державної виконавчої влади з питань функціонування біржового товарного ринку. По-третє – залучення урядових структур, державних і недержавних організацій для сприяння розвитку товарного біржового ринку. По-четверте – розгляд і реєстрація Правил біржової торгівлі, в тому числі строковими інструментами – опціонами та ф’ючерсами. По-п’яте – затвердження єдиних правил випуску й обігу товарних деривативів і розробки пропозицій щодо їх вдосконалення.

Потрібно також упорядкувати діяльність біржових посередників; утворити інформаційний простір для відкритості торгівлі та визначення ціноутворення з урахуванням кількісних запасів і потреб товарного ринку України, визначення експортного потенціалу держави; сприяти гарантуванню виконання біржових угод через утворення розрахунково-клірингових установ, застосування іпотек, страхування, простих і подвійних складських свідоцтв.

Необхідна й координація роботи з фахової підготовки (підвищення кваліфікації) спеціалістів з питань біржового товарного ринку та біржових посередників. Потрібне сприяння впровадженню нових для України біржових технологій – ф’ючерсних та опціонних угод, електронних біржових торговельно-інформаційних систем. І це ще не все.

Для найкращої організації регулятивного державного органу його варто наділити ще трьома важливими функціями. А саме – призначати на сертифіковані біржі своїх представників, які мали б контролювати виконання біржами законодавства України, сертифікувати суб'єкти біржового товарного ринку (товарні біржі, біржових посередників, біржові склади, електронні біржові торговельно-інформаційні системи, клірингові установи), провадити контрольно-наглядові та дозвільно-реєстраційні функції.

- А якою має бути правова основа функціонування товарного біржового ринку?

- Це дуже важливе питання. Центральний державний орган виконавчої влади з питань товарного біржового ринку для того й потрібен, щоб налагодити єдиний правовий механізм функціонування цього ринку, особливо в сегменті строкових інструментів – опціонів і ф’ючерсів.

Центральний державний орган виконавчої влади, що забезпечуватиме здійснення єдиної державної політики в організації запровадження торгівлі товарними деривативами, базовим активом яких є товарна продукція, також сприятиме:

- використанню товарних бірж для росту експорту вітчизняної продукції за реальними світовими цінами;

- використанню електронної торгово-інформаційної мережі в біржовій торгівлі для наближення біржових технологій до товаровиробника;

- утвердженню позицій України на пріоритетних ринках країн СНД, Європейського співтовариства, Східної Європи, Азії та Африки;

- розбудові зовнішніх ринків збуту, ґрунтуючись на розширенні партнерських зв'язків з міжнародними компаніями та товарними біржами інших країн;

- участі в забезпеченні виконання Програми заходів щодо вступу України до Світової організації торгівлі;

- створенню умов для співпраці з міжнародними фінансовими організаціями з використанням механізму біржової торгівлі;

- узгодженню дій між Кабінетом Міністрів України та професійними об’єднаннями різних галузей з формування ефективних ринків збуту вітчизняної продукції.

Отже, пропозиції САБУ доволі змістовні. Сподіваємося, після їх запровадження у правилах гри на товарному біржовому ринку буде більше ладу.

Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