- №4 (259)
- №42 (254)
- Молока стало меньше
- НАУКОВЦІ УКРАЇНИ ПІДСИЛЮЮТЬ СВІЙ ВНЕСОК В АГРАРНУ СПРАВУ
- Науковий внесок аграріям на 2010 рік
НАУКОВЦІ УКРАЇНИ - АГРАРІЯМ
У 30-х роках минулого століття відомий український учений М. Г. Холодний уперше відкрив наявність фітогормонів у точках росту рослин. У процесі своїх досліджень він дійшов висновку: прийде час, коли штучні аналоги фітогормонів матимуть велике значення в рослинництві.
Сьогодні можна впевнено сказати, що цей час настав. Україна нині займає провідне місце в створенні високоефективних регуляторів росту рослин. Понад 30 дослідницьких інститутів різних відомств брали участь у створенні й розробці технологій застосування українських регуляторів росту рослин.
Після десятирічних досліджень (1989-1999 р.) за наказом МінАПК і Української академії аграрних наук №330/113 від 18.10.1999 р. «Про впровадження нових регуляторів росту рослин» було зазначено, що за незначних витрат і без зміни технологічних процесів українські регулятори росту підвищують урожайність агрокультур на 15-20%, при цьому поліпшуючи якість вирощеної продукції. Цей агрозахід є одним із найбільш рентабельних резервів підвищення врожаю, особливо в умовах недостатнього забезпечення посівів добривами. Його впровадження як обов'язкове передбачалося ще з 2000 року.
Провідне місце за кількістю створених і зареєстрованих біостимуляторів посідають Інститут біоорганічної хімії та нафтохімії НАН України та Державне підприємство «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН України і Міністерства освіти та науки України.
Регулятори росту нового покоління й розроблені технології їхнього застосування для більш ніж 30 культур стають реальним досягненням світового рівня в галузі біотехнологій. Норми витрати нових біостимуляторів - 20 мл на 1 тонну насіння і 10-20 мл - для обприскування 1 га посівів.
Головна дія біорегуляторів: на інформаційному рівні вони сприяють більш повній реалізації генетичного потенціалу рослин. У цьому плані нанобіотехнології стають реальними конкурентами технологій з використанням геномодифікованих рослин.
У розвиток практичної реалізації цього наукового напряму наказом Національної академії наук України і Міністерства освіти та науки України від 16.04.2000 р. №73/90 створене Державне підприємство «Міжвідомчий науково-технологічний центр «Агробіотех» НАН і МОН України, мета якого - посилення державного регулювання в галузі розробки високих технологій виробництва екологічно безпечних регуляторів росту рослин, прискорення впровадження їх в агропромисловий комплекс України.
Національна академія наук передала ДП МНТЦ «Агробіотех» частину виробничих площ Інституту біоорганічної хімії та нафтохімії, на яких організовано біотехнологічне виробництво, ліцензоване Мінпромполітики, що здатне забезпечити біотехнологіями посіви на 1,0 млн. гектарів. Експорт продукції досяг 30% обсягу виробництва.
Багаторічні дослідження препаратів у Німеччині, Китаї, Росії, Білорусі, Казахстані порівняно з кращими аналогами дали можливість зареєструвати ряд препаратів у цих країнах, що дозволяє говорити про світовий рівень створеного науково-технологічного потенціалу.
Економічні розрахунки фахівців показують, що одна грошова одиниця, вкладена в технологію, дозволяє одержати додаткової продукції рослинництва поліпшеної якості в середньому по культурах на 12-25 одиниць.
На виконання доручення Кабінету Міністрів України від 11.08.09 №44348/1/1-09 Національна академія наук України підготувала проект розпорядження Кабінету Міністрів України «Про розширення впровадження сучасних вітчизняних регуляторів росту рослин при вирощуванні сільськогосподарських культур» і залучення фахівців НАН України, УААН і Мінагрополітики з виділенням їм відповідних коштів держбюджету.
До 2014 року обсяг впровадження нових українських біостимуляторів росту зросте до 3 млн. га, що дасть можливість щорічно додатково отримувати 1,5 млн. т високоякісного зерна. Очікуване надходження коштів до бюджету від реалізації додатково отриманого зерна озимої пшениці за рахунок застосування біостимуляторів становитиме 150,3 млн. гривень.
