Ви можете зі мною не погоджуватись. Та я все одно переконаний: Київщина завжди, так би мовити, задавала тон у багатьох напрямках аграрного виробництва. Столична ж бо область! На неї рівнялись, їй заздрили, раділи її успіхам.
Минулий рік був непростим для всієї України. І столичний регіон не став виключенням. Утім, аграрії області показали, що за будь-яких умов можуть досягати запланованих висот. Не останню роль у цій складній роботі зіграла виважена і продумана співпраця двох адміністрацій: міської і обласної.
З цієї теми, власне, й розпочалася наша зустріч із головою Київської облдержадміністрації Анатолієм Йосиповичем Присяжнюком.
- Наприкінці минулого року, - підкреслив Анатолій Йосипович, - ми схвалили Меморандум про співпрацю, який передбачає співробітництво у соціально-економічній, науково-технічній, гуманітарно-культурній і містобудівній сферах.
Зокрема, це спільні дії з будівництва водозабору на острові Великий для забезпечення якісною питною водою населення Києва і міст області - Вишгорода, Ірпеня, Бучі, Боярки; з розміщення правобережних очисних споруд в Обухівському районі; з будівництва південно-західного каналізаційного колектора і очисних споруд біля Ірпеня для каналізації міст Гостомель, Вишневе, Ворзель, Буча, Обухів, Українка, Волошок та інших.
Є домовленість про спільну реконструкцію очисних споруд Бортнічеської станції аерації, будівництво мулопереробного заводу, організацію подальшої безпечної експлуатації полігона побутових відходів у Обухівському районі, а ще - компенсації Києву витрат на перевезення пільговиків, які на вихідні виїжджають в область.
У аграрній сфері - це активна участь сільгоспвиробників Київщини у продуктових ярмарках, які проводились і проводяться в усіх районах Києва, де аграрії реалізують жителям і гостям міста продукцію, вирощену і вироблену своїми руками.
- Київщина за обсягом сільськогосподарського виробництва посіла друге місце серед інших регіонів України. Які райони і господарства Ви би відзначили?
- Найкращих результатів досягли господарства Таращанського (+20,7%), Згурівського (+12,3%), Бородянського (+11,9%), Вишгородського (+9,1%) та Макарівського (+8,1%) районів.
Кращими по посіву озимих культур торік є ЗАТ ПЗ "Агро-Регіон" (Бориспільський р-н), ВАТ "Саливінківський цукровий завод" (Васильківський р-н), СП ТОВ "Нива Переяславщини" (Згурівський р-н), ПП "Аграрне" (Володарський р-н), СП ТОВ "Саланг-Агро" (Переяслав-Хмельницький р-н), ТОВ Агрофірма "Іванків" (Бориспільський р-н).
А кращими у вирощуванні овочів відкритого і закритого ґрунту стали СФГ „Левада" і СФГ „Олко" Ставищенського, СФГ „Ельдорадо" і ТОВ „Когорта" Бориспільського, ТОВ„Рубежівське" і ДН НДВ АК „Пуща-Водиця" Києво-Святошинського, ФГ „Бондарчук" і ТОВ „Агрофірма Пролісок Ко ЛТД" Баришівського, СФГ „Баглай" Бородянського та ФГ «Відродження» Володарського районів.
В галузі тваринництва лідирують: з реалізації м'яса - Вишгородський (117,3 тис. т), валового виробництва молока - Згурівський (27,7 тис. т), валового виробництва яєць - Васильківський (307,8 млн. шт.) райони.
В галузі молочного скотарства я би відмітив ТОВ „Українська молочна компанія", яка працює в Згурівському районі. Тут виробництво молока за 11 місяців 2010 року становить 27,7 тис. т, а продуктивність корів досягла 8066 кг на корову.
Є у нас і передовики у м'ясному скотарстві. Це господарства ТОВ „Агросолюшнс" Сквирського району та ЗАТ „Агро-Форт" Кагарлицького.
