Віктор Найдьонов: «Дбаємо про людей, зміцнюємо село»

09 June, Розділ Агрополітика, переглядів 12 485

Пригадуєте, в народі кажуть: «Де народився, там і згодився»? На 100% влучно, якщо говорити про Віктора Найдьонова. З самого дитинства він пам’ятає кожен закуток рідної Тавричанки і всі зміни села, що відбувались просто на його очах. І коли ми чуємо, що з мапи України чи не щодня зникають села, то з Тавричанкою - все з точністю до навпаки!
Три десятиліття цьому краю дуже щастило. Бо головою Тавричанської сільради стала Віра Найдьонова, з якою і пов’язують не тільки відродження, а й розквіт села. Згодом Віра Опанасівна очолила тепер уже добре знане ДП ДГ «Асканійське» і стала справжньою господинею і берегинею цієї місцевості. А з кого, як не з мами варто брати приклад? Тим паче, якщо вона – Герой України, кавалер ордена Держави і орденів Княгині Ольги двох ступенів? Віктор завжди захоплювався енергійним і непосидючим характером матері, всіляко допомагав їй і цінував за життєві уроки. Як, до речі, й багато земляків Віри Опанасівни.
- У мами не було другорядних проблем, чого б це не стосувалось: роботи, сім’ї, відпочинку, - ділиться з нами Віктор Григорович. – Та й відверто кажучи, «Асканійське» і Тавричанка були і справою її життя, і родиною, і захопленням. Вона завжди мені говорила: «Сину, як ти поставишся до людей, тим і вони тобі відповідатимуть. Бо саме люди, якщо про них дбати, відчують турботу і відповідно підтримають та допоможуть у будь-яку хвилину»…

ДП ДГ «Асканійське» є базовим господарством Центру наукового забезпечення АПВ Херсонської області. Науково-виробничий відділ і лабораторія дають змогу господарству бути одним із найпотужніших в Україні апробаційно-дослідних полігонів з випробування завершених вітчизняних і зарубіжних наукових розробок.
ДП ДГ «Асканійське» виробляє та реалізує елітне і репродукційне насіння озимої пшениці, ячменю, жита, кукурудзи, ріпаку, гірчиці, соняшнику, сої, люцерни та інших агрокультур.

Нині Тавричанці (Каховський р-н Херсонщини) є чим похизуватись, бо соціальні умови, створені для селян, є далеко не в кожному населеному пункті України. Чому? – запитуєте. Все просто: на території села розташовані всі виробничі об’єкти та земельні ділянки ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН». А тому завдання - забезпечити належні соціальні, культурні та побутові умови для працівників господарства і всіх мешканців Тавричанки – першочергове для підприємства. Отже, за довгі роки існування господарства в селі створено унікальну соціальну інфраструктуру.

Здоров’я і спорт. Як не радіти тому, що за 45 км від районного центру в селі з’являється футбольне поле, що відповідає всім сучасним вимогам регламенту обласної федерації футболу? Або поле зі штучним покриттям для міні-футболу та тенісу, чи майданчик зі штучним покриттям для волейболу та баскетболу? Для зручності та бажання дбати про свою фізичну силу, гарт і здоров’я, збудовано і обладнано всім необхідним інвентарем сучасні боксерську і атлетичну зали та спортивний центр для реабілітації.
Більшість людей нині прагнуть жити в містах, а в Тавричанці, в структурі штатного розпису підприємства, працює вісім (!) спортивних інструкторів і працівників, зайнятих у спортивній і оздоровчій сферах. Постійно, і головне безоплатно, функціонують секції з футболу, волейболу і баскетболу, боксу та тенісу, спортивної аеробіки і оздоровчої фізкультури. І все - як для дітей, так і для дорослих. Потрібним інвентарем секції забезпечує «Асканійське», за кошт підприємства проводяться й спортивні заходи. Без сумніву, така турбота дає свій результат.

