Аграрний тиждень. Україна
» » ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПЕРЕВІРЕНА ТРУДНОЩАМИ
» » ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПЕРЕВІРЕНА ТРУДНОЩАМИ

    ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПЕРЕВІРЕНА ТРУДНОЩАМИ


    Події і ситуація в Україні за два останні роки внесла певні корективи і зміни в життя кожного з нас, у діяльність компаній і їх економічні показники. Не обійшлося без змін і в Групі HarvEast – компанія втратила частину земель, які знаходяться поблизу зони АТО, оновила команду управлінців і топ-менеджерів, поменшав колектив, але пережиті труднощі згуртували і зріднили людей. Сьогодні агрохолдинг успішно працює, запроваджує нові технології і розробляє стратегії для подальшого розвитку.

     

    Перехід на No-Till

    В Україні все більше великих аграрних компаній впроваджують технології точного землеробства. Головна мета - підвищити прибуток бізнесу з максимально ефективним використанням ресурсів.

    Компанія HarvEast вже третій рік застосовує нульову технологію обробітку ґрунту. За словами директора з рослинництва HarvEast Євгена Казєєва, дана технологія направлена на підвищення урожайності, збереження родючості ґрунту і зниження виробничих затрат.

    «Насамперед економляться витрати на дизпаливо і запчастини. Якщо говорити про господарства компанії, то в 2013 році ми мали витрати близко 70 л дизпалива на 1 га. В 2015 році – 45 л, але в майбутньому плануємо знизити витрати до 37 л на 1 га», - розповідає Євген Михайлович.

    Перед переходом на нову систему обробітку був зроблений комплексний агрохімічний аналіз ґрунту, який показав, наскільки економічно вигідно впровадження точного землеробства на певних ділянках. Також були визначені структура ґрунту, розподіл органічних речовин, здатність утримувати вологу, перевірено на наявність ґрунтових шкідників, бур'янів і хвороб. Після отримання результатів аналізу і після підбору культур експерти підібрали технологію, агрегати і техніку.

    «Два роки тому на сіялку встановили систему точного висіву, потім доопрацювали систему внесення рідких добрив і цьогоріч доробили ще систему розгортання, яка прибирає з посівного ложа всі рештки, - розповідає про технічну адаптацію до No-Till Євген Казєєв. - При переході на No-Till потрібно працювати швидко і регулювати бур’яни. Тому цьогоріч ми купили новий обприскувач з 36-метровою штангою. Завдяки йому ми зможемо обробляти 1 тис. га за добу».

    «Інновації вимагають витрат, і їх впровадженню повинен передувати економічно обґрунтований план розвитку на кілька років, - зазначає генеральний директор Групи HarvEast Дмитро Скорняков. - Показники економії, щоправда, досягаються не відразу, а на 3-4 рік. Перші два роки можна вважати за перехідний період. Найбільш слабкі місця при переході на No-Till – це збільшення гризунів на полях, а також перші два роки потрібно вносити значно більше азоту».

     

    Збільшено площі під бобовими

    Під урожай 2016 року компанія HarvEast засіяла понад 80 тис. га орних земель. Загальна вартість посівної кампанії перевищила 320 млн грн.

    Озимі посіяно на 33 тис. га, технічними культурами засіяно понад 28 тис. га, решта – кукурудзою, ярими зерновими, багаторічними травами і бобовими. До речі, цього року компаніяHarvEastзапровадила в сівозміну дві нові культури – чечевицю і квасолю. І хоча перший рік для них відведені незначні площі, в компанії збираються в майбутньому розширити їхню присутність на полях. Загалом під бобовими збільшилися площі з 3% в 2015 році до 8% в 2016 році.

    «Сьогодні ми вирощуємо декілька зернобобових культур – вику, нут, горох, чечевицю і квасолю. Дуже широкий спектр, який ми практикуємо не перший рік, - розповідає Євген Казєєв. - Цього року ми додали до вже вирощуваних раніше культур чечевицю і квасолю. Перший рік ми використаємо для вирощування насіннєвого матеріалу і напрацювання технології».

