- Україна має значний потенціал використання відходів сільськогосподарського виробництва як джерела відновлюваної енергії
- Україна та Німеччина визначили ключові напрямки співпраці у галузі біоенергетики на найближчі два роки
- Україна та Німеччина визначили ключові напрямки співпраці у галузі біоенергетики на найближчі два роки
- Німеччина допоможе Україні налагодити виробництво біопалива
- Солома замість газу
УКРАЇНА МАТИМЕ СВОЮ БІОЕНЕРГЕТИКУ
Науковці стверджують: біоенергетика - вибір майбутнього. Сьогодні альтернативні джерела енергії в країнах ЄС покривають близько 7% енергетики, на 20% планується вийти до 2020 року. Україна намагається не відставати від світових тенденцій і активно почала працювати над схемами розвитку ринків біопалива та біогазу. «Біогазом можна замінити до 10 млрд. кубометрів газу в енергетичному балансі України», - такі підрахунки озвучила Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко 17 лютого під час засідання Уряду, присвяченого питанням енергозбереження і заміни традиційних джерел енергії альтернативними. 
Кабінет Міністрів планує в недалекій перспективі збільшити об'єм використання альтернативних джерел енергії в загальному енергетичному балансі з 0,83% до 20-25%. За словами міністра аграрної політики Юрія Мельника, в Україні на 1 лютого 2009 року діють і знаходяться в стані розробки 8 об'єктів агропромислового комплексу з виробництва біогазу. Крім того, ведуться переговори щодо запровадження нового консультативного двостороннього Німецько-українського проекту з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини. В рамках цієї програми Міністерство аграрної політики України отримає від Федерального міністерства продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини виключно всю інформацію щодо сучасних розробок на ринку біопального, наукових досліджень та необхідні консультації впровадження технологій з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини. Цей проект для Федерального міністерства Німеччини розробила консалтингова група GFA, проекти якої у сфері сільського господарства і охорони довкілля здійснюються у 130 країнах. Втіленням у життя цієї програми в Україні займеться німецька фахова агенція, діяльність якої контролюється Федеральним міністерством продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини. Днями представники німецької сторони, які займаються проектом, зустрілися з представниками Міністерства аграрної політики України, аби детальніше обговорити умови співпраці і алгоритм подальших дій. За словами заступника міністра агрополітики Олександра Шевченка, Україна в технічному плані дещо відстає від Німеччини, і тому нам потрібно і важливо перейняти досвід цієї країни. Адже в Німеччині вже майже десять років успішно використовується біогаз. «Така співпраця дозволить Україні уникнути помилок і прискорить процес розвитку біенергетики, - зазначив Олександр Олександрович. - До того ж, побудова конкурентної схеми біоенергетики важлива для української економіки. Насамперед нас цікавить німецька методика видобутку біогазу. Гадаю, що здійснення цього двостороннього проекту буде на спільну користь обох країн». На тому, що Україна приречена до розвитку ринку біопалива, і питання біоенергетики для неї актуальне, наголосив і директор Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Мінагрополітики Микола Руденко. За його словами, Уряд дав завдання для кожної області розробити інвестиційні проекти з виробництва біопалива. Натомість є інформація, що німецькі банківські установи ладні вкладати кошти в розвиток біоенергетики і біогазу. Адже огляд світового досвіду демонструє: саме рідкі біопалива стають перспективною і популярною категорією енергетичних ресурсів, яка за своїм значенням для світової енергетики посідає наступну позицію після твердих палив із біомаси. Насамперед, це стає можливим завдяки екологічно продуманій економічній політиці на державному рівні. Основні шляхи розвитку виробництва рідкого біопалива, призначеного для транспортних засобів із дизельними двигунами та двигунами внутрішнього згоряння, безпосередньо пов'язані з вирощуванням олійних культур і рослин із великим вмістом крохмалю. Ще одним можливим шляхом доповнення та часткової заміни традиційних видів палива є отримання й використання біогазу. Важливий аргумент на користь цього джерела енергії - необхідність вирішення на сучасному рівні екологічних проблем, пов'язаних із утилізацією відходів. 
