- Стурбовані молоком
- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- На Житомирщині розглядається інвестпроект вартістю 20 млрд. дол.
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Україна: в Полтавській області йде підготовка до збирання 503 тис. га ранніх зернових
ІННОВАЦІЇ ВИЗНАЧАТЬ ПОДАЛЬШЕ МАЙБУТНЄ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАШОЇ ДЕРЖАВИ
За традицією, наприкінці липня на Дніпропетровщині пройшов Всеукраїнський День поля, у якому взяли участь і члени Кабінету Міністрів України, і провідні аграрії та науковці нашої держави й близького зарубіжжя.
Присутні ознайомилися з новітніми напрацюваннями світової аграрної науки і виробництва, обмінялися досвідом, взяли на озброєння передові технології, які успішно застосовують аграрії Придніпров'я.
Про те, чим живуть нині сільгоспвиробники Дніпропетровщини, про здобутки і проблеми нам розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Любович.
- Олександре Андроновичу, Ваше життя впродовж десятиліть пов'язане з агровиробництвом. Знаєте цю галузь досконало і як виробник, і як управлінець. В чому, на Вашу думку, полягає унікальність АПК Дніпропетровщини?
- - Будь-яке сільгоспвиробництво, а тим більше - високотоварне, безумовно, залежить від природних кліматичних умов. Цей чинник є визначальним для агровиробника. Наша область - у Степовій зоні, а степ, як відомо, це царина зернових культур. Вони і визначають всю подальшу структуру сільгоспвиробництва. Навесні в області посіяно 879 тис. га ранніх зернових і бобових, з яких отримано 2 млн. 300 тис. тонн зерна.
Винятковість аграрної галузі Дніпропетровщини підкріплюється таким природним чинником, як наш легендарний Дніпро-Славутич. Він розділяє Придніпров'я на дві половинки і є безцінним джерелом життєдайної вологи, якої так часто, а особливо посушливого літа, не вистачає нашим полям. В радянські часи ми мали потужні зрошувальні системи, завдяки яким забезпечувалися овочами не лише жителі Придніпров'я, а й інших регіонів України та Радянського Союзу.
А ще, на мою думку, унікальність агрокомплексу області - це тандем науковців і сільгоспвиробників. У регіоні працює така потужна наукова установа, як Інститут зернового господарства УААН, а також аграрний університет. І спільна робота науки 
й виробництва є давньою традицією в нашій області.
Не випадково саме на Дніпропетровщині з'явилася така унікальна корпорація, як «Агро-Союз», яку очолює Герой України Володимир Хорішко. І до нас за досвідом приїздять аграрії не лише з країн СНД, а й з інших держав світу.
- Після 2000-го року нарешті розпочалися позитивні зрушення і в усьому народногосподарському комплексі, і в аграрному секторі. Який сьогоднішній стан речей в АПК області?
- За 7 останніх років виробництво валової продукції в агросекторі області збільшилося на 59%. Торік у сільському господарстві вироблено валової продукції на 6,7 млрд. грн., що на 1,6 млрд. грн. або на 30% більше за попередній рік. За І півріччя поточного року обсяги виробництва валової продукції по відношенню до минулого року збільшилися на 8,8%. Це другий показник серед областей України.
Наведу й таку красномовну цифру. Якщо кілька років тому в області вироблялося 100 тис. тонн м'яса, то нині ця цифра сягає 235 тис. тонн. По поголів'ю свиней ми посідаємо перше місце в Україні. Наші тваринники вийшли на показник у 500 тисяч голів ВРХ. Великий прорив зроблено і у птахівництві: з виробництва яєць Дніпропетровщина вийшла на рівень радянських часів - 1 млрд. шт. яєць у рік. За поголів'ям птиці ми посіли третє місце в державі (17,9 млн. голів).
Проблемним для нас залишається молочне скотарство. Без підтримки цієї галузі державою, на моє переконання, ситуація не покращиться. Ціна вирішення цієї проблеми у загальнодержавному масштабі - 8-9 млрд. гривень.
