Аграрний тиждень. Україна
» » » Шлях «Птахопрому» до племзаводів
» » » Шлях «Птахопрому» до племзаводів

    Шлях «Птахопрому» до племзаводів



     alt  Розвиток вітчизняного виробництва курячих яєць та м’яса птиці значно ускладнюється без належної роботи племрепродукторів. Про ці та інші проблеми говорили птахівники на зборах членів асоціації „Птахопром України”.

        Зокрема, генеральний директор об’єднання Юрій Петров повідомив, що сьогодні в країні працює близько 100 птахофабрик, які займаються виробництвом курячих яєць. Та, на жаль, технічний стан багатьох яєчних птахофабрик можна охарактеризувати як незадовільний.

        „Термін експлуатації кліткового обладнання в них досягає 18-20 років і більше, - пояснив керівник асоціації. При цьому оновлення старого обладнання становить приблизно 70-75%, тоді як в бройлерному виробництві – 95.

        Одна з надважливих проблем для підприємств цього напрямку - робота з племрепродукторами. Зараз промислові яєчні птахофабрики обслуговують 8 племптахорепродукторів ІІ-го порядку, в яких утримуються яєчні кроси зарубіжної селекції. Це Хайсекс, Тетра, Хай-Лайн, Ломанн. А от кросів вітчизняної селекції зовсім немає.

        Ці заклади розведення птиці можуть повністю задовольнити потребу вітчизняних птахофабрик у гібридних курчатах. Однак, за словами Юрія Євгеновича, всі племрепродуктори мусять завозити раз на рік добових курчат батьківських форм з-за кордону, оскільки в Україні не існує жодного племзаводу яєчних курей І-го порядку.

        Щороку вартість добових курчат підвищується, тож купують їх здебільшого великі, заможні підприємства, або

     

    altсереднього розміру птахофабрики - за часткової підтримки з держбюджету. «Таким чином, - наголосив Юрій Петров, - складається ситуація, коли не всі племптахорепродуктори можуть придбати необхідне племінне поголів’я, через що в цілому по країні періодично виникає дефіцит ремонтної молодки для комплектування промислових стад невеликих і середніх птахофабрик».

        За даними Птахопрому України, така ситуація спостерігається протягом останніх трьох років і, на жаль, зберігається також у 2010 році. «Постійно купуючи за кордоном молодняк або гібридні інкубаційні яйця, ми фактично постійно інвестуємо розвиток іноземних фірм, що виробляють племтпахопродукцію», - підкреслив Юрій Петров.

        Разом із тим, фахівці асоціації «Укрптахопром України» координують і організовують роботу племінних птахогосподарств, які займаються розведенням качок, гусей, індиків, курей комбінованих порід (м’ясо-яєчних), а також екзотичної птиці – перепелів і страусів. Ці види птиці утримуються в основному у племптахорепродукторах ІІ-го порядку для забезпечення окремих промислових птахофабрик, які виробляють м’ясо качок та індиків, а також для забезпечення інкубаторно-птахівничих підприємств (ІПП) інкубаційними яйцями. У свою чергу ці заклади реалізують добовий або підрощений молодняк усіх видів сільськогосподарської птиці для особистих підсобних господарств населення.

    „Завдяки цьому населення виробляє щорічно до 6,5 млрд. шт. яєць і понад 300 тис. тонн м’яса птиці, - розказав Юрій Петров. - За даними Держкомстату, в 2009 році такого молодняка було продано понад 62 млн. голів. Однак ми маємо оперативну інформацію, яка говорить про реалізовані 80 млн. голів, адже в країні існує велика кількість незареєстрованих і несертифікованих інкубаторіїв, які не звітуються в органах державної статистики».

        Гендиректор також відзначив, що утримання племінних гусей, качок та індиків у господарствах є збитковим, оскільки в осінньо-зимовий період племінна продукція не виробляється, а витрати йдуть на утримання існуючого поголів’я.

