Аграрний тиждень. Україна

    МуЖиКи-БУД


    Друге дихання. Наприкінці 90-х компанії, які включали до основних видів діяльності виробництво сільгосппродукції, отримали податкові пільги і можливість перекваліфікуватися, а село – шанс на відродження.

    У Білоцерківському районі Київщини завжди будували багато і якісно. ЗАТ «МЖК-Буд» репутацію надійного забудовника здобувало власним трудом шістнадцять років – 29 січня 2006 року колектив відсвяткував своє повноліття. Половину віку компанія займається сільським господарством, і по загальних показниках спромоглася вийти у лідери району в цій галузі. Останні три роки за підсумками роботи прибуток ЗАТ «МЖК-Буд» складає близько 2 млн. грн. щорічно. Але так було не завжди.
    Тоді, у 1998 році, хвиля будівельного буму безнадійно вщухла, і наші будівельні компанії почали шукати іншого застосування своїм здібностям, щоб вижити. Ситуація у сільському господарстві також була критичною, і, аби остаточно не поховати галузь, уряд почав розробляти цільові програми її підтримки, пропонувати пільги для сільгоспвиробників. Відтак, компанії, які включали до основного виду діяльності виробництво сільгосппродукції, отримували податкові пільги і можливість перекваліфікуватися; а село – це шанс на відродження.
    Тому місцева громада залюбки пішла назустріч «емжеківцям» і… віддала вщент зруйнований комплекс КСП «Зоря» у селі Глушки.
    Голова правління і директор ЗАТ «МЖК-Буд» Віктор Яровий, будівельник із понад тридцятирічним стажем, працює шість днів на тиждень. Адже компанія знову будує, тепер вже не тільки в районі, а й у Києві. А щосуботи він занурюється у сільське господарство так, наче пропрацював у ньому все життя.
    На запитання, з чого він починав, відповів: «З помилок». Але помилками це й не назвеш, скоріше – труднощами на шляху. Перші чотири роки вкладали гроші у відбудову приміщень, бо розбите було геть усе. Відтворювали поголів'я: тутешні 200 корів разом давали 500 літрів молока на добу, тому легше було роздати їх людям; 120 свиней ледь животіли. У перші роки господарювання продавали 2-3 тонни м'яса. У 2006 р. довели поголів'я свиней до тисячі та реалізували 120 тонн м'яса. Отримали статус племрепродуктора по українській чорно-рябій породі – з 850 голів ВРХ їхні 350 корів дають від 5 взимку до 7 влітку тонн молока.
    Опікуються соціальною сферою Глушків – навели порядок у парку, поставили пам'ятники, відремонтували школу, забезпечують харчування дітей і викладачів у дитсадку та школі.
    «1000 гектарів землі, – говорить Яровий, – може для когось і невеликий об'єм, але для відродження цих ґрунтів довелося докласти чимало зусиль. Сьогодні вже можна говорити, що маємо парк сільгосптехніки: у 2004-2005 рр. витратили на неї 5 млн. грн., у 2006 році за кредитними програмами Промінвестбанку на 7,5 млн. грн. придбали трактор, комбайн і сівалку фірм Клаас, Амазон і Лемкен. Від самого початку ми орієнтувалися на інтенсивне виробництво. У сільському господарстві, як і у будівництві, головне – фундамент.
    Завдяки технологіям торік ми зібрали 2785 тонн зернових, середня урожайність склала 71,4 ц/га. За два останні роки цукрових буряків було понад 14,5 тис. тонн, урожайність, відповідно, – 619 ц/га і 671 ц/га. У цьому році зернові знаходилися на рівні 48,2 ц/га; звісно, мало, але на це є об'єктивні причини».
    Лише рік, як компанія взялася за відродження ТОВ «Острійківське». І тут знову все майже з нуля. І знову безліч соціально-економічних проблем. Додаткові 1400 гектарів складної землі опановують за технологіями, на яких не економлять. Також піднімають тваринницький комплекс.
    Поки що підприємства існують окремо. Та є сенс їх об'єднати. По-перше, продукція з «Глушків» уже виборола довіру, а от до вирощеного в Острійках споживач ставиться з осторогою, хоча якість так само відмінна. По-друге, під більше підприємство можна залучити більші кредити, отже разом швидше розвиватимуться.
    Це дасть змогу підвищити зарплату, адже в «Острійківському» працює не набагато менше – 70 осіб, у «Глушках» – 100. Завжди легше зробити щеплення здоровій людині, організм якої подужає хворобу, ніж боротися за її здоров'я поруч із хворою. Звісно, можна пошукати переваги і окремого господарювання, але є сенс розпочати заможніше життя вже сьогодні. І немає підстав вважати, що господарства не справляться, адже наші «МуЖиКи» можуть усе.

    Олена АРТЕМОВА





    Схожі новини
  • Тваринницька галузь Кіровоградської області збільшилась на 185 корів елітної селекції
  • У 2012 році поголів’я ВРХ зросло на 1,8%, а свиней – на 1,9%
  • Своє 53-річчя відсвяткував головний аграрій країни
  • В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
  • Без підтримки розвиваємося

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

МуЖиКи-БУД


Друге дихання. Наприкінці 90-х компанії, які включали до основних видів діяльності виробництво сільгосппродукції, отримали податкові пільги і можливість перекваліфікуватися, а село – шанс на відродження.