    За словами Євгена Михайловича, завдяки бобовим і нішевим культурам вдається здійснювати азотокомпенсацію в ґрунті. Також саме ці п’ять культур були підібрані не випадково, їх зручно вирощувати, оскільки вони мають різні строки посіву, обробки і збору врожаю. Крім того, це рентабельні культури.

    Генеральний директор ГрупиHarvEastДмитро Скорняков зазначає, що цьогоріч у планах експортувати близько 4 тис. т гороху. Щодо пошуку ринку збуту для чечевиці та квасолі, то в компанії планують невеликі партії реалізувати в Україні, а за умови нарощування виробництва – будуть експортувати.

    Проте стратегічними культурами для ГрупиHarvEastлишаються озимі (пшениця і ячмінь), які в 2016 році засіяні на площі 33 тис. га, що становить понад третину загальної площі посівів.

    Технічне питання

    На балансі ГрупиHarvEast близько 200 одиниць сільськогосподарської техніки і близько 200 одиниць вантажного транспорту. Компанія надає перевагу найбільш інноваційній, потужній і витривалій техніці відомих світових брендів New Holland, Kuhn, Challenger. В 2016 році було придбано комбайн і обприскувач New Holland.

    «Сьогодні ми не маємо дефіциту в техніці. Щоправда, наявний парк комбайнів закриває 60% від потреб, але незважаючи на це, ми не збираємося нарощувати технопарк. Це нормально, коли частково використовувати оренду комбайнів, - зазначає Дмитро Скорняков. - Що стосується іншої техніки, то зараз у нас в пріоритеті обприскувачі, і в подальшому плануємо оновлювати комбайновий парк».

    Щодо розширення земельного банку, то Дмитро Скорняков упевнений, що в цьому немає потреби, адже укрупнення, на його думку, - це найбільша помилка, якої допускаються великі компанії. За оцінкою керівництва компанії, HarvEast, за необхідності, може приєднати лише один кластер (15-20 тис. га).

    Розумна економія

    В Групі HarvEast знайшли спосіб зменшити кількість ЗЗР, але при цьому отримати потрібний ефект від препаратів. Для замішування бакових сумішей тут використовують дистильовану воду. Спеціально з цією метою компанія придбала і встановила обладнання для дистиляції води. Як розповідає Євген Казєєв, в дистильованій воді засоби захисту рослин мають кращу розчинність і ефективніше працюють. Таким чином можна використовувати вдвічі менше агрохімії.

    До речі, в HarvEast переважно працюють з генеричними препаратами, які вдвічі дешевші за оригінальні. «Якщо працювати у Вінницькій чи в Полтавській областях, де сума опадів удвічі більше і ризики мінімізуються, то можна використовувати дорогі оригінальні препарати, - зазначає Євген Казєєв. - Там і планова врожайність значно вища, ніж у нашому регіоні, і вищі затрати на гектар окуповуються. З нашою врожайністю ми не можемо собі дозволити повністю використовувати оригінальні препарати. Обираючи контактний чи системний інсектицид, ми в першу чергу проводимо дослідження на невеликій ділянці і розуміємо, як препарат працює. А от з фунгіцидами справа інша, тому потрібно бути дуже обережними у виборі препарату. В цьому випадку ми надаємо перевагу оригіналам від відомої європейської компанії. А інсектициди і гербіциди використовуємо українського виробництва».

