Аграрний тиждень. Україна
» » » 200-річний ювілей
» » » 200-річний ювілей

    200-річний ювілей


    Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр НААН (НБС - ННЦ) на державному рівні святкує цими днями своє 200-річчя. Стільки ж років виповнюється і його науковій бібліотеці – найстарішій вітчизняній книгозбірні агробіологічного профілю, що за чинним законодавством віднесена до категорії спеціальних.

     

    Цей ювілей стосується не тільки України, а й практично всього пострадянського простору, якщо говорити про справжню науковість у сучасному її розумінні. Ювілейна дата цьогоріч збіглася зі святкуванням у державі Всеукраїнського дня бібліотек.

    Створенню бібліотеки при Нікітському ботанічному саду завдячуємо його першому директорові – відомому ботаніку, уродженцю Швеції, випускникові Військово-медичної академії, почесному академіку Імператорської академії наук Росії Християну Стевену (1781-1863). Наприкінці січня 1813 року «План економо-ботанічного саду на південному березі Тавриди під селом Нікітою» був затверджений губернатором Новоросійського краю Дюком де Рішельє. У той же рік, крім особистих книжок, Х. Стевена, що склали першооснову бібліотеки, за кошти ботсаду було придбано перші дві книги на суму 25 рублів. Швидше за все це було унікальне для свого часу двотомне видання 1784 року академіка П. Палласа з чудовим ботанічним атласом, що, до речі, й сьогодні зберігається в бібліотеці.

    Найвищого розвитку у ХІХ ст. бібліотека Нікітського ботсаду досягла завдяки продуманій політиці щодо наповнення її фондів другого директора установи – М. Гарвітса. Так, на 1859 р. налічувалося 462 томи або 170 назв книг з питань сільського господарства, лісівництва та ботаніки. Перед подіями 1917 року, завдяки активній науковій праці відомих учених-співробітників саду – Любименка, Фролова-Багреєва, Вульфа, Кузнєцова та ін. - фонди бібліотеки сягнули 20 тис. примірників спеціалізованих книг і різноманітних брошур. Профільних із них налічувалося більше 5000 томів. Гордістю бібліотеки були рідкісні видання ХVІІІ-ХІХ ст.: багатотомні помології Франції і Німеччини, довідники про флору світу, ампелографії Італії, Франції, найстаріші публікації з питань дендрології, багатомовні словники. За рішенням уряду країни щодо створення галузевих депозитаріїв у 70-х роках минулого століття, практично всі ці унікальні видання офіційно перейшли на зберігання до відповідних галузевих бібліотек Москви і частково – до Києва, або були фактично втрачені для Нікітського ботсаду.

    У 1922 р. до наукової бібліотеки ботсаду передано книжкові фонди «Магарача» та Нікітського училища і створено єдину фундаментальну бібліотеку шляхом, до речі, списання непрофільних видань. Крім того, до неї додалися націоналізовані книги з кримських маєтків Воронцова тощо.

    Сьогодні варто добрим словом згадати багаторічних керманичів бібліотеки Нікітського ботсаду: Г. Гейца, який тривалий час керував нею, починаючи з 1926 року разом із музеєм, видавництвом та архівом; Н. Онохову, яка працювала в ній протягом 1954-1988 років, у тому числі на посаді завідувача з 1959 по 1984 р.; випускницю Ленінградського інституту культури ім. Н. К. Крупської Наталію Бернар, що вже тридцять років її очолює. Всі вони дали змогу науковій бібліотеці Нікітського ботсаду за показниками в роботі неодноразово визнаватись однією з найкращих серед галузевих книгозбірень не тільки України, а й колишнього Радянського Союзу. Головне, що, притримуючи розумно спадкоємності, вони посприяли збереженню донині унікального спеціалізованого фонду і всієї допоміжної інфраструктури для його повноцінної репрезентації.

    Незважаючи на існуючі фінансові проблеми, бібліотека, завдяки розумінню керівництва і, в першу чергу, директора установи – академіка НААН Валерія Єжова, сприяє запровадженню сучасних інформаційних технологій у бібліотечні процеси, а також, по можливості, державницьких підходів до збереження фондів. Так, Нікітський ботсад першим із усіх установ аграрного профілю України створив відповідні ДСТу умови для зберігання рідкісних видань, віднесених до категорії національного надбання.  

    Щороку бібліотека обслуговує 340-350 читачів, а кількість відвідувань перевищує 3 тисячі. Бібліотека щомісяця влаштовує виставки нових надходжень, книжкові виставки до знаменних дат і подій, Дні інформації. Щороку проводить 10-12 інформаційно-масових заходів, на яких експонуються 250-300 примірників літератури. Крім того, вже не один десяток років усі наукові конференції або наради, які влаштовує НБС - ННЦ, супроводжуються інформаційною підтримкою його наукової бібліотеки. А до ювілею ботсаду працівники бібліотеки підготували «Бібліографічну енциклопедію НБС - ННЦ», у якій представлені 457 коротких автобіографій його працівників від робітника і лаборанта до директорів, що працювали у ньому в різні роки, починаючи з моменту заснування (1812 р.) до сьогодення.

    Якщо будете у Криму, то неодмінно завітайте до перлини України – 200-річного Нікітського ботанічного саду та його наукової бібліотеки. Запевняю, не пошкодуєте!

     

    Віктор ВЕРГУНОВ,

    член-кореспондент НААН,

    директор Державної наукової

    сільськогосподарської бібліотеки НААН





    Схожі новини
  • Нікітський ботанічний сад святкує в ці дні своє 200-ліття
  • Нікітський ботанічний сад незабаром святкуватиме 200-річчя
  • Подорож до царства науки
  • Сільськогосподарська бібліографія на шляху розвитку
  • НАУКОВА БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

200-річний ювілей


Нікітський ботанічний сад - Національний науковий центр НААН (НБС - ННЦ) на державному рівні святкує цими днями своє 200-річчя. Стільки ж років виповнюється і його науковій бібліотеці – найстарішій вітчизняній книгозбірні агробіологічного профілю, що за чинним законодавством віднесена до категорії спеціальних.

