- Переформатування галузі свинарства
- Експорт української м’ясної продукції. Проблеми і перспективи.
- Що зупинить сільське господарство
- Лабораторії Держсільгоспінспекції мають міжнародну акредитацію та працюють у штатному режимі
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
ЯКІСНІ КОРМИ – ПЕРШИЙ КРОК ДО БЕЗПЕЧНОСТІ ПРОДУКЦІЇ
Минулого тижня на спеціалізованому заводі преміксів і кормових добавок у селі Плахтянка Макарівського району на Київщині відбулося чергове засідання Асоціації «Союз кормовиробників України».
Загальним зборам передувало ознайомлення з роботою заводу з виробництва преміксів, білково-мінерально-вітамінних добавок, комбікорму та ветеринарних препаратів. Генеральний директор Корпорації «Укрзооветпромпостач» Василь Лісовенко, демонструючи гостям виробництво в с. Плахтянка, наголосив, що саме тут уперше в Україні було налагоджено промисловий випуск преміксів і кормових добавок за світовими стандартами.
- Завод працюює в автоматичному режимі і за зміну виробляє 15 тонн преміксів і 70 тонн БВД, - зазначив Василь Трохимович. – Продукція відповідає всім європейським нормам. До того ж на заводі продовжують обладнувати сучасну лабораторію. Адже відомо, що лабораторний контроль і супровід є невід’ємною частиною будь-якого виробництва, що забезпечує якість продукції.
Лабораторія на заводі вже працює, але водночас дооснащується обладнанням за останніми розробками науки і техніки. За словами Василя Лісовенка, поки що заводська лабораторія контролює лише технологічний процес, та вже за рік тут зможуть робити найскладніші дослідження. Також майже готовий до експлуатації цех із виробництва порошкових ветеринарних препаратів.
- Цей процес повністю автоматизовано, що виключає людський фактор можливого негативного впливу на технологію та якість продукції, - розповідає Василь Трохимович. – Комп’ютеризоване управління технологічними процесами, компактне розміщення устаткування дають можливість випускати на замовлення кормову та ветеринарну продукцію для всіх видів тварин. Особливістю роботи заводу є суворе дотримання понад ста складених і науково обґрунтованих рецептур. До речі, в них не використовуються антибіотики та стимулятори росту.
Після екскурсії заводом учасники засідання прийнялися за обговорення найнагальніших питань кормовиробної галузі. За словами голови ради директорів, генерального директора Асоціації «Союз кормовиробників України» Олександра Бакуменка, найактуальнішим питанням для цієї сфери є прийняття Верховною Радою України Закону «Про корми». Проект цього закону був розроблений і направлений у різні державні органи та установи на погодження, звідки розробники отримали велику кількість приписів і змін. Олександр Борисович стверджує: якщо дотриматися всіх рекомендацій і внести до проекту закону відповідні зміни, то кормовиробникам такий закон не буде потрібен, бо він не захищатиме їхніх інтересів.
- Закон «Про корми» розроблений на базі європейського законодавства, - стверджує Олександр Бакуменко. – Він професійно і правильно виписаний, в чому неабияка заслуга Міністерства аграрної політики. Незабаром цей проект закону знову буде переданий до Верховної Ради.
Також Олександр Борисович підкреслив, що завдяки Мінагрополітики вперше в Україні комбікормова промисловість має можливість погашення кредитних ставок на пільгових умовах. За його словами, низка підприємств вже скористалися цими пільгами. А ще триває розробка програми розвитку комбікормової промисловості як елементу розвитку тваринницької галузі. «Думаю, протягом 2010 року ця програма буде створена і прийнята на державному рівні», - зазначив гендиректор Асоціації «Союз кормовиробників України».
Окреслюючи перспективи на наступний рік, члени Асоціації «Союз кормовиробників України» вирішили зосередити увагу на прийнятті Закону «Про корми», розробці Програми про розвиток комбікормової промисловості та посприяти вузівській підготовці кадрів для галузі.
Розповідаючи про ветеринарно-санітарні вимоги до використання та імпорту комбікормів, кормових добавок і преміксів, заступник голови Держкомітету ветеринарної медицини Микола Пацюк як позитив відзначив те, що на Плахтянському заводі розуміють важливість наявності сучасної лабораторії, яка зможе забезпечити якість і безпечність кормів для тварин.
Під час обговорення та дискусії між представником контролюючого органу і кормовиробниками було згадано й про певну проблему. Як виявилося, виробники кормів виступають за те, щоб вимоги, які діють для них, діяли також і для рослинництва.
Про законодавче регулювання імпорту кормів і кормових добавок в Україну розповів учасникам засідання директор Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок Ігор Коцюбас. За його словами, проведення реєстрації всіх кормів просто необхідне, щоб мати контроль цієї галузі і створити систему. «Сьогодні вітчизняні препарати сміливо конкурують з іноземними, - запевняє Ігор Ярославович. – І якщо раніше іноземні корми та добавки значно переважали в кількості українські, то наразі вже з’явилося деяке співвідношення». А ще науковець переконаний: просто необхідно прийняти Закон «Про корми», який покликаний підняти якість і контроль комбікормової галузі. Бо корми – це перший крок до безпечності продукції.
Ще одна проблема, яка нині турбує кормовиробників – використання генно-модифікованих продуктів у виробництві. Цю тему прискіпливо вивчав директор ТОВ «АСКОП Україна» Анатолій Сукало, який запевняє: ГМО-продукція не оминула Україну, адже її сьогодні вирощують 28 країн.
- Використання у виробництві ГМО дуже ефективне, бо здешевлює собівартість продукції приблизно на 15%, - зазначив Анатолій Володимирович. – У різних країнах існують різні системи контролю за ГМО-продукцією. Вважаю, що Україні потрібно дотримуватися європейської системи, яка не забороняє ГМО, але жорстоко її контролює».
А президент «Української асоціації виробників і переробників сої» Віктор Тимченко висловив пропозицію: на законодавчому рівні зобов’язати виробників сої робити лабораторні дослідження на наявність чи відсутність ГМО і при продажах на вирощену продукцію пред’являти відповідний документ.
Точилися дискусії і навколо проблеми забезпечення підприємств справжніми спеціалістами. Так, ректор Одеської національної академії харчових технологій Богдан Єгоров розповів про сучасну модель науково-практичної підготовки спеціалістів для комбікормової галузі у своєму вузі. «Сучасна інноваційна система навчання побудована на досвіді найкращих освітніх закладів США, Нідерландів, Франції, Болгарії, - наголосив Богдан Вікторович. - Нова модель базується на поліформному (багатофункціональному) принципі надання освіти.»
Підсумовуючи засідання Асоціації «Союз кормовиробників України», заступник міністра аграрної політики Анатолій Мирошніков наголосив, що якісними показниками для комбікормової галузі все ж мають бути безпека і якість. За його словами, виробники повинні мати сертифікати на всі компоненти, які використовуються у виробництві кормів для тварин. Окрім того, Анатолій Михайлович порадив кормовиробникам освоювати сегмент маленьких господарств і кооперуватися з інкубаторними станціями. І, безперечно, Анатолій Мирошніков пообіцяв кормовиробникам всебічну підтримку в особі профільного міністерства.
Людмила ЛЕБІДЬ
