Аграрний тиждень. Україна
» » 25 оптових ринків: міф чи реальність?
» » 25 оптових ринків: міф чи реальність?

    25 оптових ринків: міф чи реальність?


    Торік українські аграрії красномовно довели, що вміють вирощувати високі врожаї й ладні годувати світ. Але чому ж тоді статки вітчизняних сільгоспвиробників не зростають пропорційно до виробленої продукції?   Після жнив щороку нагадує про себе одна й та сама слабка ланка в ланцюгу „від поля до столу" - відсутність цивілізованого ринку сільгосппродукції, на якому б усі гравці добросовісно працювали б за одними взаємовигідними й справедливими чітко визначеними правилами. Не треба далеко, ходімо до будь-якого найближчого звичайного ринку. Відшукайте там хоч одного справжнього виробника. Марно. altХоча всі торгівці й мають довідки, що нібито все вони виростили самі. А чи так є насправді? Навряд. Вони й сапи в руках не тримали, щоби прополоти картоплю, що нею торгують. Й жмені корму не дали тій свині, з якої вам пропонують сало чи м'ясо. Папірці ж про «продукт з власного подвір'я» - для податкової. Щоб ані копійчини до бюджету не платити. Чому ж селянин чи фермер сам не продає на ринку те, що виростив? Бо і часу немає стояти за прилавком. І з оформленням дозвільних документів тяганина. І з транспортуванням власних продуктів до ринку проблема. І місця давно розподілено між представниками торговельного бізнесу. Втім, така картина незабаром відійде в минуле. І всі агровиробники матимуть безпосередній доступ на ринок. І працюватимуть тільки за цивілізованими правилами гри. Адже нещодавно розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1447-р схвалено Концепцію Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. Питання реалізації цієї програми постало одним із перших і в порядку денному «круглого столу», що відбувся днями в Києві. Під час заходу було презентовано Проект ЄС «Виконання Україною зобов'язань щодо членства в СОТ та реалізації політики добросусідства в сільському секторі». Компонент 3. «Ринкова інфраструктура». У засіданні взяли участь заступник міністра агрополітики Ярослав Гадзало, керівник Проекту ЄС Богдан Дроздовський, представники органів влади, Мінагрополітики, бізнесу, громадських об'єднань сільгоспвиробників, оптових ринків, міжнародних організацій. Як зазначив під час свого виступу Богдан Дроздовський, мета презентованого Проекту ЄС - досягнення подальшої інтеграції України у Європейський Союз, гармонізації та дотримання вимог СОТ, імплементація загально-секторального підходу (SWAP) для сільського господарства та розвитку сільської місцевості у контексті вступу до СОТ і Плану дій Європейської політики добросусідства. altКомпонент Проекту «Ринкова інфраструктура» фокусується на шести напрямах. А саме: 1. Підтримка реалізації Державної цільової програми створення оптових ринків сільгосппродукції. 2. Надання технічної підтримки у створенні конкретного оптового ринку. 3. Допомога щонайменше шести оптовим пунктам закупівлі в пілотних регіонах у підготовці техніко-економічного обґрунтування. 4. Підтримка професійних сільськогосподарських організацій. 5. Підтримка організацій виробників у пілотних областях. 6. Створення і розвиток у пілотних областях потужностей для зберігання та пакування агропродукції. А що ж думають самі учасників «круглого столу» з приводу якнайшвидшої розбудови ринкової інфраструктури в Україні. Ярослав Гадзало, заступник міністра аграрної політики України: «Пр суті, проект стартував відсьогодні. Він спрямований на впровадження системи оптової торгівлі. Мінагрополітики спільно з Національною аграрною палатою, Інститутом розвитку аграрних ринків,  іншими громадськими організаціями активно працюють саме над реалізацією Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. Ця програма нині надзвичай