 

Цей ювілей стосується не тільки України, а й практично всього пострадянського простору, якщо говорити про справжню науковість у сучасному її розумінні. Ювілейна дата цьогоріч збіглася зі святкуванням у державі Всеукраїнського дня бібліотек.

Створенню бібліотеки при Нікітському ботанічному саду завдячуємо його першому директорові – відомому ботаніку, уродженцю Швеції, випускникові Військово-медичної академії, почесному академіку Імператорської академії наук Росії Християну Стевену (1781-1863). Наприкінці січня 1813 року «План економо-ботанічного саду на південному березі Тавриди під селом Нікітою» був затверджений губернатором Новоросійського краю Дюком де Рішельє. У той же рік, крім особистих книжок, Х. Стевена, що склали першооснову бібліотеки, за кошти ботсаду було придбано перші дві книги на суму 25 рублів. Швидше за все це було унікальне для свого часу двотомне видання 1784 року академіка П. Палласа з чудовим ботанічним атласом, що, до речі, й сьогодні зберігається в бібліотеці.

Найвищого розвитку у ХІХ ст. бібліотека Нікітського ботсаду досягла завдяки продуманій політиці щодо наповнення її фондів другого директора установи – М. Гарвітса. Так, на 1859 р. налічувалося 462 томи або 170 назв книг з питань сільського господарства, лісівництва та ботаніки. Перед подіями 1917 року, завдяки активній науковій праці відомих учених-співробітників саду – Любименка, Фролова-Багреєва, Вульфа, Кузнєцова та ін. - фонди бібліотеки сягнули 20 тис. примірників спеціалізованих книг і різноманітних брошур. Профільних із них налічувалося більше 5000 томів. Гордістю бібліотеки були рідкісні видання ХVІІІ-ХІХ ст.: багатотомні помології Франції і Німеччини, довідники про флору світу, ампелографії Італії, Франції, найстаріші публікації з питань дендрології, багатомовні словники. За рішенням уряду країни щодо створення галузевих депозитаріїв у 70-х роках минулого століття, практично всі ці унікальні видання офіційно перейшли на зберігання до відповідних галузевих бібліотек Москви і частково – до Києва, або були фактично втрачені для Нікітського ботсаду.

У 1922 р. до наукової бібліотеки ботсаду передано книжкові фонди «Магарача» та Нікітського училища і створено єдину фундаментальну бібліотеку шляхом, до речі, списання непрофільних видань. Крім того, до неї додалися націоналізовані книги з кримських маєтків Воронцова тощо.

Сьогодні варто добрим словом згадати багаторічних керманичів бібліотеки Нікітського ботсаду: Г. Гейца, який тривалий час керував нею, починаючи з 1926 року разом із музеєм, видавництвом та архівом; Н. Онохову, яка працювала в ній протягом 1954-1988 років, у тому числі на посаді завідувача з 1959 по 1984 р.; випускницю Ленінградського інституту культури ім. Н. К. Крупської Наталію Бернар, що вже тридцять років її очолює. Всі вони дали змогу науковій бібліотеці Нікітського ботсаду за показниками в роботі неодноразово визнаватись однією з найкращих серед галузевих книгозбірень не тільки України, а й колишнього Радянського Союзу. Головне, що, притримуючи розумно спадкоємності, вони посприяли збереженню донині унікального спеціалізованого фонду і всієї допоміжної інфраструктури для його повноцінної репрезентації.

Незважаючи на існуючі фінансові проблеми, бібліотека, завдяки розумінню керівництва і, в першу чергу, директора установи – академіка НААН Валерія Єжова, сприяє запровадженню сучасних інформаційних технологій у бібліотечні процеси, а також, по можливості, державницьких підходів до збереження фондів. Так, Нікітський ботсад першим із усіх установ аграрного профілю України створив відповідні ДСТу умови для зберігання рідкісних видань, віднесених до категорії національного надбання.  

Щороку бібліотека обслуговує 340-350 читачів, а кількість відвідувань перевищує 3 тисячі. Бібліотека щомісяця влаштовує виставки нових надходжень, книжкові виставки до знаменних дат і подій, Дні інформації. Щороку проводить 10-12 інформаційно-масових заходів, на яких експонуються 250-300 примірників літератури. Крім того, вже не один десяток років усі наукові конференції або наради, які влаштовує НБС - ННЦ, супроводжуються інформаційною підтримкою його наукової бібліотеки. А до ювілею ботсаду працівники бібліотеки підготували «Бібліографічну енциклопедію НБС - ННЦ», у якій представлені 457 коротких автобіографій його працівників від робітника і лаборанта до директорів, що працювали у ньому в різні роки, починаючи з моменту заснування (1812 р.) до сьогодення.

Якщо будете у Криму, то неодмінно завітайте до перлини України – 200-річного Нікітського ботанічного саду та його наукової бібліотеки. Запевняю, не пошкодуєте!

 

Віктор ВЕРГУНОВ,

член-кореспондент НААН,

директор Державної наукової

сільськогосподарської бібліотеки НААН





Схожі новини
  • Нікітський ботанічний сад святкує в ці дні своє 200-ліття
  • Нікітський ботанічний сад незабаром святкуватиме 200-річчя
  • Подорож до царства науки
  • Сільськогосподарська бібліографія на шляху розвитку
  • НАУКОВА БІБЛІОТЕКА – ЦЕНТР ФОРМУВАННЯ МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.