У кошик фермеру – аграрні розписки і... європерспективи

09 December, Розділ Агрополітика, переглядів 7 582

Українська сільгосппродукція є затребуваною не лише на внутрішньому, а й на світових ринках, у тому числі завдяки її високій якості та безпечності. Тож перспективи про співпрацю в межах зони вільної торгівлі на теренах Євросоюзу, про які стільки розмов останнім часом, багатьом видаються досить привабливими.

До істини усім миром

Нині малі, середні, дрібні фермери, які найближче до землі й у передніх рядах тих, кому дійсно небайдужа доля їх рідних сіл, а також представники великих агрокомпаній мають змогу донести свої думки, погляди на ситуацію в аграрній галузі країни до урядовців, беручи участь у агровиставках, семінарах, конференціях, у тому числі міжнародних. Асоціації, громадські організації і професійні об’єднання активно намагаються долучатись до співпраці з урядовцями у формуванні проектів законів та підзаконних актів, які б ефективно працювали на село. Щось виходить, щось ні, щось планується на перспективу. Це підтвердив, зокрема, перший заступник міністра агрополітики Іван Бісюк, виступаючи на недавній ІV Міжнародній конференції «Ефективне управління великими агрокомпаніями: Організація та Стратегія», яку провели УКАБ, агентство «AgriEvent», Лейбніц-інститут аграрного розвитку у країнах Центральної та Східної Європи за підтримки аграрного відомства України.

Іван Юрійович наголосив, що міністерство зацікавлене у співпраці з аграріями. «І особиста подяка тут президенту асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Алексу Ліссітсі. Адже з представниками асоціації ми можемо спільно порадитись, аби потім прийняти відповідні рішення у комітетах Верховної Ради, - зазначив І. Бісюк. - Мінагрополітики сьогодні робить ставку у своїй роботі на поглиблення співробітництва з громадськими професійними організаціями та на максимальне їх залучення до роботи по удосконаленню законодавчої бази заради подальшого розвитку АПК, розбудові аграрного товарного ринку і пошуку найбільш оптимальних підходів до здійснення державної підтримки вітчизняного виробника. Активно залучаються керівники та експерти громадських формувань до участі у робочих групах по відпрацюванню найбільш важливих рішень і рекомендацій тим чи іншим міністерствам, пропозицій уряду для підготовки законопроектів, що на сьогодні, в умовах очікуваного підписання угоди про асоціацію з ЄС, є для нас важливим».

Тут доречно згадати, що угода про асоціацію з ЄС передбачає перехідний десятирічний період, протягом якого українська промисловість має виконати великий обсяг робіт із упровадження європейських норм і технічних регламентів, залучення коштів, а також продовжувати пошук партнерів та інвесторів з метою модернізації виробництва. Тобто, «галопу в Європу» не передбачається, українські бізнесмени матимуть час і на вивчення нової для них ситуації, і на свою адаптацію у ній. Очікується, що поліпшення торговельних умов між Україною і ЄС стане відчутним уже в перший рік після підписання Угоди про асоціацію, бо для вітчизняних виробників планується скасування або мінімізація тих чи інших ввізних мит. Такі правила торгівлі мають підвищити рейтинг українських бізнесменів, додати конкурентоспроможності їхній продукції не лише у країнах ЄС, а й на ринках третіх країн. Тобто, все скеровується на те, аби за непростої економічної ситуації в Україні та й у світі дати чергові можливості вітчизняному АПК для розвитку. А буде тут лад – буде легше виживати загалом селу. Бо із 46 млн. українців десь 14 млн. - сільські жителі, а з них усього лише близько 600 тис. осіб забезпечені робочими місцями!

Тож село зачекалось і нових робочих місць, і свого відродження. На це, зазначив І. Бісюк, працює також програма «Рідне село», ініційована профільним міністерством.

