Аграрний тиждень. Україна
АТУ»Агрополітика»ІННОВАЦІЇ ВИЗНАЧАТЬ ПОДАЛЬШЕ МАЙБУТНЄ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАШОЇ ДЕРЖАВИ
АТУ»Агрополітика»ІННОВАЦІЇ ВИЗНАЧАТЬ ПОДАЛЬШЕ МАЙБУТНЄ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАШОЇ ДЕРЖАВИ

    ІННОВАЦІЇ ВИЗНАЧАТЬ ПОДАЛЬШЕ МАЙБУТНЄ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАШОЇ ДЕРЖАВИ


    За традицією, наприкінці липня на Дніпропетровщині пройшов Всеукраїнський День поля, у якому взяли участь і члени Кабінету Міністрів України, і провідні аграрії та науковці нашої держави й близького зарубіжжя.


    altПрисутні ознайомилися з новітніми напрацюваннями світової аграрної науки і виробництва, обмінялися досвідом, взяли на озброєння передові технології, які успішно застосовують аграрії Придніпров'я.

    Про те, чим живуть нині сільгоспвиробники Дніпропетровщини, про здобутки і проблеми нам розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Любович.

    - Олександре Андроновичу, Ваше життя впродовж десятиліть пов'язане з агровиробництвом. Знаєте цю галузь досконало і як виробник, і як управлінець. В чому, на Вашу думку, полягає унікальність АПК Дніпропетровщини?

    -                     - Будь-яке сільгоспвиробництво, а тим більше - високотоварне, безумовно, залежить від природних кліматичних умов. Цей чинник є визначальним для агровиробника. Наша область - у Степовій зоні, а степ, як відомо, це царина зернових культур. Вони і визначають всю подальшу структуру сільгоспвиробництва. Навесні в області посіяно 879 тис. га ранніх зернових і бобових, з яких отримано 2 млн. 300 тис. тонн зерна.

    Винятковість аграрної галузі Дніпропетровщини підкріплюється таким природним чинником, як наш легендарний Дніпро-Славутич. Він розділяє Придніпров'я на дві половинки і є безцінним джерелом життєдайної вологи, якої так часто, а особливо посушливого літа, не вистачає нашим полям. В радянські часи ми мали потужні зрошувальні системи, завдяки яким забезпечувалися овочами не лише жителі Придніпров'я, а й інших регіонів України та Радянського Союзу.

    А ще, на мою думку, унікальність агрокомплексу області - це тандем науковців і сільгоспвиробників. У регіоні працює така потужна наукова установа, як Інститут зернового господарства УААН, а також аграрний університет. І спільна робота науки altй виробництва є давньою традицією в нашій області.

    Не випадково саме на Дніпропетровщині з'явилася така унікальна корпорація, як «Агро-Союз», яку очолює Герой України Володимир Хорішко. І до нас за досвідом приїздять аграрії не лише з країн СНД, а й з інших держав світу.

    - Після 2000-го року нарешті розпочалися позитивні зрушення і в усьому народногосподарському комплексі, і в аграрному секторі. Який сьогоднішній стан речей в АПК області?

    - За 7 останніх років виробництво валової продукції в агросекторі області збільшилося на 59%. Торік у сільському господарстві вироблено валової продукції на 6,7 млрд. грн., що на 1,6 млрд. грн. або на 30% більше за попередній рік. За І півріччя поточного року обсяги виробництва валової продукції по відношенню до минулого року збільшилися на 8,8%. Це другий показник серед областей України.

    Наведу й таку красномовну цифру. Якщо кілька років тому в області вироблялося 100 тис. тонн м'яса, то нині ця цифра сягає 235 тис. тонн. По поголів'ю свиней ми посідаємо перше місце в Україні. Наші тваринники вийшли на показник у 500 тисяч голів ВРХ. Великий прорив зроблено і у птахівництві: з виробництва яєць Дніпропетровщина вийшла на рівень радянських часів - 1 млрд. шт. яєць у рік. За поголів'ям птиці ми посіли третє місце в державі (17,9 млн. голів).

