- №4 (259)
- №42 (254)
- Микола Присяжнюк: «Загальне надходження молока на переробні підприємства зросло на 10%
- Сучасна стратегія вирощування молочних тварин
- Молока стало меньше
Сучасна стратегія вирощування молочних тварин
Закінчення статті. Початок читайте, будь ласка, в №№42, 03 нашої газети.
Відомо, що правильна технологія годівлі новонароджених телят – основа продуктивності дорослих тварин. Тому зооветспеціалісти господарств мають ознайомитися з посвідченням про якість ЗНМ, вивчити технологію його приготування та випоювання, узагальнити досвід його використання в інших господарствах.
Необхідно також постійно проводити аналіз результатів використання ЗНМ. Наразі актуально розширення обсягів виробництва замінників незбираного молока за промисловою технологією, прийнятою на підприємствах молочної промисловості, або створення нових заводів і цехів на кооперативній основі в кожній області України.
Вибір відповідної схеми годівлі телят здійснюється залежно від умов господарства. Головне при цьому, щоб прийнята схема годівлі забезпечувала досягнення телятами живої маси відповідно стандарту породи.
Впродовж 7-10-ти днів телятам випоюють материнське молозиво не рідше трьох разів на добу по 1,5-2,0 кг щоразу залежно від живої маси і стану здоров’я теляти.
Телиць 6-15-місячного віку утримують безприв’язно, до 20-30 голів у групі, з фронтом годівлі 60-70 сантиметрів. Оптимальна температура повітря в приміщеннях має бути +12-15ºС, відносна вологість – 75 відсотків. Орієнтовні добові раціони містять (кг): сіно – 2,5-4, сінаж – 7-14, силос – 8-12, коренеплоди – 3-5, концкорми – 0,5-2 (витрати залежать від якості об’ємистих кормів). Влітку основу раціонів молодняка складають зелені корми (у віці 6-9 місяців - 18-22 кг, 9-12 місяців – 24-26 кг, 12-15 місяців – 28-35 кг), а також концкорми – 0,5-1,0 кілограм. Влітку телиць з 12-місячного віку утримують на пасовищах або у таборах. Слід зазначити, що концентровані корми повинні бути обов’язковими компонентами раціону теличок у віці до одного року, їх відсутність в раціоні телиць старшого віку може бути цілком виправдана.
Ремонтних телиць 15-18-місячного віку утримують безприв’язно групами до 30-40 голів у приміщеннях полегшеного типу. В період годівлі телиць встановлюють фіксаційні або обмежувальні решітки. Взимку до раціонів включають 2,5-4,0 кг сіна, 14-17 кг силосу (сінажу) і 1,3-1,5 кг концкормів, влітку - 35-45 кг трави та 1,0-1,5 кг концкормів. На ніч у годівниці в загонах закладають грубі або соковиті корми (сіно, сінаж, силос).
Річні нормативи заготівлі та структури кормів для ремонтних телиць, наприклад, у Лісостепу України (середньодобовий приріст живої маси – 650 г) такі: обмінна енергія, МДж – 23,5, енергетичні кормові одиниці – 23,2 ц, суха речовина – 28,7 ц, сирий протеїн – 3,52 ц, перетравний протеїн – 2,25 ц, розщеплюваний в рубці протеїн – 2,33 ц, нерозщеплюваний в рубці протеїн – 1,05 центнер. Структура кормів за поживністю, %: комбікорм – 23, добавки – 3,0, силос – 27,5, сіно – 9,0, зелені – 13, тваринні – 6,85.
Необхідно забезпечувати наступну концентрацію енергії, протеїну в сухій речовині, а також потребу в сухій речовині та вгодованість тварин (табл. 2).
2. Основні параметри концентрації енергії і протеїну в сухій речовині раціонів для інтенсивного вирощування телиць
|
Показники |
Вік, місяців |
||||||
|
3 |
6 |
9 |
12 |
15 |
18 |
24 |
|
|
Обмінна енергія, МДж/кг СР |
11,1 |
10,7 |
10,4 |
9,9 |
9,6 |
9,2 |
10,5 |
|
Сирий протеїн, % СР |
18 |
16 |
16 |
15 |
14,5 |
13-12 |
15 |
|
Суха речовина (СР) на 1 гол, кг |
3,2 |
4,5 |
5,9 |
7,3 |
9 |
10,8 |
15,2 |
|
Вгодованість, балів |
2,3 |
2,5 |
2,8 |
3,0 |
3,1 |
3,2 |
3,5 |
Дослідженнями доведено, що статева зрілість телиць молочної худоби визначається не стільки віком, скільки живою масою і розмірами тіла. Телиці молочної худоби сучасних генотипів можуть плідно осіменятися у 15-місячному віці, отелюються вони у 24-місячному віці. У цьому разі середньодобові прирости їх живої маси за весь період вирощування мають становити не менше 650 г, що досягається відповідними програмами годівлі молодняка. Осіменяти телиць слід у віці 15-18 місяців за живої маси понад 360 кілограмів. Результати їх осіменіння контролюють через 2-3 місяці методом ректального дослідження.
