Аграрний тиждень. Україна
» » Найліпший стратегічний партнер товаровиробників – держава
» » Найліпший стратегічний партнер товаровиробників – держава

    Найліпший стратегічний партнер товаровиробників – держава


    Як сьогодні вижити під час світової фінансової кризи? Це риторичне запитання. На жаль, наша держава виявилася непідготовленою до цього лиха. Тож тепер страждають всі українці. 

    Зроруміло, переважна більшість бізнесменів, промисловців, державних чиновників, політиків шукають шляхи виходу: світ прагне об’єднати свої зусилля навколо подолання фінансово-економічної кризи. Чого поки що не скажеш про вітчизняний політично-економічно-фінансовий бомонд. Адже чуємо лише зведення рахунків з трибуни Верховної Ради, в телестудіях, на радіоканалах і шпальтах різноманітних видань.

    altОднією з перших в Україні забила на сполох Рада національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України, що має в своєму складі понад 60 професійних об’єднань усіх галузей вітчизняної економіки. Представники ради стверджують, спираючись на конкретні цифри: українські товаровиробники перебувають у критичному стані. Це наслідок негативного впливу багатьох факторів. Один з них - значно погіршила ситуацію світова фінансова криза. І виникла небезпека самого існування практично всіх українських галузей виробництва. А постраждають від цього, в першу чергу, пересічні громадяни, яким загрожує масове безробіття.

    Експерти вважають, що головним фактором критичного стану наших товаровиробників є значний обсяг імпорту найрізноманітніших товарів, що упродовж кількох років зростав значними темпами. А найприкріше те, що в більшості випадків він здійснювався на таких механізмах, що створювали нерівні конкурентні умови саме для вітчизняних виробників. Тож неконтрольований, масовий імпорт, створивши негативне сальдо торговельного і платіжного балансу України, став передумовою української економічної кризи.

    Ще одна суттєва проблема. Банки або призупинили кредитні програми взагалі, або пропонують кредити на таких умовах, що більшість підприємств неспроможні їх виконати. Тож нормальний доступ до кредитних ресурсів відсутній. А без цього прогнозовано і стабільно не може функціонувати жодний завод, фабрика, сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство.

    Однак на цьому митарства наших виробників не завершуються. Адже ті підприємства, які вже отримали валютні кредити для реалізації інвестиційних програм, опинилися в іншій надважкій ситуації – як погасити взяті кредити через штучну значну курсову різницю. Сьогодні вже навіть Національний банк разом із Урядом неспроможні втримати падіння курсу гривні.

    Не гаячи часу, вітчизняні виробники звернулися з відкритим листом до Президента, Прем’єр-міністра, голови Верховної Ради та голови Національного банку, зокрема, зазначивши: «Національні товаровиробники глибоко занепокоєні поглибленням економічної і фінансової кризи в країні, дестабілізацією макроекономічних показників, катастрофічним спадом виробництва, різким зменшенням доходів населення і посиленням соціальної напруги в суспільстві». Саме тому вони вимагають від органів виконавчої та законодавчої влади об’єднати зусилля для термінового вирішення невідкладних проблем, спрямованих на зменшення негативних наслідків фінансово-економічної кризи для народу України.

    Для цього потрібно негайно стабілізувати ситуацію на фінансовому ринку шляхом поліпшення діяльності державних і комерційних банків, зміцнити гривню, захистити клієнтів банківських установ, використання бюджетних коштів і кредитних ресурсів.

    Представники Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабміні пропонують розробити програму рефінансування НБУ кредитів, що були надані банками реальному сектору економіки, запровадити систему кредитування реального сектору економіки під заставу невідшкодованого ПДВ і відтермінувати погашення кредитів для товаровиробників, сільськогосподарських і переробних підприємств.

    Для підтримки власного виробництва члени ради пропонують запровадити реалізацію інфраструктурних проектів за державні кошти або кошти, які залучені під державні гарантії. Це, зокрема, проекти з будівництва інфраструктури до Євро-2012, розвитку автотранспортної та залізничної системи України, розвитку інфраструктури села та сільського комплексу. Крім того, розробити та запровадити програму будівництва дешевого житла, залучивши для цього винятково вітчизняні будівельні організації та постачальників будівельних матеріалів і конструкцій.

