- Сільське господарство України може щодня втрачати 5,5 млн. доларів
- АПК України. Погляд через три роки перебування у СОТ
- ЗБІЛЬШУЄМО ЕКСПОРТ І ЗАХИЩАЄМО НАЦІОНАЛЬНІ ІНТЕРЕСИ
- Головне питання, яке турбує всіх аграріїв – що очікує наш АПК після вступу до СОТ
- Віктор Слаута: Наше завдання – працювати заради добробуту українського народу
Членство в СОТ: переваги і втрати для АПК
15 лютого без перебільшення стає історичним днем для України. На засіданні Генеральної ради Світової організації торгівлі в Женеві ухвалений звіт робочої групи по вступу України в організацію і затверджений протокол приєднання. Найближчим часом Президент України Віктор Ющенко та генеральний директор СОТ Паскаль Ламі візьмуть участь в церемонії підписання протоколу про вступ України до СОТ. Про те, що вільний ринок, це річ приваблива і небезпечна водночас, відомо всім.
Які ж переваги отримає сільськогосподарське виробництво від вступу України в СОТ і які можливі негативи наслідки цього вступу ми з’ясовували в директора Департаменту зовнішньоекономічного співробітництва Мінагрополітики Михайла Руденка.
- Михайле Миколайовичу, яка динаміка експорту і імпорту сільгосппродукцією спостерігалася останніми роками?
- По-перше сільськогосподарська продукція займає значну частку у зовнішній торгівлі України, впевнено посідаючи друге місце серед товарних груп після металів та металопродукції. Протягом останніх років ця частка складала в середньому 10-11%.
Експорт сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки зростає високими темпами: за 2000-2007 рр. він збільшився з 1,6 млрд. дол. до 6,8 млрд. дол., майже у 4,3 рази. За 2007 рік, порівняно з минулим роком, експорт сільгосппродукції зріс ще на 32%, та становить 6,8 млрд. доларів.
Доля експорту в загальному обсязі зовнішньої торгівлі продукції аграрного сектору за 2000-2007 рр. в середньому становила 62,1 %, за 2007 рік - становить 60,9%.
Слід зазначити, що в структурі експорту переважає продукція рослинництва. За 2000-2007 рр. обсяги експорту продукції рослинництва зросли з 1 до 5,6 млрд. дол. та становили відповідно 64,6 - 82,3% до всього експорту сільгосппродукції, а обсяги експорту продукції тваринництва — коливалися в межах від 0,6 до 1,2 млрд. дол. та зменшились з 35,4% до 17,6% до всього експорту сільгосппродукції.
- Чи не могли б ви коротко проілюструвати етапи, що передували прийняттю України до СОТ?
Слід сказати, що стратегія просування вітчизняної продукції на вже зайняті світові ринки займає окреме місце в зовнішній політиці України. Україна веде процес приєднання до Світової організації торгівлі вже майже 15 років. Проведено 17 офіційних засідань Робочої групи з розгляду заявки України про вступ до СОТ, завершено переговори з доступу до ринку товарів і послуг із 52 членами Робочої групи.
В частині законодавчого забезпечення процесу вступу України до СОТ, протягом 2005 - 2007 років Верховною Радою України в цілому було прийнято 49 Законів України, в тому числі:
• в 2005 році - 16, з яких 6 стосуються сільського господарства;
• в 2006 році - 22, з яких 12 стосуються сільського господарства;
• в 2007 році -11,з яких 3 стосуються сільського господарства;
Прийняті закони врегульовують такі сфери, як інтелектуальна власність, вивізне мито на сільськогосподарську продукцію, оподаткування сільськогосподарських підприємств, ветеринарна медицина, а також вдосконалення митного законодавства, застосування експортних мит на сільськогосподарську продукцію тощо.
Довідково:
Загальний обсяг підтримки сільського господарства, на яку може розраховувати Україна після приєднання до СОТ, складає 9 518 млн. грн., в тому числі:
- рівень СВП ("жовта скринька") за 2004 - 2006 рр. становить 3 043,4 млн. грн. (підлягатиме скороченню на 20% протягом шести років);
- обсяг програм "зеленої скриньки" становить 2 424 млн. грн. (не підлягає скороченню);
- непродуктова підтримка, що надавалася в цей період, але не перевищувала 5%-вий рівень dе minimis, не включалася до СВП і не підлягає скороченню становить 3 051 млн. грн.;
- продуктова підтримка, що надавалася в цей період, але не перевищувала 5%-вий рівень de minimis, не включалася до СВП і не підлягає скороченню становить 1 000 млн. грн.
-Михайле Миколайовичу, якими перевагами може скористатися агросектор України від членства в СОТ?