Додаток до проекту розпорядженя Кабінету Міністрів
Обсяги орієнтовних площ та економічні показники вирощування сільськогосподарських культур із застосуванням стимуляторів росту рослин шляхом допосівної обробки насіння і обприскування посівів, обсяги виробництва цих препаратів на 2010-2014 роки
|
Показники
|
Всього за 5 років
|
В тому числі |
||||||
|
2010 р. |
2011 р. |
2012 р. |
2013 р. . |
2014 р. |
||||
|
1.Площі посівів, всього, млн. га в т.ч. із застосуванням стимуляторів росту рослин, млн. га у відсотках до загальної площі посівів, % |
|
14,6 |
14,6 |
14,6 |
14,6 |
14,6 |
||
|
0,3 |
0,6 |
1,2 |
2,0 |
3,0 |
||||
|
2,1 |
4,1 |
8,2 |
13,7 |
20,5 |
||||
|
2. Потреба стимуляторів росту рослин (15 мл/га): тис. літрів на суму, млн. грн.
|
|
|
||||||
|
106,5 |
4,5 |
9,0 |
18,0 |
30,0 |
45,0 |
|||
|
191,7
|
8,1 |
16,2 |
32,4 |
54,0 |
81,0 |
|||
|
3. Гарантована ефективність застосування стимуляторів росту рослин: |
|
|
||||||
|
прибавка врожаю, тис. тонн |
3550,0 |
150,0 |
300,0 |
600,0 |
1000,0 |
1500,0 |
||
|
економічний ефект, млн. грн.
|
2130,0
|
90,0
|
180,0
|
360,0
|
600,0
|
900,0
|
||
|
4. Очікуване надходження коштів до бюджету - ПДВ (20%) від реалізації додатково отриманого зерна озимої пшениці за рахунок застосування стимуляторів, млн. грн. |
426,0 |
15,0 |
30,1 |
60,1 |
100,2 |
150,3 |
||
|
5. Прибуток (економічний ефект мінус витрати на стимулятори та відрахування до бюджету (ПДВ)), млн. грн. |
1582,6
|
66,9 |
133,7 |
267,5 |
445,8 |
668,7 |
||
Зазначене розпорядження Уряду сприятиме прискоренню впровадження в Україні Mini-till та No-till технологій та створенню значного експортного потенціалу країни з високих і критичних технологій.
Переваги застосування регуляторів росту рослин
Ефективність і економічність. Технології застосування не вимагають додаткових витрат, доцільне використання РРР у бакових сумішах із пестицидами й елементами живлення.Оптимізація норм висіву насіння відбувається за рахунок підвищення польової схожості, розвитку кореневої системи, кращої перезимівлі рослин. Гарантоване підвищення врожайності на 12-18%.
Вплив на якість продукції
Зниження під впливом РРР надходження в продукцію рослинництва іонів важких металів і радіонуклідів на 25-40%. Зниження вмісту залишкової кількості пестицидів за рахунок активізації окислювально-відновних ферментних систем рослин. Зниження спонтанного мутагенезу та викликаного пестицидами й іншими антропогенними факторами, у результаті - краща якість посівного матеріалу зі збереженням генотипу.
Використання РРР при вирощуванні продукції рослинництва для дитячого харчування. Необхідність вирощування кормових культур із РРР для поліпшення якості кормів для тваринництва й птахівництва. Використання РРР при вирощуванні пивоварного ячменю й одержанні солодопідвищеної якості.
Підвищення якості продукції рослинництва за рахунок активізації ферментних систем, відповідальних за накопичення цукрів, білка, клейковини, жирів, вітамінів.
Вплив на екологію навколишнього середовища
Відновлення родючості ґрунтів за рахунок посилення розвитку кореневої системи, активізації мікрофлори ґрунту (азотфіксуючих і фосфатомобілізуючих бактерій, симбіотичних грибів і т.д.).
Особливого значення набувають РРР в No-till і Mini-till технологіях при обробці насіння й обприскуванні рослин і в опосередкованому впливі на рослинні залишки, біоту ґрунту.
РРР позитивно впливають на збільшення листової пластинки й вміст хлорофілу в листках. Як наслідок, інтенсифікується фотосинтетична активність і підвищується утилізація СО2.
Зменшення ризиків втрат урожаю
Поліпшення якісних показників насіння при обробці їх захисностимулюючими композиціями, як результат - кращі сходи й потужна коренева система.
Зменшення захворюваності рослин і підвищення їхньої стійкостідо стресів за рахунок активізації «генів стійкості». Підвищення зимостійкості рослин завдяки накопиченню більшої кількості цукрів та глибшому заляганню вузла кущіння в озимих культур.
Зменшення полягання колосових зернових за рахунок потовщення стінки стебла й зниження норм висіву насіння.
Сергій ПОНОМАРЕНКО,
директор ДП «МНТЦ Агробіотех»,
академік МЕА