        Ще одна серйозна проблема - державна підтримка галузі. Щорічно згідно з Держпрограмою селекції у тваринництві й птахівництві птахогосподарства отримували бюджетні кошти на придбання або утримання батьківського поголів’я. За весь 2009 рік птахівничі підприємства «Птахопрому України» з держбюджету отримали лише 1290 тис. грн., що в 10-15 разів менше за потребу. Таким чином перед загрозою опинилось утримування  батьківськіх стад багатьох птахокомплексів. Як повідомив Юрій Петров, деякі птахогосподарства вже почали зменшувати або взагалі ліквідовувати поголівя племінних качок, гусей, індиків та м’ясо-яєчних курей.

        Підсумовуючи сказане, керівник асоціації назвав два напрями, за якими можна було б вести роботу в птахівництві. На його переконання,

     

    altпо-перше, - це ввезення з-за кордону батьківського поголів’я різних видів сільсгоспптиці (в основному кросів м’ясних і яєчних курей) для комплектування племрепродукторів ІІ-го порядку. Цей крок може задовольнити тільки потужні промислові птахопідприємства, які мають батьківські стада і достатню кількість власних коштів .

        По-друге, необхідно займатися відновленням власної племінної бази в птахівництві з урахуванням інтеграції з закордонними селекційними центрами. «Для цього яєчні і м’ясні кроси курей слід утримувати хоча би на рівні племптахорепродукторів І-го порядку, можливо у спільних підприємствах з Молдовою, Білоруссю чи Росією, - вважає Юрій Петров. - Це значно здешевить отриманий гібридний молодняк».

        Представники підприємств обєднання переконані, що необхідно відновити і роботу вітчизняних племптахозаводів з розведення качок, а також збільшити чисельність поголів’я і якісний склад гусей, індиків і курей комбінованих порід у вітчизняних племптахозаводах та племптахорепродукторах.

    На думку фахівців асоціації „Птахопром України” на відновлення роботи племптахорепродукторів І-го порядку треба щонайбільше три роки. Звичайно, це передбачає підтримку і з боку профільного науково-дослідного інституту Національної академії аграрних наук. Проте, якщо зважити на той факт, що без державної підтримки в цій справі не обійтись, в цілому на відновлення повноцінної роботи племінного птахівничого комплексу України знадобиться не менше 5-6 років.

                                                                                  Ростислав ПАНІЧЕВ





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Шлях «Птахопрому» до племзаводів



 alt  Розвиток вітчизняного виробництва курячих яєць та м’яса птиці значно ускладнюється без належної роботи племрепродукторів. Про ці та інші проблеми говорили птахівники на зборах членів асоціації „Птахопром України”.

    Зокрема, генеральний директор об’єднання Юрій Петров повідомив, що сьогодні в країні працює близько 100 птахофабрик, які займаються виробництвом курячих яєць. Та, на жаль, технічний стан багатьох яєчних птахофабрик можна охарактеризувати як незадовільний.

    „Термін експлуатації кліткового обладнання в них досягає 18-20 років і більше, - пояснив керівник асоціації. При цьому оновлення старого обладнання становить приблизно 70-75%, тоді як в бройлерному виробництві – 95.

    Одна з надважливих проблем для підприємств цього напрямку - робота з племрепродукторами. Зараз промислові яєчні птахофабрики обслуговують 8 племптахорепродукторів ІІ-го порядку, в яких утримуються яєчні кроси зарубіжної селекції. Це Хайсекс, Тетра, Хай-Лайн, Ломанн. А от кросів вітчизняної селекції зовсім немає.

    Ці заклади розведення птиці можуть повністю задовольнити потребу вітчизняних птахофабрик у гібридних курчатах. Однак, за словами Юрія Євгеновича, всі племрепродуктори мусять завозити раз на рік добових курчат батьківських форм з-за кордону, оскільки в Україні не існує жодного племзаводу яєчних курей І-го порядку.

    Щороку вартість добових курчат підвищується, тож купують їх здебільшого великі, заможні підприємства, або

 

altсереднього розміру птахофабрики - за часткової підтримки з держбюджету. «Таким чином, - наголосив Юрій Петров, - складається ситуація, коли не всі племптахорепродуктори можуть придбати необхідне племінне поголів’я, через що в цілому по країні періодично виникає дефіцит ремонтної молодки для комплектування промислових стад невеликих і середніх птахофабрик».

