Як зробити українське тваринництво ефективним

23 April, Розділ Агрополітика, переглядів 11 531

Звісно, ситуацію в українському тваринництві критичною назвати не можна. Втім, розвивається воно доволі повільно через низку важливих економічних і соціальних причин. Виключення – хіба що птахівництво. Але мова сьогодні не про тваринництво взагалі, а про одну з його складових, без якої розвиток галузі, інноваційні технології утримання, збільшення виробництва якісної продукції неможливі.
Для початку – деякі цифри. За даними Держстату, на 1 березня 2019 року в Україні налічується 3,52 млн голів великої рогатої худоби, з них 1,9 млн – молочне поголів’я. Показник зменшився на 2,6% у порівнянні з 2018 роком, але зріс на 3,5% у порівнянні з попереднім місяцем 2019-го. У свинарстві нині є 6,02 млн гол. (на 0,6% нижче, ніж у 2018 р.). Стабільно їх меншає у приватному секторі, тоді як промислове поголів’я поступово відновлюється за рахунок імпорту живця.
Не знижує темпів лише птахівництво, адже кількість птиці зростає. На 1 березня 2019-го її у господарствах всіх категорій побільшало на 2,8% - до 203 млн гол. (проти аналогічного періоду 2018 р.). Позитивна динаміка відбулась за рахунок приросту на промислових птахокомплексах шістнадцяти областей України. Зростання ж птиці у господарствах населення досить мляве: 0,3% - до 82,3 млн голів (2018 р. - 82 млн).
І тепер уявіть: все це метушливе господарство потрібно годувати щодня і по кілька разів. При тому, якісним кормом із додаванням необхідних компонентів та інгредієнтів. Що робиться в цій царині? Чи достатньо корму для сільгосптварин виробляється всередині країни? Чи задовольняє тваринників якість імпортованих кормів? Як залежить утримання худоби і птиці від раціонів? Як вдосконалити системи годівлі?... На ці та інші запитання намагались відповісти тваринникам експерти ринку комбікормів і їх виробники на IV конференції «Комбікорми. Ефективне тваринництво», організованій групою компаній «ПроАгро».

Працювати на всі ринки
Вітаючи учасників форуму, народний депутат України, президент Української аграрної конфедерації (УАК) Леонід Козаченко зауважив, що завжди варто пам'ятати: у нашої країни є величезний потенціал у виробництві продуктів харчування. Так, наголосив Козаченко, «...коли мова йде про ЄС, то це об'єднання 28 держав. І Україна, яка прагне до цього союзу, - найсильніша у аграрному напрямку. Ми можемо втричі наростити валове виробництво, адже маємо 27% глобального резерву чорноземів, і сьогодні ми є глобальним постачальником зерна на світовий ринок».
Також у нас - величезний резерв у розвитку тваринництва, переконаний президент УАК. «Наприклад, за радянських часів українські господарства утримували 15 млн голів великої рогатої худоби (нині - трохи більше 3,6 млн), молока виробляли 32 млн тонн. Свиней було у 4 рази більше, ніж зараз: сьогодні - лише 6,5 млн. І тільки у птахівництві ми реально зробили великий крок», - констатував чиновник.
За його даними, для стабільної роботи і нарощування показників у тваринництві нам потрібно у 3 рази збільшити обсяги виробництва комбікормів і всередині країни виготовляти компоненти корму. Завдання ж українського парламенту Леонід Козаченко вбачає у тому, щоб якнайшвидше підготувати все необхідне законодавство і гармонізувати його з європейським і світовим, аби вітчизняний бізнес міг пропонувати свою продукцію і на внутрішній, і на зовнішній ринки.