    Щодо мінеральних добрив, то в HarvEast теж знайшли економний і надійний варіант, купуючи в Маріупольського металургійного заводу «Азовсталь» сульфат амонію (за вмістом - азот і сірка). «Вперше придбали 2,5 тис. т сульфату амонію, але мали проблему з внесенням добрив, - розповідає Євген Казєєв. - Речовина має кристалічну форму, і внести її рівномірно просто неможливо. Єдиний виробник, який відгукнувся на наш запит, - це «Завод Кобзаренка», який удосконалив за нашими вимогами розкидач мінеральних добрив. На даний момент це єдина сільгоспмашина, яка може вносити рівномірно сульфат амонію. Таким чином ми отримали унікальне добриво за прийнятною ціною».

    На поля HarvEast також вносять і органічні добрива. Торік восени на 1 тис. га внесли 40 тис. т органіки, а цього року в компанії планують вносити добрива відразу після прибирання з поля культур і таким чином збільшити площу для внесення органічних речовин.

     

    Голштинізація - запорука рентабельності

    Сьогодні в тваринницький агрокластер Групи HarvEast входить 6 молочно-товарних ферм, де утримується 3,5 тис. дійних корів, і 4 ферми по вирощуванню телиць. Компанія має також 4 ферми зі статусом племінної, де утримується близько 2 тис. голів.

    Ферми і частину поголів’я HarvEast отримали, як кажуть, у спадок від попередніх власників. «Корови, які нам дісталися, були червоної степової породи, але ми поступово заміняємо їх на голштинів, – розповідає Дмитро Скорняков. - Якщо підприємство вкладає гроші в якісну техніку, має велику ферму, то отримувати віддачу можливо лише за умови утримання продуктивної породи. В нашому випадку ми обрали голштинів. Закупили сперму в Канаді і провели голштинізацію. У цієї породи зовсім інша продуктивність. Якщо 5 років тому в нас надої були до 4 тис. л, то зараз більше 6 тис. л на корову, і це не межа».

    За словами керівника тваринницького агрокластеру Павла Гури, сьогодні компанія не закупає поголів’я, а воно формується безпосередньо на фермі. На даному етапі всі тваринницькі комплекси компанії заповнені, а надлишок елітного поголів’я продається.

    Група HarvEast для тваринництва має власну кормову базу і використовує змішаний раціон годівлі. «Ми вирощуємо люцерну, яка йде на сінаж, кукурудзу – на силос, зернові використовуємо для виготовлення комбікорму, - розповідає Павло Гура. - Маємо власний комбікормовий завод, який виробляє близько 1000 тонн комбікормів для ферм. Крім того, на комбікормовому заводі виготовляється для реалізації пайовикам і всім, хто бажає купити, якісний комбікорм для тварин в підсобному чи фермерському господарствах».

    В Групі HarvEast зазначають, що в Україні сьогодні досить важко займатись тваринництвом. «За п’ять років роботи в молочному тваринництві ми лише в цьому році мали перші три рентабельні місяці, - зазначає Дмитро Скорняков. – І при цьому потрібно розуміти, що в тваринництві, звісно, не така рентабельність, як в рослинництві. Якщо будувати молочну ферму з нуля, то це не можна розглядати як бізнес, а скоріше - як соціальний проект. В нас інша ситуація – ми отримали непогані ферми, які з часом удосконалили, і ось, нарешті, вийшли на певний рівень. Ми плануємо, що наступного року зможемо збільшити надої до 7 тис. л, і тоді можна говорити про рентабельність».

    За словами Павла Гури, для корів є головні чотири складові - корми, комфорт, генетика і кадри. Торік в Групі HarvEast активно попрацювали над кормовою базою, змінили технологію кормо виробництва, і на сьогодні технологія заготівлі кормів в компанії відпрацьована оптимально. На прибутковість молочного бізнесу впливає також закупівельна ціна на молоко. Компанія HarvEast постачає молоко екстра класу на заводи найбільших виробників молочної продукції «Лакталіс» і «Данон».