Сировина для виробництва біогазу - переважно різноманітні органічні відходи агропромислового комплексу, які багаті на целюлозу та інші полісахариди. За словами ще одного фахівця Мінагрополітики Віктора Тимощука, Україна має величезний потенціал біомаси, яку можна використовувати в енергетичних цілях у процесі безпосереднього спалювання деревини, соломи, а також у переробленому вигляді як рідкі (ефіри ріпакової олії, спирти) або газоподібні (біогаз - газова суміш, основним компонентом якої є метан) палива. «Ми маємо великий ресурс біомаси, тому що Україна - аграрна держава, - зазначив Віктор Леонідович. - Тож при переведенні сільськогосподарських відходів у тонни умовного палива виявляються колосальні цифри. Солома, стебла кукурудзи, стебла і лушпиння соняшника, різні види гною - все це можна переробити на біопальне». Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого - структура, яка втілює високі технології в життя. За рік цією установою випробовується близько 1,5 тисячі машин і різних агрегатів, яким за результатами перевірки видаються сертифікати. Як зазначив директор наукового закладу професор Володимир Кравчук, їм доводиться працювати і досліджувати перспективні технології - апарати з відновлення джерел енергії. Та з 10 протестованих машин видобутку біопалива сертифікати отримують лише 3-4. Але крім недостатнього рівня технологічних розробок розвиток ринку біопалива в Україні стримують недосконале нормативно-правове забезпечення, наприклад у сфері стандартизації, недостатня бюджетна підтримка галузі, несприятливе інституційне середовище для залучення інвестицій. Отож, як бачимо. для початку роботи з розвитку біоенергетики в Україні нам не обійтися без інформаційної та консультативної роботи досвідчених спеціалістів. Саме це має забезпечити насамперед німецько-український проект, а інші завдання, як запевнив керівник проекту з німецької сторони, представник фахової агенції пан Ізензек - це сприяння розвитку національної програми використання відновлюючої сировини та співпраця за участю бізнесу. Представники від Німеччини запевняють, що серед їх земляків є бажаючі інвестувати в формування моделей організації та регулювання українського ринку біоенергетики. Представник Федерального міністерства продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини Майке Расберх зазначила, що за місяць для України буде повністю підготована програма з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини. На її презентацію запрошена українська делегація. І вже після ознайомлення з запропонованим проектом можна буде приймати остаточні рішення щодо впровадження його в життя. Можливо незабаром Україні вдасться швидкими темпами освоїти технологію з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини, адже маємо для цього потенціал. Таким шляхом вже пішли 80 країн світу, де вітер, відходи деревини, сільськогосподарської діяльності, тверді побутові відходи, торф - навчилися переро***ти на біоенергію. В цілому, за даними науковців, за рахунок альтернативної енергетики Україна може отримати приблизно 79 млн. тонн умовного палива, а це заміщення близько 73 мільйонів кубів газу. Перспективність альтернативних джерел енергії наскільки вірогідна, що за кордоном навіть потужні газові та нафтові компанії, наприклад, такі як «Шелл», відкривають департаменти відновлюваної енергетики і поступово збільшують її частку в своєму бізнесі.
Кабінет Міністрів планує в недалекій перспективі збільшити об'єм використання альтернативних джерел енергії в загальному енергетичному балансі з 0,83% до 20-25%. За словами міністра аграрної політики Юрія Мельника, в Україні на 1 лютого 2009 року діють і знаходяться в стані розробки 8 об'єктів агропромислового комплексу з виробництва біогазу. Крім того, ведуться переговори щодо запровадження нового консультативного двостороннього Німецько-українського проекту з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини. В рамках цієї програми Міністерство аграрної політики України отримає від Федерального міністерства продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини виключно всю інформацію щодо сучасних розробок на ринку біопального, наукових досліджень та необхідні консультації впровадження технологій з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини. Цей проект для Федерального міністерства Німеччини розробила консалтингова група GFA, проекти якої у сфері сільського господарства і охорони довкілля здійснюються у 130 країнах. Втіленням у життя цієї програми в Україні займеться німецька фахова агенція, діяльність якої контролюється Федеральним міністерством продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини. Днями представники німецької сторони, які займаються проектом, зустрілися з представниками Міністерства аграрної політики України, аби детальніше обговорити умови співпраці і алгоритм подальших дій. За словами заступника міністра агрополітики Олександра Шевченка, Україна в технічному плані дещо відстає від Німеччини, і тому нам потрібно і важливо перейняти досвід цієї країни. Адже в Німеччині вже майже десять років успішно використовується біогаз. «Така співпраця дозволить Україні уникнути помилок і прискорить процес розвитку біенергетики, - зазначив Олександр Олександрович. - До того ж, побудова конкурентної схеми біоенергетики важлива для української економіки. Насамперед нас цікавить німецька методика видобутку біогазу. Гадаю, що здійснення цього двостороннього проекту буде на спільну користь обох країн». На тому, що Україна приречена до розвитку ринку біопалива, і питання біоенергетики для неї актуальне, наголосив і директор Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Мінагрополітики Микола Руденко. За його словами, Уряд дав завдання для кожної області розробити інвестиційні проекти з виробництва біопалива. Натомість є інформація, що німецькі банківські установи ладні вкладати кошти в розвиток біоенергетики і біогазу. Адже огляд світового досвіду демонструє: саме рідкі біопалива стають перспективною і популярною категорією енергетичних ресурсів, яка за своїм значенням для світової енергетики посідає наступну позицію після твердих палив із біомаси. Насамперед, це стає можливим завдяки екологічно продуманій економічній політиці на державному рівні. Основні шляхи розвитку виробництва рідкого біопалива, призначеного для транспортних засобів із дизельними двигунами та двигунами внутрішнього згоряння, безпосередньо пов'язані з вирощуванням олійних культур і рослин із великим вмістом крохмалю. Ще одним можливим шляхом доповнення та часткової заміни традиційних видів палива є отримання й використання біогазу. Важливий аргумент на користь цього джерела енергії - необхідність вирішення на сучасному рівні екологічних проблем, пов'язаних із утилізацією відходів. 
