Забезпечувати якість освіти

20 March, Розділ Агрополітика, переглядів 5 112

Для підведення підсумків роботи технікумів і коледжів у 2008 році, визначення актуальних завдань на наступний рік та пошуку шляхів мінімалізації впливу негативних наслідків світової фінансової кризи в Мінагрополітики України відбулася нарада директорів аграрних ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації.

Нараду провів заступник міністра Ярослав Гадзало. У заході також взяли участь Тетяна Іщенко, директор Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва, Сергій Богунов, заступник Голови Держкомітету рибного господарства України, Микола Хоменко, директор Науково-методичного центру аграрної освіти, Володимир Шевченко, директор ДП «Агроосвіта».

Підсумовуючи роботу навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за 2008 рік, Ярослав Гадзало відзначив, що в аграрній освіті поступово вирішується основне завдання - забезпечення галузей АПК фахівцями різних кваліфікаційних рівнів, здатних ефективно працювати в нових соціально-економічних умовах. Для цього у ВНЗ є всі можливості: матеріально-технічна база, високопрофесійні науково-педагогічні та педагогічні працівники, підтримка керівництва Міністерства аграрної політики України.

Як відомо, однією з вимог Болонського процесу на шляху створення спільного Європейського простору є органічне поєднання освіти і науки. Лише таке поєднання може забезпечити, з одного боку підготовку висококваліфікованих конкурентоспроможних на вітчизняному та світовому ринках праці фахівців, а з іншого - стабільний розвиток аграрної сфери виробництва України. Перспективу матиме потужний навчальний заклад, до складу якого входять науково-дослідні інститути, коледжі, науково-дослідні господарства та інші структурні підрозділи. За останні роки створено 17 університетських центрів, де 90 аграрних навчальних закладів I-II р.а. ввійшли до структур аграрних ВНЗ III-IV рівнів акредитації.

Мінагрополітики велику увагу приділяє питанню удосконалення фахового рівня викладачів. Для цього створено систему підвищення кваліфікації в наукових установах і налагоджено стажування на виробництві. Торік наказами МінАП створено два навчально-практичних центри для стажування викладачів у передових агропідприємствах галузі. Зокрема, при Дніпропетровському ДАУ та Полтавській ДАА з використанням відповідно матеріально-технічних баз АТЗТ „Агро-Союз" і ТОВ „Агрофірма „Маяк". Робота зі створення НПЦ для стажування викладачів продовжується.

За словами директора Департаменту аграрної освіти, науки та дорадництва Тетяни Іщенко, триває пошук нових шляхів оптимізації мережі аграрних навчальних закладів, кооперації їх для більш ефективного використання матеріально-технічних, фінансових і кадрових ресурсів. Це відбувається за складної демографічної ситуації. За даними Державного комітету статистики України, впродовж 1991-2007 рр. кількість народжених зменшилась на 158,2 тис. осіб.

Загальне зменшення кількості дітей вплинуло на скорочення мережі загальноосвітніх навчальних закладів. Найбільш гостро ця ситуація позначилася на сільських школах. На фоні зменшення народжуваності та у зв'язку з переходом на 12-річний термін навчання, в 2009 році прогнозується значне зменшення випускників 9-х класів, тобто потенційних абітурієнтів технікумів і коледжів. Складна демографічна ситуація вимагає пошуку нових шляхів, відповідального творчого підходу до організації вступної кампанії. Тому найактуальнішим питанням нині є проведення потужної вступної профорієнтаційної роботи.

Директор департаменту наголосила, що все частіше виникає питання стану і якості системи оцінювання знань студентів. Тому думка Івана Вакарчука, міністра освіти і науки України, є слушною: «Нам потрібна якісна освіта, а не фальшиві чи «натягнуті» оцінки знань студентів. Мова не йде про те, чи оцінюється одна «студентська ніч» перед екзаменом чи систематична праця впродовж семестру, тобто кількість вкладеної праці студентом для засвоєння знань з різних дисциплін. Йдеться насамперед про національні стандарти оцінювання знань наших студентів - одну зі складових піднесення якості української освіти до європейського і світового рівнів».