Так, дитячі команди з футболу і волейболу - постійні призери і переможці районних і обласних змагань, доросла команда з футболу і волейболу має численні нагороди за перемоги в обласних і районних змаганнях аматорських команд. Вихованці дитячої школи боксу щороку є призерами регіональних всеукраїнських змагань з боксу. Збірна команда з важкої атлетики багаторазово ставала чемпіоном Херсонської області у багатоборстві. Тобто увага підприємства до спортивного і оздоровчого розвитку працівників підприємства, членів їхніх родин та всієї громади загалом обертається високим рівнем здоров’я людей, їхнім фізичним розвитком і працездатністю.
Культура. Ще один важливий напрямок гармонічного розвитку людини – її культурне виховання. В «Асканійському» це добре усвідомили, тому повністю реконструювали сільський будинок культури, для результативної роботи танцювальних, театральних і вокально-інструментальних гуртків закупили необхідне обладнання, виготовили інвентар, декорації, пошили костюми… Виховну, музичну та інші практики проводять четверо дипломованих працівників культури. Заняття відвідують люди всіх вікових груп, починаючи з малечі 3-річного віку!
Можете заздрити: в будинку культури нині працює більше двадцяти (!) колективів художньої самодіяльності, які постійно беруть участь у районних і обласних концертах, фестивалях, інших мистецьких подіях. Високий рівень аматорства, барвисті та різноманітні костюми не залишають байдужими глядачів місцевих концертів. Не є рідкістю, що дехто з вихованців колективів згодом продовжив свій вокальний чи хореографічний хист у професійній кар’єрі.
Благоустрій. Ця сфера діяльності «Асканійського» в останні роки є наймасштабнішою. Вся територія села облагороджена різноманітними деревами та квітами, на належному рівні утримуються пам’ятники, дороги та пішохідні доріжки, збудовано і облаштовано численні дитячі майданчики, сквери, паркові зони для відпочинку та дозвілля.

Щорічно господарство виробляє близько 2000 т елітного та 1000 т репродукційного насіння. Все насіння доробляється на власному сучасному насіннєвому заводі «Петкус» до необхідних посівних кондицій.
На демонстраційних полігонах випробування рослин щороку сконцентровано більше 300 сортів та гібридів вітчизняної і зарубіжної селекції. Посівний матеріал наукових методичних центрів та інститутів багатьох регіонів України проходить випробування в умовах жорсткої природної посухи та на зрошуваних землях.
Щороку збільшується асортимент культур і географія їх походження, вивчаються комбінації способів обробки ґрунту, захисту та підживлення рослин, а також способи і норми висіву.

Та найбільшим досягненням підприємства в сфері благоустрою є будівництво сучасного ландшафтного парку. В 2015-2018 роках на 3 га було закладено парк, аналогів якому немає на Херсонщині. Висаджено майже 6 тисяч різних дерев і кущів, завезених з Польщі, Іспанії, Італії, інших країн Європи. На території парку прокладено доріжки, облаштовано дитячі майданчики і площадки для відпочинку, встановлені фонтан і скульптури античних героїв... З любов’ю і турботою зведений об’єкт захоплює своєю красою і унікальністю, тож кількість бажаючих побачити це «південне» рукотворне диво росте з кожним роком.
Не залишаються осторонь і проблеми освіти та медицини в Тавричанці. Господарство при необхідності допомагає також вирішувати питання, пов’язані з роботою місцевого дитячого садка, школи та лікарні.
Творити благо.

- Характерна особливість наших нововведених будівель і майданчиків – їхня сучасність, - каже Віктор Найдьонов, директор ДП «ДГ «Асканійське» АДСДС ІЗЗ НААН». - Якщо ми беремося за будівництво чи реконструкцію соціального об’єкту, то неодмінно намагаємося створити його таким, що відповідає сучасним стандартам. Адже у такий спосіб ми створюємо благо для всіх. Наприклад, останні два об’єкти - парк і спортивний майданчик зі штучним покриттям - будували підрядники, котрі спеціалізуються на подібних об’єктах. В таких компаніях нам пропонують проект, враховуючи наші вимоги і побажання, а вже потім здійснюється будівництво під технічним контролем спеціалістів підприємства-підрядника.

