Аграрний тиждень. Україна
» » Проблеми та перспективи розвитку коньячної галузі в Україні
» » Проблеми та перспективи розвитку коньячної галузі в Україні

    Проблеми та перспективи розвитку коньячної галузі в Україні


    Не всяка рідина, що має приємний світло-коричневий колір і міцність 40 градусів, є коньяк. Та й ситуація на вітчизняному ринку коньячних виробів нині непроста.

     

    У якому стані перебуває ця українська галузь міцних напоїв? Ось що розповідає перший заступник  генерального директора Української корпорації по виноградарству та виноробній промисловості «Укрвинпром» Володимир Кучеренко.  

    alt- Володимире Михайловичу, скільки коньячних заводів сьогодні об'єднує «Укрвинпром»?

    - З 27 підприємств, що мають дозвіл (ліцензію) на виробництво коньяку в нашій країни, 13 входять до корпорації. Їх питома вага у загальному випуску коньяків України складає понад 85 відсотків.

    За радянських часів, коли ми працювали виключно з вітчизняною сировинною, щорічний випуск коньяків у країні складав від 400 тис. декалітрів (дал), як було в 1965 році, до 1515 тис. дал - 1980 року. Виробництво коньячних виноматеріалів було на рівні 6-7 млн. дал.

    Все було зрозуміло. Виноробна промисловість забезпечувала наш ринок за обсягами та асортиментом, і вироблялося все з власної сировини.

    - А як вплинула на стан галузі славнозвісна горбачовська «перебудова»?

    - Коли гримнула боротьба з алкоголізмом і за випуск кожного понадпланового бокалу коньяку виганяли з партії, з роботи і накладали різні стягнення, виробництво коньяку скоротилося втричі (1995 рік) і його випуск до рівня 1980 року було відновлено тільки в 2000 році. З цього часу і розпочалося бурхливе зростання виробництва коньяку України, яке за останніх 5 років виглядає таким чином: 2004 рік - 2,0 млн. дал; 2005 рік - 2,4 млн. дал; 2006 рік - 2,8 млн. дал; 2007 рік - 3,5 млн. дал; 2008 рік - 3,8 млн. дал.

    - У стрімкого зростання, про яке Ви зараз говорите, мабуть є причина? 

     - Особливістю такого «піднесення» є використання майже 80% імпортної сировини, яка завозиться в Україну за демпінговими цінами. На жаль, це влаштовує багатьох наших виробників «коньяку України».

    Наразі проводяться перемовини щодо остаточного вступу України до ЗВТ, на яких ми намагаємося зберегти право на назву «коньяк України».

    - Невже й за назву «коньяк» доведеться боротися?

     - Право так найменуватися можна зберегти за умов, якщо виробники коньяку використовуватимуть для його виробництва вітчизняну сировину. Називати коньяком України напій, який виготовлено із сировини іншої країни і до складу якого, крім води, нічого українського не входить, є серйозною перепоною для збереження у вітчизняному виноробстві самого терміну «коньяк».

    Ті, хто сьогодні здійснює виробництво коньяку повністю з імпортованого коньячного спирту, вочевидь з легкістю розпрощається з назвою «коньяк України», оскільки вони не вкладали кошти у розвиток вітчизняного коньячного виробництва, насадження виноградників, придбання установок для перекурки, придбання дубових бочок тощо.

    - Що ж поганого в імпорті?

    - Справа в тім, що переорієнтація на закордонну сировину призвела до того, що відпадає потреба у власних коньячних виноматеріалах, і їх виробництво з кожним роком скорочується. Зараз такої сировини у нас виробляється всього 1,5 - 2,0 млн. дал і при цьому - є великі проблеми з реалізацією. Відтак, зазначені обставини негативно вплинули і на якість коньяків України.

    alt- І є підтвердження поганої якості?

    - Так. Про це свідчить, передусім, засідання Центральної галузевої дегустаційної комісії з визначення якості коньяків, що виробляються в Україні, а також імпортних, яке відбулося нещодавно на базі ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія».

    На дегустації було представлено 75 зразків ординарних, марочних і колекційних коньяків вітчизняного та зарубіжного виробництва, зокрема -Грузії, Вірменії, Азербайджану, Франції та Молдови. Дві третини зразків надали виробники, решту експерти закупили разом з фахівцями Держспоживстандарту у супермаркетах Херсона і Нової Каховки.

               Приємно те, що вітчизняні марочні і колекційні коньяки були значно вищої якості, аніж більшість імпортованих. Тільки французькі напої склали нашим гідну конкуренцію.