    Проблемним для нас залишається молочне скотарство. Без підтримки цієї галузі державою, на моє переконання, ситуація не покращиться. Ціна вирішення цієї проблеми у загальнодержавному масштабі - 8-9 млрд. гривень.

    В області є значний потенціал зернових. Надлишок його необхідно використовувати у тваринництві, щоб отримувати додаткову вартість, а багато супутніх елементів, наприклад, гній, вносити в землю, щоб повернути їй родючість. Тваринництво дає можливість мати досить широку сівозміну, а отже, дає більше шансів господарствам пристосуватися до altпостійних змін на ринку сільгосппродукції.

    - Чи працюють в сільському господарстві області іноземні інвестори?

    - В останні роки створюються реальні умови для поліпшення інвестиційного клімату: торік в агросектор області залучено 55 млн. дол. США іноземних інвестицій (на 23% більше, ніж у 2007 році). А в основний капітал 30 підприємств АПК у І кварталі 2009 року залучено 55,8 млн. дол. США таких інвестицій.

    Так, у с. Могилів Царичанського району французьке об'єднання «Маїсадур Семанс» розпочало будівництво найсучаснішого в Європі заводу з виробництва насіння. Тут планується створити 100 постійних і 200 сезонних робочих місць. Підприємство вироблятиме насіння, яке постачатимуть місцеві сільгоспвиробники, й експортуватиме його за кордон.

              Є й інші приклади співпраці. Вже кілька років в с. Троїцькому Павлоградського району працюють інвестори з Шампані, які інвестували кошти у виробництво зернових. Яскравим прикладом іноземного інвестування є робота агрофірми «Степова», що знаходиться у Синельниківському районі.

    Тож з упевненістю можна сказати: кошти іноземних інвесторів сприяють збільшенню виробництва сільгосппродукції і розвитку галузі.

    - Чи впроваджують аграрії області інноваційні технології? Чи виникають проблеми у цьому?

    - Відомо, що лідером упровадження та поширення інноваційних технологій у рослинництві й тваринництві в нашій країні є корпорація «Агро-Союз». Господарства області широко впроваджують її досвід. Цього року за системою No-till агропідприємства вирощують зернові на 160 тис. гектарах. Найбільша площа сільгоспкультур за цією технологією - у самому «Агро-Союзі»: 14 тис. га, в ТОВ «Агро-Овен» Магдалинівського району - 7 тис. га, в ТОВ «Агро-Альфа» - 2,5 тис. га та в ряді altінших підприємств.

    Нульова технологія - одна з систем, де знати треба набагато більше, ніж у традиційній, де необхідно більше думати і аналізувати, планувати свою роботу на довгостроковий термін. А до такої роботи, на жаль, готові не всі наші сільгоспвиробники.

    Все більшого поширення набуває у нас крапельне зрошування для економії водних і енергетичних ресурсів. Технологія дає можливість регулювати глибини зволоження, кількість, якість і періодичність зрошення.

    Відроджується на новій технологічній основі і садівництво, яке застосовує передовий світовий досвід на 2 тис. гектарах. Ця технологія дає змогу отримувати високі врожаї - до 50 тонн з гектара.

    В умовах стрімкого зростання ціни на матеріально-технічні ресурси впровадження енергозберігаючих технологій стає одним із найважливіших питань в агрокомплексі області. В нас уже є приклади поглибленої переробки відходів тваринництва. Виробництво біогазу одночасно вирішує санітарні проблеми, дозволяє поліпшити енергозабезпечення тваринницьких комплексів, зменшити витрати на закупівлю енергоносіїв. Експериментальна біоенергетична установка - одна з перших в Україні - кілька років працює в ТОВ «Агро-Овен» у с. Оленівка Магдалинівського району, що дозволяє при переробці гною отримувати дешеву електричну енергію. Будівництво аналогічної біогазової установки ведеться в ДП «Агро-Еліта» Нікопольського району.

    Отже, аграрії Дніпропетровщини на власному прикладі доводять: за інноваційними технологіями - майбутнє. І альтернативи цьому немає.