- Якщо це не таємниця: скільки грошей щороку витрачає господарство на підтримку соціальної сфери села? - продовжуємо розпитувати.
- Чесно кажучи, ніколи не вели спеціальних підрахунків витрат на такі цілі. Соціальні питання ми вирішуємо так само, як і виробничі. Кошти - така річ, що їх завжди не вистачає, але тут діє одне просте правило: хто не хоче робити - шукає причини, а хто хоче – шукає можливості. Сьогодні наше господарство за своїми виробничими показниками - зразкове в мережі Національної академії аграрних наук України і на Херсонщині. Всі досягнення, я маю на увазі високі врожаї, надої молока, прирости худоби, валове виробництво продукції, є результатом наполегливої і злагодженої праці всього колективу «Асканійського», сумлінного ставлення кожного працівника до своїх обов’язків. І для керівництва підприємства рівень соціального забезпечення людей та членів їхніх родин - один із найважливіших факторів, які впливають на ефективність праці.
- А хто зазвичай приймає рішення про виділення коштів на соціальні об’єкти?
- Це питання у нас ніколи не вирішувалося одноосібно, я завжди в усіх виробничих питаннях солідарний зі своїм колективом. І вирішення соціальних питань не є виключенням. До цього долучаються як спеціалісти кожної галузі, так і рядові працівники. Тому перед створенням якогось чергового соціального об’єкту триває довгий процес його обговорення і обрання омріяного варіанту.
- Як вам вдається зберігати спортивні об’єкти, парк охайними, неушкодженими?
- На жаль, бували випадки вандалізму на нововведених об’єктах, адже добре відомо: люди не завжди цінують створене для них іншими. Втім, з кожним роком такі випадки рідшають. Частково через охоронні заходи на цих об’єктах, частково - від підвищення культурного рівня населення. До того ж, в селі знають: всі збудовані нами об’єкти - на постійному обслуговуванні підприємства. Тобто ми утримуємо штат працівників, які доглядають за зведеними об’єктами, охороняють їх. Відверто кажучи, утримання і догляд за такими комплексами, як парк і футбольний стадіон, вимагають не менших капіталовкладень, ніж їх будівництво. І працівники «Асканійського» це добре усвідомлюють. А якщо розуміють це вони, то і їхні родини теж.
- Волейбол, баскетбол, футбол… Скільки народу живе в Тавричанці, аби змагатись командами на цих майданчиках? Дивує також боксерська зала… Невже є бажаючі тренуватись?
- Сьогодні в Тавричанці проживає майже 2 тисячі осіб. Бажаючих займатися спортом чи в гуртках художньої самодіяльності достатньо, навіть із деяких сусідніх сіл батьки привозять своїх дітей до нас на секції та гуртки. Відповідно й досягнень маємо чимало. Щоправда, всі вони - в сфері аматорського спорту та аматорської самодіяльності. Та головне, що діти не сидять біля комп’ютерів, не тиняються вулицями без діла, а фізично й духовно розвиваються.
- Цікаво, а скільки селян ходить на фітнес?

В ДП ДГ «Асканійське» є ліцензовані племінні заводи з вирощування та продажу великої рогатої худоби південної м’ясної породи, української чорно-рябої молочної породи та таврійського типу асканійської тонкорунної породи овець.
Поголів’я стада ВРХ сягає 2100 голів, з яких 580 корів дійного стада, 600 голів ВРХ м’ясного напрямку, 2800 голів овець. Середній надій на корову становить близько 8000-8500 кг молока за рік. Безприв’язна система утримання корів та сучасне доїльне обладнання дозволяють отримувати молоко найвищої якості.
Південна м’ясна порода (зебувидний тип) - кращий тип вітчизняної м’ясної худоби для пасовищних технологій виробництва яловичини. Жива маса дорослих бугаїв становить 900-1100 кг, корів – 550-600 кг. Середньодобові прирости бугайців на вирощуванні та відгодівлі – 1000-1200 г.

- Повірте, достатньо! Зрозуміло, що фітнес більше користується популярністю у дорослого населення. Це переважно жінки, яким небайдуже, як вони себе почувають, як виглядають, які цінують своє здоров’я. Також на заняття ходить чимало молоді. Дівчата і хлопці нині дуже прагнуть мати естетичний і атлетичний вигляд.
- Кортить запитати вас і про таке. Протягом дня працівники «Асканійського» - на роботі. Коли вони встигають на гуртки і секції?
- Враховуючи графік роботи у нашому господарстві, всі гуртки і секції проводяться у вечірній час. Спочатку інструктори і працівники культури заняття проводять для дітей, котрі вже звільнились після навчання, а потім приходять і дорослі. Графіки роботи дуже гнучкі, ми намагаємося максимально підібрати час, який буде зручним кожному бажаючому. Благо, що добиратись до будинку культури чи спортивних залів не потрібно. Максимум 10-15 хвилин ходи - і ти на місці.

