Аграрний тиждень. Україна
» » Час підвищувати пильність
» » Час підвищувати пильність

    Час підвищувати пильність


         Вступ України до Світової організації торгівлі диктує нові умови функціонування системи карантинного захисту рослин. З метою поглибленого вивчення міжнародних стандартів фітосанітарного контролю у Чернігові проведено тренінг для працівників обласних інспекцій з карантину рослин.

     

         Зібрати фахівців з усієї України у Чернігові вирішили керівники Головної державної інспекції з карантину рослин та Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям Агентства США з міжнародного розвитку (USAID/ТІВА). Необхідність проведення цього навчання була продиктована часом: вступивши в СОТ і відкривши кордони для потоку іноземних товарів, Україна має посилити фітосанітарний нагляд, навчитись краще захищати свою територію від шкідливих організмів, які можуть бути завезені з рослинними культурами та продукцією рослинного походження. Для цього їй передусім потрібно адаптувати національні стандарти з фітосанітарії до відповідних міжнародних норм, визначених Угодою СОТ-СФЗ і навчитись працювати в нових умовах.

         Вітаючи учасників тренінгу, начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України Анатолій Білик відзначив, що процес гармонізації вітчизняного законодавства з карантину рослин з міжнародними стандартами триває і на сьогодні вже розроблено ряд нормативно-законодавчих актів, адаптованих до положень Міжнародної конвенції про захист рослин та законодавства Євросоюзу.

          Втім, Закон України "Про карантин рослин" потребує ще багатьох змін, отож роботи попереду доволі багато. Анатолій Григорович також повідомив присутнім про створення при Головдержкарантині Колегії, яка буде розглядати й узагальнювати пропозиції щодо законодавчих змін. Вивчатиме вона і набутий в регіонах досвід, який можна буде використати при розробці нових законодавчих актів. Тому Головний державний інспектор закликав колег аналізувати почуте на тренінгу, а після обміну думками вносити свої пропозиції на розгляд Колегії.

         Головною темою навчання у Чернігові був аналіз ризиків шкідливих організмів. Стандарти, пов’язані з цим аналізом, на думку американських фахівців, є найважливішими у сфері захисту рослин, а тому заслуговують на особливу увагу. Тим паче, що в Україні таким аналізом досі ніхто не займався.

         Досвідчений експерт, консультант Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям Ед Міллер, який вів тренінг, детально роз'яснював методику аналізу ризиків, шляхи їх зменшення, хід процедур інспектування на митниці та огляду вантажів. Слухачам було цікаво дізнатись, що система фітосанітарного контролю в США кардинально відрізняється від діючої в Україні. Перш ніж дати дозвіл на ввезення тієї чи іншої культури, американські інспектори дуже довго вивчають можливі ризики, пов’язані з нею. Вони виїжджають на місце, де вирощується рослина, досліджують усіх шкідників, усі бур’яни та хвороби, які можуть бути завезені з нею і завдати шкоди економіці своєї держави. Після тривалої перевірки, яка нерідко розтягується на два роки, карантинні інспектори встановлюють ступінь ризику і відповідно до нього надають чи не надають дозвіл на ввезення культури. В разі позитивного висновку, вона завозиться вільно, без додаткових перевірок. Кожна нова партія вантажу проходить на кордоні лише візуальний контроль.

         Розповідь Еда Міллера викликала велику зацікавленість слухачів. Адже в Україні ретельну експертизу проходить кожна партія рослинного вантажу, незалежно від наявності карантинного висновку з країни поставки. При цьому дозвіл на ввезення у нас можна отримати не через 2 роки, а через 5 днів. Різниця в підходах до карантинного контролю в США й Україні стала причиною жвавої дискусії про те, чия система краща.

         Ед Міллер ні на чому не наполягав, але чернігівські фахівці, як зізнавалися потім, дійшли висновку, що американська експертиза глибша, а тому краща. Дехто зупинився на думці, що подвійний контроль, тобто, об’єднання американської та української систем, був би найефективнішим.

         Поступово тренінг набув характеру невимушеного двостороннього діалогу. Слухачів цікавила структура американської служби карантину рослин, кількість її працівників (нестача яких є нині проблемою в Україні), організація їх роботи та багато іншого. На всі запитання Ед Міллер намагався давати вичерпні відповіді. На додачу запропонував українським колегам придбати комп’ютерну програму, за допомогою якої вони зможуть дізнаватись про карантинний стан будь-якої країни світу і бачити всі присутні там регульовані шкідливі організми. Працівники Чернігівської інспекції з карантину рослин, зокрема, відмітили корисність такої програми для своєї повсякденної роботи.

         Додому фахівці з карантинного нагляду за рослинами, а їх на тренінгу було близько 80 осіб, поїхали з великим обсягом інформації на паперових та електронних носіях, багажем нових знань та сертифікатами Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям USAID/ТІВА, які засвідчили підвищення їх професійної кваліфікації.

     

                                                                                                Наталія ПОТАПЧУК

     





    Схожі новини
  • Україна та Азербайджан розширять співпрацю в галузі карантину рослин
  • В імпортних турецьких помідорах були знайдені карантинні організми
  • В Україні забракували молдавський соняшник та іспанський салат
  • Державна служба з карантину рослин не дрімає!
  • Виходимо на європейський рівень

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Час підвищувати пильність


     Вступ України до Світової організації торгівлі диктує нові умови функціонування системи карантинного захисту рослин. З метою поглибленого вивчення міжнародних стандартів фітосанітарного контролю у Чернігові проведено тренінг для працівників обласних інспекцій з карантину рослин.