    Стосовно ординарних коньяків України, яких у нас виробляється понад 90%, тут чітко простежується така тенденція: кращу, більш якісну продукцію випускають вітчизняні традиційні коньячні підприємства, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва, мають кваліфікованих фахівців, працюють, в основному, на вітчизняній сировині й займаються коньячним виробництвом протягом 40-60 років.

    Але, на жаль, більшість підприємств випускають ординарні коньяки України низької якості, які не можуть задовольнити ні виробників, ні, тим паче, споживачів Така продукція фактично компроментує виноробну галузь України.

    - І яка ж тут причина?

    - По-перше, справа в тім, що протягом останніх років дозвіл на виробництво коньяків України одержали півтора десятка нових підприємств, які цим ніколи не займалися, і які, фактично, не здатні виробляти продукцію задовільної якості. Вони не мають повного технологічного циклу, відповідного обладнання, відсутні у них і спеціально підготовлені з відповідною освітою фахівці коньячного виробництва.

    Саме продукція цих нових підприємств найчастіше не товаришує з якістю, що не дає права на її випуск і реалізацію.

    По-друге, зазначені підприємства, як правило, не мають власної сировинної бази і, фактично, працюють виключно з дешевими імпортними коньячними спиртами низької якості, які нерідко мають органолептичні й серйозні технологічні вади, з яких виробляти нормальні коньяки України просто не вийде.

    alt           Третя причина - це виключення з Закону України «Про виноград та виноградне вино» статті 14 «Державна інспекція з виноробства та виноградарства» і повна відсутність державного контролю за виробництвом й реалізацією виноробної продукції.

    До речі, постановою Єврокомісії від 14.12.2000 року визначається застосування контролю у галузі виноробства та виноградарства: наприклад, ст. 4 передбачається доступ до виноградників, місць зберігання, транспортування тощо. А ст. 11 визначається кількість зразків свіжого винограду по кожній з держав (по 10 кг), які відбираються з виноградників для визначення сорту, методів догляду тощо. Окремо в статті 12 наголошується: якщо в державі відсутній ізотопний аналіз, то зразки надсилаються в ЄС, а якщо і є такий аналіз, то 10% все одно контролюються ЄС або лабораторією, яку ЄС визначає.

    Крім цього, у постанові ЄС від 29.04.02р. є правило, за яким визначається сорт і рік врожаю, кількість вітчизняного виноматеріалу; для визначення країни походження діє правило 100%, тобто 100% національний продукт. Регламентується також специфікація товару, за якою продукція має відповідати місцю походження.

    Сьогодні серйозна проблема коньячного виробництва, яка останнім часом викликає палкі дебати у фахівців галузі - використання не менше 25% вітчизняної сировини у виробництві ординарних коньяків України.

    - Невже це так принципово, щоб ці 25% сировини були власні?

             - Так. Адже відсутність у купажах коньяку України хоч частки української сировини не дає підстав для збереження назви напою. До того ж, результати дегустації свідчать: тільки при наявності у складі коньяку вітчизняної сировини можна одержати типовий «коньяк України», який цілком відповідатиме нормативно-правовій та технологічній документації держави.

    Отже, проведена останнім часом робота корпорації «Укрвинпром» засвідчила: ситуацію в нашому коньячному виробництві необхідно кардинально виправляти.

    - Що ви пропонуєте?

               - По-перше, в Законі України «Про виноград та виноградне вино» відновити ст. 14 про Державну інспекцію з виноробства та виноградарства. Треба створити цю інспекцію, розробити і затвердити Положення про неї і забезпечити нормальне її функціонування (відповідно до Постанови ВРУ від 6.04.09 р.).

              По-друге, категорично заборонити ввезення в Україну коньячних спиртів, які не відповідають вітчизняній нормативній і технологічній документації за органолептичними або фізико-хімічними показниками. Задля цього підготувати проект розпорядження КМУ щодо заборони допуску на митну територію країни коньячних спиртів без висновків відповідної спільної державно-професійної експертизи.

            По-третє, законодавчо встановити порядок, нормативи і терміни використання вітчизняної сировини при виробництві коньяків України.

          Четверте, терміново переглянути механізм надання ліцензій на право виробництва коньяку України і позбавити таких дозволів ті підприємства, які не створили умов, визначених чинним законодавством, й не здатні забезпечити напою відповідну якість.

    Чим скоріше розв'язиватимуться зазначені проблеми, тим швидше покращиться і ситуація у коньячному виробництві, і якість коньяків України.