     

    Розмову записав Юрій ПШЕНИЧНИЙ

    м. Дніпропетровськ

     

     





    Схожі новини
  • Україна: в Полтавській області йде підготовка до збирання 503 тис. га ранніх зернових
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • Стурбовані молоком
  • На Житомирщині розглядається інвестпроект вартістю 20 млрд. дол.
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ІННОВАЦІЇ ВИЗНАЧАТЬ ПОДАЛЬШЕ МАЙБУТНЄ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА НАШОЇ ДЕРЖАВИ

18 вересень, Розділ Агрополітика, переглядів 5 818

За традицією, наприкінці липня на Дніпропетровщині пройшов Всеукраїнський День поля, у якому взяли участь і члени Кабінету Міністрів України, і провідні аграрії та науковці нашої держави й близького зарубіжжя.


altПрисутні ознайомилися з новітніми напрацюваннями світової аграрної науки і виробництва, обмінялися досвідом, взяли на озброєння передові технології, які успішно застосовують аграрії Придніпров'я.

Про те, чим живуть нині сільгоспвиробники Дніпропетровщини, про здобутки і проблеми нам розповів заступник голови Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Любович.

- Олександре Андроновичу, Ваше життя впродовж десятиліть пов'язане з агровиробництвом. Знаєте цю галузь досконало і як виробник, і як управлінець. В чому, на Вашу думку, полягає унікальність АПК Дніпропетровщини?

-                     - Будь-яке сільгоспвиробництво, а тим більше - високотоварне, безумовно, залежить від природних кліматичних умов. Цей чинник є визначальним для агровиробника. Наша область - у Степовій зоні, а степ, як відомо, це царина зернових культур. Вони і визначають всю подальшу структуру сільгоспвиробництва. Навесні в області посіяно 879 тис. га ранніх зернових і бобових, з яких отримано 2 млн. 300 тис. тонн зерна.

Винятковість аграрної галузі Дніпропетровщини підкріплюється таким природним чинником, як наш легендарний Дніпро-Славутич. Він розділяє Придніпров'я на дві половинки і є безцінним джерелом життєдайної вологи, якої так часто, а особливо посушливого літа, не вистачає нашим полям. В радянські часи ми мали потужні зрошувальні системи, завдяки яким забезпечувалися овочами не лише жителі Придніпров'я, а й інших регіонів України та Радянського Союзу.

А ще, на мою думку, унікальність агрокомплексу області - це тандем науковців і сільгоспвиробників. У регіоні працює така потужна наукова установа, як Інститут зернового господарства УААН, а також аграрний університет. І спільна робота науки altй виробництва є давньою традицією в нашій області.

Не випадково саме на Дніпропетровщині з'явилася така унікальна корпорація, як «Агро-Союз», яку очолює Герой України Володимир Хорішко. І до нас за досвідом приїздять аграрії не лише з країн СНД, а й з інших держав світу.

- Після 2000-го року нарешті розпочалися позитивні зрушення і в усьому народногосподарському комплексі, і в аграрному секторі. Який сьогоднішній стан речей в АПК області?

- За 7 останніх років виробництво валової продукції в агросекторі області збільшилося на 59%. Торік у сільському господарстві вироблено валової продукції на 6,7 млрд. грн., що на 1,6 млрд. грн. або на 30% більше за попередній рік. За І півріччя поточного року обсяги виробництва валової продукції по відношенню до минулого року збільшилися на 8,8%. Це другий показник серед областей України.

Наведу й таку красномовну цифру. Якщо кілька років тому в області вироблялося 100 тис. тонн м'яса, то нині ця цифра сягає 235 тис. тонн. По поголів'ю свиней ми посідаємо перше місце в Україні. Наші тваринники вийшли на показник у 500 тисяч голів ВРХ. Великий прорив зроблено і у птахівництві: з виробництва яєць Дніпропетровщина вийшла на рівень радянських часів - 1 млрд. шт. яєць у рік. За поголів'ям птиці ми посіли третє місце в державі (17,9 млн. голів).

Проблемним для нас залишається молочне скотарство. Без підтримки цієї галузі державою, на моє переконання, ситуація не покращиться. Ціна вирішення цієї проблеми у загальнодержавному масштабі - 8-9 млрд. гривень.