У свинарстві лідерами по чисельності поголів'я є СВАТ „Агрокомбінат „Калита" (Броварський р-н), де утримують 69,0 тис. голів свиней та ТОВ „Нива Переяславщини" (Згурівський р-н) з 33,6 тис. тварин.
Щодо виробництва яєць, то заслуговує на увагу ВАТ „Птахофабрика „Київська" Броварського району. Валове виробництво яєць там за 11 місяців 2010 року становить 236,7 млн. штук.
- На жаль, у багатьох регіонах, не замислюючись, прирекли на занепад буряко-цукрову галузь. Та не на Київщині. Це правда, що в столичній області, з Вашим приходом, знову запрацювали п'ять «списаних» на металобрухт цукрокомбінатів? Чи є перспективи у вітчизняної буряко-цукрової галузі?
- Дійсно, за виробничим потенціалом Київщина - одна з найбільших областей, де виробляють цукор. Торік відновили роботу 3 цукрові заводи: ТОВ «ВІК-Р.С.Ф» (Миронівка), ІП «Агро-Вільд Україна» (Січневий) та ТОВ «Цукрова промислова група» (Яготин). Усього ж солодкі корені переробляли 10 цукрозаводів.
З валового виробництва цукру область займає 3-е місце в Україні (11% від загальнодержавного виробництва). На кінець грудня заготовлено понад 1300 тис. т цукрових буряків (на 500,4 тис. т більше, ніж 2009 р.). Цукру ж виготовили 161,2 тис. т (більше відповідного періоду 2009 р. у 1,4 рази). Взагалі ж очікуємо 163 тис. т цукру (на 47 тис. т більше показника 2009 р.). До речі, дигестія буряків становить 16,3%, що на 1% більше ніж по країні, а вихід цукру - 12,92 % (на 1,1% більше ніж по країні).
Всі цукрові заводи мають добрі виробничі показники, але хочу назвати ті, де досягли найкращих результатів. Це ВАТ "Саливонківський цукровий завод". Тут перероблено 194,8 тис. т цукрових буряків, вироблено цукру - 28,29 тис. т, вихід цукру становить 14,5%. ВАТ „Рокитнянський цукровий завод": перероблено цукрових буряків - 212 тис. т; вироблено цукру - 27,02 тис. т, вихід цукру - 12,73%. На ВАТ „Кагарлицький цукровий завод" перероблено цукрових буряків - 158,1 тис. т, вироблено цукру - 21,46 тис. т, вихід цукру склав 13,69%.
- Далеко не скрізь по країні дбають про її зелені легені. У Вашій області інша практика. Чув, що торік 200 га нового лісу посадили. Хоча не прибуткова, кажуть, це справа...
- Відомо, що ліс набуває товарних якостей через 20-30 років після посадки, а догляду потребує щодня, особливо у перші п'ять років. Створення лісів - завдання, яке є першочерговим для працівників цієї галузі, адже кожне покоління лісівників працює не на себе, а на нащадків. Ми отримуємо зиск з того, що підготували наші попередники, а самі працюємо на майбутнє.
Нині загальна площа лісового фонду області - 733,5 тис. гектарів. Лісистість - 20,4%, але нерівномірна. Переважають сосни (63%). Землі лісового фонду на території області розподіляються між десятьма лісокористувачами, з них найбільша площа лісів закріплена за Київським обласним управління лісового та мисливського господарства - 315,7 тис. га (43%).
Одним із основних напрямків тут ми бачимо збільшення лісистості. На Київщині протягом 2010 року створено 2281 га лісових культур і ще на землях, непридатних для сільськогосподарського використання, - 118 гектарів.
Тож створення нових лісових насаджень - наш важливий внесок у збереження екологічної безпеки не лише Київщини, а й держави.
