ЯК ЗАПОБІГТИ ПОШКОДЖЕННЮ РОСЛИН ЗАМОРОЗКАМИ

18 May, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 9 589

За довготерміновим прогнозом середньомісячної температури на травень поточного року існує ймовірність повернення заморозків.

Заморозками вважається зниження температури повітря і поверхні ґрунту нижче 0oС на фоні позитивних середньодобових температур, що відбувається зазвичай весною та восени. Різні за інтенсивністю заморозки з певною періодичністю спостерігаються на всій території України. Вони створюють несприятливі умови для розвитку і росту польових культур у період вегетації, призводячи нерідко до пошкоджень репродуктивних або вегетативних органів рослин, а в окремих випадках – і до повної загибелі посівів на значних площах. Найбільшої шкоди завдають пізні весняні заморозки наприкінці квітня та впродовж травня, коли з'являються сходи огородніх рослин і цвітуть садові дерева та чагарники. Залежно від часу настання, інтенсивності і тривалості, вони можуть частково або повністю пошкодити сільськогосподарські культури, цілком знищити чи суттєво зменшити їх урожай.
За характером атмосферних процесів, що впливають на зниження температури повітря, розрізняють три типи заморозків: адвективні, радіаційні та адвективно-радіаційні (змішані). Адвективні заморозки виникають внаслідок вторгнення холодної маси повітря з температурою нижче 0oС. При цьому типі заморозку низькі температури можуть триматися кілька діб поспіль, охоплювати великі території і супроводжуватися хмарною та вітряною погодою. Радіаційні заморозки спостерігаються у безвітряні та безхмарні ночі за відносно низьких середньодобових температур внаслідок інтенсивного випромінювання тепла поверхнею ґрунту, охолодження цієї поверхні та прилеглого шару повітря. Адвективно – радіаційні заморозки – результат переміщення холодної маси і подальшого її вихолоджування за рахунок нічного випромінювання. Цей тип заморозку характерний для кінця весни – початку літа і становить велику небезпеку для польових культур.
Аналіз багаторічних спостережень за мінімальною температурою повітря та поверхні ґрунту засвідчив, що за період з 1955 по 2006 роки пізні весняні заморозки у повітрі інтенсивністю мінус 3-5oС спостерігалися в окремі роки наприкінці другої декади квітня, а в Київській, Житомирській, Львівській і Хмельницькій областях – після п'ятого травня. Мінімальна температура – мінус 1oС у повітрі фіксувалася по всій території в останній п'ятиденці цього місяця. На поверхні ґрунту пізні весняні заморозки інтенсивністю мінус 1-3oС спостерігались у третій декаді травня.
Методика довгострокового прогнозу такого стихійного явища як заморозок не розроблена. Тому припущенню щодо його виникнення допомагають розрахунки ймовірності мінімальної температури навесні. Вони, зокрема, свідчать, що найбільш очікувані (27-37%, тобто з повторенням 3-4 рази протягом десяти років) травневі заморозки в східних і північних областях (Луганська, Сумська, Чернігівська, Київська, Житомирська області) та північно-західних (Волинська, Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська), а також у Черкаській області. З імовірністю 20-25% заморозки виникають на території Кіровоградської, Хмельницької, Рівненської, Закарпатської областей і Автономної республіки Крим.
Найменша можливість зниження температури (5-11%) – в Донецькій, Запорізькій, Миколаївській і Чернівецькій областях. На іншій території ймовірність мінусової температури повітря коливається в межах 14-18%.
За останнє десятиліття інтенсивні заморозки в травні спостерігалися чотири роки поспіль: у 1999 р. (мінус 1-6o у повітрі і мінус 2-10 oС на ґрунті), у 2000 р. (мінус 1-5o у повітрі і мінус 3-7oС на ґрунті), у 2001 р. (мінус 1o і відповідно мінус 1-3oС) і в 2002 р. (мінус 1-3oС – мінус 1-5oС).
Зважаючи на те, що в поточному році травень очікується дещо прохолоднішим ніж зазвичай, варто підготуватися до зустрічі з таким небажаним явищем погоди, як заморозок у повітрі і на поверхні ґрунту. Найбільш поширеним способом боротьби із заморозком є задимлення ділянки з рослинами чи квітучими деревами напередодні очікуваного, відповідно до попередження Українського гідрометцентру, зниження температури повітря нижче 0oС наступної ночі. Для цього слід завчасно назбирати в купи опале листя, солому й інший природний матеріал для створення своєрідної вологої підстилки. Підпалюється вона лише з навітряного боку таким чином, щоб дим поширювався на ділянку, яку необхідно захистити.
Інший доступний метод – полив наприкінці дня ділянки, зайнятої овочевими чи садовими культурами. Внаслідок виділення збереженого тепла при випаровуванні вологи температура повітря в шарі, що прилягає до поверхні ґрунту, підвищується на 1-2oС. Цього буває достатньо для запобігання заморозкам.
Ефективний засіб збереження рослин від пошкодження холодами – покриття насаджень поліетиленовою плівкою з допомогою тимчасових міні-тепличок, під якими утворюється мікроклімат з підвищеною температурою, що додатково сприяє прискоренню розвитку та росту рослин.
Природною протидією виникнення заморозку є вітер, що змішує повітря. Щоправда, невелика швидкість вітру не протидіє зниженню температури, це відбувається лише у разі переміщення холодного повітря з іншої території.

Володимир ПРОСУНКО,
кандидат географічних наук, Інститут гідротехніки і меліорації УААН