    Виробничники просять серйозну увагу звернути на активні заходи з захисту інтересів національних виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках. Адже в умовах світової фінансово-економічної кризи слід очікувати застосування проти поставок української продукції обмежувальних заходів на зовнішніх ринках. Для цього органи державної влади повинні дотримуватися активної політики захисту інтересів українських виробників та експортерів на ринках інших країн.

    На переконання фахівців ради, слід також запровадити жорсткі процедури контролю за імпортом, щоб не допустити завезення товарів, які не відповідають національним ветеринарним, санітарним, фітосанітарним, екологічним, фармакологічним стандартам. При цьому необхідно використовувати і фінансові важелі впливу для регулювання обсягу якості імпорту.

    В ситуації, що склалася на світових ринках, автори звернення акцентують увагу очільників держави і на поглиблення співпраці з галузевими об’єднаннями. Вони пропонують не допускати надмірного зниження економічних стимулів для суб’єктів господарювання (зниження граничної рентабельності до неприйнятного рівня), що призводить до збільшення частки тіньового ринку і недостатніх обсягів пропозицій відповідних товарних категорій, а також вжити заходи з детінізації економіки, створити рівні умови оподаткування всіх суб’єктів господарювання.

    На думку представників професійних об’єднань усіх галузей економіки України, ключовим напрямком державної політики має стати підтримка і захист власного товаровиробника та приватного бізнесу, сприяння розвитку і законодавчого оформлення різних форм власності, гарантії визнаних у світі форм ринкової конкуренції та реальне, захищене від втручання центральних і місцевих органів влади, функціонування підприємницьких і посередницьких структур.

    Тетяна МОТОРНА





    Схожі новини
  • Сталому розвитку економіки України сприятиме пожвавлення внутрішнього виробництва
  • "Аграрні" зобов’язання України перед СОТ треба переглянути
  • Звернення учасників урочистого засідання з нагоди 40-річчя Аграрного союзу України
  • Віктор Слаута провів засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України
  • М’ясо має бути вітчизняним

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Найліпший стратегічний партнер товаровиробників – держава


Як сьогодні вижити під час світової фінансової кризи? Це риторичне запитання. На жаль, наша держава виявилася непідготовленою до цього лиха. Тож тепер страждають всі українці. 

Зроруміло, переважна більшість бізнесменів, промисловців, державних чиновників, політиків шукають шляхи виходу: світ прагне об’єднати свої зусилля навколо подолання фінансово-економічної кризи. Чого поки що не скажеш про вітчизняний політично-економічно-фінансовий бомонд. Адже чуємо лише зведення рахунків з трибуни Верховної Ради, в телестудіях, на радіоканалах і шпальтах різноманітних видань.

altОднією з перших в Україні забила на сполох Рада національних асоціацій товаровиробників при Кабінеті Міністрів України, що має в своєму складі понад 60 професійних об’єднань усіх галузей вітчизняної економіки. Представники ради стверджують, спираючись на конкретні цифри: українські товаровиробники перебувають у критичному стані. Це наслідок негативного впливу багатьох факторів. Один з них - значно погіршила ситуацію світова фінансова криза. І виникла небезпека самого існування практично всіх українських галузей виробництва. А постраждають від цього, в першу чергу, пересічні громадяни, яким загрожує масове безробіття.

Експерти вважають, що головним фактором критичного стану наших товаровиробників є значний обсяг імпорту найрізноманітніших товарів, що упродовж кількох років зростав значними темпами. А найприкріше те, що в більшості випадків він здійснювався на таких механізмах, що створювали нерівні конкурентні умови саме для вітчизняних виробників. Тож неконтрольований, масовий імпорт, створивши негативне сальдо торговельного і платіжного балансу України, став передумовою української економічної кризи.

Ще одна суттєва проблема. Банки або призупинили кредитні програми взагалі, або пропонують кредити на таких умовах, що більшість підприємств неспроможні їх виконати. Тож нормальний доступ до кредитних ресурсів відсутній. А без цього прогнозовано і стабільно не може функціонувати жодний завод, фабрика, сільськогосподарське підприємство, фермерське господарство.