Державі не байдуже
Переробка зернових на комбікорм за підсумками 2018 року зросла на 13,2% - до 1,8 млн тонн, констатував на конференції заступник аграрного міністра Віктор Шеремета, посилаючись на дані Держстату України. Також високопосадовець підкреслив, що аналітики відзначають найбільше споживання комбікормів птахівництвом, яке продовжує розвиватися і нарощувати виробництво. При цьому свинарство і розведення великої рогатої худоби демонструють, на жаль, негативну динаміку.
«Основою годівлі сільськогосподарських тварин є комбікорми, які впливають на продуктивність тварин і якість продукції з неї. Впровадження провідних технологій та нового устаткування на виробництві покращить якість комбікормів», - зауважив Віктор Шеремета.
Але поки що український ринок комбікормів демонструє тенденцію зниження рівня виробництва даної продукції. Причини цього явища пов'язані зі зменшенням поголів'я худоби і недостатньо ефективною підтримкою з боку держави. Тому аналітики вважають: без істотних змін з боку державної підтримки ситуація на ринку комбікормів може залишитись незмінною.
«Хочу наголосити, що Україна зібрала 2018 року майже 90 млн тонн зернових, технічних і круп'яних культур, - підкреслив Віктор Васильович. - Але значна частина цього збіжжя експортується й перетворюється в інших країнах на продукти з доданою вартістю. Час і українцям продавати на світові ринки не сировину, а готову продукцію». Тому, аби покращити ситуацію, повідомив заступник міністра, в держбюджеті-2019 збережені всі програми державної підтримки розвитку тваринництва: передбачено 3,5 млрд грн допомоги тим аграріям, які саме вирощують худобу і птицю.
Більше того, уряд розширив напрями підтримки, додавши до переліку часткове відшкодування вартості будівництва і реконструкції підприємств зі зберігання та переробки зерна та надав можливість отримувати дотації не тільки за вирощених телят, а й за закуплених. Окрім цього, збільшено відшкодування підприємствам за утримання корів – до 1800 грн за голову.

Як долати виклики
Виробникам комбікормів потрібно докласти чимало зусиль, аби бути конкурентоспроможними на ринку. Тваринникам, навпаки, варто бути дуже уважними при виборі надійного постачальника продукції та навчитись розрізняти численні фальсифікати і недоброякісний товар, адже на ринку комбікормів - велика кількість пропозицій. Як обрати правильно і без шкоди для здоров’я тварин, а в подальшому - і для людей?
Вадим Шиян, голова Міжрегіонального союзу птахівників та кормовиробників України (м. Харків), переконаний, що підвищення конкурентоспроможності й розширення ринків збуту продукції цілком можливе через професійні галузеві асоціації. Експерт розповів про практичні кейси, завдяки яким члени союзу отримали конкретні результати. Зокрема, партнерська програма Agroport, запроваджена в спілці, забезпечила організації систему взаємовигідних умов для учасників ринку через «Угоду про співробітництво», а також програму якості, взаємні знижки на продукцію та преференції. Це, за словами Вадима Шияна, дозволило збільшити оборот між учасниками внутрішнього ринку комбікормів: обсяг продажів зріс на 10%.
«У житті людини немає нічого важливішого за здоров'я. На першому місці стоїть питання здорового харчування: що ми їмо? Якщо це продукти тваринного походження, то виникає запитання: чим годували тварин?» – запропонував поміркувати присутнім директор Ізюмського КХП (Харківська обл.) Вісхан Ісламов.
Вісхан Алавдійович переконаний, що битву у всеохоплюючій і жорсткій конкуренції можна виграти лише ціною якості своєї продукції, секрет якої залежить від багатьох складових. Наявність власної лабораторії КХП дозволяє колективу стандартизувати продукцію: комбінат її випускає для всіх без винятку тварин, у т.ч. дрібних. Сьогодні дуже гострим є питання якості продукції та недоброчесної конкуренції, бо державні органи, покликані перевіряти виробництва, не функціонують, відтак виробників комбікормів багато, всі виготовляють продукцію різної якості, яку споживачі ще не вміють правильно розрізняти.
Добре відомо, що якісний комбікорм малі підприємства виготовити технічно не мають можливості, і щоб вберегтися від неприємних наслідків, слід звертатися до відомих і перевірених виробників. Зокрема, Ізюмський комбінат хлібопродуктів - один із 44 філій, що входять до складу найбільшого в сільському господарстві України ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України». КХП нині є лідером в системі виробництва хлібопродуктів на Слобожанщині й одним із провідних підприємств з виробництва комбікормів в Україні.
Чверть століття підприємство випускає комбікорми розсипні, гранульовані та у вигляді крупки, давно переступивши за мільйонну тонну. Якість продукції, що виготовляється, є основним принципом благополуччя і стабільності роботи підприємства. У 2006-му на підприємстві впроваджено систему управління якістю, що відповідає міжнародному стандарту ISO 9001: 2000. За три роки (2009 р.) система якості пройшла пересертифікацію за новою версією стандарту ISO 9001: 2008.
Зараз Ізюмський КХП надає високоякісні послуги зі зберігання та переробки зернової сировини, олійних культур, а також з виробництва всіх видів комбікормів, затребуваних на ринку України. Зважте, все це говорить про ефективний менеджмент саме на державному підприємстві, які ми весь час намагаємось розпродати. А потім розводимо руками, якщо раптом виробництво занепало. Ізюмському КХП явно пощастило з керівником. Саме тому Віктор Шеремета, у свою чергу, подякував Вісхану Ісламову за ефективну і якісну роботу державного підприємства.