В своєму виступі директор Науково-методичного центру аграрної освіти Микола Хоменко велику увагу приділив питанню практичної підготовки та працевлаштування випускників.

Одним із ключових факторів забезпечення якості підготовки фахівців з вищою освітою, виокремив він, - є участь у цьому процесі роботодавців. На жаль, вищі навчальні заклади в багатьох випадках втратили колись потужні зв'язки з виробничниками, а роботодавці державного сектору економіки - можливість кадрового оновлення через економічну скруту, скорочення штатів і проблеми конкуренції з приватним бізнесом. Роботодавці недержавного сектора ще не повністю усвідомили значення рівня кадрового забезпечення виробництва, спрямовуючи капітали на проекти, які дають швидкий прибуток.

Не зважаючи на це, на даному етапі потрібно шукати шляхи активізації участі керівників підприємств у модернізації системи вищої освіти. Досвід багатьох ВНЗ свідчить: з роботодавцями можна співпрацювати ефективно. Насамперед, у напрямі спільного визначення змісту підготовки, надання місць для проходження практики студентами, вирішення питань працевлаштування, розширення взаємодії щодо використання матеріально-технічної бази підприємств у навчальному процесі, в організації стажування викладачів на виробництві тощо. Для працевлаштування випускників при ВНЗ необхідно створювати Центри кар'єрного розвитку, які б забезпечували прямі контакти студентів із роботодавцями через проведення ярмарків вакансій, участь потенційних роботодавців у роботі конференцій, „круглих столів", Державних екзаменаційних комісій тощо.

У зв'язку з цим, як підкреслив Микола Хоменко, «давно назріла потреба в організації реального моніторингу працевлаштування випускників ВНЗ, бо сьогодні у багатьох ВНЗ функціонують підрозділи, які опікуються проблемами працевлаштування. Та форми їхньої роботи, на жаль, залишаються незмінними впродовж кількох десятиліть і тому є малоефективними».

Досвідом роботи та подальшим баченням ефективної організації роботи вищих навчальних закладів зі своїми колегами поділився Василь Лукач, директора ВП НУБіПУ «Ніжинський агротехнічний інститут». На його думку, наукове забезпечення навчально-виробничого процесу є основою успіху, а стабільне надходження коштів - гарантією зміцнення матеріально-технічної бази як умови ефективної діяльності інституту. Він наголосив, що в основі діяльності інституту є реалізація в навчальному процесі вимог Болонської декларації: покращання практичної підготовки, здійснення науково-дослідної роботи та впровадження наукових досліджень у виробництво. Крім того, необхідно працювати над реалізацією ступеневої освіти «кваліфікований робітник - молодший спеціаліст», «молодший спеціаліст - бакалавр».

На думку Василя Дмитришина, директора Стрийського коледжу Львівського НАУ, сьогоднішній випускник має бути готовим, перш за все, до підприємницької діяльності. Для цього у Стрийському коледжі створено «Бізнес-інкубатор», в якому розроблено автоматизований банк даних студентів. Це дає можливість інформувати та консультувати роботодавців західного регіону про наявність випускників коледжу за спеціальностями. Завдяки роботі «інкубатору» є можливість працевлаштовувати не тільки випускників, які навчались за держзамовленням, а й тих, хто навчався за контрактом.

А Галина Шишкіна, директор ВСП «Бердянський коледж Таврійського ДАТУ», повідомила: завдяки роботі, яка проводиться Департаментом аграрної освіти, науки та дорадництва із залучення роботодавців до підготовки студентів, уже під час попереднього розподілу молодших спеціалістів 80% випускників отримують місця працевлаштування.

Алла ЧАЙКОВСЬКА,

методист НМЦ аграрної освіти