Однак на цьому митарства наших виробників не завершуються. Адже ті підприємства, які вже отримали валютні кредити для реалізації інвестиційних програм, опинилися в іншій надважкій ситуації – як погасити взяті кредити через штучну значну курсову різницю. Сьогодні вже навіть Національний банк разом із Урядом неспроможні втримати падіння курсу гривні.

Не гаячи часу, вітчизняні виробники звернулися з відкритим листом до Президента, Прем’єр-міністра, голови Верховної Ради та голови Національного банку, зокрема, зазначивши: «Національні товаровиробники глибоко занепокоєні поглибленням економічної і фінансової кризи в країні, дестабілізацією макроекономічних показників, катастрофічним спадом виробництва, різким зменшенням доходів населення і посиленням соціальної напруги в суспільстві». Саме тому вони вимагають від органів виконавчої та законодавчої влади об’єднати зусилля для термінового вирішення невідкладних проблем, спрямованих на зменшення негативних наслідків фінансово-економічної кризи для народу України.

Для цього потрібно негайно стабілізувати ситуацію на фінансовому ринку шляхом поліпшення діяльності державних і комерційних банків, зміцнити гривню, захистити клієнтів банківських установ, використання бюджетних коштів і кредитних ресурсів.

Представники Ради національних асоціацій товаровиробників при Кабміні пропонують розробити програму рефінансування НБУ кредитів, що були надані банками реальному сектору економіки, запровадити систему кредитування реального сектору економіки під заставу невідшкодованого ПДВ і відтермінувати погашення кредитів для товаровиробників, сільськогосподарських і переробних підприємств.

Для підтримки власного виробництва члени ради пропонують запровадити реалізацію інфраструктурних проектів за державні кошти або кошти, які залучені під державні гарантії. Це, зокрема, проекти з будівництва інфраструктури до Євро-2012, розвитку автотранспортної та залізничної системи України, розвитку інфраструктури села та сільського комплексу. Крім того, розробити та запровадити програму будівництва дешевого житла, залучивши для цього винятково вітчизняні будівельні організації та постачальників будівельних матеріалів і конструкцій.

Виробничники просять серйозну увагу звернути на активні заходи з захисту інтересів національних виробників на внутрішньому та зовнішньому ринках. Адже в умовах світової фінансово-економічної кризи слід очікувати застосування проти поставок української продукції обмежувальних заходів на зовнішніх ринках. Для цього органи державної влади повинні дотримуватися активної політики захисту інтересів українських виробників та експортерів на ринках інших країн.

На переконання фахівців ради, слід також запровадити жорсткі процедури контролю за імпортом, щоб не допустити завезення товарів, які не відповідають національним ветеринарним, санітарним, фітосанітарним, екологічним, фармакологічним стандартам. При цьому необхідно використовувати і фінансові важелі впливу для регулювання обсягу якості імпорту.

В ситуації, що склалася на світових ринках, автори звернення акцентують увагу очільників держави і на поглиблення співпраці з галузевими об’єднаннями. Вони пропонують не допускати надмірного зниження економічних стимулів для суб’єктів господарювання (зниження граничної рентабельності до неприйнятного рівня), що призводить до збільшення частки тіньового ринку і недостатніх обсягів пропозицій відповідних товарних категорій, а також вжити заходи з детінізації економіки, створити рівні умови оподаткування всіх суб’єктів господарювання.

На думку представників професійних об’єднань усіх галузей економіки України, ключовим напрямком державної політики має стати підтримка і захист власного товаровиробника та приватного бізнесу, сприяння розвитку і законодавчого оформлення різних форм власності, гарантії визнаних у світі форм ринкової конкуренції та реальне, захищене від втручання центральних і місцевих органів влади, функціонування підприємницьких і посередницьких структур.

Тетяна МОТОРНА





Схожі новини
  • Сталому розвитку економіки України сприятиме пожвавлення внутрішнього виробництва
  • "Аграрні" зобов’язання України перед СОТ треба переглянути
  • Звернення учасників урочистого засідання з нагоди 40-річчя Аграрного союзу України
  • Віктор Слаута провів засідання Координаційної ради з питань аграрної політики при Кабінеті Міністрів України
  • М’ясо має бути вітчизняним

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.