На агрониві – законодавчі зміни

Що ж на часі у проектах законів і законах на користь АПК та й на слуху? «Не секрет, - каже Іван Бісюк, - що в останні роки є обмеженим фінансування АПК за рахунок прямої державної підтримки, і розраховувати на значне покращення ситуації з фінансуванням у найближчий період не доводиться. Проте міністерство постійно відстоює позицію зі збереження основної частки податкових стимулів для розвитку галузі, розуміючи її важливість для підтримки інвестиційної привабливості АПК. А сьогодні це майже 15-16 млрд. грн. у рік.

Ще один момент: завершується робота з узгодження із операторами зернового ринку оптимального формату гарантування зобов’язань за складськими документами. Розраховуємо, що після прийняття відповідних законодавчих змін це дозволить додатково залучити до сектору мільярди гривень кредитних ресурсів, зокрема за допомогою рефінансування Нацбанку України.

Додатковим стимулом для аграрного розвитку має стати інструмент аграрних розписок, що покладений забезпечити фінансування майбутнього врожаю. Ми тісно працюємо з вами (аграріями – ред.) для доопрацювання цих норамтивно-правових документів. Є у нас із вами (аграріями - ред.) розбіжності, та я переконаний: найближчим часом ми вирівняємо цю ситуацію. І той варіант, що буде на виході, влаштує всіх: і агарних підприємців, і громадські організації, і державу. Закінчується погодження міністерствами і відомствами відповідних підзаконних актів. Розраховуємо, що вони найближчим часом будуть прийняті. Це дасть можливість залучити потужний фінансовий ресурс під виробництво урожаю 2014 року».

Від редакції. Згідно із визначенням у Законі України «Про аграрні розписки»: аграрна розписка – це товарно-розпорядчий документ, що фіксує безумовне зобов’язання боржника, яка забезпечується заставою здійснити поставку сільськогосподарської продукції або сплатити грошові кошти на визначених умовах. Простіше кажучи, це обіцянка поставити у майбутньому сільгосппродукцію в обмін на отримані тепер ресурси: чи то гроші, чи то матеріально-технічні засоби. Аграрні розписки дозволяють агровиробникам поповнювати оборотний капітал, отримувати матеріально-технічні ресурси у борг під заставу майбутнього урожаю. Такі розписки для світу не є чимось новим. Зокрема, даний механізм фінансування агроринку вже понад 10 років діє у Бразилії. Це дало змогу аграріям країни отримати необхідні інструменти, аби залучити у сільське господарство інвестиції.

«За ініціативи Президента України, - продовжує Іван Бісюк, - ведеться системна робота з дерегуляції підприємницької діяльності, що є складовою ринкових реформ. Це на постійному контролі. Тому що всі розуміють: законодавство, яке діє в Україні, є ще надзвичайно зарегульованим. Зокрема, мова йде про скасування сертифікації зерна – і ми це підтримуємо – при внутрішніх перевезеннях, погоджень на імпортні засоби захисту рослин та цілої низки інших дозвільних документів, які нині ускладнюють роботу компаній АПК.

Триває також масштабна робота з розширення ринків збуту продукції АПК з огляду на перспективи підписання асоціації та зону вільної торгівлі з ЄС».

Від редакції. На презентації інвестиційних можливостей України в рамках VI Світового економічного симпозіуму в Нью-Йорку Президент України Віктор Янукович наголосив щодо асоціації: «Цей документ (Угода) – не просто декларація щодо започаткування якісно нового рівня відносин між Україною та ЄС. Для України це, передусім, - детальна програма перетворень в усіх сферах життя нашої держави відповідно до європейських стандартів, дорожня карта нашого зближення з Європейським Союзом, інструмент консолідації європейських цінностей». Глава держави нагадав, що Україна йшла до створення відкритої економіки у сучасному глобалізованому світі впродовж усіх років незалежності. Сьогодні ж відбуваються безпрецедентні за масштабами та глибиною перетворення в усіх сферах суспільного життя. «Кардинально змінюється система судочинства, правоохоронна система, йде розбудова інститутів правової держави, покращуються умови роботи для бізнесу, модернізується енергетичний сектор», - підкреслив В. Янукович.

В цілому, зі слів Івана Бісюка, аграрний сектор економіки нині в очікуванні змін на краще. І Мінагрополітики робить все можливе, аби так сталося.

Валентина ПИСЬМЕННА