НАЦІОНАЛЬНА ШКОЛА САДІВНИЦТВА

12 April, Розділ Агрополітика / Аграрна освіта, переглядів 6 406

Нещодавно Уманський ДАУ став Національним університетом садівництва. Напевне, так повинно було бути, бо ще 165 років тому, у 1844 році, цар своїм указом створив в Умані Головне училище садівництва, яке готувало фахівців для всієї Російської імперії.

До речі, вже тоді випускників Уманського Головного училища садівництва добре знали в Європі. Про це свідчить і оголошення, опубліковане в журналі "Плодоводство" (1913 р.), який був органом Імператорського російського товариства плодоводства:

"Требуется садовод-заведующий торговым плодово-декоративным питомником и практической школой садоводства. Необходима солидная теоретическая и практическая подготовка (желательно из окончивших Уманское училище садоводства)".

Тож надання навчальному закладу статусу національного і перейменування його в Національний університет садівництва є логічним завершенням усього попереднього етапу діяльності ВНЗ.

<!--[if gte vml 1]> Університет – це оригінальний ландшафтно-архітектурний комплекс, дослідні сади, плодовий розсадник, поля і ліс, що розміщені на 1100 гектарах. Тут створено належну науково-навчально-матеріальну базу, соціальну інфраструктуру. Запроваджуючи сучасні садівничі технології, маючи сучасну наукову навчальну та виробничу базу для наукових досліджень, університет став визнаним закладом підготовки і перепідготовки вітчизняних фахівців з інтенсивного садівництва.

alt У різні періоди вищий навчальний заклад мав різні назви і структури, та провідною спеціальністю завжди залишалося плодівництво. За роки існування ВНЗ, його закінчили понад 6 тисяч спеціалістів з садівництва, які завжди відзначалися глибокими теоретичними знаннями та професійними вміннями.

Вагомий внесок у розвиток "уманської садівничої школи" зробили академіки В.В. Пашкевич, С.Х. Дука, В.В. Юрчишин, професори М.Ф. Любочка, М.М. Грюнер, Л.М. Ро, С.С. Рубін, М.М. Шкварук, Г.К. Карпенчук, С.Г. Власюк, А.О. Красноштан, А.К. Ольховська, В.Ф. Мойсейченко, Є.В. Просянніков; доценти І.Т. Авдєєв, О.С. Андрієнко, Г.В. Бабенко, А.О. Бондаренко, А.М. Десятов, І.Ф. Краснощок, І.П. Лагойда, В.О. Ніколаєвський, Н.Є. Попова, С.П. Романщак, В.І. Суша, Б.С. Трохименко та інші.

Вперше в Україні тут сформувались відомі наукові школи: з біології та технологій вирощування плодових культур (проф. П.Г. Шитт), плодового розсадництва (проф. В.Л. Симиренко), живлення плодових рослин і систем утримання ґрунту в садах (проф. С.С. Рубін), агрохімії і ґрунтознавства (акад. П.А. Власюк), технології зберігання і переробки плодів (доц. А.І. Корабльов) та інші.

Їхню справу, зокрема на кафедрі плодівництва і виноградарства, продовжують і розвивають професор О.В. Мельник, доценти Л.С. Обіход, В.С. Цирта, В.В. Заморський, В.П. Майборода, В.В. Манзій, В.О. Осадчий, старші викладачі Р.В. Яковенко, П.А. Головатий та інші.

alt В університеті віддавна діють наукові програми з оцінки перспективних сортів на слаборослих підщепах, утримання ґрунту, удобрення, зрошення садів, захисту від хвороб і шкідників, нещодавно розпочата програма з удосконалення практичної підготовки фахівців-плодоводів тощо. Свідченням їхньої плідної діяльності у садівничій галузі є захищені дипломні, магістерські роботи і дисертації, понад 30 патентів на винаходи та впровадження у виробництво.

Садівничі наукові школи університету розвивають професори А.Ф. Балабак, А.П. Бутило, П.Г. Копитко, О.В. Мельник, В.М. Найченко, Н.М. Осокіна, Ю.П. Яновський; доценти Г.С. Гайдай, З.В. Геркіял, Л.І. Дончук, В.В. Заморський, Ф.О. Заплічко, Ю.В. Коларьков, В.П. Майборода, В.В. Манзій, О.Є. Недвига, Л.С. Обіход, В.О. Осадчий, А.Ю. Токар, В.С. Цирта, М.В. Шемякін та інші.

Розглядається економічний аспект продуктивності інтенсивних насаджень і засоби збереження продукції садівництва.

В університеті діють проблемні лабораторії з плодового розсадництва (науковий керівник професор О.В. Мельник), оптимізації родючості ґрунту в садах (професор П.Г. Копитко) і галузева – біотехнології (В.М. Майборода). Дипломники разом із аспірантами ведуть експерименти з сучасними насадженнями плодових і ягідних рослин на дослідних ділянках, аналізуючи отримані результати у комп'ютерних класах, зокрема кафедри плодівництва і виноградарства.

Випускники ВНЗ активно працювали і працюють у мережі дослідних станцій Інституту садівництва й інших споріднених закладів УААН: директори інститутів і станцій М.В. Андрієнко, В.М. Яропуд, М.Ф. Кучер, А.О. Мухарський, В.П. Ріпамельник, наукові співробітники О.Ю. Бородай, М.Ф. Лисак і багато інших.

Видатними є досягнення випускників Уманського ДАУ у створенні нових сортів плодових і ягідних культур. Працюючи в

alt мережі дослідних станцій та Інститутів садівництва УААН, вони стали авторами і співавторами 14-ти з 18 занесених до національного Реєстру сортів аґрусу, 7-ми з 11 сортів порічок і 21-го з 33 сортів чорної смородини, 17-ти з 58 сортів яблуні, 18-ти з 54 сортів груші, 9-ти з 28 сортів суниць, 7-ми з 33 сортів черешні, 3-ох з 13 малини, одного з 3 сортів вишні тощо.

Чимало випускників працювали в органах держуправління, зокрема в галузі садівництва. Серед них - міністр радгоспів УРСР М.П. Корж, гендиректор Полтавського об'єднання садівничих радгоспів Герой Соціалістичної Праці В.В. Осипчук та інші, працівники апарату Мінагрополітики України, корпорацій "Укрсадвинпром", "Садвинпром", керівники Черкаської, Вінницької, Хмельницької, Чернівецької та інших областей, керівники садівничих господарств і фірм.

Учасники наради ректорів аграрних вузів України визнали практичну базу університету для навчання садівництву кращою серед вітчизняних аграрних ВНЗ. На дослідних ділянках студенти опановують повний цикл виробництва садивного матеріалу, набувають необхідні практичні навички. Теоретичні заняття поєднуються з практичною роботою в садах, ягідниках, винограднику, плодовому розсаднику. Обов'язкова умова підготовки селекціонера-садівника - вивчення досвіду роботи кращих садівничих господарств України і зарубіжжя. Демонстраційний сад голландського типу можна побачити тільки в Уманському ДАУ.

Створення Національного університету садівництва є важливим етапом у поліпшенні кадрового та наукового забезпечення і подальшого розвитку садівництва як невід'ємної складової аграрного сектора національної економіки України.

Андрій ГОЛОВЧУК,

ректор Уманського Національного університету

садівництва, професор