В області є значний потенціал зернових. Надлишок його необхідно використовувати у тваринництві, щоб отримувати додаткову вартість, а багато супутніх елементів, наприклад, гній, вносити в землю, щоб повернути їй родючість. Тваринництво дає можливість мати досить широку сівозміну, а отже, дає більше шансів господарствам пристосуватися до 
постійних змін на ринку сільгосппродукції.
- Чи працюють в сільському господарстві області іноземні інвестори?
- В останні роки створюються реальні умови для поліпшення інвестиційного клімату: торік в агросектор області залучено 55 млн. дол. США іноземних інвестицій (на 23% більше, ніж у 2007 році). А в основний капітал 30 підприємств АПК у І кварталі 2009 року залучено 55,8 млн. дол. США таких інвестицій.
Так, у с. Могилів Царичанського району французьке об'єднання «Маїсадур Семанс» розпочало будівництво найсучаснішого в Європі заводу з виробництва насіння. Тут планується створити 100 постійних і 200 сезонних робочих місць. Підприємство вироблятиме насіння, яке постачатимуть місцеві сільгоспвиробники, й експортуватиме його за кордон.
Є й інші приклади співпраці. Вже кілька років в с. Троїцькому Павлоградського району працюють інвестори з Шампані, які інвестували кошти у виробництво зернових. Яскравим прикладом іноземного інвестування є робота агрофірми «Степова», що знаходиться у Синельниківському районі.
Тож з упевненістю можна сказати: кошти іноземних інвесторів сприяють збільшенню виробництва сільгосппродукції і розвитку галузі.
- Чи впроваджують аграрії області інноваційні технології? Чи виникають проблеми у цьому?
- Відомо, що лідером упровадження та поширення інноваційних технологій у рослинництві й тваринництві в нашій країні є корпорація «Агро-Союз». Господарства області широко впроваджують її досвід. Цього року за системою No-till агропідприємства вирощують зернові на 160 тис. гектарах. Найбільша площа сільгоспкультур за цією технологією - у самому «Агро-Союзі»: 14 тис. га, в ТОВ «Агро-Овен» Магдалинівського району - 7 тис. га, в ТОВ «Агро-Альфа» - 2,5 тис. га та в ряді 
інших підприємств.
Нульова технологія - одна з систем, де знати треба набагато більше, ніж у традиційній, де необхідно більше думати і аналізувати, планувати свою роботу на довгостроковий термін. А до такої роботи, на жаль, готові не всі наші сільгоспвиробники.
Все більшого поширення набуває у нас крапельне зрошування для економії водних і енергетичних ресурсів. Технологія дає можливість регулювати глибини зволоження, кількість, якість і періодичність зрошення.
Відроджується на новій технологічній основі і садівництво, яке застосовує передовий світовий досвід на 2 тис. гектарах. Ця технологія дає змогу отримувати високі врожаї - до 50 тонн з гектара.
В умовах стрімкого зростання ціни на матеріально-технічні ресурси впровадження енергозберігаючих технологій стає одним із найважливіших питань в агрокомплексі області. В нас уже є приклади поглибленої переробки відходів тваринництва. Виробництво біогазу одночасно вирішує санітарні проблеми, дозволяє поліпшити енергозабезпечення тваринницьких комплексів, зменшити витрати на закупівлю енергоносіїв. Експериментальна біоенергетична установка - одна з перших в Україні - кілька років працює в ТОВ «Агро-Овен» у с. Оленівка Магдалинівського району, що дозволяє при переробці гною отримувати дешеву електричну енергію. Будівництво аналогічної біогазової установки ведеться в ДП «Агро-Еліта» Нікопольського району.
Отже, аграрії Дніпропетровщини на власному прикладі доводять: за інноваційними технологіями - майбутнє. І альтернативи цьому немає.
Розмову записав Юрій ПШЕНИЧНИЙ
м. Дніпропетровськ