    За даними Птахопрому України, така ситуація спостерігається протягом останніх трьох років і, на жаль, зберігається також у 2010 році. «Постійно купуючи за кордоном молодняк або гібридні інкубаційні яйця, ми фактично постійно інвестуємо розвиток іноземних фірм, що виробляють племтпахопродукцію», - підкреслив Юрій Петров.

    Разом із тим, фахівці асоціації «Укрптахопром України» координують і організовують роботу племінних птахогосподарств, які займаються розведенням качок, гусей, індиків, курей комбінованих порід (м’ясо-яєчних), а також екзотичної птиці – перепелів і страусів. Ці види птиці утримуються в основному у племптахорепродукторах ІІ-го порядку для забезпечення окремих промислових птахофабрик, які виробляють м’ясо качок та індиків, а також для забезпечення інкубаторно-птахівничих підприємств (ІПП) інкубаційними яйцями. У свою чергу ці заклади реалізують добовий або підрощений молодняк усіх видів сільськогосподарської птиці для особистих підсобних господарств населення.

„Завдяки цьому населення виробляє щорічно до 6,5 млрд. шт. яєць і понад 300 тис. тонн м’яса птиці, - розказав Юрій Петров. - За даними Держкомстату, в 2009 році такого молодняка було продано понад 62 млн. голів. Однак ми маємо оперативну інформацію, яка говорить про реалізовані 80 млн. голів, адже в країні існує велика кількість незареєстрованих і несертифікованих інкубаторіїв, які не звітуються в органах державної статистики».

    Гендиректор також відзначив, що утримання племінних гусей, качок та індиків у господарствах є збитковим, оскільки в осінньо-зимовий період племінна продукція не виробляється, а витрати йдуть на утримання існуючого поголів’я.

    Ще одна серйозна проблема - державна підтримка галузі. Щорічно згідно з Держпрограмою селекції у тваринництві й птахівництві птахогосподарства отримували бюджетні кошти на придбання або утримання батьківського поголів’я. За весь 2009 рік птахівничі підприємства «Птахопрому України» з держбюджету отримали лише 1290 тис. грн., що в 10-15 разів менше за потребу. Таким чином перед загрозою опинилось утримування  батьківськіх стад багатьох птахокомплексів. Як повідомив Юрій Петров, деякі птахогосподарства вже почали зменшувати або взагалі ліквідовувати поголівя племінних качок, гусей, індиків та м’ясо-яєчних курей.

    Підсумовуючи сказане, керівник асоціації назвав два напрями, за якими можна було б вести роботу в птахівництві. На його переконання,

 

altпо-перше, - це ввезення з-за кордону батьківського поголів’я різних видів сільсгоспптиці (в основному кросів м’ясних і яєчних курей) для комплектування племрепродукторів ІІ-го порядку. Цей крок може задовольнити тільки потужні промислові птахопідприємства, які мають батьківські стада і достатню кількість власних коштів .

    По-друге, необхідно займатися відновленням власної племінної бази в птахівництві з урахуванням інтеграції з закордонними селекційними центрами. «Для цього яєчні і м’ясні кроси курей слід утримувати хоча би на рівні племптахорепродукторів І-го порядку, можливо у спільних підприємствах з Молдовою, Білоруссю чи Росією, - вважає Юрій Петров. - Це значно здешевить отриманий гібридний молодняк».

    Представники підприємств обєднання переконані, що необхідно відновити і роботу вітчизняних племптахозаводів з розведення качок, а також збільшити чисельність поголів’я і якісний склад гусей, індиків і курей комбінованих порід у вітчизняних племптахозаводах та племптахорепродукторах.

На думку фахівців асоціації „Птахопром України” на відновлення роботи племптахорепродукторів І-го порядку треба щонайбільше три роки. Звичайно, це передбачає підтримку і з боку профільного науково-дослідного інституту Національної академії аграрних наук. Проте, якщо зважити на той факт, що без державної підтримки в цій справі не обійтись, в цілому на відновлення повноцінної роботи племінного птахівничого комплексу України знадобиться не менше 5-6 років.

                                                                              Ростислав ПАНІЧЕВ





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №2 (257)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.