Валентина Завалевська:
«Головне питання, яке турбує всіх аграріїв – що очікує наш АПК після вступу до СОТ».
Початок в попередньому номері газети.
Оцінюючи зовнішньоторговельні відносини в АПК можна з впевненістю сказати: сьогодні ми працюємо за умовами міжнародних правил торгівлі.
Динаміка зовнішньої торгівлі агросектору економіки України має позитивну тенденцію. АПК з року в рік нарощує темпи поставок сільгосппродукції за кордон.
Експорт агропродукції та продуктів її переробки зростає високими темпами: за 2000-2007 рр. він збільшився з 1,58 млрд. дол. США до 6,79 млрд. дол. США (майже у 4,3 рази). Навіть у 2006 році, коли Уряд був змушений обмежити експорт окремих видів зернових, порівняно з попереднім роком його обсяг за рахунок сприятливої цінової кон'юнктури збільшився на 10,4% і становив 5,15 млрд. дол. США. Торік, порівняно з минулим роком, експорт сільгосппродукції зріс ще на 31%.
Частка експорту в загальному обсязі зовнішньої торгівлі продукції аграрного сектору за 2000-2007 рр. в середньому становила 62,1%, за 2007 рік – 60,9%.
Довідково:
Експорт продукції:
млрд. дол. США
|
2000 |
2001 |
2002 |
2003 |
2004 |
2005 |
2006 |
2007 |
Тваринництво |
0,56 |
0,68 |
0,60 |
0,76 |
0,95 |
1,04 |
0,76 |
1,20 |
Рослинництво |
1,02 |
1,38 |
2,03 |
2,23 |
2,85 |
3,63 |
4,39 |
5,59 |
Всього |
1,58 |
2,06 |
2,63 |
2,99 |
3,8 |
4,67 |
5,15 |
6,79 |
Слід зазначити, що в структурі експорту переважає продукція рослинництва. За 2000-2007 рр. обсяги експорту продукції рослинництва зросли з 1,02 до 5,59 млрд. дол. США й становили відповідно 64,6 і 82,3% до всього експорту сільгосппродукції, а обсяги експорту продукції тваринництва коливалися в межах від 0,56 до 1,20 млрд. дол. США й зменшились з 35,4% до 17,6% до всього експорту сільгосппродукції.
Імпорт агропродукції та продуктів її переробки також зростає високими темпами: за 5 років він збільшився з 994 млн. дол. США до 4,35 млрд. дол. США, тобто у 4,3 рази.
В структурі імпорту переважає продукція рослинництва, обсяги якої зросли з 813 млн. до 3,32 млрд. дол. США, а обсяги імпорту продукції тваринництва коливалися в межах від 180 млн. до 1,03 млрд. доларів.
Протягом 2000-2007 рр. збережені позитивні тенденції збільшення зовнішньоторговельного сальдо, яке за минулий рік становить 2445 млн. дол. США.
Аналогічні тенденції зберігаються і в поточному році. Зросли обсяги експорту продукції АПК і в 2008 році: вже експортовано продукції на суму 1895,8 млн. дол. США або 13,7% від загального експорту України, що на 41% більше порівняно з відповідним періодом минулого року; імпортовано – на 1382,7 млн. дол. США (більше на 47%). Зовнішньоторговельне сальдо позитивне і дорівнює 513 млн. доларів.
Втім, головне питання, яке турбує всіх аграріїв – що очікує АПК після вступу до СОТ?
Як відомо, 10 квітня 2008 року Верховна Рада України ухвалила Закон «Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі». На тридцятий день після ратифікації Україна стала повноправним членом СОТ.
Безперечно, цей крок є для України надзвичайно великим успіхом, який дозволить забезпечити зростання зовнішньоторговельного обороту, внутрішнього виробництва, зайнятості, припливу інвестиційних коштів, а значить, інтенсифікувати процес соціально-економічного розвитку як країни, так і аграрного сектору. Україна стане повноправним гравцем на ринку СОТ, до якої вже входить 151 країна та ще 30 перебувають у стадії переговорного процесу.