     

                                                            Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ

     





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Коньячне мистецтво не сприймає фальші

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Проблеми та перспективи розвитку коньячної галузі в Україні


Не всяка рідина, що має приємний світло-коричневий колір і міцність 40 градусів, є коньяк. Та й ситуація на вітчизняному ринку коньячних виробів нині непроста.

 

У якому стані перебуває ця українська галузь міцних напоїв? Ось що розповідає перший заступник  генерального директора Української корпорації по виноградарству та виноробній промисловості «Укрвинпром» Володимир Кучеренко.  

alt- Володимире Михайловичу, скільки коньячних заводів сьогодні об'єднує «Укрвинпром»?

- З 27 підприємств, що мають дозвіл (ліцензію) на виробництво коньяку в нашій країни, 13 входять до корпорації. Їх питома вага у загальному випуску коньяків України складає понад 85 відсотків.

За радянських часів, коли ми працювали виключно з вітчизняною сировинною, щорічний випуск коньяків у країні складав від 400 тис. декалітрів (дал), як було в 1965 році, до 1515 тис. дал - 1980 року. Виробництво коньячних виноматеріалів було на рівні 6-7 млн. дал.

Все було зрозуміло. Виноробна промисловість забезпечувала наш ринок за обсягами та асортиментом, і вироблялося все з власної сировини.

- А як вплинула на стан галузі славнозвісна горбачовська «перебудова»?

- Коли гримнула боротьба з алкоголізмом і за випуск кожного понадпланового бокалу коньяку виганяли з партії, з роботи і накладали різні стягнення, виробництво коньяку скоротилося втричі (1995 рік) і його випуск до рівня 1980 року було відновлено тільки в 2000 році. З цього часу і розпочалося бурхливе зростання виробництва коньяку України, яке за останніх 5 років виглядає таким чином: 2004 рік - 2,0 млн. дал; 2005 рік - 2,4 млн. дал; 2006 рік - 2,8 млн. дал; 2007 рік - 3,5 млн. дал; 2008 рік - 3,8 млн. дал.

- У стрімкого зростання, про яке Ви зараз говорите, мабуть є причина? 

 - Особливістю такого «піднесення» є використання майже 80% імпортної сировини, яка завозиться в Україну за демпінговими цінами. На жаль, це влаштовує багатьох наших виробників «коньяку України».

Наразі проводяться перемовини щодо остаточного вступу України до ЗВТ, на яких ми намагаємося зберегти право на назву «коньяк України».

- Невже й за назву «коньяк» доведеться боротися?

 - Право так найменуватися можна зберегти за умов, якщо виробники коньяку використовуватимуть для його виробництва вітчизняну сировину. Називати коньяком України напій, який виготовлено із сировини іншої країни і до складу якого, крім води, нічого українського не входить, є серйозною перепоною для збереження у вітчизняному виноробстві самого терміну «коньяк».

Ті, хто сьогодні здійснює виробництво коньяку повністю з імпортованого коньячного спирту, вочевидь з легкістю розпрощається з назвою «коньяк України», оскільки вони не вкладали кошти у розвиток вітчизняного коньячного виробництва, насадження виноградників, придбання установок для перекурки, придбання дубових бочок тощо.

- Що ж поганого в імпорті?

- Справа в тім, що переорієнтація на закордонну сировину призвела до того, що відпадає потреба у власних коньячних виноматеріалах, і їх виробництво з кожним роком скорочується. Зараз такої сировини у нас виробляється всього 1,5 - 2,0 млн. дал і при цьому - є великі проблеми з реалізацією. Відтак, зазначені обставини негативно вплинули і на якість коньяків України.

alt- І є підтвердження поганої якості?

- Так. Про це свідчить, передусім, засідання Центральної галузевої дегустаційної комісії з визначення якості коньяків, що виробляються в Україні, а також імпортних, яке відбулося нещодавно на базі ВАТ «Агропромислова фірма «Таврія».

На дегустації було представлено 75 зразків ординарних, марочних і колекційних коньяків вітчизняного та зарубіжного виробництва, зокрема -Грузії, Вірменії, Азербайджану, Франції та Молдови. Дві третини зразків надали виробники, решту експерти закупили разом з фахівцями Держспоживстандарту у супермаркетах Херсона і Нової Каховки.

           Приємно те, що вітчизняні марочні і колекційні коньяки були значно вищої якості, аніж більшість імпортованих. Тільки французькі напої склали нашим гідну конкуренцію.