актуальна, бо сприятиме всім сільгоспвиробникам, навіть найменшим фермерським та індивідуальним господарствам, отримати доступ на ринки сільгосппродукції. Передбачається сформувати цілу мережу оптових ринків, на яких аграрії зможуть реалізовувати свою продукцію за вигідними цінами і в зручних умовах. До речі, це сприятиме вирівнянню цін між регіонами. І не буде такого явища, щоб, скажімо, картопля на Чернігівщині коштувала 2 грн./кг, а на Донеччині - удвічі дорожче. Таким чином, зі стабілізацією цін значно знизяться показники інфляції. До того ж, ми зможемо нормально забезпечувати громадян протягом усього року високоякісними й безпечними продуктами харчування. Адже на оптових ринках організовуватиметься і зберігання, і сортування, і фасування, і оцінка якості та дотримання стандартів продукції вітчизняного виробництва, що надходитиме на роздрібні ринки та у торговельну мережу всієї держави. В цілому планується до 2013 року побудувати 25 оптових ринків, цебто в кожному регіоні. Ці ринки будуть забезпечені комунікаціями і надійним автодорожним чи залізничним сполученням. Щодо фінансування цієї програми, планується окрім державних й муніципальних коштів залучити приватні інвестиції. Сподіваюсь, що акціонерами стануть і сільгоспвиробники, і фермери, адже вони дуже зацікавлені в успіху цієї справи».       altМихайло Гладій, президент Національної сільськогосподарської палати України: «Вже є концепція Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. І ми запропонували до неї низку положень. Зокрема, побудувати оптові ринки, в першу чергу, в містах-мільйонниках або поруч з ними. По-друге, оптові ринки мають бути двох спрямувань: споживчі й виробничі. Ми разом з Міністерством агрополітики працюємо над реалізацією зазначеної концепції і готові на себе взяти частину відповідних питань щодо організації розбудови ринкової інфраструктури». Михайло Мельник, заступник директора Департаменту розвитку аграрного ринку: «Сам проект Державної цільової програми створення оптових ринків готувався протягом 2-х років. У цей час розро***лися і проекти основних нормативно-правових актів: концепція зазначеної програми, проект Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» (прийнято Верховною Радою в першому читанні). Зважаючи на вже набутий нами досвід, нам необхідно сьогодні доопрацювати сам проект закону з урахуванням сьогоднішніх вимог. Ви бачите, що участь у «круглому столі» й презентації Проекту ЄС взяли дуже широкі кола зацікавлених сторін: і громадськість, і бізнесові структури, і науковці, і представники влади, і виробники агропродукції. І ніхто з них не був байдужим до тем, що обговорювалися. Усі брали активну участь в дискусії. І це допомагає усвідомити й зрозуміти завдання й спільно опрацювати найоптимальніші рішення». Олег Ярмоленко, голова ради засновників ТОВ «Південно-український регіональний оптовий продовольчий ринок» (Одеса): «Ми вже маємо техніко-економічне обґрунтування для розробки робочого проекту аграрно-маркетингового центру. Це буде й ринок плодово-овочевої продукції, ринок риби, ринок матеріально-технічних засобів, павільйони готової продукції. А поруч з оптовим буде й роздрібний ринок. Сподіваюся, що до кінця цього року ввійде в дію перша черга нашого комплексу». Клавдія Гордієнко, заступник генерального директора ТзОВ «Шувар» (Львів): «Я недарма сьогодні приїхала, адже Проект ЄС, який зараз презентовано на засіданні «круглого столу», - це великий європейський досвід для нашої держави в розбудові ринкової інфраструктури. Головне все це вдало адаптувати до українських реалій. Думаю, після такого плідного спілкування остаточно окреслиться програма розвитку цивілізованої й оптимальної мережі оптових ринків. Такий обмін досвідом, безумовно, на користь і виробнику, і споживачу».  

