- №4 (259)
- №42 (254)
- №38 (250)
- №35 (247
- Молока стало меньше
Перспективи зерновиробництва на зрошуваних землях півдня України
Виробництво зерна є провідною галуззю агропромислового комплексу АР Крим та областей південної частини степової зони України.
Південний Степ є окремою специфічною зоною із загальною площею ріллі понад 5,3 млн. га, з яких 1,69 млн. га є зрошуваними. У природно-кліматичному відношенні регіон характеризується високим забезпеченням тепловими ресурсами і є одним із найсприятливіших для ведення сільського господарства. Основним фактором, що лімітує та стримує реалізацію потенційних можливостей сортів і гібридів агрокультур, є недостатня забезпеченість вологою – гідротермічний коефіцієнт зони коливається в межах 0,45-0,68, тобто випаровування з поверхні тільки наполовину покривається атмосферними опадами.
Ґрунтовий покрив представлений чорноземами звичайними і південними (3,6 млн. га), темно-каштановими і каштановими ґрунтами різного ступеню осолонцювання (1,2 млн. га), лучно-чорноземними і лучно-каштановими ґрунтами (0,5 млн. га). Останні є оглеєними відмінами, приуроченими до замкнених понижень – подів, які покривають усю територію регіону і потребують агромеліоративних заходів їх покращення. Крім того, в регіоні, де превалюють чорноземи, наявні значні масиви схилових земель загальною площею понад 750,0 тис. га, з яких середньо- та сильно змиті займають понад 180 тис. гектарів. Ці землі вимагають розроблення і запровадження систем землеробства відповідно до кожної агроекосистеми на засадах вологого збереження, екологічної безпеки й економічної доцільності.
На перспективу перед аграріями України стоїть завдання поетапного збільшення виробництва зерна до 80 млн. тонн. Важливим резервом для досягнення поставленої мети є підвищення ефективності використання поливних земель за рахунок впровадження науково обґрунтованих систем зрошуваного землеробства, що базуються на використанні нової високопродуктивної поливної техніки, комбінованих широкозахватних ґрунтообробних знарядь, посівних та збиральних комплексів, сучасних сортів та гібридів сільськогосподарських культур та застосуванні екологічно безпечних систем удобрення, обробітку ґрунту, режимів зрошення та захисту рослин від бур’янів, хвороб та шкідників.
Інвентаризація зрошуваних земель степової зони України свідчить, що з 1691,2 тис. га, які функціонували в цьому регіоні, поливатись може без значних додаткових капітальних вкладень у реконструкцію 1043 тис. га (табл.1).
Таблиця 1.
Площі зрошуваних земель у південному регіоні та стан їх використання
|
Області |
Площа зрошуваних земель, тис. га |
Фактично полито |
|||||
|
у 2004 році |
у 2007 році |
у 2011 році |
|||||
|
тис. га |
% |
тис. га |
% |
тис. га |
% |
||
|
АР Крим |
401,6 |
129,4 |
32,2 |
159,0 |
39,6 |
133 |
33,1 |
|
Херсонська |
425,8 |
268,0 |
62,9 |
285,0 |
66,9 |
285,0 |
66,9 |
|
Одеська |
226,9 |
26,0 |
11,5 |
58,5 |
25,8 |
37,6 |
16,6 |
|
Миколаївська |
192,6 |
41,0 |
21,3 |
55,0 |
28,6 |
21,8 |
11,3 |
|
Запорізька |
243,2 |
38,0 |
15,6 |
58,0 |
23,8 |
41,4 |
17,0 |
|
Дніпропетровська |
201,1 |
28,0 |
13,9 |
26,0 |
12,9 |
25,5 |
12,7 |
|
Всього по регіону |
1691,2 |
530,0 |
31,4 |
693,4 |
41,0 |
544,3 |
32,2 |
Характерним є те, що посушливі умови осені 2006 року і недостатня кількість атмосферних опадів протягом зимово-весняного періоду 2007 року викликала необхідність збільшення площ поливу порівняно з 2004 роком в усіх областях південного регіону.
За багаторічними даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України, зрошення в умовах Південного Степу сприяє підвищенню врожайності зернових і зернобобових культур у 1,7-3,4 рази в залежності від сільгоспкультури та її сорту. Так, коефіцієнт ефективності зрошення при вирощуванні пшениці озимої дорівнює 2,4, кукурудзи на зерно пізньостиглих гібридів - 3,4, середньостиглих сортів сої - 2,7.