    Мар’яна ДОБРОБОГ

     





    Схожі новини
  • HarvEast збільшила площі під бобовими
  • HarvEast завершив посівну
  • HarvEast завершил посевную
  • Дешевшає цариця полів
  • HarvEast у 2012 році зберіг виробництво молока на рівні 56,5 тис. тонн

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ЕФЕКТИВНІСТЬ, ПЕРЕВІРЕНА ТРУДНОЩАМИ


Події і ситуація в Україні за два останні роки внесла певні корективи і зміни в життя кожного з нас, у діяльність компаній і їх економічні показники. Не обійшлося без змін і в Групі HarvEast – компанія втратила частину земель, які знаходяться поблизу зони АТО, оновила команду управлінців і топ-менеджерів, поменшав колектив, але пережиті труднощі згуртували і зріднили людей. Сьогодні агрохолдинг успішно працює, запроваджує нові технології і розробляє стратегії для подальшого розвитку.

 

Перехід на No-Till

В Україні все більше великих аграрних компаній впроваджують технології точного землеробства. Головна мета - підвищити прибуток бізнесу з максимально ефективним використанням ресурсів.

Компанія HarvEast вже третій рік застосовує нульову технологію обробітку ґрунту. За словами директора з рослинництва HarvEast Євгена Казєєва, дана технологія направлена на підвищення урожайності, збереження родючості ґрунту і зниження виробничих затрат.

«Насамперед економляться витрати на дизпаливо і запчастини. Якщо говорити про господарства компанії, то в 2013 році ми мали витрати близко 70 л дизпалива на 1 га. В 2015 році – 45 л, але в майбутньому плануємо знизити витрати до 37 л на 1 га», - розповідає Євген Михайлович.

Перед переходом на нову систему обробітку був зроблений комплексний агрохімічний аналіз ґрунту, який показав, наскільки економічно вигідно впровадження точного землеробства на певних ділянках. Також були визначені структура ґрунту, розподіл органічних речовин, здатність утримувати вологу, перевірено на наявність ґрунтових шкідників, бур'янів і хвороб. Після отримання результатів аналізу і після підбору культур експерти підібрали технологію, агрегати і техніку.

«Два роки тому на сіялку встановили систему точного висіву, потім доопрацювали систему внесення рідких добрив і цьогоріч доробили ще систему розгортання, яка прибирає з посівного ложа всі рештки, - розповідає про технічну адаптацію до No-Till Євген Казєєв. - При переході на No-Till потрібно працювати швидко і регулювати бур’яни. Тому цьогоріч ми купили новий обприскувач з 36-метровою штангою. Завдяки йому ми зможемо обробляти 1 тис. га за добу».

«Інновації вимагають витрат, і їх впровадженню повинен передувати економічно обґрунтований план розвитку на кілька років, - зазначає генеральний директор Групи HarvEast Дмитро Скорняков. - Показники економії, щоправда, досягаються не відразу, а на 3-4 рік. Перші два роки можна вважати за перехідний період. Найбільш слабкі місця при переході на No-Till – це збільшення гризунів на полях, а також перші два роки потрібно вносити значно більше азоту».

 

Збільшено площі під бобовими

Під урожай 2016 року компанія HarvEast засіяла понад 80 тис. га орних земель. Загальна вартість посівної кампанії перевищила 320 млн грн.

Озимі посіяно на 33 тис. га, технічними культурами засіяно понад 28 тис. га, решта – кукурудзою, ярими зерновими, багаторічними травами і бобовими. До речі, цього року компаніяHarvEastзапровадила в сівозміну дві нові культури – чечевицю і квасолю. І хоча перший рік для них відведені незначні площі, в компанії збираються в майбутньому розширити їхню присутність на полях. Загалом під бобовими збільшилися площі з 3% в 2015 році до 8% в 2016 році.

«Сьогодні ми вирощуємо декілька зернобобових культур – вику, нут, горох, чечевицю і квасолю. Дуже широкий спектр, який ми практикуємо не перший рік, - розповідає Євген Казєєв. - Цього року ми додали до вже вирощуваних раніше культур чечевицю і квасолю. Перший рік ми використаємо для вирощування насіннєвого матеріалу і напрацювання технології».