     Підготував Володимир ШАПОВАЛОВ   





    Схожі новини
  • 18 липня - презентація національного проекту "Зелені ринки"
  • Найнижча ціна на продукти харчування - на оптових ринках
  • У минулому році держава виділила 248 мільйонів гривень для розбудови оптових ринків сільгосппродукції
  • ЄС презентував в Одесі проект розвитку аграрного сектора в Україні
  • В Одесі створюють перший в країні агропромисловий оптовий ринок

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

25 оптових ринків: міф чи реальність?


Торік українські аграрії красномовно довели, що вміють вирощувати високі врожаї й ладні годувати світ. Але чому ж тоді статки вітчизняних сільгоспвиробників не зростають пропорційно до виробленої продукції?   Після жнив щороку нагадує про себе одна й та сама слабка ланка в ланцюгу „від поля до столу" - відсутність цивілізованого ринку сільгосппродукції, на якому б усі гравці добросовісно працювали б за одними взаємовигідними й справедливими чітко визначеними правилами. Не треба далеко, ходімо до будь-якого найближчого звичайного ринку. Відшукайте там хоч одного справжнього виробника. Марно. altХоча всі торгівці й мають довідки, що нібито все вони виростили самі. А чи так є насправді? Навряд. Вони й сапи в руках не тримали, щоби прополоти картоплю, що нею торгують. Й жмені корму не дали тій свині, з якої вам пропонують сало чи м'ясо. Папірці ж про «продукт з власного подвір'я» - для податкової. Щоб ані копійчини до бюджету не платити. Чому ж селянин чи фермер сам не продає на ринку те, що виростив? Бо і часу немає стояти за прилавком. І з оформленням дозвільних документів тяганина. І з транспортуванням власних продуктів до ринку проблема. І місця давно розподілено між представниками торговельного бізнесу. Втім, така картина незабаром відійде в минуле. І всі агровиробники матимуть безпосередній доступ на ринок. І працюватимуть тільки за цивілізованими правилами гри. Адже нещодавно розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1447-р схвалено Концепцію Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. Питання реалізації цієї програми постало одним із перших і в порядку денному «круглого столу», що відбувся днями в Києві. Під час заходу було презентовано Проект ЄС «Виконання Україною зобов'язань щодо членства в СОТ та реалізації політики добросусідства в сільському секторі». Компонент 3. «Ринкова інфраструктура». У засіданні взяли участь заступник міністра агрополітики Ярослав Гадзало, керівник Проекту ЄС Богдан Дроздовський, представники органів влади, Мінагрополітики, бізнесу, громадських об'єднань сільгоспвиробників, оптових ринків, міжнародних організацій. Як зазначив під час свого виступу Богдан Дроздовський, мета презентованого Проекту ЄС - досягнення подальшої інтеграції України у Європейський Союз, гармонізації та дотримання вимог СОТ, імплементація загально-секторального підходу (SWAP) для сільського господарства та розвитку сільської місцевості у контексті вступу до СОТ і Плану дій Європейської політики добросусідства. altКомпонент Проекту «Ринкова інфраструктура» фокусується на шести напрямах. А саме: 1. Підтримка реалізації Державної цільової програми створення оптових ринків сільгосппродукції. 2. Надання технічної підтримки у створенні конкретного оптового ринку. 3. Допомога щонайменше шести оптовим пунктам закупівлі в пілотних регіонах у підготовці техніко-економічного обґрунтування. 4. Підтримка професійних сільськогосподарських організацій. 5. Підтримка організацій виробників у пілотних областях. 6. Створення і розвиток у пілотних областях потужностей для зберігання та пакування агропродукції. А що ж думають самі учасників «круглого столу» з приводу якнайшвидшої розбудови ринкової інфраструктури в Україні. Ярослав Гадзало, заступник міністра аграрної політики України: «Пр суті, проект стартував відсьогодні. Він спрямований на впровадження системи оптової торгівлі. Мінагрополітики спільно з Національною аграрною палатою, Інститутом розвитку аграрних ринків,  іншими громадськими організаціями активно працюють саме над реалізацією Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. Ця програма нині надзвичай актуальна, бо сприятиме всім сільгоспвиробникам, навіть найменшим фермерським