Що пропонує «закордон»?
Конференція, до слова, зібрала не лише вітчизняних виробників і експертів. До Києва завітали й фахівці іноземних компаній. Так, доволі цікавими й такими, що викликали жваву дискусію, були виступи представників відомих європейських компаній. Зокрема, Павел Лангер, представник Farmet (Чехія) представив інноваційні технології своєї країни у переробці агропродукції для споживання її тваринами і птицею. В Чехії використовують технологію, що дозволяє переробляти сировину на комбікорм без застосування гексану.
Курт Лундквіст, технічний директор Bioproton Europe oy (Фінляндія), презентував присутнім найсучаснішу розробку компанії – препарат «Натузим». В компанії називають його ензимною партією в симфонії корму. Високоактивний мультиферментний препарат преміум-класу розроблений для бройлерів, несучок, качок, свиней, жуйних тварин і аквакультури та має широкий діапазон pH, довгострокову і термічну стабільність зі збереженням високого рівня активностей.
Українські інновації
Зацікавлене обговорення проблем ефективності виробництва і споживання комбікормів тривало весь робочий день. Чимало тем було присвячено й вітчизняним технологіям виробництва корму для худоби. Так, Ярослав Бардин, директор ТОВ «Науково-виробниче товариство «Укрсорго», детально розповів про сорго, як культуру майбутнього в кормовиробництві, адже вміст білка в цій культурі більший, ніж у кукурудзи, кормові властивості подібні до кукурудзи, майже всі поживні речовини сорго добре засвоюються тваринами і не мають негативних наслідків.
Чому українське свинарство торік мало 8 млрд грн перевитрат? На це запитання генеральний директор Центру підвищення ефективності в тваринництві Микола Бабенко мав кілька відповідей. Серед головних перевитрат експерт виділив наступні: монополізація ринку кормів і ветпрепаратів; нав’язування закупок асоціаціями; корупція і відкати; відсутність контролю та обліку собівартості виготовлених кормів; помилки у складанні й застарілі методики створення раціонів; фальсифікація кормів, кормових добавок та ветпрепаратів; технологічні помилки.

Виробникам комбікормів потрібно докласти чимало зусиль, аби бути конкурентоспроможними на ринку. Тваринникам, навпаки, варто бути дуже уважними при виборі надійного постачальника продукції та навчитись розрізняти численні фальсифікати і недоброякісний товар, адже на ринку комбікормів - велика кількість пропозицій.
Торік українське свинарство мало 8 млрд грн перевитрат. Серед головних такі: монополізація ринку кормів і ветпрепаратів; нав’язування закупок асоціаціями; корупція і відкати; відсутність контролю та обліку собівартості виготовлених кормів; помилки у складанні й застарілі методики створення раціонів; фальсифікація кормів, кормових добавок та ветпрепаратів; технологічні помилки.