Водночас вступ до СОТ не тільки полегшить доступ вітчизняної продукції на світові ринки, а й відкриє внутрішній ринок для імпорту, у т.ч. продовольства, що може поглибити кризові явища в аграрному секторі країни. Експерти виділяють три основних ризики вступу України до СОТ: лібералізація тарифного режиму, невідповідність вітчизняної агропродукції стандартам СОТ і фіксування рівня державної підтримки аграрного сектору відповідно до вимог країн-учасниць переговорів.
Країни, що приєднуються до СОТ, беруть на себе зобов’язання з чотирьох напрямків: 1) щодо державної підтримки сільського господарства; 2) доступу на ринок сільськогосподарських і продовольчих товарів; 3) санітарних і фітосанітарних заходів, 4) експортної конкуренції в сільськогосподарській і продовольчій торгівлі. В ході переговорного процесу наша держава пішла на значні поступки в агропромисловому комплексі.
Хочу наголосити, що основним фактором, який буде впливати на ситуацію в галузі сільського господарства, є зниження ставок імпортних тарифів та використання мита лише у адвалерному начисленні, тобто коли мито стягується у відсотках до митної вартості товару, а не в специфічному чи комбінованому нарахуванні (євро за кг).
При цьому перехід на адвалерне імпортне мито для окремих видів вітчизняної продукції фактично означає зниження рівня захисту внутрішнього ринку в десятки разів, рівень захисту якого на сьогодні складає від 50% до 200% (у перерахунку комбінованої ставки на середньозважену адвалерну ставку мита).
Водночас, більшість країн-членів СОТ продовжують активно використовувати комбіновані ставки. Так, в країнах ЄС до 30% всієї товарної номенклатури сільгосппродукції захищені такими ставками. Наприклад, мито на ввезення м’яса мороженого ВРХ до країн ЄС складає 12,8% та від 176 до 265 євро/100 кг.
Враховуючи, що в процесі переговорів досягнуто домовленості, відповідно до яких Україна втратила можливість використання перехідного (трансформаційного) періоду щодо поетапного зменшення ставок ввізного мита, Мінагрополітики відстоює позицію, згідно якої в разі прийняття Закону України "Про Митний тариф України" на рівні, визначеному консолідованою тарифною пропозицією України, він має бути введений в дію з 1 січня 2009 року.
Аналіз впливу виконання зобов’язань, взятих Україною при вступі до СОТ на розвиток галузей сільського господарства проводився багатьма науково-дослідними установами. Висновки експертів: аграрний сектор вважається одним з найбільш вразливих при вступі до СОТ.
До основних секторальних проблем належать питання щодо майбутнього функціонування бурякоцукрового комплексу, виноградарства й виноробства, плодоовочевого та м'ясо-молочного підкомплексів, де критичним компонентом їх конкурентноздатності стане саме забезпечення якості продукції та ефективності виробництва.
Нам необхідно в повній мірі впровадити санітарні й фітосанітарні заходи на зовнішньому і внутрішньому ринках, що і збільшить витрати на виробництво продукції (спричинить закриття дрібних переробних підприємств) ускладнить товарний ринок особистих селянських господарств.
Наслідком лібералізації зовнішньої торгівлі може стати збільшення конкуруючого імпорту продовольства, зокрема цукру, молочних продуктів, картоплі, овочів і фруктів, а вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої конкуренції, що зумовить скорочення виробництва в окремих галузях, зростання рівня безробіття.
Лібералізація торгівлі після вступу України до СОТ може привести до подальшого зростання поляризації регіонального розвитку. Вступ до цієї організації дозволить розширити ринки збуту сільгосппродукції, насамперед, експортно орієнтованих регіонів, і це головний позитивний ефект від процесу глобалізації. Водночас, слаборозвинені в аграрному плані регіони України будуть відставати від групи лідерів за об’єктивних причин.
Продовження – в наступних номерах.