Стосовно ординарних коньяків України, яких у нас виробляється понад 90%, тут чітко простежується така тенденція: кращу, більш якісну продукцію випускають вітчизняні традиційні коньячні підприємства, що забезпечують повний технологічний цикл виробництва, мають кваліфікованих фахівців, працюють, в основному, на вітчизняній сировині й займаються коньячним виробництвом протягом 40-60 років.

Але, на жаль, більшість підприємств випускають ординарні коньяки України низької якості, які не можуть задовольнити ні виробників, ні, тим паче, споживачів Така продукція фактично компроментує виноробну галузь України.

- І яка ж тут причина?

- По-перше, справа в тім, що протягом останніх років дозвіл на виробництво коньяків України одержали півтора десятка нових підприємств, які цим ніколи не займалися, і які, фактично, не здатні виробляти продукцію задовільної якості. Вони не мають повного технологічного циклу, відповідного обладнання, відсутні у них і спеціально підготовлені з відповідною освітою фахівці коньячного виробництва.

Саме продукція цих нових підприємств найчастіше не товаришує з якістю, що не дає права на її випуск і реалізацію.

По-друге, зазначені підприємства, як правило, не мають власної сировинної бази і, фактично, працюють виключно з дешевими імпортними коньячними спиртами низької якості, які нерідко мають органолептичні й серйозні технологічні вади, з яких виробляти нормальні коньяки України просто не вийде.

alt           Третя причина - це виключення з Закону України «Про виноград та виноградне вино» статті 14 «Державна інспекція з виноробства та виноградарства» і повна відсутність державного контролю за виробництвом й реалізацією виноробної продукції.

До речі, постановою Єврокомісії від 14.12.2000 року визначається застосування контролю у галузі виноробства та виноградарства: наприклад, ст. 4 передбачається доступ до виноградників, місць зберігання, транспортування тощо. А ст. 11 визначається кількість зразків свіжого винограду по кожній з держав (по 10 кг), які відбираються з виноградників для визначення сорту, методів догляду тощо. Окремо в статті 12 наголошується: якщо в державі відсутній ізотопний аналіз, то зразки надсилаються в ЄС, а якщо і є такий аналіз, то 10% все одно контролюються ЄС або лабораторією, яку ЄС визначає.

Крім цього, у постанові ЄС від 29.04.02р. є правило, за яким визначається сорт і рік врожаю, кількість вітчизняного виноматеріалу; для визначення країни походження діє правило 100%, тобто 100% національний продукт. Регламентується також специфікація товару, за якою продукція має відповідати місцю походження.

Сьогодні серйозна проблема коньячного виробництва, яка останнім часом викликає палкі дебати у фахівців галузі - використання не менше 25% вітчизняної сировини у виробництві ординарних коньяків України.

- Невже це так принципово, щоб ці 25% сировини були власні?

         - Так. Адже відсутність у купажах коньяку України хоч частки української сировини не дає підстав для збереження назви напою. До того ж, результати дегустації свідчать: тільки при наявності у складі коньяку вітчизняної сировини можна одержати типовий «коньяк України», який цілком відповідатиме нормативно-правовій та технологічній документації держави.

Отже, проведена останнім часом робота корпорації «Укрвинпром» засвідчила: ситуацію в нашому коньячному виробництві необхідно кардинально виправляти.

- Що ви пропонуєте?

           - По-перше, в Законі України «Про виноград та виноградне вино» відновити ст. 14 про Державну інспекцію з виноробства та виноградарства. Треба створити цю інспекцію, розробити і затвердити Положення про неї і забезпечити нормальне її функціонування (відповідно до Постанови ВРУ від 6.04.09 р.).

          По-друге, категорично заборонити ввезення в Україну коньячних спиртів, які не відповідають вітчизняній нормативній і технологічній документації за органолептичними або фізико-хімічними показниками. Задля цього підготувати проект розпорядження КМУ щодо заборони допуску на митну територію країни коньячних спиртів без висновків відповідної спільної державно-професійної експертизи.

        По-третє, законодавчо встановити порядок, нормативи і терміни використання вітчизняної сировини при виробництві коньяків України.

      Четверте, терміново переглянути механізм надання ліцензій на право виробництва коньяку України і позбавити таких дозволів ті підприємства, які не створили умов, визначених чинним законодавством, й не здатні забезпечити напою відповідну якість.

Чим скоріше розв'язиватимуться зазначені проблеми, тим швидше покращиться і ситуація у коньячному виробництві, і якість коньяків України.

 

                                                        Спілкувався Володимир ШАПОВАЛОВ

 





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
  • Коньячне мистецтво не сприймає фальші

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.