Можливі переваги для аграрного сектору української економіки від членства нашої країни у СОТ не обмежуються суто розширенням експортних поставок і поліпшенням умов торгівлі, хоча це, безперечно, є головним спонукальним мотивом для вступу до даної організації. Очевидно, що аграрний сектор, як і національна економіка в цілому, зацікавлені у тому, щоб Україна у перспективі мала реальні шанси для приєднання до Європейського співтовариства і інших впливових міжнародних економічних союзів, однією з важливих передумов вступу до яких є членство у СОТ.
Членство України в СОТ є також безпосереднім фактором збільшення прямих іноземних інвестицій в економіку держави.
Така тенденція спостерігається по всіх країнах Центральної Європи, а також Балтії, які набули членства в СОТ і знаходяться на шляху інтеграції до ЄС.
Отже, членство в СОТ зумовлює для України ряд переваг:
• пожвавлення виробництва в експортоорієнтованих галузях економіки, у т.ч. й АПК, внаслідок лібералізації режиму доступу до зовнішніх ринків;
• прискорення структурних реформ в аграрному секторі. Структурні пріоритети визначатимуться потенціалом конкурентоспроможності галузей і підприємств на зовнішніх ринках, а спрощення процедур доступу до цих ринків має прискорити структурні зміни;
• розширення асортименту та якості пропонованих на ринку продовольчих товарів, зниження їх ціни, що є позитивним для споживачів.
-Поруч із перевагами, як відомо, є і негативний влив на вітчизняний АПК. В чому він може проявитися?
Поряд із вищевикладеними видимими перевагами від членства у СОТ, останнє не виключає можливості виникнення не зовсім вигідних умов для країни у сфері міжнародної торгівлі аграрною продукцією. І справа тут навіть не у скороченні обсягів державної підтримки сільського господарства, оскільки рівень бюджетної підтримки аграрного сектору в Україні нині є низьким. Тут необхідно відзначити, що дозволені СОТ заходи державної підтримки агросфери досить різноманітні. Головну ж небезпеку становить можливість надмірної лібералізації доступу імпортного продовольства на вітчизняний ринок.
Слід, проте, відзначити, що згідно з правилами, викладеними в Угоді про сільське господарство, для країн-членів СОТ передбачаються можливості прямого захисту національних продовольчих ринків. Існують також можливості непрямого захисту ринків від імпортної сільгосппродукції.
Звісно, що не всі потенційні переваги країна, що вступила до СОТ, може реалізувати.Членство у цій організації може зумовити і певні негативні наслідки:
• переваги вільного доступу на ринки більшою мірою стосуються ринків з ціновою конкуренцією, тобто ринків сировинної продукції. Тому, якщо Україна покладатиметься лише на дію ефектів торговельної лібералізації, то вона ще тривалий час утримуватиметься у сфері низькотехнологічного експорту з низьким рівнем прибутків;
• наслідком лібералізації зовнішньої торгівлі може стати збільшення конкуруючого імпорту продовольства, зокрема цукру, молочних продуктів, картоплі, овочів та фруктів, а вітчизняні виробники можуть виявитися не готовими до жорсткої конкуренції, що зумовить скорочення виробництва в окремих галузях, зростання рівня безробіття;
• зростання експорту таких товарів, що споживаються в українському АПК (як насіння соняшника, продовольчого та кормового зерна), які в значній мірі споживаються в АПК, може спричинити підвищення цін на них на внутрішньому ринку.
-Як, на вашу думку, можна мінімізувати вищезгадані негативні чинники?
Насамперед, для активізації зовнішньоекономічної діяльності і реалізації експортного потенціалу АПК України на зовнішніх ринках, необхідно запровадити ряд превентивних заходів:
• постійний моніторинг ринків агропродовольчих товарів і діагностику конкурентоспроможності української експортної продукції;
• модернізація і переозброєння виробничо-технічної бази підприємств АПК, впровадження ефективних технологій і поліпшення організації виробництва;
• перехід до європейської моделі забезпечення якості та безпеки продовольства, завершення підготовки гармонізованих до міжнародних вимог галузевих стандартів, створення мережі лабораторій з контролю якості продукції;
• підвищення ефективності та конкурентоспроможності сільськогосподарського виробництва, впровадження сучасних технологій з метою зменшення енергозалежності, удосконалення державної підтримки та системи оподаткування агарного сектору;
• зміцнення інвестиційної та інноваційної складової розвитку аграрного сектору.
Наостанок хотілось би зазначити, що СОТ має намір розширити у майбутньому сферу своїх регулятивних повноважень. У цьому контексті для України дуже важливо вчасно приєднатися до СОТ - з тим, щоб нові правила гри не були напрацьовані без урахування інтересів України.
Спілкувався Дмитро Пекарчук
