- Візитери з Франції
- Зернові, які аграрії зберуть у цьому році, значно перевищують внутрішні потреби
- Полтавська ОДА: Цьогоріч проведено майже 700 "ярмарків вихідного дня"
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
«ЗАМОРСЬКІ» СХЕМИ НЕЗАБАРОМ СТАНУТЬ РЕАЛЬНІСТЮ
В Міністерстві аграрної політики пройшов круглий стіл з питань удосконалення формування прозорого біржового ринку сільськогосподарської продукції. Фахівці висловили і міркування щодо ролі банківської системи в кредитуванні підприємств АПК з урахуванням досвіду Франції.
Приводом фахової розмови стала поїздка української делегації до Франції, де спеціалісти ознайомилися зі структурою і роботою ринку зерна та олійних культур, вивчили організацію ф’ючерсного ринку, дізналися про формування інфраструктури і підтримки французьких сільгоспвиробників, у т.ч. через кредитування.
На переконання першого заступника міністра аграрної політики Юрія Лузана, сьогодні, коли Україна намагається інтегрувати в Європу, нам буде корисно перейняти вже існуючий досвід інших країн. Адже, за словами Юрія Яковича, українському агросектору вже затісно на внутрішньому ринку, тому потрібно розширювати межі. А ще посадовець вважає, що насамперед в Україні потрібно створити механізми, які б унеможливлювали зловживання на агроринках, бо в розвинутих країнах діють саморегульовані ринки аграрного сектора.
- Якщо зважати на досвід Франції, то там структуру сільського господарства будували і будують самоврядні організації, - зазначив Юрій Лузан. – Основними гравцями на французькому аграрному ринку є кооперативи. Крім того в цій країні фермери є власниками переробних та обслуговуючих підприємств. А ідеологія, інфраструктура і відносини у Франції побудовані так, щоб за найвищою ціною купити продукцію у сільгоспвиробника. В Україні натомість діє зовсім протилежне правило.
Дійсно, така країна як Франція за усіма показниками може слугувати прикладом. Приміром, у 2008 році всього 8 країн виробили 78% сільгосппродукції Європейського Союзу (27 країн), і внесок Франції складає понад 18%. Продукції рослинництва ця країна виробила за рік на майже 38 мільярдів євро, а тваринництва – на понад 25 мільярдів. Зважте: кількість французів, зайнятих у сільському господарстві, становить всього 3,2%. Загальна кількість агрогосподарств – 527 тисяч, з них 27% - у кооперативах. Частка використаної сільськогосподарської площі торік становила 53,4% від загальної площі – 54,9 млн. гектарів. Отож, як засвідчили учасники делегації, що побували у Франції, вони детально ознайомилися з системою підтримки фермерів, побачили, як взаємодіють між собою різні галузі сільського господарства і учасники аграрного ринку.
За словами директора Департаменту розвитку аграрного ринку Мінагрополітики Анатолія Розгона, існуюча система роботи і взаємодії аграрного сектора у Франції мало чим відрізняється від системи Європейського Союзу, яка базується на міжпрофесійних об’єднаннях. Але головне питання, яке найбільше цікавило представників української делегації – це організація роботи бірж та ф’ючерсного ринку зокрема. До речі, французька біржа вже тривалий час інтегрована у світову систему.
Про біржу „Євронекст” Анатолій Васильович докладно розповів присутнім на засіданні. Схема проста – французький фермер заходить на сайт „Євронекст”, вивчає попит і обирає культуру, яку планує сіяти. Таким чином сільгоспвиробник заздалегідь може укладати домовленості на поставку товару, укладаючи ф’ючерсну угоду. Цей процес значно спрощує діяльність аграріїв.
- В Україні і досі немає повноцінної ф’ючерсної біржі, - зазначив директор Департаменту розвитку аграрного ринку. – Хоча подібні біржі функціонують навіть в країнах Африки. Натомість у Чехії не підтримали розвитку ф’ючерсних бірж. І якщо не буде учасників біржових торгів, то нічого не вийде і в нашій державі.
