Стратегічний початок зміни державної політики в галузі тваринництва

11 September, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 4 829

Цю нараду, яка відбулася наприкінці серпня у Києві в Центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім», можна вважати ключовою для реального розвитку всіх без винятку галузей тваринництва.

Актова зала палацу як ніколи була переповнена: сюди приїхали керівники відомих тваринницьких господарств, переробних підприємств і громадських галузевих організацій, наукових установ і потужних корпорацій, представники влади. Присутніх об’єднала єдина мета – спільними зусиллями напрацювати реальні підходи, які б дозволили прискорити розвиток галузей тваринництва.

Зрозуміло, зала «Українського дому» не змогла вмістити всіх бажаючих почути все, про що йшлося на нараді. А тим більше, почути виступ Прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Бо саме вона запропонувала селянам комплекс заходів, які допоможуть кардинально змінити ситуацію в тваринництві.

Спочатку проаналізуємо

- Все, про що ми сьогодні будемо з вами говорити, - сказала Юлія Володимирівна, відкриваючи нараду, - має два напрямки. Перше – вироблення спільних стратегічних кроків щодо розвитку тваринництва. Друге – інформування всіх, хто хоче приймати участь у бізнесі, пов’язаному з розвитком тваринництва, про те, які можливості надає держава.

Розпочати хочу з того, що, можливо, тільки урядовці багато років до кінця не усвідомлювали, який колосальний аграрний потенціал має наша країна. А от аграрії прекрасно обізнані, що наша стратегія та зміст виробничого життя базується на розвитку АПК.

Ми маємо унікальні сільськогосподарські угіддя, ми маємо півгектари чорноземів на кожного українця, аби забезпечувати себе і півсвіту всіма сільгосппродуктами. Маємо 43 тисячі фермерських господарств, які мужньо борються з усіма перешкодами, які їм створюють. Крім того, у нас в селі живе 14,7 млн. осіб, з яких 3,6 мільйона реально працюють в аграрному секторі.

Наше аграрне виробництво розвивається дуже потужними темпами. Про це свідчить той обсяг урожаю зернових, який нині подарували Україні аграрії своєю працею, всупереч і ціновій політиці, і багатьом проблемам. Тобто ми здатні рухатись ефективно вперед. Та водночас всі 17 років незалежності України ми маємо негативну статистику, пов’язану з розвитком тваринництва.

Так, поголів’я великої рогатої худоби з 90-х років зменшилось в 4,1 рази. Ми говоримо про ключові показники. Якщо в 1990 р. у нас було 24,6 млн. голів ВРХ, то зараз маємо лише 6. Це 4-кратне падіння! Це не просто тенденція, це трагедія, яка призводить до того, що сьогодні ми маємо серйозний дефіцит м’яса на внутрішньому ринку.

Візьмемо поголів’я свиней. Тут падіння майже в 3 рази, починаючи з 90-х років: було 19,4 млн. голів, а зараз в 2,9 рази менше. Вирощування птиці можливо не так сумно виглядає, та все одно в 1,6 рази з 1990 р. ми маємо падіння. Щоправда, ця галузь тваринництва динамічніше за всі розвивається, одначе по відношенню до 90-го року кількість поголів’я не відновлена.

Що цікаво, і на що варто звернути увагу

Починаючи з 2001 р., без врахування пільгової системи, ми маємо збільшення державної підтримки тваринництва в 14,6 разів. Хоча це немалі гроші, та падіння поголів’я триває. До того ж, приватні інвестиції в розвиток тваринництва навіть у 2008 р. по відношенню до 2007-го збільшились в 4,7 рази на фоні тенденції падіння поголів’я. Про що це може свідчити? Навіть та колосальна державна підтримка, яка спирається на певні збільшені видатки в бюджеті, вона, на жаль, є не системною, не комплексною, не вирішує всіх викликів і питань, які потрібні для розвитку галузі тваринництва.

