Час залатати дірки в коморах

01 July, Розділ Агрополітика, переглядів 4 386

У наш ринковий час інколи на коні опиняється не той, хто вміє вирощувати щедрі врожаї, а той, хто прихитрився дешево купувати – дорого продавати. Раніше таких спритників називали «спекулянтами, що паразитують на трудовому народі».

Що вони знають про справжню ціну хліба, який дістається аграріям у зливі власного поту? Але як тільки земля щедро обдарує свого трударя, цю чесно зароблену в природи плату видурюють всілякі ділки з дипломатами, що нишпорять полями під час жнив, обвалюючи ціни.

На сторожі інтересів селян п’ять років тому постав створений Урядом Аграрний фонд, як спеціалізована державна бюджетна установа, яка уповноважена впроваджувати цінову політику в агросекторі економіки. Ця інституція покликана бути замовником під час закупівлі товарів (робіт, послуг) за рахунок коштів держбюджету; продавати або купувати об’єкти державного цінового регулювання до державного продовольчого резерву, який формується виключно для здійснення товарних інтервенцій на організованому аграрному ринку; подавати Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запровадження та скасування тимчасового режиму адміністративного регулювання цін. Разом із тим, Аграрний фонд не може придбавати або продавати об’єкти державного цінового регулювання поза організованим аграрним ринком. Простіше кажучи, сьогодні держава вже не може наказати трейдерам купувати зерно в селян дорожче. Відтак, вдалися до цивілізованого впливу: виділити з держбюджету Аграрному фонду певну суму задля придбання «об’єкту державного регулювання» за вигідними для виробника цінами. Таким чином, сільгоспвиробники отримали змогу обходитися без послуг спекулятивних структур.

За тиждень - другий - жнива. І знову постане проблема збуту зібраного збіжжя. Чи готові структури Аграрного фонду

alt долучитися до масових закупівель? Чи належним чином розпорядилися тим, що придбали в аграріїв торік? Про це йшлося під час наради за підсумками роботи Аграрного фонду 2009-10 маркетингового року та визначення напрямів діяльності на поточний МР. У засіданні взяли участь керівники основних структур системи Мінагрополітики, директори регіональних відділень Аграрного фонду, начальники обласних хлібних інспекцій. До речі, були запрошені близько двох сотень представників підприємств-зберігачів зерна, але коли пішла мова про наявність придбаного державою зерна на складах та про якість його збереження, виявилося, що й спитати про це нема в кого. Перший заступник міністра агрополітики Сергій Мельник, коментуючи такий факт, підкреслив, що всі підприємства, які ухиляються від відповідальності за належне зберігання дорученого їм державного зерна, будуть занесені до «чорного списку». І цей «реєстр» Сергій Мельник запропонував оприлюднити в засобах масової інформації, щоби широкому загалу були відомі імена тих, кому не варто довіряти. Перший заступник міністра також поінформував про наказ, який регламентує максимальні й мінімальні ціни, за якими Аграрний фонд закуповуватиме в сільгоспвиробників зерно та інші продукти.

Олександр Маренець, генеральний директор Аграрного фонду, розповів про підсумки роботи установи протягом минулого МР, нагадавши проблеми, з якими довелося стикнутися з того часу, як він очолив Аграрний фонд, а також поділився баченням шляхів виходу із ситуації, що склалася.

- Сьогодні ми співпрацюємо з понад трьомастами підприємствами, що зберігають зерно, - констатував Олександр Маренець. - Відтак, впливаючи ринковими методами на ціноутворення, намагаємося за вигідними цінами, що надають змогу вітчизняному сільгоспвиробникові працювати з прибутком, викупити й закласти до держрезерву значну частину врожаю. Але ж не всі хлібоприймальні підприємства, яким ми довірили зберігання державного продовольчого скарбу, виправдали довіру.

Так, у певних регіонах виявлені нестачі, що сягають десятків тисяч тонн зерна. Негативну першість тут утримує Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Херсонська області та інші. Зважаючи на наведені факти, гендиректор Аграрного фонду підкреслив, що зерно має зберігатися тільки на сертифікованих складах.

Слід зазначити, що під час констатації Олександром Маренцем виявлених недоліків у зберіганні збіжжя на сховищах, перший заступник міністра Сергій Мельник неодноразово намагався почути від конкретних винуватців логічні пояснення. Але з’ясувати «де собака заритий» було доволі складно, бо перших керівників відповідних підприємств в залі було катма. Більшість із них під прикриттям «поважних причин» (на кшталт «лікарняного») проігнорували нараду, де, як вони певне відчували, й постане питання

alt про відповідальність. Тому Сергій Іванович доручив з’ясувати справжні причини відсутності відповідальних за збереження державної власності осіб і, якщо докази «поважності» неприбуття на нараду документально не підтвердяться, поставити питання про звільнення винних.

У свою чергу, заступник міністра аграрної політики України Євгеній Лавров висловив здивування тими фактами, що на одному й тому ж складі приватне зерно лежить недоторканим і не псується, а державне кудись зникає.

Новопризначений голова Держінспекції з контролю якості сільськогосподарської продукції та моніторингу її ринку Микола Поєдинок, зокрема, поінформував про стан і вимоги сертифікації зерносховищ, навівши конкретні результати перевірок. Андрій Андрієвський, голова правління ДАК «Хліб України», розповів про ситуацію з прийманням зерна на заготівельні пункти державної компанії, надавши інформацію про залишки зерна та заборгованість Аграрному фонду. Андрій Ігорович також наголосив на потребі врегулювання відповідних тарифів і необхідності розробки та запровадження програми реалізації зерна.

Підсумував усе сказане міністр аграрної політики Микола Присяжнюк. Він, зокрема, підкреслив, що вітчизняне аграрне виробництво перебуває в центрі уваги не лише керівництва нашої держави, а й світової спільноти: на нас дивляться як на потужного годувальника світу високоякісними продуктами харчування. Відтак ми маємо гідно цінити й зберігати продукти важкої, сумлінної й невтомної праці наших хліборобів. «Не буде держава осторонь й спостерігати за тим, як деякі посередницькі структури прагнуть нажитися під час сезонного зниження закупівельних цін на зерно, - наголосив міністр. - Завдяки Аграрному фонду ми маємо достатньо ринкових механізмів, щоби вгамувати апетити різних маніпуляторів і гарантувати вітчизняному сільгоспвиробникові гідну ціну на продукти його нелегкої праці».

Наостанок міністр оприлюднив намір Уряду запровадити програму будівництва нових елеваторів. Зокрема, таким чином вдасться покласти край втратам вирощеного врожаю під час його зберігання. А напередодні жнив Микола Присяжнюк запропонував ще раз проаналізувати всі недоліки минулого маркетингового року й зробити відповідні висновки, аби більше не припускатися прикрих помилок.

Василь ШАЛЕНКО