За словами Євгена Михайловича, завдяки бобовим і нішевим культурам вдається здійснювати азотокомпенсацію в ґрунті. Також саме ці п’ять культур були підібрані не випадково, їх зручно вирощувати, оскільки вони мають різні строки посіву, обробки і збору врожаю. Крім того, це рентабельні культури.

Генеральний директор ГрупиHarvEastДмитро Скорняков зазначає, що цьогоріч у планах експортувати близько 4 тис. т гороху. Щодо пошуку ринку збуту для чечевиці та квасолі, то в компанії планують невеликі партії реалізувати в Україні, а за умови нарощування виробництва – будуть експортувати.

Проте стратегічними культурами для ГрупиHarvEastлишаються озимі (пшениця і ячмінь), які в 2016 році засіяні на площі 33 тис. га, що становить понад третину загальної площі посівів.

Технічне питання

На балансі ГрупиHarvEast близько 200 одиниць сільськогосподарської техніки і близько 200 одиниць вантажного транспорту. Компанія надає перевагу найбільш інноваційній, потужній і витривалій техніці відомих світових брендів New Holland, Kuhn, Challenger. В 2016 році було придбано комбайн і обприскувач New Holland.

«Сьогодні ми не маємо дефіциту в техніці. Щоправда, наявний парк комбайнів закриває 60% від потреб, але незважаючи на це, ми не збираємося нарощувати технопарк. Це нормально, коли частково використовувати оренду комбайнів, - зазначає Дмитро Скорняков. - Що стосується іншої техніки, то зараз у нас в пріоритеті обприскувачі, і в подальшому плануємо оновлювати комбайновий парк».

Щодо розширення земельного банку, то Дмитро Скорняков упевнений, що в цьому немає потреби, адже укрупнення, на його думку, - це найбільша помилка, якої допускаються великі компанії. За оцінкою керівництва компанії, HarvEast, за необхідності, може приєднати лише один кластер (15-20 тис. га).

Розумна економія

В Групі HarvEast знайшли спосіб зменшити кількість ЗЗР, але при цьому отримати потрібний ефект від препаратів. Для замішування бакових сумішей тут використовують дистильовану воду. Спеціально з цією метою компанія придбала і встановила обладнання для дистиляції води. Як розповідає Євген Казєєв, в дистильованій воді засоби захисту рослин мають кращу розчинність і ефективніше працюють. Таким чином можна використовувати вдвічі менше агрохімії.

До речі, в HarvEast переважно працюють з генеричними препаратами, які вдвічі дешевші за оригінальні. «Якщо працювати у Вінницькій чи в Полтавській областях, де сума опадів удвічі більше і ризики мінімізуються, то можна використовувати дорогі оригінальні препарати, - зазначає Євген Казєєв. - Там і планова врожайність значно вища, ніж у нашому регіоні, і вищі затрати на гектар окуповуються. З нашою врожайністю ми не можемо собі дозволити повністю використовувати оригінальні препарати. Обираючи контактний чи системний інсектицид, ми в першу чергу проводимо дослідження на невеликій ділянці і розуміємо, як препарат працює. А от з фунгіцидами справа інша, тому потрібно бути дуже обережними у виборі препарату. В цьому випадку ми надаємо перевагу оригіналам від відомої європейської компанії. А інсектициди і гербіциди використовуємо українського виробництва».

Щодо мінеральних добрив, то в HarvEast теж знайшли економний і надійний варіант, купуючи в Маріупольського металургійного заводу «Азовсталь» сульфат амонію (за вмістом - азот і сірка). «Вперше придбали 2,5 тис. т сульфату амонію, але мали проблему з внесенням добрив, - розповідає Євген Казєєв. - Речовина має кристалічну форму, і внести її рівномірно просто неможливо. Єдиний виробник, який відгукнувся на наш запит, - це «Завод Кобзаренка», який удосконалив за нашими вимогами розкидач мінеральних добрив. На даний момент це єдина сільгоспмашина, яка може вносити рівномірно сульфат амонію. Таким чином ми отримали унікальне добриво за прийнятною ціною».

