ЧОРНОБИЛЬ: ЗЕМЛЯ Й ДОСІ НЕ ЗАГОЇЛА РАНИ

24 April, Розділ Агрополітика, переглядів 9 408

З моменту аварії на Чорнобильській атомній станції пройшло вже 23 роки, а на Чернігівщині - одній з найближчих до епіцентру аварії областей - забруднення землі й досі перевищує доаварійний рівень в 4-10 разів.

alt Для директора Чернігівського центру "Облдержродючість", кандидата сільськогосподарських наук, автора понад сотні наукових праць, члена ради Співдружності вчених агрохіміків країн СНД Анатолія Мельника наслідки Чорнобиля - не лише професійна турбота. А й особистий біль. Якби не ця катастрофа, його молодший брат - ліквідатор - ще міг би жити й жити...

- Анатоліє Івановичу, ваш центр знає про землю все. Що тоді, 23 роки тому, внаслідок катастрофи "отримав" наш регіон?

- Чернігівщина зазнала значного радіоактивного забруднення. Цезієм-137 було "засіяно" 75 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь та 103 тисячі гектарів лісів. Забруднення стронцієм-90, яке відповідало III зоні забруднення, поширилось на 88 тисяч га угідь. За даними спостережень, які ми ведемо з 1979 року, внаслідок катастрофи на осінь 1986 року середній вміст цезію в ґрунтах зріс у 32 рази, а стронцію - у 19 разів. На забруднених територіях проживає майже 120 тисяч громадян, до III та VI зон радіоактивного забруднення віднесено 250 населених пунктів Чернігівщини.

- Як боролись і боретесь із забрудненням?

- Чорнобильське лихо хоча й поступово, але все ж знаходило відгук у владних кабінетах. Держава виділяла значні кошти на проведення контрзаходів. Вапнування кислих забруднених ґрунтів, внесення підвищених доз фосфорних і калійних добрив сприяли підвищенню врожаїв, а відтак і "розбавленню" радіонуклідів у більших обсягах продукції. Крім того, внесені калій і кальцій блокували в ґрунті радіонукліди. На тисячах гектарів шляхом залуження орних земель були створені культурні пасовища. Це обумовило отримання в громадському секторі продукції практично без перевищення допустимих рівнів забруднення.

Мабуть, цей факт і заспокоїв керівництво держави, бо в кінці 90-х років обсяги фінансування контрзаходів почали стрімко зменшуватись. Зараз вони складають не більше десяти відсотків від потреби. Знову почав зростати рівень забруднення продукції. Лише завдяки процесам природного розпаду радіонуклідів ситуація не набула катастрофічного характеру.

- А яка зараз радіаційна ситуація на теренах Чернігівщини?

- Ви знаєте, за післяаварійний період ситуація покращилась. Цьому сприяло виконання комплексу захисних заходів на забруднених територіях. Стан покращився і завдяки природним автореабілітаційним процесам. В результаті площі ґрунтів, забруднених цезієм-137, зменшились по районах на 1-7 відсотків, стронцієм-90 - на 1-3 відсотки. Показники щільності забруднення ґрунту знизились на 28-35 відсотків. Проте і на даний час середні показники забруднення земель на стаціонарних ділянках перевищують доаварійний рівень у рази: цезієм - у десять разів, стронцієм - у чотири.

alt В останні роки на підставі узагальнення 480 тисяч зразків продукції було зроблено висновок про стабілізацію показників забруднення сільськогосподарської сировини, за виключенням зеленої маси пасовищ та молока в господарствах селян. Порівняно з 1992-1995 роками рівень забруднення цезієм зерна, картоплі, овочів, молока та м'яса в сільгосппідприємствах III зони знизився в 1,4-3,8 разів і зараз не перевищує допустимий рівень забрудненості.

- Тобто, загроза здоров'ю людей на сьогоднішній день минула?

- Однозначно на це питання відповісти складно. Загалом інтенсивність потоків радіонуклідів в харчових ланцюжках значно зменшилась. Але залишаються окремі продукти та окремі території, які ми називаємо "критичними". Саме на них спостерігаємо перевищення допустимих рівнів забруднення в декілька разів. У зв'язку з різкім зменшенням площ залуження і перезалуження угідь в 2001-2008 роках забруднення зеленої маси пасовищ зросло в 1,6 разів. А забруднений пасовищний корм є джерелом забруднення молока. Особливо у підсобних господарствах населення. Рівень забруднення в них удвічі вищий, ніж в сільгосппідприємствах. За останні три роки він перевищував норматив у 20-ти населених пунктах. Виробництво молока з менш помітним рівнем забруднення цезієм виявлено ще в 40 селах.

