На сьогодні Державна служба з карантину рослин – один із найпотужніших вітчизняних аграрних підрозділів, від ефективної роботи якого у великій мірі залежить фітосанітарна безпека держави.
З глибини історії
Слово «карантин» з'явилося понад 600 років тому. У середні віки воно означало заборону в'їзду в країни при підозрі завезення «чорної смерті» - чуми, а у випадку епідемії – повну ізоляцію міст і областей. Термін походить від двох італійських слів «quarante giorni», що означає 40-денний строк, протягом якого на відділеному рейді в Італії витримували кораблі, що прибули зі Східних країн.
У 1374 році Італія законодавчо оформила принципи карантину. Основні ж міжнародні відносини з карантину рослин були прийняті на Паризькій конференції в 1851 році.
Від зародження ідеї до сучасної чітко сформованої міжнародної стратегії карантин рослин зазнав чимало змін. Так, у 1875 році для запобігання проникнення колорадського жука та інших відсутніх у Росії карантинних організмів було видано указ «Про заборону ввезення бульб картоплі, картопляних листків та інших частин». Враховуючи велике значення карантинних заходів з попередження завезення і розповсюдження карантинних шкідливих організмів, у 1931 році при Народному Комісаріаті землеробства СРСР організовано Єдину Державну карантинну службу. І вже 1 листопада в Ленінграді відкрилась перша обласна карантинна інспекція в СРСР. А на початку 1932-го при Всеросійському інституті рослинництва за активного сприяння Миколи Вавілова орагізовано карантинну лабораторію. Й до 1938 року карантин рослин зайняв своє гідне місце в народному господарстві.
В Україні служба карантину рослин з 1991 року підпорядкувалась Мінагропрому. Офіційною ж датою створення національної служби карантину рослин України вважається 30 червня 1993 року.
Фітосанітарний
контроль здійснюють пункти з карантину рослин
У 1931 році започатковано й Державну службу з карантину рослин в Українській республіці при Одеському морському порті. Тоді вона складалася з одного інспектора. А не працювала лише у роки Великої Вітчизняної. Та через 10 місяців після звільнення Одеси від фашистських окупантів, у лютому 1945 року, карантинна інспекція продовжила роботу. Й до теперішнього часу виконує функції охорони південно-західного рубежу держави від проникнення небажаних у фітосанітарному напрямку організмів.
Відомо, що карантин рослин – це система державних заходів, спрямованих на запобігання занесенню й поширенню регульованих шкідливих організмів або забезпечення контролю за ними. Для повноцінного виконання цього складного завдання на Одещині організовано пункти з карантину рослин. Вісім з них розташовані в морських портах (Южний, Одеський, Іллічівський рибний, паромна переправа Іллічівськ-Варна, Іллічівський морський, Білгород-Дністровський, Усть-Дунайський, Ренійський), один – в аеропорту «Одеса», один – при Головпошті, п’ять – при митних терміналах. Відкрито ПКР при Іллічівському СРЗ, 18 – на сухопутному кордоні.
- Одеська область налічує 26 районів, які контролюються такою ж кількістю районних пунктів карантину, - розповідає начальник служби Юрій Загорулько. - Окрім цього, працюють ще два пункти в Одесі та Іллічівську.
Ми маємо 5 підрозділів: відділ фітосанітарного контролю за шкідливими організмами, Одеську зональну карантинну лабораторію, Ізмаїльську карантинну лабораторію, відділ організації, контролю та проведення локалізації і ліквідації карантинних організмів, адміністративно-господарський відділ.
На сучасному етапі розвитку нашої служби ми велику увагу приділяємо поліпшенню матеріально-технічного забезпечення, науково-методичним розробкам у галузі карантину рослин. Адже сьогодні це найважливіші підвалини подальшого успішного функціонування інспекції. Додам ще, що у нас працює 278 спеціалістів, з них – 212 державних інспекторів.
Одна з передових лабораторій – Одеська
Одеська зональна карантинна лабораторія (ОЗКЛ) є однією з провідних в Україні, здійснює дослідження великої кількості зразків. Нині обслуговує Одеську і Кіровоградську області. Лабораторія забезпечена сучасним обладнанням, за роки існування накопичено досвід з виявлення та ідентифікації шкідливих організмів, засвоєно методики фітосанітарної експертизи, зокрема за методом імунно-ферментного аналізу, накопичено колекційні матеріали, визначники.
На базі ОЗКЛ постійно проводиться стажування з підвищення кваліфікації державних інспекторів, спеціалістів інших карантинних лабораторій. На Одещині широко проводиться пропаганда карантинних знань: відбуваються виступи на телебаченні провідних фахівців Державної служби з карантину рослин, публікуються статті, готуються буклети і плакати по регульованим шкідливим організмам, виготовляються наочні посібники тощо.
Фахівці лабораторії регулярно проводять фенологічні дослідження шкідників і бур'янів, розповсюджених в Одеській області, складають прогнози для проведення хімічних та інших заходів боротьби. Впроваджено використання феромонних пасток для виявлення карантинних шкідників у господарствах регіону.
Закуплено нове сучасне обладнання, на якому проводиться вірусологічна експертиза. Всі зразки продукції, яка підлягає фітосанітарному контролю, відбираються інспекторами на прикордонних і районних карантинних пунктах й доставляються в Одеську карантинну лабораторію, де проходять експертизу. Тільки після отримання висновків фітосанітарної експертизи інспектор на пункті може видати фітосанітарні документи.
Спеціалісти лабораторії проводять фітосанітарну експертизу, контрольні обстеження розсадників, дослідних станцій, імпортних посівів і насаджень, складів, баз. Лабораторія акредитована на проведення ентомологічної, бактеріологічної, мікологічної, фітогельмінтологічної, гербологічної, вірусологічної експертиз. Окрім цього фахівці ОЗКЛ виїжджають в пункти з карантину рослин для надання допомоги державним інспекторам при проведенні оглядів, обстежень пунктів карантину рослин та прилеглих до них територій, посівів, багаторічних насаджень, складських приміщень.
Рослини Одещини – під надійним захистом
- Не можна обійти увагою роботу інспекторів прикордонних пунктів, які ефективно здійснюють на кордоні фітосанітарний контроль імпортних, транзитних і експортних об’єктів регулювання, - зауважує Юрій Загорулько. – Адже інспектори ретельно контролюють дотримання карантинних вимог при вирощуванні, заготівлі, вивезенні, перевезенні, зберіганні, переробці та використанні рослин.
1 січня 2007 року ми відкрили нову лабораторію у місті Ізмаїл. Вона організована у зв’язку з відкриттям судоходного каналу на річці Дунай та через велику відстань від Одеси. Ізмаїльська карантинна лабораторія акредитована на проведення ентомологічної, мікологічної, гербологічної, фітогельмінтологічної експертиз. Тут працюють завідувач та два фахівці, які й проводять фітосанітарну експертизу зразків з пунктів, розташованих на півдні області.
У своїй повсякденній діяльності Одеська Державна служба з карантину рослин використовує кращий досвід, набутий у країні та у світі, пропагує і впроваджує нові, прогресивні методи, що допомагають підвищити ефективність карантинних заходів.
Отож, можна сміливо резюмувати: карантинна служба Одещини впевнено крокує в ногу з часом, забезпечуючи області надійний фітосанітарний захист.
Оксана ШАПОВАЛ