та індивідуальним господарствам, отримати доступ на ринки сільгосппродукції. Передбачається сформувати цілу мережу оптових ринків, на яких аграрії зможуть реалізовувати свою продукцію за вигідними цінами і в зручних умовах. До речі, це сприятиме вирівнянню цін між регіонами. І не буде такого явища, щоб, скажімо, картопля на Чернігівщині коштувала 2 грн./кг, а на Донеччині - удвічі дорожче. Таким чином, зі стабілізацією цін значно знизяться показники інфляції. До того ж, ми зможемо нормально забезпечувати громадян протягом усього року високоякісними й безпечними продуктами харчування. Адже на оптових ринках організовуватиметься і зберігання, і сортування, і фасування, і оцінка якості та дотримання стандартів продукції вітчизняного виробництва, що надходитиме на роздрібні ринки та у торговельну мережу всієї держави. В цілому планується до 2013 року побудувати 25 оптових ринків, цебто в кожному регіоні. Ці ринки будуть забезпечені комунікаціями і надійним автодорожним чи залізничним сполученням. Щодо фінансування цієї програми, планується окрім державних й муніципальних коштів залучити приватні інвестиції. Сподіваюсь, що акціонерами стануть і сільгоспвиробники, і фермери, адже вони дуже зацікавлені в успіху цієї справи».       altМихайло Гладій, президент Національної сільськогосподарської палати України: «Вже є концепція Державної цільової програми створення оптових ринків сільськогосподарської продукції. І ми запропонували до неї низку положень. Зокрема, побудувати оптові ринки, в першу чергу, в містах-мільйонниках або поруч з ними. По-друге, оптові ринки мають бути двох спрямувань: споживчі й виробничі. Ми разом з Міністерством агрополітики працюємо над реалізацією зазначеної концепції і готові на себе взяти частину відповідних питань щодо організації розбудови ринкової інфраструктури». Михайло Мельник, заступник директора Департаменту розвитку аграрного ринку: «Сам проект Державної цільової програми створення оптових ринків готувався протягом 2-х років. У цей час розро***лися і проекти основних нормативно-правових актів: концепція зазначеної програми, проект Закону України «Про оптові ринки сільськогосподарської продукції» (прийнято Верховною Радою в першому читанні). Зважаючи на вже набутий нами досвід, нам необхідно сьогодні доопрацювати сам проект закону з урахуванням сьогоднішніх вимог. Ви бачите, що участь у «круглому столі» й презентації Проекту ЄС взяли дуже широкі кола зацікавлених сторін: і громадськість, і бізнесові структури, і науковці, і представники влади, і виробники агропродукції. І ніхто з них не був байдужим до тем, що обговорювалися. Усі брали активну участь в дискусії. І це допомагає усвідомити й зрозуміти завдання й спільно опрацювати найоптимальніші рішення». Олег Ярмоленко, голова ради засновників ТОВ «Південно-український регіональний оптовий продовольчий ринок» (Одеса): «Ми вже маємо техніко-економічне обґрунтування для розробки робочого проекту аграрно-маркетингового центру. Це буде й ринок плодово-овочевої продукції, ринок риби, ринок матеріально-технічних засобів, павільйони готової продукції. А поруч з оптовим буде й роздрібний ринок. Сподіваюся, що до кінця цього року ввійде в дію перша черга нашого комплексу». Клавдія Гордієнко, заступник генерального директора ТзОВ «Шувар» (Львів): «Я недарма сьогодні приїхала, адже Проект ЄС, який зараз презентовано на засіданні «круглого столу», - це великий європейський досвід для нашої держави в розбудові ринкової інфраструктури. Головне все це вдало адаптувати до українських реалій. Думаю, після такого плідного спілкування остаточно окреслиться програма розвитку цивілізованої й оптимальної мережі оптових ринків. Такий обмін досвідом, безумовно, на користь і виробнику, і споживачу».  

 Підготував Володимир ШАПОВАЛОВ   





Схожі новини
  • 18 липня - презентація національного проекту "Зелені ринки"
  • Найнижча ціна на продукти харчування - на оптових ринках
  • У минулому році держава виділила 248 мільйонів гривень для розбудови оптових ринків сільгосппродукції
  • ЄС презентував в Одесі проект розвитку аграрного сектора в Україні
  • В Одесі створюють перший в країні агропромисловий оптовий ринок

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.