МАЙБУТНЄ - ЗА ЕКОЛОГІЧНО ЧИСТОЮ ПРОДУКЦІЄЮ

09 June, Розділ Агрополітика, переглядів 4 197

Свою першу виїзну нараду керівництво Міністерства аграрної політики України в оновленому складі невипадково вирішило провести саме в Криму. Як уточнив міністр Микола Присяжнюк, у півострова є всі шанси стати центром з виробництва високоякісних, екологічно чистих продуктів, у тому числі дитячого харчування, як для внутрішніх потреб, так і на експорт.

Наявність таких продуктів здатна поліпшити імідж Криму як міжнародної оздоровниці. Кліматичні та природні умови тому сприяють. Через два місяці така програма має бути представлена на розгляд Кабінету Міністрів України. Міністр неодноразово підкреслив, що АПК стає одним із головних пріоритетів діяльності нинішнього Уряду. Адже недооцінка цієї галузі впродовж багатьох років обернулася величезними економічними та соціальними проблемами для країни. З ними ми стикаємося практично повсюдно. Соціальна сфера села в занепаді. Ні для кого не секрет, що майже 50% селян – 32% всього населення країни - живе за межею бідності. Обсяги їх зайнятості катастрофічно зменшуються. Молодь залишає рідні місця, а фахівцями не бажає повертатися в село. Дійшло до того, що ринки Криму, як і ряду інших регіонів, заполонила сільгосппродукція із сусідніх країн. Автономія ввозить овочів більше, ніж вирощує.

Водночас деякі «знавці» намагаються переконати: українське село, мовляв, нерентабельне, дотаційне, й

alt пропонують розпродати родючі землі на догоду новоявленим «латифундистам». Микола Присяжнюк відзначив, що це, м'яко кажучи, несумлінна інформація. За підсумками минулого року, з агросектору різними каналами держава одержала майже 25 млрд. грн., а на його фінансування виділила лише 9 мільярдів. Виходить, не село дотується, а воно дотує інші галузі й програми. А само залишається в тяжкому становищі.

Тому потрібні зовсім інші підходи для його розвитку. Насамперед, необхідно, щоб у держбюджеті на 2011 рік більша частина коштів, отриманих від агровиробництва, залишалася у розпорядженні громад, місцевих органів влади. Пора значно більше уваги приділити приватному сектору сільської економіки. Адже саме він нині в основному поставляє сільгосппродукцію на внутрішній ринок, забезпечуючи продовольчу безпеку держави. І розвиток його поряд із великим сільгоспвиробництвом дозволить у короткі терміни розв'язати, на думку міністра, проблему зайнятості сільського населення.

Особливу ставку слід зробити на підвищення якості агропродукції. Поки що, як він зазначив, вона нижча, ніж у країнах ЄС і навіть Росії. «Найякісніше українське молоко не дотягує до найнижчих євростандартів», - уточнив він. І, звичайно, всім потрібно вчитися «премудростям» роботи в ринкових умовах. У зв'язку з цим планується створити на базі вузів так звані наукові парки. «Під ними ми маємо на увазі майданчик, де будемо навчати фермерів, приватний сектор новим технологіям ведення сільського господарства у різних напрямках», - сказав міністр.

Це поки що лише плани, хоча й досить привабливі. На жаль, нині близько 60% вирощених овочів і фруктів не

доходить до споживача. «А у звітах ця продукція нібито продана», - зіронізував агроміністр. Часто це відбувається

alt тому, що аграрне відомство, як і раніше, виконує роль статиста, до того ж, не завжди точного. Сьогодні в Міністерства аграрної політики республіки повинні бути інші підходи – воно покликане стати головним помічником сільгоспвиробника, активним учасником виробництва. До речі, про це говориться давно й безуспішно.

А майбутнє, безумовно, за екологічно чистою продукцією. За нею вже полюють в усьому світі. І Крим дійсно зможе стати центром її виробництва. Та для цього треба гарненько постаратися. І не тільки ремствувати на дорожнечу енергоносіїв, добрив, відсутність сучасної техніки, зниження родючості ґрунту, жалюгідний стан системи зрошення, як це пролунало у виступі міністра агрополітики республіки Анатолія Корнійчука, а й пропонувати реальні, науково вивірені шляхи вирішення проблем сільгоспвиробників.

На думку віце-президента НААНУ Миколи Безуглого, програм розвитку сільського господарства й окремих його галузей за ці роки набралося багато, але вони не виконуються. І лише через те, що дуже мало коштів виділяється з державного і республіканського бюджетів. Тому не впроваджуються наукові напрацювання й досвід кращих господарств. Скажімо, того ж Кримського інституту агропромислового виробництва. Або «Кримської фруктової компанії», яка працює на рівні світових стандартів. Водночас вчений зазначив, що в Криму вже потрібна програма не розвитку, а відновлення системи зрошення, тому що вона працює тільки на половині поливних земель.

З цим погодився глава кримського уряду Василь Джарти. Він підкреслив, що «будь-яка програма повинна супроводжуватися фінансуванням, і це фінансування має бути на рівні держави». Сама ж Рада міністрів Криму, як він висловився, не зможе самостійно вивести сільське господарство Криму на належний рівень розвитку без підтримки Мінагрополітики України. «Ми чекаємо, що Уряд України затвердить програму розвитку сільського господарства Криму, чекаємо фінансової допомоги, аби ця програма запрацювала», - сказав Джарти на прес-конференції за підсумками наради. При цьому зауважив: якщо таку програму не прийняти, то через два-три роки сільське господарство Криму опиниться у катастрофічному стані. А ще потрібний суворий контроль і відповідальність за реалізацію прийнятих програм та витрачених коштів.

Що ж, якщо всі ці умови будуть виконуватися, то в АР Крим протягом найближчих років справді з'явиться унікальний шанс стати центром з виробництва екологічно чистих, здорових продуктів. І не тільки для дітей, а й дорослих. І не тільки для місцевого населення, а й для тих понад 5 мільйонів відпочиваючих, які щорічно приїжджають на півострів. Справа за малим: сказали – зробили.

Віктор СТУС,

кореспондент «Кримської газети»

спеціально для «Аграрного тижня. Україна»