Як бути? Микола Бабенко вбачає вихід у запровадженні автоматизованої системи PigCentre. Це перша програма, що рахує собівартість свинини в реальному часі та містить у собі технологічний + управлінський облік, різні права доступу для користувачів, автоматизацію звітності та полегшення аналітики для власника і спеціалістів, порівняння плану до факту роботи ферми.
Про економічну обґрунтованість принципів формування компонентного складу комбікормів для ефективної годівлі тварин аграріям розповів авторитетний фахівець у царині годівлі тварин, професор, завідувач відділом годівлі тварин Інституту тваринництва НААН України Леонід Подобєд. Він констатував, що на сьогоднішній день відомо 42 постачальника преміксів. Для ситості тварин встановлено 44 показники, тому власноруч забезпечити збалансоване харчування худоби і птиці нереально. Європа давно вже зрозуміла, що потрібно використовувати поживні концентрати, тому успішно їх виробляє, застосовує і експортує по всьому світу і навіть до Китаю. Отже і нам варто орієнтуватись на кращі технології та досвід.
Про поживність у харчуванні сільгосптварин говорила і Валентина Ружицька, представник ТОВ «Арніка Фід». Фахівець розповіла про новий продукт - сою тостовану експандовану повножирову, зазначивши, що нині це найрентабельніша білкова сировина в годівлі тварин і птиці.

Навівши багато цифр і прикладів на користь продукту, експерт дала тваринникам важливу пораду: «Робіть у своїх господарствах власні дослідження та тестування і порівнюйте результат, який не змусить довго на себе чекати».
Велике зацікавлення колег викликав виступ «Нові підходи в годівлі птахів – від здорового кишечника до шкаралупної залози і якості шкаралупи» Пітера Сурая. Свої дослідження вчений розпочав ще в колишньому Інституті птахівництва НААН (нині ліквідований). Тоді Пітер став наймолодшим доктором біологічних наук, який захистився по тематиці птахівництва. Нині Сурай викладає в університетах Великобританії та Угорщини, передаючи свій багатий досвід вченого і мудрі думки студентам інших країн. Але за можливості залюбки прилітає в Україну. Зустріч із ним, без перебільшення, – реальна удача для птахівника-практика.
Не менш цікавий спікер і молодий доктор наук, знаний фахівець з перепілківництва Володимир Отченашко нині є професором кафедри годівлі тварин та технології кормів НУБіП. Як завжди цікаво і доступно Володимир Віталійович роз’яснив присутнім основні положення теорії адекватного живлення худоби та обґрунтував критерії відповідності мікробіологічних препаратів групі пробіотиків. Професор окремо звернув увагу на основні положення з безпеки використання пробіотиків. Зокрема, проаналізував і виділив переваги використання пробіотика EnzActive виробництва ПрАТ «Компанія Ензим» Україна, призначеного для додавання в основний раціон телят і корів у перед- та лактаційний періоди для нормалізації рубцевої мікрофлори, профілактики виникнення ацидозів, покращення розщеплення клітковини корму; курчат- бройлерів і несучок - для профілактики інфікування кишечника патогенними організмами і нормалізації мікрофлори шлунково-кишкового тракту.
Під час роботи конференції виробники та споживачі комбікормів обговорили й такі важливі теми, як діджиталізація індустрії кормовиробництва, перспективи розвитку кормовиробництва і тваринництва в Україні, ринку комбікормів і кормових добавок, інновації в обладнанні та технології виробництва комбікормів, якість та безпека сировини для виробництва комбікормів та чимало інших тем.
Окрім доповідей і дискусій, учасники форуму спілкувались в кулуарах, у перервах насолоджувались музикою, устрицями, шампанським і кавою. А дехто до того ж отримав подарунки від партнерів «ПроАгро Груп»: сертифікат на лабораторне обстеження на вміст мікотоксинів від компанії «Біосенс» і передплату на спеціалізовані аграрні журнали.