Інше, на що звернув увагу Анатолій Розгон – міжпрофесійні об’єднання, які дуже популярні у Франції. Як приклад - ONIDOL – міжпрофесійне об’єднання на ринку ріпаку, яке включає в себе виробників, переробників і логістів, тобто об’єднує весь ланцюг.
- Подібні об’єднання мають чітке фінансування, на законодавчому рівні визначено їх роль і функції, - розповів Анатолій Васильович. - Одне з основних завдань ONIDOL – розробити і запустити ф’ючерсну угоду щодо виробництва ріпаку. Водночас саме ця організація займається навчанням фермерів для роботи і участі на ф’ючерсній біржі. Подібним чином діють й інші об’єднання. Найцікавіше, що зараз проводиться робота зі створення ф’ючерсної угоди навіть щодо виробництва молока.
Під час відвідин Франції українські фахівці мали змогу поспілкуватися з представниками Паризького синдикату, який об’єднує виробників зернових у Франції і самостійно розробляє правила гри на зерновому ринку. Крім того, ця організація розробляє стандартизовані біржові контракти.
Викликав інтерес українців і такий інститут як Арбітражна палата Парижу, де вирішуються всі спірні справи аграрного ринку. Як правило, у більшості випадків після розгляду в цій інстанції справи до суду не доходить. За словами генерального директора Асоціації «Союз аграрних бірж України» Бориса Беренштейна, в Україні нині налічується 554 біржі, та деякі з них існують лише на папері. Для покращення ситуації він пропонує найперше створити концепцію розвитку біржових ринків, як це вже зробили наші найближчі сусіди – росіяни. З поїздки до Франції Борис Беренштейн почерпнув багато корисних знань. Наприклад, він докладно дізнався про роботу біржі „Євронекст”, яка утворилася в 2000 році в результаті злиття трьох великих бірж. Наразі до складу „Євронекст” входить 10 найбільших бірж. Причина такого об’єднання – більш ефективна торгівля. Недоліком України у процесі розвитку бірж Борис Леонідович вважає те, що в нашій країні відсутня їх універсалізація.
Окрім розвитку бірж важливо було дізнатися і вивчити, щоб згодом перейняти, й систему кредитування аграрного сектора у Франції. Однією з найбільших фінансових груп, які кредитують сільське господарство, є „Креді Агріколь”. За словами директора Департаменту фінансів Мінагрополітики Григорія Зуба, ця фінансова група надає кредитів французькому агросектору майже 90% від потреби та складає майже 11 мільярдів євро щорічно.
- Найбільше французькі агровиробники беруть кредити в „Креді Агріколь” на придбання сільськогосподарської техніки, - розповів Григорій Іванович. – Якщо ж розділити кредитний портфель сільськогосподарських позик цієї фінансової групи, то за видами діяльності найбільше кредитів взято на вирощування зернових та олійних культур (34%); тваринництво (21%), зокрема великої рогатої худоби; виробництво комбікорму (23%).
Наразі „Креді Агріколь” має 21 мільйон клієнтів, можливо і українські агровиробники незабаром долучаться до лав цієї фінансової групи, яка має представництва в багатьох країнах.
Для покращення ситуації в Україні з функціонуванням бірж і новими схемами кредитування радник при Уряді України з аграрних питань Жан-Жак Ерве порадив українським сільгоспвиробникам та учасникам всього аграрного ринку навчитися довіряти один одному у веденні спільних справ і спільно крок за кроком розробляти умови для роботи. Таку думку підтримав і Юрій Лузан. Він впевнений, що для досягнення кращого результату і виходу української продукції на зовнішні ринки сільгоспвиробникам потрібно об’єднуватися, а не втікати від партнерства.
- Держава повинна створювати умови, а все інше мають вирішувати бізнесові структури, - наголосив Юрій Якович. - Один із основних етапів розвитку сільського господарства – це вихід на зовнішні ринки. І, на жаль, не всі питання для здійснення цього задуму вирішуються в Міністерстві аграрної політики. Потрібно всім учасникам агроринку спільно працювати над створенням системи.
Людмила ЛЕБІДЬ
