Аграрний тиждень. Україна
» » Кредитна арифметика
» » Кредитна арифметика

    Кредитна арифметика


    Нині в Україні - понад 170 банків, і третина з них надає кредити сільгоспвиробникам. Попри це на початок весняно-польових робіт українські аграрії отримали кредитів лише на 63% від потреби. Чому вони не беруть кредити та яким є об’єм кредитного портфелю для агросектору?

     

    В Мінагрополітики порахували: дефіцит коштів на весняно-польову кампанію складає приблизно 8 млрд. гривень. За словами директора Департаменту фінансово-кредитної політики Баграта Ахіджанова, це відбулося за рахунок збільшення витрат на посівну кампанію, зокрема на насіння, добрива та засоби захисту рослин. Загалом весняно-польову кампанію в профільному міністерстві оцінили у 39 млрд. грн. (на 1,7 млрд. грн. більше проти минулого року). При цьому у аграрному відомстві зазначають, що власними коштами аграрії забезпечені на 31 млрд. грн., а їх дефіцит вони планують перекрити за рахунок запозичених коштів: 3,7 млрд. грн. складуть комерційні кредити, 4 млрд. - банківські.

    Під час селекторної наради з питань проведення комплексу весняно-польових робіт у 2013 р. перший віце-прем’єр-міністр України Сергій Арбузов зазначив, що сільгоспвиробники отримали понад 4,7 млрд. грн. кредитних коштів. Утім, ця сума становить лише 63% до потреби (7,5 млрд. грн.).

    «Підприємства агропромислового комплексу мають можливість отримувати кредити в будь-якому вигідному для них банку, де є необхідні кредитні ресурси, - стверджують в Мінагрополітики. - Процентні ставки, під які сільгоспвиробники залучають кредити для проведення весняно-польових робіт, складають від 12,6 до 28% річних. Найбільші обсяги кредитів надаються ПАТ «УніКредит Банк», АБ «Південний», ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», Європейським банком реконструкції та розвитку, ПАТ «Укргазбанк», ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та ВАТ «Креді Агріколь Банк».

    Насправді такі кредити можуть взяти тільки великі сільгосппідприємства та агрохолдинги. За словами представника ІFC в Україні Олени Волошиної, лише великі агрокомпанії з серйозним балансом і активами можуть розраховувати на інвестиції з боку міжнародних фінансових організацій. Крім того, такі компанії можуть залучити кредитні ресурси з інших країн.

    Під час Інвестиційного Агробізнес Форуму «Інвестиційні стратегії для іноземних інвесторів в агросекторі України» заступник голови правління УкрСиббанк BNP Paribas Group Жан-Люк Дегель розповів, що їх банківська установа кредитує сільгоспвиробників на термін до 18 місяців. «Маємо пропозицію по двом типам фінансування – до врожаю та зерно на зберігання, - розповідає представник банку. – Щоб отримати кошти, сільгоспвиробник має підтвердити свої корпоративні права на власність землі та заставити майбутній врожай».

    Для малих і середніх агровиробників - фермерів та власників особистих селянських господарств - кредитні кошти недосяжні. За словами керівника напрямку «Розвиток фінансування малих та середніх виробників» Проекту USAID «АгроІнвест» Наталії Ліщитович, одним із найбільш суттєвих бар’єрів залишається дорожнеча агрокредитування та завищені вимоги до застави. Такі висновки експерти зробили, беручи до уваги результати загальнонаціонального дослідження поточного стану малих і середніх сільгоспвиробників. Наталія Ліщитович підкреслила, що такі високі вимоги до застави при наданні банківських кредитів невиправдані. «Існують інші механізми хеджування ризиків, на які банкірам та представникам кредитних спілок варто було б звернути увагу».

    Голова інвестиційно-банківського підрозділу АТ «Сбербанк России» Олексій Ращупкин підтвердив, що банківські установи готові кредитувати аграріїв, але проблема в тому, що не кожне агропідприємство може надати заставу, яка б влаштовувала банк. Але ті сільгоспвиробники, яким вдається взяти кредит в банківських установах, добре зарекомендували себе. За статистикою, рівень повернення аграріями банківських кредитів сягає 95%. Саме ця обставина стимулює співпрацю банківського сектору з аграрним.