У Білоцерківському районі Київщини завжди будували багато і якісно. ЗАТ «МЖК-Буд» репутацію надійного забудовника здобувало власним трудом шістнадцять років – 29 січня 2006 року колектив відсвяткував своє повноліття. Половину віку компанія займається сільським господарством, і по загальних показниках спромоглася вийти у лідери району в цій галузі. Останні три роки за підсумками роботи прибуток ЗАТ «МЖК-Буд» складає близько 2 млн. грн. щорічно. Але так було не завжди.
Тоді, у 1998 році, хвиля будівельного буму безнадійно вщухла, і наші будівельні компанії почали шукати іншого застосування своїм здібностям, щоб вижити. Ситуація у сільському господарстві також була критичною, і, аби остаточно не поховати галузь, уряд почав розробляти цільові програми її підтримки, пропонувати пільги для сільгоспвиробників. Відтак, компанії, які включали до основного виду діяльності виробництво сільгосппродукції, отримували податкові пільги і можливість перекваліфікуватися; а село – це шанс на відродження.
Тому місцева громада залюбки пішла назустріч «емжеківцям» і… віддала вщент зруйнований комплекс КСП «Зоря» у селі Глушки.
Голова правління і директор ЗАТ «МЖК-Буд» Віктор Яровий, будівельник із понад тридцятирічним стажем, працює шість днів на тиждень. Адже компанія знову будує, тепер вже не тільки в районі, а й у Києві. А щосуботи він занурюється у сільське господарство так, наче пропрацював у ньому все життя.
На запитання, з чого він починав, відповів: «З помилок». Але помилками це й не назвеш, скоріше – труднощами на шляху. Перші чотири роки вкладали гроші у відбудову приміщень, бо розбите було геть усе. Відтворювали поголів'я: тутешні 200 корів разом давали 500 літрів молока на добу, тому легше було роздати їх людям; 120 свиней ледь животіли. У перші роки господарювання продавали 2-3 тонни м'яса. У 2006 р. довели поголів'я свиней до тисячі та реалізували 120 тонн м'яса. Отримали статус племрепродуктора по українській чорно-рябій породі – з 850 голів ВРХ їхні 350 корів дають від 5 взимку до 7 влітку тонн молока.
Опікуються соціальною сферою Глушків – навели порядок у парку, поставили пам'ятники, відремонтували школу, забезпечують харчування дітей і викладачів у дитсадку та школі.
«1000 гектарів землі, – говорить Яровий, – може для когось і невеликий об'єм, але для відродження цих ґрунтів довелося докласти чимало зусиль. Сьогодні вже можна говорити, що маємо парк сільгосптехніки: у 2004-2005 рр. витратили на неї 5 млн. грн., у 2006 році за кредитними програмами Промінвестбанку на 7,5 млн. грн. придбали трактор, комбайн і сівалку фірм Клаас, Амазон і Лемкен. Від самого початку ми орієнтувалися на інтенсивне виробництво. У сільському господарстві, як і у будівництві, головне – фундамент.
Завдяки технологіям торік ми зібрали 2785 тонн зернових, середня урожайність склала 71,4 ц/га. За два останні роки цукрових буряків було понад 14,5 тис. тонн, урожайність, відповідно, – 619 ц/га і 671 ц/га. У цьому році зернові знаходилися на рівні 48,2 ц/га; звісно, мало, але на це є об'єктивні причини».
Лише рік, як компанія взялася за відродження ТОВ «Острійківське». І тут знову все майже з нуля. І знову безліч соціально-економічних проблем. Додаткові 1400 гектарів складної землі опановують за технологіями, на яких не економлять. Також піднімають тваринницький комплекс.
Поки що підприємства існують окремо. Та є сенс їх об'єднати. По-перше, продукція з «Глушків» уже виборола довіру, а от до вирощеного в Острійках споживач ставиться з осторогою, хоча якість так само відмінна. По-друге, під більше підприємство можна залучити більші кредити, отже разом швидше розвиватимуться.
Це дасть змогу підвищити зарплату, адже в «Острійківському» працює не набагато менше – 70 осіб, у «Глушках» – 100. Завжди легше зробити щеплення здоровій людині, організм якої подужає хворобу, ніж боротися за її здоров'я поруч із хворою. Звісно, можна пошукати переваги і окремого господарювання, але є сенс розпочати заможніше життя вже сьогодні. І немає підстав вважати, що господарства не справляться, адже наші «МуЖиКи» можуть усе.

Олена АРТЕМОВА





Схожі новини
  • Тваринницька галузь Кіровоградської області збільшилась на 185 корів елітної селекції
  • У 2012 році поголів’я ВРХ зросло на 1,8%, а свиней – на 1,9%
  • Своє 53-річчя відсвяткував головний аграрій країни
  • В Україні зросло поголів’я корів на 1,3%, свиней – на 2,7% та птиці – на 8,7%
  • Без підтримки розвиваємося

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.