На поля HarvEast також вносять і органічні добрива. Торік восени на 1 тис. га внесли 40 тис. т органіки, а цього року в компанії планують вносити добрива відразу після прибирання з поля культур і таким чином збільшити площу для внесення органічних речовин.

 

Голштинізація - запорука рентабельності

Сьогодні в тваринницький агрокластер Групи HarvEast входить 6 молочно-товарних ферм, де утримується 3,5 тис. дійних корів, і 4 ферми по вирощуванню телиць. Компанія має також 4 ферми зі статусом племінної, де утримується близько 2 тис. голів.

Ферми і частину поголів’я HarvEast отримали, як кажуть, у спадок від попередніх власників. «Корови, які нам дісталися, були червоної степової породи, але ми поступово заміняємо їх на голштинів, – розповідає Дмитро Скорняков. - Якщо підприємство вкладає гроші в якісну техніку, має велику ферму, то отримувати віддачу можливо лише за умови утримання продуктивної породи. В нашому випадку ми обрали голштинів. Закупили сперму в Канаді і провели голштинізацію. У цієї породи зовсім інша продуктивність. Якщо 5 років тому в нас надої були до 4 тис. л, то зараз більше 6 тис. л на корову, і це не межа».

За словами керівника тваринницького агрокластеру Павла Гури, сьогодні компанія не закупає поголів’я, а воно формується безпосередньо на фермі. На даному етапі всі тваринницькі комплекси компанії заповнені, а надлишок елітного поголів’я продається.

Група HarvEast для тваринництва має власну кормову базу і використовує змішаний раціон годівлі. «Ми вирощуємо люцерну, яка йде на сінаж, кукурудзу – на силос, зернові використовуємо для виготовлення комбікорму, - розповідає Павло Гура. - Маємо власний комбікормовий завод, який виробляє близько 1000 тонн комбікормів для ферм. Крім того, на комбікормовому заводі виготовляється для реалізації пайовикам і всім, хто бажає купити, якісний комбікорм для тварин в підсобному чи фермерському господарствах».

В Групі HarvEast зазначають, що в Україні сьогодні досить важко займатись тваринництвом. «За п’ять років роботи в молочному тваринництві ми лише в цьому році мали перші три рентабельні місяці, - зазначає Дмитро Скорняков. – І при цьому потрібно розуміти, що в тваринництві, звісно, не така рентабельність, як в рослинництві. Якщо будувати молочну ферму з нуля, то це не можна розглядати як бізнес, а скоріше - як соціальний проект. В нас інша ситуація – ми отримали непогані ферми, які з часом удосконалили, і ось, нарешті, вийшли на певний рівень. Ми плануємо, що наступного року зможемо збільшити надої до 7 тис. л, і тоді можна говорити про рентабельність».

За словами Павла Гури, для корів є головні чотири складові - корми, комфорт, генетика і кадри. Торік в Групі HarvEast активно попрацювали над кормовою базою, змінили технологію кормо виробництва, і на сьогодні технологія заготівлі кормів в компанії відпрацьована оптимально. На прибутковість молочного бізнесу впливає також закупівельна ціна на молоко. Компанія HarvEast постачає молоко екстра класу на заводи найбільших виробників молочної продукції «Лакталіс» і «Данон».

Мар’яна ДОБРОБОГ

 





Схожі новини
  • HarvEast збільшила площі під бобовими
  • HarvEast завершив посівну
  • HarvEast завершил посевную
  • Дешевшає цариця полів
  • HarvEast у 2012 році зберіг виробництво молока на рівні 56,5 тис. тонн

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.