- Україна може збільшити експорт соняшникової олії до ЄС на 40% після підписання Угоди про Асоціацію
- Cередні закупівельні ціни на насіння соняшнику
- Ціни на насіння соняшнику та оптово-відпускні ціни на олію
- Ціни на насіння соняшнику та оптово-відпускні ціни на олію соняшникову на внутрішньому ринку України
- МАСЛЯНА ПЛЯМА ВІД ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ
Україна знову "наступить на старі граблі"?
Після 14-річного переговорного процесу Україна у 2008 році вступила до Світової організації торгівлі. При цьому в сфері сільського господарства були зроблені досить значні поступки, що суттєво знизило захист внутрішнього ринку та зменшило підтримку сільського господарства країни.
Нині тривають переговори щодо підписання угоди про зону вільної торгівлі з Європейським Союзом, в рамках якої одним із найважливіших питань, що може суттєво вплинути на добробут кожного громадянина України, є скасування експортного мита на насіння соняшнику.
Зараз воно становить 12% митної вартості насіння соняшнику і буде щорічно зменшуватися на 1% до десятипроцентної позначки в рамках взятих зобов’язань при вступі до СОТ. Однак ЄС прагне взагалі скасувати таке обмеження експорту. Звичайно, для них це вигідно, оскільки дасть змогу європейським переробниками завантажити виробничі потужності й знизити ціну на олію для своїх споживачів.
А що натомість отримає Україна? Нічого. Жодних поступок.
Мало того, в разі прийняття даних умов втрати України будуть величезними. Занепад олієпереробної галузі, тисячі втрачених робочих місць, колосальне зниження надходжень до державного бюджету, здорожчання молока, м'яса та м'ясопродуктів за рахунок підвищення цін на соняшниковий шрот – високоцінний корм для галузі тваринництва, захмарні європейські ціни для українського споживача на олію та олієвмісні продукти, перетворення України на сировинний придаток по ще одній позиції… Ось чим загрожує нам скасування експортного мита на насіння соняшнику.
Кожен освічений економіст знає: набагато вигідніше експортувати кінцевий продукт, а не сировинний матеріал. Тож прагматична економічна політика кожної країни зводиться до того, щоб якомога більша додана вартість залишалася в межах країни. Якщо подивитися на загальний обсяг експорту сільгосппродукції в 2009 році, то з 9,5 млрд. доларів США понад 1,6 млрд. доларів надійшло в країну за рахунок експорту соняшникової олії. Ще понад 270 млн. доларів надходжень забезпечив експорт соняшникового шроту. Загалом – це 20% обсягів аграрного експорту. При вивезенні відповідної кількості сировини – соняшникового насіння – ця сума буде вдвічі нижчою.
Експортне мито на соняшникове насіння застосовують всі великі країни-експортери даної продукції на світовому ринку. Крім України найбільшими виробниками і експортерами цього насіння та олії є Росія і Аргентина. В цій "трійці" Україна
найменше захищає внутрішній ринок. Для порівняння: в Росії застосовують комбіноване мито 20% митної вартості, але не менше 30 євро/тонну. В Аргентині взагалі крім експортного мита на насіння, яке нині становить 32%, також діє вивізне мито на соняшникову олію в розмірі 30% контрактної вартості. То чому ж Україна повинна відкривати свій ринок?
Наприкінці 90-х ми вже мали ситуацію, коли відсутність захисту внутрішнього ринку насіння олійних рік у рік призводила до зростання цін на олію на 50-100%. В 1996-99 роках у результаті зростання експорту насіння соняшнику в 5 разів, виробництво з нього олії скоротилося вдвічі порівняно з обсягами минулих років. Дійшло до того, що Україна – один з найбільших виробників – почала ввозити 30 тис. т соняшникової олії щорічно. Звичайно ж, це завдавало колосальних збитків і олієпереробній галузі, і населенню, і державі. Тоді ситуацію вирішило введення експортного мита. Відмінивши його зараз, Україна знову "наступить на старі граблі".
Дехто розглядає скасування мита як позитивний момент, аргументуючи таке положення зростанням ціни для агровиробників. Однак їхні доходи навряд чи зростуть, а от зернотрейдери на цьому неодмінно збагатяться, привласнивши левову частку звільненої маржі. Таким чином зерноторговці спробують компенсувати низьку, за їх мірками, дохідність попередніх років.
Відсутність експортного бар'єру спровокує масовий вивіз соняшнику в жовтні-січні. При цьому у переробників просто не вистачить коштів і потужностей для зберігання насіння, необхідного для продовження роботи заводів до нового врожаю. Це в свою чергу відіб’ється на ціні олії та всіх олієвмісних продуктів для звичайного українського споживача.
За нашими оцінками, в разі скасування експортного мита вже в наступному році подорожчання на олію може скласти
50-70%, а на майонез, маргарин і кондитерські вироби – 130-150%. Ціни зростуть до європейського рівня, і для споживача з українською зарплатою похід до супермаркету виявиться просто шоком.
Крім того, не виключено зростання ціни м'яса та м'ясопродуктів, бо здорожчання шроту, який отримується в результаті переробки соняшнику і є цінним кормом для худоби, неодмінно матиме вплив на ріст собівартості тваринницької продукції. А найбільше від цього постраждає птахівництво та свинарство, які переважно використовують концентровані корми.
Олієдобувна промисловість, яка за останні роки наростила потужності майже до 10 млн. тонн переробки олійного насіння і нараховує близько 23 великих і середніх олієекстракційних підприємств з декількома тисячами працюючих, знову буде поставлена на коліна. Адже, враховуючи прогнозований урожай насіння соняшнику на рівні 6,5 млн. т, конкуренція на сировину навіть з боку лише внутрішніх покупців буде дуже високою. Якщо ж додати ще й потенційних експортерів насіння, то шансів вижити у багатьох переробників практично не залишиться, і занепад галузі заразом поставить хрест на потенціалі біодизельного виробництва України.
Ми й так постійно підгинаємо плечі перед своїми торговельними партнерами. Якщо постійно йти на поступки, то нормального партнерського ставлення наша держава не отримає ніколи. І в асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" на 100 відсотків переконані: позицію по соняшнику Україна повинна відстояти.
Роман СЛАСТЬОН,
експерт аграрних ринків,
Асоціація "Український клуб аграрного бізнесу"