 

     Зібрати фахівців з усієї України у Чернігові вирішили керівники Головної державної інспекції з карантину рослин та Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям Агентства США з міжнародного розвитку (USAID/ТІВА). Необхідність проведення цього навчання була продиктована часом: вступивши в СОТ і відкривши кордони для потоку іноземних товарів, Україна має посилити фітосанітарний нагляд, навчитись краще захищати свою територію від шкідливих організмів, які можуть бути завезені з рослинними культурами та продукцією рослинного походження. Для цього їй передусім потрібно адаптувати національні стандарти з фітосанітарії до відповідних міжнародних норм, визначених Угодою СОТ-СФЗ і навчитись працювати в нових умовах.

     Вітаючи учасників тренінгу, начальник Головної державної інспекції з карантину рослин України Анатолій Білик відзначив, що процес гармонізації вітчизняного законодавства з карантину рослин з міжнародними стандартами триває і на сьогодні вже розроблено ряд нормативно-законодавчих актів, адаптованих до положень Міжнародної конвенції про захист рослин та законодавства Євросоюзу.

      Втім, Закон України "Про карантин рослин" потребує ще багатьох змін, отож роботи попереду доволі багато. Анатолій Григорович також повідомив присутнім про створення при Головдержкарантині Колегії, яка буде розглядати й узагальнювати пропозиції щодо законодавчих змін. Вивчатиме вона і набутий в регіонах досвід, який можна буде використати при розробці нових законодавчих актів. Тому Головний державний інспектор закликав колег аналізувати почуте на тренінгу, а після обміну думками вносити свої пропозиції на розгляд Колегії.

     Головною темою навчання у Чернігові був аналіз ризиків шкідливих організмів. Стандарти, пов’язані з цим аналізом, на думку американських фахівців, є найважливішими у сфері захисту рослин, а тому заслуговують на особливу увагу. Тим паче, що в Україні таким аналізом досі ніхто не займався.

     Досвідчений експерт, консультант Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям Ед Міллер, який вів тренінг, детально роз'яснював методику аналізу ризиків, шляхи їх зменшення, хід процедур інспектування на митниці та огляду вантажів. Слухачам було цікаво дізнатись, що система фітосанітарного контролю в США кардинально відрізняється від діючої в Україні. Перш ніж дати дозвіл на ввезення тієї чи іншої культури, американські інспектори дуже довго вивчають можливі ризики, пов’язані з нею. Вони виїжджають на місце, де вирощується рослина, досліджують усіх шкідників, усі бур’яни та хвороби, які можуть бути завезені з нею і завдати шкоди економіці своєї держави. Після тривалої перевірки, яка нерідко розтягується на два роки, карантинні інспектори встановлюють ступінь ризику і відповідно до нього надають чи не надають дозвіл на ввезення культури. В разі позитивного висновку, вона завозиться вільно, без додаткових перевірок. Кожна нова партія вантажу проходить на кордоні лише візуальний контроль.

     Розповідь Еда Міллера викликала велику зацікавленість слухачів. Адже в Україні ретельну експертизу проходить кожна партія рослинного вантажу, незалежно від наявності карантинного висновку з країни поставки. При цьому дозвіл на ввезення у нас можна отримати не через 2 роки, а через 5 днів. Різниця в підходах до карантинного контролю в США й Україні стала причиною жвавої дискусії про те, чия система краща.

     Ед Міллер ні на чому не наполягав, але чернігівські фахівці, як зізнавалися потім, дійшли висновку, що американська експертиза глибша, а тому краща. Дехто зупинився на думці, що подвійний контроль, тобто, об’єднання американської та української систем, був би найефективнішим.

     Поступово тренінг набув характеру невимушеного двостороннього діалогу. Слухачів цікавила структура американської служби карантину рослин, кількість її працівників (нестача яких є нині проблемою в Україні), організація їх роботи та багато іншого. На всі запитання Ед Міллер намагався давати вичерпні відповіді. На додачу запропонував українським колегам придбати комп’ютерну програму, за допомогою якої вони зможуть дізнаватись про карантинний стан будь-якої країни світу і бачити всі присутні там регульовані шкідливі організми. Працівники Чернігівської інспекції з карантину рослин, зокрема, відмітили корисність такої програми для своєї повсякденної роботи.

     Додому фахівці з карантинного нагляду за рослинами, а їх на тренінгу було близько 80 осіб, поїхали з великим обсягом інформації на паперових та електронних носіях, багажем нових знань та сертифікатами Проекту сприяння торгівлі та інвестиціям USAID/ТІВА, які засвідчили підвищення їх професійної кваліфікації.

 

                                                                                            Наталія ПОТАПЧУК

 





Схожі новини
  • Україна та Азербайджан розширять співпрацю в галузі карантину рослин
  • В імпортних турецьких помідорах були знайдені карантинні організми
  • В Україні забракували молдавський соняшник та іспанський салат
  • Державна служба з карантину рослин не дрімає!
  • Виходимо на європейський рівень

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.