В області є значний потенціал зернових. Надлишок його необхідно використовувати у тваринництві, щоб отримувати додаткову вартість, а багато супутніх елементів, наприклад, гній, вносити в землю, щоб повернути їй родючість. Тваринництво дає можливість мати досить широку сівозміну, а отже, дає більше шансів господарствам пристосуватися до altпостійних змін на ринку сільгосппродукції.

- Чи працюють в сільському господарстві області іноземні інвестори?

- В останні роки створюються реальні умови для поліпшення інвестиційного клімату: торік в агросектор області залучено 55 млн. дол. США іноземних інвестицій (на 23% більше, ніж у 2007 році). А в основний капітал 30 підприємств АПК у І кварталі 2009 року залучено 55,8 млн. дол. США таких інвестицій.

Так, у с. Могилів Царичанського району французьке об'єднання «Маїсадур Семанс» розпочало будівництво найсучаснішого в Європі заводу з виробництва насіння. Тут планується створити 100 постійних і 200 сезонних робочих місць. Підприємство вироблятиме насіння, яке постачатимуть місцеві сільгоспвиробники, й експортуватиме його за кордон.

          Є й інші приклади співпраці. Вже кілька років в с. Троїцькому Павлоградського району працюють інвестори з Шампані, які інвестували кошти у виробництво зернових. Яскравим прикладом іноземного інвестування є робота агрофірми «Степова», що знаходиться у Синельниківському районі.

Тож з упевненістю можна сказати: кошти іноземних інвесторів сприяють збільшенню виробництва сільгосппродукції і розвитку галузі.

- Чи впроваджують аграрії області інноваційні технології? Чи виникають проблеми у цьому?

- Відомо, що лідером упровадження та поширення інноваційних технологій у рослинництві й тваринництві в нашій країні є корпорація «Агро-Союз». Господарства області широко впроваджують її досвід. Цього року за системою No-till агропідприємства вирощують зернові на 160 тис. гектарах. Найбільша площа сільгоспкультур за цією технологією - у самому «Агро-Союзі»: 14 тис. га, в ТОВ «Агро-Овен» Магдалинівського району - 7 тис. га, в ТОВ «Агро-Альфа» - 2,5 тис. га та в ряді altінших підприємств.

Нульова технологія - одна з систем, де знати треба набагато більше, ніж у традиційній, де необхідно більше думати і аналізувати, планувати свою роботу на довгостроковий термін. А до такої роботи, на жаль, готові не всі наші сільгоспвиробники.

Все більшого поширення набуває у нас крапельне зрошування для економії водних і енергетичних ресурсів. Технологія дає можливість регулювати глибини зволоження, кількість, якість і періодичність зрошення.

Відроджується на новій технологічній основі і садівництво, яке застосовує передовий світовий досвід на 2 тис. гектарах. Ця технологія дає змогу отримувати високі врожаї - до 50 тонн з гектара.

В умовах стрімкого зростання ціни на матеріально-технічні ресурси впровадження енергозберігаючих технологій стає одним із найважливіших питань в агрокомплексі області. В нас уже є приклади поглибленої переробки відходів тваринництва. Виробництво біогазу одночасно вирішує санітарні проблеми, дозволяє поліпшити енергозабезпечення тваринницьких комплексів, зменшити витрати на закупівлю енергоносіїв. Експериментальна біоенергетична установка - одна з перших в Україні - кілька років працює в ТОВ «Агро-Овен» у с. Оленівка Магдалинівського району, що дозволяє при переробці гною отримувати дешеву електричну енергію. Будівництво аналогічної біогазової установки ведеться в ДП «Агро-Еліта» Нікопольського району.

Отже, аграрії Дніпропетровщини на власному прикладі доводять: за інноваційними технологіями - майбутнє. І альтернативи цьому немає.

 

Розмову записав Юрій ПШЕНИЧНИЙ

м. Дніпропетровськ

 

 





Схожі новини
  • Україна: в Полтавській області йде підготовка до збирання 503 тис. га ранніх зернових
  • Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
  • Стурбовані молоком
  • На Житомирщині розглядається інвестпроект вартістю 20 млрд. дол.
  • Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%

  • Додати комментар
    Натисніть на зображення, щоб оновити код, якщо він нерозбірливий

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.