Нами на підставі результатів багаторічних досліджень та узагальнення вітчизняного і зарубіжного досвіду рекомендовано фахівцям галузі молочного скотарства використовувати такі основні показники оцінки відтворної здатності ремонтних телиць молочних порід (табл. 3).
3. Основні оптимальні показники відтворної здатності телиць
|
Показник |
Оптимальні коливання |
Значення, які свідчать про наявність проблем |
|
Вік фізіологічної зрілості телиць, міс. |
15-18 |
>20 |
|
Тривалість статевого циклу, дні |
19-21 |
>22 |
|
Вік першого осіменіння телиць, міс. |
15-18 |
>20 |
|
Жива маса телиць при осіменінні, кг |
360-400 |
<340 |
|
Заплідненість телиць від першого осіменіння, % |
65-80 |
<60 |
|
Кількість телиць з аномаліями статевих органів, % |
4-7 |
>8 |
|
Тривалість сервіс-періоду, дні |
60-80 |
>90 |
|
Міжотельний період, дні |
360-400 |
>420 |
За використання крупних порід молочного напрямку продуктивності доведено, що перше отелення у 24-27 міс. є найбільш вигідним:
– при отеленні у такому віці одержують більше телят у розрахунку на 100 корів;
– за цих умов первістки почнуть доїтися на 6 місяців раніше і відповідно затрати на їхнє вирощування будуть значно менші порівняно з тваринами, які отелилися у віці 30 місяців;
– такі отелення дозволяють скоротити генераційний інтервал між поколіннями, що сприяє збільшенню темпів генетичного прогресу, а також більшому продуктивному довголіттю тварин.
Нетелей формують у окремі групи. Запобігають змішуванню їх в одній групі з тільними повновіковими коровами. В останні три місяці тварин утримують на прив’язі або безприв’язно, де їх привчають до технології машинного доїння. Пересічне споживання сухої речовини нетелями за 90-40 днів до отелення складає 2,4-2,2% від живої маси, а за 20-10 днів – 1,8-1,6%. Оптимальна концентрація поживних речовин в 1 кг сухої речовини така: кормових одиниць – 0,83-0,90, обмінної енергії – 8,9-10,1 МДж, сирого протеїну – 13-15%, сирої клітковини – 26-24%, крохмалю – 9,5-10,6%, цукру – 7,5-8,3%, за співвідношення цукор - протеїн – 0,8-1,0:1,0, кальцій - фосфор – 1,5-2,0:1, крохмаль - цукор - 1,1-1,3:1. Отже, нетелям в останні місяці тільності щоденно згодовують 9,0-12,0 кормових одиниць із вмістом в кожній 105-110 г перетравного протеїну та, згідно потреби, інші поживні речовини. Впродовж року при годівлі телиць і нетелей також використовують повнораціонні кормові суміші, які сприяють повнішому споживанню корму.
Корів-первісток протягом 90-100 днів оцінюють за продуктивністю і технологічними ознаками і після оцінки переводять в основне стадо або вибраковують чи виранжировують.
Таким чином, проведені багаторічні науково-господарські досліди на тваринах різних молочних порід, а також узагальнення зарубіжного досвіду дозволяють визначити оптимальні параметри показників формування високопродуктивного молочного стада:
Середньодобовий приріст живої маси на одну телицю і в середньому для всього поголів’я має бути на рівні 650-700 г, у т.ч. за віковими періодами: 0-6 міс. – 750-800 г, 6-12 – 600-700, 12-18 – 550-600 і 18-24 міс. – 500-550 г, в останній період тільності - 800-900 грамів.
Отримання від 80% телиць отелень у віці 24-27 міс. з живою масою перед отеленням 80-85% і висотою у холці 95-97% від цих показників у дорослому віці.
Оптимальна вгодованість телиць у період вирощування складає 2,75-3,25 балів, у т.ч. до 6 міс – 2,25-2,5; 6-12 – 2,75-3,0; 12-18 – 3,0-3,25; 18-24 – 3,25-3,50.
Відтворна здатність: оптимальний вік плодотворного осіменіння телиць – 15-18 міс.; витрати сперми на осіменіння – 1,5-2,0 дози; жива маса телиць при осіменінні – 360-400 кілограмів.
Вибракування телиць за період вирощування – 10-12%; у т.ч. телят до тримісячного віку – не більше 3,5%.
Продуктивні якості: середня молочна продуктивність корів-первісток – 80-85% від повновікових корів; довічна молочна продуктивність корів - не менше 28 т молока; тривалість продуктивного використання корів - не менше чотирьох лактацій.
Економічні показники: витрати праці на 1 ц приросту живої маси – 30-35 люд./год., а собівартість 1 ц приросту живої маси – 1200-1400 гривень.
Микола ГАВРИЛЕНКО, провідний науковий співробітник,
кандидат сільськогосподарських наук
Григорій ШАРАПА, провідний науковий співробітник,
кандидат біологічних наук
Інститут розведення і генетики тварин НААН