Для досягнення намічених рубежів необхідно удосконалити провідні ланки систем землеробства на зрошуваних землях у напрямку повного використання природно-кліматичного потенціалу, організаційно-господарських можливостей і спеціалізації агроформувань, які склалися на даний час і мають перспективу подальшого розвитку.
Зрошувальні системи в Україні будувалися з урахуванням певної структури посівних площ, відповідно до якої зернова група становила 40-45%, з яких озимі зернові, а це переважно пшениця озима, займали 55-60%, кормові культури – 35-40%, з них під люцерну відводилося 60-70%, а на 20-25% площ, що залишалися, вирощувалися овочі, картопля і технічні культури (табл. 2).
Таблиця 2.
Ефективність зрошення при вирощуванні зернових і зернобобових культур у південному регіоні України за даними Інституту зрошуваного землеробства НААН України
Культура
|
Орієнтовна зрошувальна норма, м3/га |
Урожайність, ц/га |
Прибавка врожаю від зрошення, ц/га |
Індекс зрошення |
||
|
при зрошенні |
без зрошення |
|||||
|
Озима пшениця |
2100 |
70,4 |
29,9 |
40,5 |
2,4 |
|
|
Озимий ячмінь |
1600 |
61,3 |
35,6 |
25,7 |
1,7 |
|
|
Кукурудза на зерно |
2210 |
95,7 |
28,6 |
67,1 |
3,4 |
|
|
Соя |
2450 |
29,4 |
10,7 |
18,7 |
2,7 |
|
|
Післяжнивні посіви |
соя |
1500 |
22,0 |
– |
– |
– |
|
просо |
1200 |
21,3 |
– |
– |
– |
|
|
гречка |
1200 |
15,7 |
– |
– |
– |
|
Ці системи забезпечували подачу 0,40-0,55 літрів води за секунду на гектар сівозмінної площі і давали можливість створювати оптимальні умови водозабезпечення сільськогосподарських культур. Протягом останніх років у структурі посівних площ питома вага культур з високим рівнем водоспоживання необґрунтовано зросла, що призвело до порушення режимів зрошення, і, як наслідок, до зменшення валових зборів не тільки зерна, а й сільгосппродукції в цілому.
Створення на зрошуваних землях зони гарантованого виробництва зерна вимагає удосконалення структури посівних площ, запровадження відповідних сівозмін, збільшення доз внесення мінеральних добрив та розширення площ використання на добриво післяжнивних решток агрокультур, запровадження диференційованих систем основного обробітку ґрунту та захисту рослин від бур’янів, хвороб і шкідників, технічного переоснащення та технологічного оновлення агровиробництва (табл. 3).
Таблиця 3.
Прогнозована структура посівних площ на зрошуваних землях та ефективність зерновиробництва в степовій зоні України на 2015 рік
|
Культура |
Площа |
Урожайність, т/га |
Валовий збір, тис. т |
Витрати на 1 га, грн. |
Вартість продукції з 1 га, грн. |
Прибуток з 1 га, грн. |
Прибуток з всієї площі, млн. грн. |
||
|
тис. га |
% |
||||||||
|
Всього зрошуваних земель |
1691,2 |
100 |
|
|
|
|
|
|
|
|
в тому числі зернових і зернобобових культур |
1014 |
60 |
|
6206 |
|
|
|
8157 |
|
|
з них кукурудза |
338 |
20 |
9,0 |
3042 |
10741 |
18900 |
8159 |
2758 |
|
|
озима пшениця |
169 |
10 |
7,0 |
1183 |
6123 |
14000 |
7877 |
1331 |
|
|
інші зернові |
84 |
5 |
6,0 |
504 |
5840 |
12000 |
6160 |
517 |
|
|
соя |
422 |
25 |
3,5 |
1477 |
5936 |
14350 |
8414 |
3551 |
|
|
Крім того у післяжнивних посівах |
|||||||||
|
соя |
50 |
3 |
2,0 |
100 |
3300 |
8200 |
4900 |
245 |
|
|
просо |
84 |
5 |
2,0 |
168 |
3140 |
8000 |
4860 |
408 |
|
|
гречка |
84 |
5 |
1,2 |
101 |
3240 |
7870 |
4630 |
389 |
|
|
Всього |
|
|
|
369 |
|
|
|
1042 |
|
|
Разом |
|
|
|
6575 |
|
|
|
9199 |
|
Слід зазначити, що соціально-економічні процеси та постанови уряду останнього періоду спрямовані на суттєве покращення умов експлуатації меліоративних систем через відновлення технологічної цілісності функціонування єдиного водогосподарського комплексу України. Для подолання дрібнотоварного виробництва на зрошуваних землях, пов’язаного з їх розпаюванням, необхідно сконцентрувати зусилля на їх технологічне об’єднання.