- А з рослинницькою продукцією в господарствах населення все гаразд?

- Через брак фінансування комплексні радіоекологічні дослідження ґрунту та продукції присадибних ділянок майже не проводяться. Лише завдяки власній ініціативі ми зробили вибіркові обстеження в низці населених пунктів III зони. Було встановлено, що внаслідок значної строкатості радіоактивних випадінь в межах невеликого села різниця в забрудненні на різних присадибних ділянках сягає десятків разів. В цілому, вище контрольних нормативів землі забруднені цезієм-137 на 62% ділянок, стронцієм-90 - на 66%.

Взагалі, забруднення продукції стронцієм-90 контролюється недостатньо - виявляється гостра нестача приладів. В той же час, наші вибіркові дослідження зерна продовольчих культур показали, що в господарствах придніпровської зони воно забруднене стронцієм в межах 3-31 бекерелів на кілограм при допустимому рівні вмісту цього радіонукліду в хлібі - 5 бекерелів. Тобто, значну частину обстеженого зерна не можна використовувати для виготовлення хлібу.

- А яку частку в опромінення населення вносять "дари лісу" - гриби, ягоди тощо?

- Слушне запитання. Основні джерела надходження радіоцезію в організм людини - молоко та гриби, а радіостронцію - хліб, лісові ягоди і лікарські рослини. В окремих поліських районах за рахунок грибів формується до половини відсотків дози опромінення. Проте, будь-які попередження не впливають на людей. По-доброму, на території забрудненого радіонуклідами Полісся гриби не можна збирати взагалі. Але якщо вже дуже хочеться, то перед вживанням їх слід тричі відварити протягом 10-15-30 хвилин або вимочити протягом 20-40-60 хвилин. Внаслідок такої обробки вміст радіоцезію в грибах зменшується в 5-15 разів. В забруднених лісах нерідко з перевищенням допустимих рівнів виявляємо лісові ягоди та лікарські рослини, тому "дари лісу" обов'язково мають проходити радіаційний контроль.

- Ви розповіли про зменшення забруднення грибів в домашніх умовах. А чи можна зменшувати забруднення інших продуктів?

- Так, можна. Наприклад, із забрудненого молока можна приготувати вершки, сметану, масло, сир, за рахунок чого їх рівень забруднення зменшиться у 6-10 разів. Знизити забрудненість м'яса можна через його вимочення у сольовому розчині, попередньо відваривши і зливши перший відвар. При смаженні м'яса вміст радіонуклідів не зменшується. Накопичення радіоцезію в окремих органах тварин зменшується в такому порядку: нирки, печінка, м'язи, мозок та жир. При вживанні овочів та фруктів їх слід ретельно мити двічі - перед очищенням від шкіри та після. Овочі бажано відварювати, що знизить вміст цезію в них на 60-80 відсотків.

- Анатоліє Івановичу, останнє запитання. Що глобально треба робити, аби земля і все, що на ній росте і харчується, швидше позбулись наслідків чорнобильської катастрофи?

- Важливим заходом вважаю вапнування ґрунтів і внесення підвищених доз фосфорних та калійних добрив. Це дозволить знизити забруднення рослинницької продукції цезієм у півтора-два з половиною рази, а стронцієм - у два рази. І при цьому отримати до двох разів продукції більше. Найбільш ефективним заходом, який запобігає забрудненню молока влітку, є створення окультурених пасовищ. Ми вже говорили з вами про залуження.

Хотів би підкреслити, що не можна залишати людей на забруднених територіях наодинці з чорнобильським лихом. Занедбана інфраструктура, розвалені господарства, зневірені громадяни. Лише як насміх можна сприймати допомогу держави у 2 гривні на місяць, призначену для поліпшення харчування. В значній мірі змінити ситуацію може прийняття Верховною Радою загальнодержавної програми ведення сільгоспвиробництва на забруднених територіях. Настав час звернути увагу на потерпіле Полісся.

Ігор КУЗЬМЕНКО

Чернігівщина

Фото автора