    І якщо комусь із сільгоспвиробників з банком не по дорозі, то він може звернутися за позичкою до кредитної спілки. Це варіант для середніх і малих сільгосппідприємств. Як зазначає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) Вікторія Волковська, торік кредитні спілки, які входять до складу ВАКС, видали позик на понад 1,5 млрд. гривень. Середній розмір кредиту – 9-9,5 тис. гривень. При цьому сільськогосподарський кредит, який переважно надається власникам особистих селянських господарств, сягає 7 тис. грн., а фермерський – 40 тис. гривень.

    Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич не вбачає браку кредитних пропозицій для аграріїв, але звертає увагу на їх дорожнечу. За його словами, в середньому процентна ставка банківського кредиту складає 20%. На думку Баграта Ахіджанова, аби українські аграрії були конкурентоспроможними, вони повинні отримувати кредити хоча б під 7-10% річних.

    Але поки що такі відсотки залишаються мрією для українських аграріїв. Чергову посівну вони провели на 80% за власні кошти, решту – позичали. Хочеться відзначити, що з 39 млрд. грн. аграрії отримали лише 291,6 млн. грн., або 3,8% державної підтримки (за рахунок коштів, передбачених Аграрному фонду для форвардних закупівель об'єктів державного цінового регулювання та коштів місцевих бюджетів).

    Людмила ЛЕБІДЬ





    Схожі новини
  • Кредити для аграріїв дешевшають
  • Сумлінність довірі не товариш?
  • Українські аграрії залучили майже 3 мільярда гривень кредитів
  • Весняна посівна обійдеться полтавським аграріям в 3,2 млрд грн
  • Аграрії Херсонщини залучили 75 мільйонів гривень кредитів для весняно-польових робіт

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Фотозвіти
Новини техніки
Рослинництво
Тваринництво
Відео

Кредитна арифметика


Нині в Україні - понад 170 банків, і третина з них надає кредити сільгоспвиробникам. Попри це на початок весняно-польових робіт українські аграрії отримали кредитів лише на 63% від потреби. Чому вони не беруть кредити та яким є об’єм кредитного портфелю для агросектору?

 

В Мінагрополітики порахували: дефіцит коштів на весняно-польову кампанію складає приблизно 8 млрд. гривень. За словами директора Департаменту фінансово-кредитної політики Баграта Ахіджанова, це відбулося за рахунок збільшення витрат на посівну кампанію, зокрема на насіння, добрива та засоби захисту рослин. Загалом весняно-польову кампанію в профільному міністерстві оцінили у 39 млрд. грн. (на 1,7 млрд. грн. більше проти минулого року). При цьому у аграрному відомстві зазначають, що власними коштами аграрії забезпечені на 31 млрд. грн., а їх дефіцит вони планують перекрити за рахунок запозичених коштів: 3,7 млрд. грн. складуть комерційні кредити, 4 млрд. - банківські.

Під час селекторної наради з питань проведення комплексу весняно-польових робіт у 2013 р. перший віце-прем’єр-міністр України Сергій Арбузов зазначив, що сільгоспвиробники отримали понад 4,7 млрд. грн. кредитних коштів. Утім, ця сума становить лише 63% до потреби (7,5 млрд. грн.).

«Підприємства агропромислового комплексу мають можливість отримувати кредити в будь-якому вигідному для них банку, де є необхідні кредитні ресурси, - стверджують в Мінагрополітики. - Процентні ставки, під які сільгоспвиробники залучають кредити для проведення весняно-польових робіт, складають від 12,6 до 28% річних. Найбільші обсяги кредитів надаються ПАТ «УніКредит Банк», АБ «Південний», ПАТ «Перший Український Міжнародний банк», Європейським банком реконструкції та розвитку, ПАТ «Укргазбанк», ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль» та ВАТ «Креді Агріколь Банк».