Нинішній рік повинен стати знаковим і початковим для того, щоб ми з вами разом як одна команда підійшли до комплексної проблеми підтримки і розвитку тваринництва. Прекрасна передумова для того, щоб розвивати галузь тваринництва, – ми розраховуємо на вдвічі більший, ніж торік, урожай зернових. У ньому достатньо висока питома вага фуражної пшениці. Тобто ми матимемо прекрасні ресурси аби розвивати кормову базу і рухатися вперед.

Ще одна передумова – наш Уряд, який дуже хоче зробити так, щоб галузь тваринництва розвивалася і підтримка була такою, на яку ви очікуєте.

Які вже зроблено кроки, що дають нам право розраховувати на збільшення обсягів виробництва в галузі тваринництва. 27 лютого 2008 р. прийнято постанову Кабінету Міністрів №121, якою, по-перше, розмір дотацій за вирощену й продану на забій худобу і птицю (на 27 лютого – авт.) ми збільшили на 30-35%. Дотація на екологічно чисте молоко для дитячого харчування збільшена вдвічі. Ми також застосували певні заходи на утримання поголів’я м’ясного напрямку, збільшивши видатки на 30-50%.

Окрім того, ми все зробили, щоб після вступу України до СОТ для галузі тваринництва зберегти систему оподаткування з пільгою на податок на додану вартість. Ми також дуже потужно використовуємо нині механізм здешевлення відсотків по кредитах. 27 лютого постановою №126 ми розповсюдили компенсацію по кредитах ще на три напрямки. По-перше, для залучення короткострокових кредитів на закупівлю молодняка, сільгосптварин, птиці та яєць для інкубації. Середньострокові кредити, які використовуються на придбання племінної худоби, обладнання для тваринницьких та птахівничих комплексів і на здійснення витрат, пов’язаних з їх будівництвом і реконструкцією, теж отримали зменшення відсотків. І вперше саме з 27 лютого ми запровадили компенсацію кредитних ставок за довгостроковими кредитами, які можуть бути використані на будівництво тваринних комплексів, на придбання обладнання і всього необхідного для початку нового бізнесу.

17 квітня 2008 р. розпорядженням КМУ №648 ми затвердили перелік нової сільгосптехніки і обладнання іноземного виробництва, аналоги якого не виро***ються в України, що можуть бути придбані через механізм здешевлення кредитів на середню і довгострокову тривалість. До переліку включили обладнання для утримання і догляду за сільгосптваринами, а також доїльні зали.

18 червня постановою №561 ми збільшили компенсації для сільгосппідприємств до коефіцієнту 1,5 облікової ставки Національного банку. Це зроблено для тваринництва.

Крім того, ми встановили для фізичних осіб, які працюють в цьому секторі, мінімальну живу вагу молодняка ВРХ – 330 кг, за яку виплачується дотація. Поширили дію порядку на структурні підрозділи аграрних закладів освіти і надали двічі на рік спеціальну дотацію за приріст поголів’я корів і телиць: це 3 тис. грн. на добавлену одну корову. Ви знаєте, така дотація торік здійснювалася один раз.

Ми пішли назустріч аграріям і видавали з резервного фонду Кабінету Міністрів торік гроші на компенсацію збитків за посуху і град. Наш Уряд дав можливість аграрним підприємствам не повертати цю допомогу, а залишити всі 116,5 млн. у власному розпорядженні. Тоді як минулий Уряд виділяв ці гроші на зворотній основі, і всі мусили їх повернути.

Порівняємо цифри дотації. Якщо дотація на ВРХ складала торік 1,4 грн., то зараз ми маємо 2,90 (більше, ніж у 2 рази). Торік дотація на свиней була 1,05 грн., а нині – 2,15 (більше, ніж у 2 рази). Птиця: було 50 коп., зараз – 1 грн. (більше в 2 рази). Така динаміка є дуже серйозною в дотаціях. Жодна країна таких стрімких речей не демонструє, а ми маємо це.

Підготовлено прес-службою Мінагрополітики

Як зробити тваринницький бізнес прибутковим? Про бачення і конкретні кроки уряду читайте в наступному номері нашої газети.