Отже, консолідація зрошуваних земель сільгосппризначення спрямована на подолання проблеми роздрібненості, підвищення конкурентоспроможності агровиробництва, відновлення інфраструктури сільських територій. Особливо в зоні дії Північно-Кримського магістрального каналу та Каховської зрошувальної системи .
Зрошувані землі повинні стати гарантом продовольчої безпеки регіону і держави в цілому. У зв’язку з цим в структурі посівних площ пшениця озима повинна досягти 160-180 тис. га (в перспективі й більше), що при врожайності 7 т/га щорічно буде забезпечувати виробництво 1,2-1,3 млн. т високоякісного продовольчого зерна.
Вагомим резервом зерновиробництва на зрошуваних землях є кукурудза. Потенційні можливості сучасних гібридів становлять 11-15 т з гектара. Враховуючи те, що протягом останнього десятиліття площі посіву цієї високоврожайної і високоприбуткової культури були необґрунтовано скорочені, є реальна можливість в найкоротший час виправити цю негативну ситуацію, тим більше, що при вирощуванні кукурудзи можна застосовувати комплекс ґрунтообробних знарядь, культиваторів парових і просапних та сівалок, які використовуються при вирощуванні соняшнику, питома вага якого на зрошуваних землях необґрунтовано зросла. Розмістивши кукурудзу на 330-340 тис. га або на 20% зрошуваних земель, ми матимемо реальну можливість при урожайності 10,0 т/га щорічно виробляти 3,3-3,4 млн. т зерна для забезпечення тваринницької галузі і промислової переробки.
Агрономічно і економічно обґрунтовано, що соя на зрошуваних землях може займати до 25% або 422 тис. гектарів. Наявний нині сортовий склад, враховуючи неоднорідність ґрунтових і кліматичних умов, дає реальну можливість стабільно отримувати з кожного гектара по 3,5 т й виробляти близько 1,5 млн. т високобілкового зерна.
Враховуючи ресурси тепла і тривалість вегетаційного періоду в південному регіоні на зрошуваних землях, є реальна можливість отримувати зерно сої, проса та гречки в проміжних посівах після збирання врожаю ячменю озимого та пшениці озимої на зерно. За нашими підрахунками, площа посіву сої після озимого ячменю і пшениці може становити 50 тис. га і при урожайності 2 т/га забезпечувати додаткове виробництво ще 100 тис. т високобілкового зерна.
Традиційно на зрошуваних землях АР Крим і областей південного регіону вирощується просо і гречка після збирання пшениці озимої та ячменю, але площу їх посіву необхідно істотно збільшити й довести до 168 тис. га, виробляючи 260-270 тис. т зерна круп’яних культур.
Унікальною культурою для Південного Степу України, що вирощується тільки в умовах зрошення, є рис. Площі його посіву в останній час мають сталу тенденцію до збільшення і їх необхідно розширити до 35 тис. га з виробництвом 180-200 тис. тонн. Це дасть можливість повністю забезпечити потреби держави в зерні цієї дієтичної культури.
В цілому, використавши потужний потенціал зрошуваних земель південного регіону, можна забезпечити валове виробництво зерна на рівні 6,5-6,7 млн. тонн
Раїса ВОЖЕГОВА, директор Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г наук
Віра НАЙДЬОНОВА, директор Асканійської державної с.-г. дослідної станції Інституту зрошуваного землеробства, почесний академік НААН України
Микола МАЛЯРЧУК, завідувач відділу зрошуваного землеробства Інституту зрошуваного землеробства НААН України, доктор с.-г. наук
