- Уряд підпише угоду про співробітництво в галузі карантину та захисту рослин з Білоруссю
- Разом із рослинною продукцією до України намагалися завезти 15 видів карантинних організмів
- В Україні перевірено понад 457 га теплиць на наявність шкідників
- У п’ятьох областях виявили вогнища карантинних організмів
- Виходимо на європейський рівень
Державна служба з карантину рослин не дрімає!
Як відомо, Державна служба з карантину рослин - один із найпотужніших підрозділів Мінагрополітики України, від якого у великій мірі залежить фітосанітарна безпека країни. На Державну службу з карантину рослин покладено нелегке завдання - убезпечити територію України від занесення шкідливих організмів, їх розповсюдження. Тож інспекція здійснює державний контроль за дотриманням карантинного режиму і проводить заходи з карантину рослин. Про історію та сьогодення організації розповідає Анатолій Білик - головний державний інспектор з карантину рослин України, начальник Укрголовдержкарантину. Гортаючи сторінки історії - Саме поняття «карантин» з'явилося понад 600 років тому, - розповідає Анатолій Григорович. - У середні віки воно означало заборону в'їзду в країну при підозрі завезення «чорної смерті» - чуми, а у випадку епідемії - повну ізоляцію міст і областей. Термін походить від двох італійських слів «quarante giorni», що означає 40-денний строк, упродовж якого на віддаленому рейді в Італії утримувалися кораблі. Принципи карантину Італія законодавчо оформила у 1374 році. Основні ж міжнародні відносини з карантину рослин прийняті на Паризькій конференції у 1851 році. У колишньому Радянському Союзі у 1931 році, при Народному комітеті землеробства, була офіційно створена Державна служба з карантину рослин, яка розвивалась і поступово удосконалювалась. З 1991 року, після розпаду СРСР, служба карантину рослин України перейшла під юрисдикцію Мінагропрому. Офіційною ж датою створення національної служби карантину рослин вважається 30 червня 1993 року, коли Верховна Рада прийняла Закон України «Про карантин рослин». На варті кожного куточка української землі Відомо, що карантинна служба України має розгалужену систему й охоплює всі регіони країни. Складається вона з Головної державної інспекції з карантину рослин України (12 відділів і Центральна науково-дослідна карантинна лабораторія), Державної інспекції з карантину рослин по АР Крим, 24 обласних держінспекцій і державних інспекцій з карантину рослин по Києву та Севастополю. Служба має 182 пункти з карантину рослин в пунктах пропуску через державний кордон України, 6 зональних лабораторій, 19 обласних і 4 міських карантинних лабораторій, районні та міжрайонні пункти з карантину рослин. Отож, служба охороняє кожен куточок української землі. Завдання - вчасно зупинити Анатолій Білик підкреслює: щороку зростають обсяги імпорту і транзиту продуктів рослинного походження, тому існує постійний ризик завезення на територію України нових видів шкідливих організмів. - Основним завданням нашої служби, - розповідає керівник, - є вчасне виявлення карантинних організмів й попередження їх проникнення та розповсюдження на території країни. Тому ми застосовуємо необхідні фітосанітарні заходи для досягнення таких цілей: захист рослин від ризиків через занесення і поширення регульованих шкідливих організмів в Україні або зменшення цих ризиків; запобігання або обмеження будь-якої шкоди внаслідок занесення чи поширення регульованих шкідливих організмів. На досягнутому не зупиняються - Зважаючи на те, що Україна вступила до СОТ, - продовжує розповідь Анатолій Григорович, - процес гармонізації вітчизняного законодавства з карантину рослин з міжнародними стандартами триває. І сьогодні вже розроблено ряд нормативно-законодавчих актів, адаптованих до положень Міжнародної конвенції про захист рослин і законодавства, внесено зміни до Закону «Про карантин рослин». Зокрема, 19.01.2006 р. прийнято Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про карантин рослин», який адаптовано до вимог СОТ. З 31.01.2006 р. ми приєдналися до Міжнародної конвенції про захист рослин (відповідно до Указу Президента України «Про приєднання України до Міжнародної конвенції про захист рослин»). Перелік об'єктів регулювання в сфері карантину рослин затверджено Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання реалізації «Закону про карантин рослин». В поточному році прийнято Постанову КМУ «Про затвердження переліку платних послуг Державної служби з карантину рослин та розміру плати за їх надання», що дало змогу збільшити надходження до Держбюджету та, відповідно, направити частину коштів на розвиток, модернізацію служби і будівництво сучасної лабораторії. Перелік регульованих шкідливих організмів затверджено наказом Мінагрополітики «Про затвердження Переліку регульованих шкідливих організмів» (розроблено на основі проведення оцінки фітосанітарного ризику з урахуванням переліків А1 та А2 ЄС і ЄОКЗР). Він набув чинності з 1 січня 2007 року. Також фахівці служби працювали над розробкою нормативно-правових документів, які адаптовано до міжнародних стандартів із застосування фітосанітарних заходів. Розроблено й «Положення по здійсненню аналізу ризиків для розробки фітосанітарних заходів, що застосовується до об'єктів регулювання з метою захисту території України від регульованих шкідливих організмів» у відповідності до міжнародних стандартів. При Укрголовдержкарантині створено колегію, яка розглядає й узагальнює пропозиції щодо 
законодавчих змін. Вивчає вона і набутий у регіонах досвід, аби у подальшому використати його при розробці нових законодавчих актів. Поділився Анатолій Григорович і маленькою радістю - у липні відбулась урочиста церемонія закладання капсули на будівництво майбутньої Центральної науково-дослідної карантинної лабораторії (ЦНДКЛ). - Це наша гордість, можна сказати, серце Головної державної інспекції з карантину рослин України. Вже виготовлено ескізний проект на будівництво, закінчується розробка проектної документації. Майбутнє функціонування карантинної лабораторії дазволить вирішити ряд важливих завдань сьогодення, зокрема посилити аналітичну та діагностичну спроможність існуючої карантинної лабораторії, оснастити її сучасним лабораторним устаткуванням, підвищити професійний рівень спеціалістів, провести міжнародну сертифікацію лабораторії відповідно до міжнародних вимог для досягнення довгострокової конкурентоспроможності з карантинними лабораторіями ЄС. Працювати в нових умовах потрібно навчитися На завершення нашої розмови Анатолій Білик підсумував, що вступ до СОТ і, як наслідок, відкриття кордонів для потоку іноземних товарів, зокрема і рослинного походження, вимагає від України посилення фітосанітарного нагляду і контролю, щоб максимально унеможливити завезення до нас нових шкідливих організмів. Білик переконаний: для цього передусім потрібно адаптувати національні стандарти з фітосанітарії до відповідних міжнародних норм, визначених угодою СООТ-СФЗ. А головне, навчитися працювати в нових умовах. Людмила КАЛІНЧИК, Укрголовдержкарантин