Насправді такі кредити можуть взяти тільки великі сільгосппідприємства та агрохолдинги. За словами представника ІFC в Україні Олени Волошиної, лише великі агрокомпанії з серйозним балансом і активами можуть розраховувати на інвестиції з боку міжнародних фінансових організацій. Крім того, такі компанії можуть залучити кредитні ресурси з інших країн.

Під час Інвестиційного Агробізнес Форуму «Інвестиційні стратегії для іноземних інвесторів в агросекторі України» заступник голови правління УкрСиббанк BNP Paribas Group Жан-Люк Дегель розповів, що їх банківська установа кредитує сільгоспвиробників на термін до 18 місяців. «Маємо пропозицію по двом типам фінансування – до врожаю та зерно на зберігання, - розповідає представник банку. – Щоб отримати кошти, сільгоспвиробник має підтвердити свої корпоративні права на власність землі та заставити майбутній врожай».

Для малих і середніх агровиробників - фермерів та власників особистих селянських господарств - кредитні кошти недосяжні. За словами керівника напрямку «Розвиток фінансування малих та середніх виробників» Проекту USAID «АгроІнвест» Наталії Ліщитович, одним із найбільш суттєвих бар’єрів залишається дорожнеча агрокредитування та завищені вимоги до застави. Такі висновки експерти зробили, беручи до уваги результати загальнонаціонального дослідження поточного стану малих і середніх сільгоспвиробників. Наталія Ліщитович підкреслила, що такі високі вимоги до застави при наданні банківських кредитів невиправдані. «Існують інші механізми хеджування ризиків, на які банкірам та представникам кредитних спілок варто було б звернути увагу».

Голова інвестиційно-банківського підрозділу АТ «Сбербанк России» Олексій Ращупкин підтвердив, що банківські установи готові кредитувати аграріїв, але проблема в тому, що не кожне агропідприємство може надати заставу, яка б влаштовувала банк. Але ті сільгоспвиробники, яким вдається взяти кредит в банківських установах, добре зарекомендували себе. За статистикою, рівень повернення аграріями банківських кредитів сягає 95%. Саме ця обставина стимулює співпрацю банківського сектору з аграрним.

І якщо комусь із сільгоспвиробників з банком не по дорозі, то він може звернутися за позичкою до кредитної спілки. Це варіант для середніх і малих сільгосппідприємств. Як зазначає президент Всеукраїнської асоціації кредитних спілок (ВАКС) Вікторія Волковська, торік кредитні спілки, які входять до складу ВАКС, видали позик на понад 1,5 млрд. гривень. Середній розмір кредиту – 9-9,5 тис. гривень. При цьому сільськогосподарський кредит, який переважно надається власникам особистих селянських господарств, сягає 7 тис. грн., а фермерський – 40 тис. гривень.

Президент Асоціації фермерів та приватних землевласників України Микола Миркевич не вбачає браку кредитних пропозицій для аграріїв, але звертає увагу на їх дорожнечу. За його словами, в середньому процентна ставка банківського кредиту складає 20%. На думку Баграта Ахіджанова, аби українські аграрії були конкурентоспроможними, вони повинні отримувати кредити хоча б під 7-10% річних.

Але поки що такі відсотки залишаються мрією для українських аграріїв. Чергову посівну вони провели на 80% за власні кошти, решту – позичали. Хочеться відзначити, що з 39 млрд. грн. аграрії отримали лише 291,6 млн. грн., або 3,8% державної підтримки (за рахунок коштів, передбачених Аграрному фонду для форвардних закупівель об'єктів державного цінового регулювання та коштів місцевих бюджетів).

Людмила ЛЕБІДЬ





Схожі новини
  • Кредити для аграріїв дешевшають
  • Сумлінність довірі не товариш?
  • Українські аграрії залучили майже 3 мільярда гривень кредитів
  • Весняна посівна обійдеться полтавським аграріям в 3,2 млрд грн
  • Аграрії Херсонщини залучили 75 мільйонів гривень кредитів для весняно-польових робіт

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.