Науковий внесок аграріям на 2010 рік

01 February, Розділ Агрополітика / Аграрна справа, переглядів 5 250

У 30-х роках минулого століття відомий український учений М. Г. Холодний уперше відкрив наявність фітогормонів у точках росту рослин. У процесі своїх досліджень він дійшов висновку, що прийде час, коли штучні аналоги фітогормонів матимуть велике значення в рослинництві. Сьогодні можна впевнено сказати, що цей час настав.

Україна займає провідне місце у впровадженні високоефективних регуляторів росту рослин. Понад 30 дослідницьких інститутів різних відомств брали участь у створенні й розробці технологій впровадження українських регуляторів росту рослин.

Великий внесок в розробку застосування новостворених регуляторів росту рослин внесли фахівці установ УААН – центрів наукового забезпечення АПВ різних ґрунтово-кліматичних зон України. Координував цю кропітку роботу заслужений працівник сільського господарства, лауреат державної премії в галузі науки і техніки Леонід Андрійович Анішин, який нині працює в інституті меліорації та гідротехніки УААН.

Було розроблено програми дослідів регуляторів росту рослин, які дозволяли вивчити, як ці елементи технологій працюють у різних кліматичних та ґрунтових умовах, районованих сортах.

Після десятирічних досліджень (1989-1999 р.) наказом МінАПК і Української академії аграрних наук №330/113 від 18.10.1999 р. «Про впровадження нових регуляторів росту рослин» було зазначено, що за незначних витрат, без зміни технологічних процесів українські регулятори росту підвищують урожайність сільськогосподарських культур на 15-20%, при цьому поліпшуючи якість вирощеної продукції. Цей агрозахід є одним з найбільш

рентабельних резервів підвищення врожаю, особливо в умовах недостатнього забезпечення посівів добривами. Його впровадження як обов’язкового передбачалося ще з 2000 року.

Провідне місце за кількістю створених і зареєстрованих біостимуляторів посідають Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України та державне підприємство «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН України Міністерства освіти та науки України.

У розвиток практичної реалізації цього наукового напряму наказом Національної академії наук України й Міністерства освіти та науки України від 16.04.2000 р. №73/90 створене Державне підприємство «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН і МОН України. Мета його - посилення державного регулювання в галузі створення високих технологій виробництва екологічно безпечних регуляторів росту рослин, прискорення впровадження їх в агропромисловий комплекс України.

Національна академія наук передала ДП МНТЦ «Агробіотех» частину виробничих площ Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, на яких було організовано біотехнологічне виробництво, ліцензоване Мінпромполітики, яке здатне забезпечити біотехнологіями посіви на 1,0 млн. гектарів. Експорт продукції досяг 30% обсягу виробництва в 2009 році. Багаторічні дослідження препаратів у Німеччині, Китаї, Росії, Білорусі, Казахстані порівняно з кращими аналогами дали можливість зареєструвати ряд препаратів у цих країнах.

Регулятори росту нового покоління й розроблені технології їхнього застосування для більш ніж 30 культур стають реальним досягненням світового рівня в галузі біотехнологій.

Норми витрати нових біостимуляторів становлять 20 мл на 1 тонну насіння і 10-20 мл - для обприскування 1 гектара посівів.

Головна дія біорегуляторів - на інформаційному рівні вони сприяють повнішій реалізації генетичного потенціалу рослин. У цьому плані нанобіотехнології стають реальними конкурентами технологій з використанням геномодифікованих рослин.

За 2008-2009 роки ми отримали знаки екологічного маркування міжнародної організації SIC (система незалежної сертифікації). В цих документах визначено, що регулятори росту рослин Біолан, Радостим, Емістим С, Агростимулін, Зеастимулін, Трептолем відповідають вимогам міжнародного стандарту ISO 14024:1999 за екологічними критеріями оцінки життєвого циклу продукції LP_08.002.01.044 «Регулятори росту рослин».

Таке визначення дозволяє використовувати ці регулятори в органічному землеробстві та формувати шлях для збільшення експорту української продукції закордон. До речі, з цього року ми розпочинаємо процедуру реєстрації нашого препарату Біолан в Болгарії та Канаді. Вже підписані угоди.

Переваги застосування регуляторів росту рослин

Ефективність і економічність

Технології застосування не вимагають додаткових витрат, доцільне використання РРР у бакових сумішах з пестицидами й елементами живлення. Оптимізація норм висіву насіння відбувається за рахунок підвищення польової схожості, розвитку кореневої системи, кращої перезимівлі рослин. Гарантоване підвищення врожайності на 12-18%.

Вплив на якість продукції

Зниження під впливом РРР надходження в продукцію рослинництва іонів важких металів і радіонуклідів на 25-40%.

Зниження вмісту залишкової кількості пестицидів за рахунок активізації окислювально-відновних ферментних систем рослин.

Зниження спонтанного мутагенезу та викликаного пестицидами й іншими антропогенними факторами, у результаті – краща якість посівного матеріалу зі збереженням генотипу.

Використання РРР при вирощуванні продукції рослинництва для дитячого харчування.

Необхідність вирощування кормових культур із РРР для поліпшення якості кормів для тваринництва й птахівництва.

Використання РРР при вирощуванні пивоварного ячменю й одержанні солоду підвищеної якості.

Підвищення якості продукції рослинництва за рахунок активізації ферментних систем, відповідальних за накопичення цукру, білка, клейковини, жирів, вітамінів.

Вплив на екологію навколишнього середовища

Відновлення родючості ґрунтів за рахунок посилення розвитку кореневої системи, активізації мікрофлори ґрунту (азотфіксуючих і фосфатомобілізуючих бактерій, симбіотичних грибів і т.д.).

Особливого значення набувають РРР в No-till і Mini-till технологіях при обробці насіння, обприскуванні рослин і в опосередкованому впливі на рослинні залишки, біоту ґрунту.

РРР позитивно впливають на збільшення листової пластинки та вміст хлорофілу в листках. Як наслідок, інтенсифікується фотосинтетична активність і підвищується утилізація СО₂.

Зменшення ризиків втрат врожаю

Поліпшення якісних показників насіння при обробці їх захистностимулюючими композиціями, як результат – кращі сходи й потужна коренева система.

Зменшення захворюваності рослин і підвищення їхньої стійкості до стресів за рахунок активізації «генів стійкості». Підвищення зимостійкості рослин завдяки накопиченню більшої кількості цукру та глибшому заляганню вузла кущіння в озимих культур.

Зменшення полягання колосових зернових за рахунок потовщення стінки стебла й зниження норм висіву насіння.

Сергій ПОНОМАРЕНКО, директор ДП «МНТЦ Агробіотех»,

академік Міжнародної академії екології