Сировина для виробництва біогазу - переважно різноманітні органічні відходи агропромислового комплексу, які багаті на целюлозу та інші полісахариди. За словами ще одного фахівця Мінагрополітики Віктора Тимощука, Україна має величезний потенціал біомаси, яку можна використовувати в енергетичних цілях у процесі безпосереднього спалювання деревини, соломи, а також у переробленому вигляді як рідкі (ефіри ріпакової олії, спирти) або газоподібні (біогаз - газова суміш, основним компонентом якої є метан) палива. «Ми маємо великий ресурс біомаси, тому що Україна - аграрна держава, - зазначив Віктор Леонідович. - Тож при переведенні сільськогосподарських відходів у тонни умовного палива виявляються колосальні цифри. Солома, стебла кукурудзи, стебла і лушпиння соняшника, різні види гною - все це можна переробити на біопальне». Український науково-дослідний інститут прогнозування та випробування техніки і технологій для сільськогосподарського виробництва ім. Леоніда Погорілого - структура, яка втілює високі технології в життя. За рік цією установою випробовується близько 1,5 тисячі машин і різних агрегатів, яким за результатами перевірки видаються сертифікати. Як зазначив директор наукового закладу професор Володимир Кравчук, їм доводиться працювати і досліджувати перспективні технології - апарати з відновлення джерел енергії. Та з 10 протестованих машин видобутку біопалива сертифікати отримують лише 3-4. Але крім недостатнього рівня технологічних розробок розвиток ринку біопалива в Україні стримують недосконале нормативно-правове забезпечення, наприклад у сфері стандартизації, недостатня бюджетна підтримка галузі, несприятливе інституційне середовище для залучення інвестицій. Отож, як бачимо. для початку роботи з розвитку біоенергетики в Україні нам не обійтися без інформаційної та консультативної роботи досвідчених спеціалістів. Саме це має забезпечити насамперед німецько-український проект, а інші завдання, як запевнив керівник проекту з німецької сторони, представник фахової агенції пан Ізензек - це сприяння розвитку національної програми використання відновлюючої сировини та співпраця за участю бізнесу. Представники від Німеччини запевняють, що серед їх земляків є бажаючі інвестувати в формування моделей організації та регулювання українського ринку біоенергетики. Представник Федерального міністерства продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів Німеччини Майке Расберх зазначила, що за місяць для України буде повністю підготована програма з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини. На її презентацію запрошена українська делегація. І вже після ознайомлення з запропонованим проектом можна буде приймати остаточні рішення щодо впровадження його в життя. Можливо незабаром Україні вдасться швидкими темпами освоїти технологію з використання джерел енергії з відновлюючих видів сировини, адже маємо для цього потенціал. Таким шляхом вже пішли 80 країн світу, де вітер, відходи деревини, сільськогосподарської діяльності, тверді побутові відходи, торф - навчилися переро***ти на біоенергію. В цілому, за даними науковців, за рахунок альтернативної енергетики Україна може отримати приблизно 79 млн. тонн умовного палива, а це заміщення близько 73 мільйонів кубів газу. Перспективність альтернативних джерел енергії наскільки вірогідна, що за кордоном навіть потужні газові та нафтові компанії, наприклад, такі як «Шелл», відкривають департаменти відновлюваної енергетики і поступово збільшують її частку в своєму бізнесі. Людмила ЛЕБІДЬ