- Не кожен спеціаліст готовий працювати в селі. А у вас, знаю, є навіть професійний масажист. Які знаходите для них аргументи?
- Дійсно, масажист є. Взагалі зі спеціалістів, зайнятих у соціальній сфері, у нас працюють також інструктори з футболу, волейболу, тенісу, фітнесу і важкої атлетики та інструктор з боксу. Всі вони - колишні або діючі спортсмени, мають відповідну освіту та достатньо високий рівень педагогічних навиків. А аргументом для всіх є гарна заробітна плата і блага ціль - виховати здібних і талановитих спортсменів.
- В Тавричанці дуже гарний будинок культури. Ви задоволені результатами його роботи?
- Не соромлюсь цього говорити: результат щоразу відчуваю особисто. І ви уявіть. Триває концерт у затишній і зручній залі, на сцені малеча або старші дітки, одягнені в різноманітні яскраві костюми. Кожен учасник - це чиясь дитина, чийсь онук… А якщо танцюють і співають дорослі, то це також чиїсь батько, матір чи бабуся. Емоції, що вирують у залі, складно передати словами, тепло і душевність таких концертів треба відчути. Думаю, саме тому багато гостей нашого села після побаченого і почутого не можуть втримати свого захоплення. А нам, причетним до того, що створили людям умови для самореалізації, тим більш приємно!
- Торік восени вам вдалось відкрити одразу два об’єкти: дендропарк і сучасний спортмайданчик для гри у баскетбол і волейбол…
- Так, це були два найбільших за останні роки об’єкти. Спортивний майданчик ми побудували за три місяці, а от дендропарк створювали три роки. Про нього хочу сказати окремо. Цей парк - насправді дуже складна і унікальна споруда. Його проектування і будівництво розпочала моя покійна мама Віра Опанасівна Найдьонова. Перша лінія рідкісних кущів і дерев висаджувалася ще за її життя, восени 2015 року. І я просто не міг не втілити її мрію, не продовжити цю справу. Восени 2018-го я виконав останню заповітну мрію моєї матері – добудував і відкрив цей унікальний парк. А вже односельці одностайно підтримали ідею – назвати дендропарк її іменем: «Імені Героя України Найдьонової В.О.».

- Є нові задуми?
- У будівництві нових соціальних об’єктів поки що не маємо. Та й, чесно кажучи, всього, що створили, поки вистачає для задоволення культурних і спортивних потреб людей. Але думаємо вдосконалити й покращити вже існуючі споруди. Можливо, створимо ще кілька дитячих майданчиків та ігрових площадок для дітей.
- Після перебудови всі заклади соціальної сфери в Україні були передані на утримання місцевої влади. Ви й досі, образно кажучи, відповідаєте за ці об’єкти. Чому ви не зняли з себе цієї відповідальності?
- Це так насправді. Всі вони були передані на баланс місцевих рад практично занедбаними й знищеними. Я вже говорив, що їх утримання - не менш витратне, ніж будівництво. Та ми свідомо відновлювали чи створювали нові об’єкти. Нам не потрібно, щоб вони існували де-факто. Ми хочемо, щоб наші діти виростали чуйними, добрими, здоровими. Щоб вони вміли радіти життю. Мріяли й втілювали свої мріяння. Щоб не полишали рідних домівок, а повертались працювати у рідне село і господарство. Тому в сьогоднішніх умовах дефіциту коштів у місцевих радах ми підставляємо їм своє плече. Бо віримо: на українське село чекає щасливе майбутнє.
- Зі свого боку, Вікторе Григоровичу, хочу додати. Можна сміливо мріяти про майбутнє, якщо громада чи село мають таке господарство, як ваше. Щасливої долі вам, вашому колективу і всім тавричанам!
- Дякую.

Наталія РЕЙНБАХ