Спільним словом на зовнішні ринки

17 August, Розділ Агрополітика, переглядів 3 659

Давно помічаю: коли за стіл перемовин сідають аграрії, вони одразу спільну мову знаходять. І незалежно, хто представляє владні структури, хто - громадські організації, хто - виробників, а хто – бізнес.

Усі розуміють, що Україна - не Кувейт і не Арабські Емірати, де пробуривши свердловину можна багатіти на «чорному золоті». Нам Бог надав більше - найродючіші чорноземи, які не вичерпаються як нафта чи газ (якщо ми піклуватимемося про їхню родючість). Але це ще не означає, що завтра ми розбагатіємо, навіть якщо рясний урожай виростимо. Треба ще вміти продати те, що виростили й виготовили.

Заступник міністра аграрної політики та продовольства України Сергій Мельник здивував мене, надавши інформацію, що Казахстан експортує не зерно, а борошно з вирощеного на своїх ланах збіжжя. І правий Сергій Іванович, що нам треба торгувати не сировиною, а готовою продукцією. Таку позицію Сергій Мельник озвучив під час засідання круглого столу, де йшлося про вихід української продукції на зовнішні ринки. До речі, цей вельми цікавий та змістовний захід відбувався в рамках ХХІІІ Міжнародної виставки «Агро - 2011» завдяки організаторам - Мінагропроду, Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу», ТОВ «ТД «Промфінінвест».

Марина Нетеса, заступник директора Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Мінагропроду, передусім, проаналізувала стан справ у міжнародній діяльності вітчизняного АПК.

(Ілюстрація матеріалу - показники й цифри в слайдах, що надійшли з міністерства)

- Сьогодні у нас «працює» близько 100 угод у галузі сільського господарства та за галузевими напрямками, в рамках яких здійснюється двостороннє співробітництво між країнами, - констатувала Марина Василівна. - Разом із тим розробляється та доопрацьовується ще 35 нормативних міжнародних актів, що Нетеса Мельник регламентують діяльність за різними напрямками співробітництва.

Марина Нетеса уточнила, які питання перебувають в полі зору під час переговорів між Україною й країнами ЄС. Зокрема, йдеться про тарифну пропозицію і торгівлю товарами, географічні зазначення, експортні субсидії, спеціальні захисні заходи, рівень державної підтримки АПК в Україні та ЄС, санітарні та фітосанітарні заходи, експортні мита, вхідні ціни, правила походження.

Серед пріоритетних завдань в міжнародних відносинах фахівець, наприклад, назвала поглиблення співробітництва із зарубіжними країнами у розвитку ринків збуту, залучення фінансових ресурсів, переоснащення вітчизняного АПК. За її словами, наша країна добре налаштована на взаємодію з країнами ЄС, США, Російською Федерацією та КНР. Серед пріоритетів також захист інтересів вітчизняних товаровиробників під час проведення проти них антидемпінгових і спеціальних розслідувань на зовнішніх ринках. Керівництво держави обіцяє дбати й про поглиблення співпраці з країнами СНД щодо збільшення доступу української продукції на ринки держав-учасниць.

Сергій Мельник, продовжуючи тему, підкреслив:

- Вести переговори й обстоювати позиції власної вітчизни – велике мистецтво. Тут немає другорядних деталей. Навіть неточно перекладена фраза може звести нанівець всі узгоджені домовленості. Аграрна термінологія має свою специфіку. А хто в нас готує перекладачів зі знанням сільськогосподарської справи? Філологічних університетів багато. Та справжніх лінгвістів, які розуміються не лише на іноземній мові, а ще й у тонкощах сільського господарства, замало. Тут є над чим замислитися!

Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України, вітав активізацію нашої країни як провідного сільгоспвиробника на світовому ринку. І в цьому, на думку Геннадія Володимировича, заслуга не лише державних структур, а й авторитету громадських організацій, що об’єднали вітчизняних сільгоспвиробників, надійно захищаючи їхні права та інтереси як в Україні, так і на світовому рівні.

А генеральний директор Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» Володимир Лапа висловив думку, що виробництво продукції вітчизняного АПК має розвиватися «не заради виробництва», а з упровадженням новітніх технологій, завдяки яким аграрне підприємство зможе конкурувати в прибутках із видобувачами нафти й газу.

Прикметно, що всі учасники круглого столу були єдині в побажаннях - щоби в міждержавних стосунках аграрної сфери було більше економіки, більше високих технологій, більше бізнесу. І менше політики. А економічна доцільність розставить всі крапки над «і» в питаннях, із ким «єднатися» й куди «вступати».

Не хочеться, щоби сільгоспвиробники розраховувались за погляди і позиції політиків. Але це питання вже не до аграріїв…

Володимир ВІЛЬОВИЧ