- Протягом року, під Вашим керівництвом, Київщина майже на чверть збільшила виробництво свинини. Та і в надоях сягнула першості в державі - 4,5 тисячі літрів з корови...
- Зростання виробництва свинини ми досягли за рахунок введення в дію свинокомплексу №3 на 30000 товарних свиней у ТОВ „Нива Переяславщини" Згурівського району, у ТОВ „Стейк-Агро" Переяслав-Хмельницького району запрацював свинокомплекс на 11900 свиней, реконструювали ферму приватного підприємства „Еталон" Білоцерківського району на6000 голів свиней. А також за рахунок нарощення поголів'я.
По всіх категоріях господарств поголів'я свиней зросло на 64,8 тис. гол. (+13,1%), у т.ч. по агропідприємствах - на 32,8 тис. гол. (+10,2%). Вже за 2010 рік збільшили поголів'я свиней по всіх категоріях господарств на 73,6 тис. гол. (+15,1%), на 33,6 тис. гол.(+10,5%) у сільгосппідприємствах. У збільшенні виробництва свинини відіграло роль і підвищення середньодобових приростів свиней на 13 грамів до 2009 року (+3,2%).
Київська область впевнено тримає першість в Україні з продуктивності корів. Зокрема, у січні - листопаді надій на одну корову в агропідприємствах становив 4837 кілограмів. Усе це завдяки покращенню умов утримання наявного поголів'я, поліпшенню норм годівлі та удосконаленню селекційної роботи. Між іншим, племінну базу молочного скотарства області складають 30 племзаводів і 24 репродуктори.
- Високі виробничі показники прямо залежать від достойних соціальних умов проживання на селі. Що плануєте зробити для підвищення цих стандартів?
- Думаю, тут варто відзначити актуальність державної програми «Власний дім», яка підтверджується реальним станом справ і вирішенням соціальних проблем на селі, фактичним попитом на пільговий кредит, який нині перевищує пропозиції більше ніж у 5 разів. Тільки за даними районних рад, більше 200 населених пунктів області (майже 49000 садиб) не газифіковано. Обсяги кредитів не в повній мірі задовольняють потребу сільських жителів, бо число потенційних забудовників постійно зростає. Згідно з офіційним обліком, понад дві тисячі родин очікують позики. Фінансування цієї програми на належному рівні у 2011 році сприятиме підвищенню рівня життя, створення достойних умов проживання, прискорить відродження села.
- Анатолію Йосиповичу, поділіться, будь ласка, сільськогосподарськими планами, що запроваджуватимете нового року. Зокрема, дуже цікавлять інновації в АПК.
- Суть інноваційної стратегії АПК я бачу в ефективному розвитку агропідприємств області, що дозволить отримати переваги над конкурентами і збільшити прибутки. Головне, що він має відбуватися не за рахунок маніпуляції цінами, а завдяки постійному оновленню асортименту виробів і розширенню напрямів діяльності підприємств.
Наша основна увага буде приділятися управлінню і регулюванню інноваційних процесів у сфері АПК, упровадженню ресурсо- і енергозберігаючих технологій у зернове господарство. АПК є однією із енергоємних сфер народного господарства, тож організаційно-економічні перетворення на селі, які впроваджуються державою, мають бути орієнтовані на нову технологічну і технічну базу з урахуванням світових досягнень у цій життєво важливій сфері народного господарства.
- Що Ви побажаєте працівникам сільського господарства Київщини у новому році?
- Передусім висловлюю всім їм подяку за сумлінну та наполегливу працю на благо нашої держави. Від щирого серця вітаю аграріїв і їхні родини з Новим 2011 роком!
Бажаю всім міцного здоров'я, творчих натхнень, здійснення професійних планів, особистих бажань, мрій і задумів! І обов'язково - здоров'я, затишку і спокою, а в сім'ях - достатку. Нехай у ваших оселях завжди панує мир і злагода!
Спілкувався Володимир ВІЛЬОВИЧ