- Удосконалено критерії відповідності страхових компаній
- Кабмін затвердив порядок держпідтримки при страхуванні озимої пшениці
- В держбюджеті передбачено 70 млн грн на страхування озимої пшениці від втрат
- Янукович підписав закон про особливості страхування сільгосппродукції з державною підтримкою
- СТРАХУВАННЯ РИЗИКІВ У СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
Страхувати чи ні?
Економічні розрахунки та позитивний міжнародний досвід доводять, що найкращою формою надання підтримки аграрному страхуванню є здешевлення для сільгоспвиробників вартості страхових премій через надання субсидії.
На противагу здійсненню прямих катастрофічних виплат, цей підхід до організації державної підтримки дозволяє задіяти ринкові механізми для досягнення суспільних цілей і, як результат, ефективніше використовувати бюджетні кошти; залучити сільгоспвиробників до управління ризиками, стимулювати їх до дотримання й застосування кращих технологій виробництва.
Страхове покриття збитків має захищати економічні інтереси сільгоспвиробників, а отже, певною мірою, забезпечувати продовольчу безпеку держави. Саме на це спрямована державна політика в галузі страхування.
Страхування ризиків в сільському господарстві за державною підтримкою впроваджується суб’єктами аграрного ринку дуже повільно. Причинами цього є незадовільний фінансовий стан сільгоспвиробників, який обумовлюється відсутністю обігових коштів, нерозумінням ними переваг страхування, як методу мінімізації погодних ризиків, та через недостатню інформованість в страхуванні врожаїв за державною підтримкою.
Починаючи з 2005 року, відповідно до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" Мінагрополітики щорічно передбачаються кошти на здешевлення вартості страхових премій (внесків), фактично сплачених суб’єктами аграрного ринку.
У 2005 році - 54 млн. грн., з них використано всього 5,8 млн. грн., у 2006 році використання збільшилось майже у 2 рази - 11,7 млн. гривень. На 2007 рік передбачено – 50 млн. грн., проте, страхування проведено лише в одинадцяти областях на площі 45,4 тис. га, що складає 0,2 % від загальної посівної площі сільгоспкультур. Стан використання бюджетних коштів залишається незадовільним. Це пояснюється низькою роз’яснювальною роботою серед товаровиробників та високою вартістю страхових продуктів.
Лише 37 страхових компаній, із 150 зареєстрованих в України, взяли участь у страхуванні сільськогосподарських ризиків за державною підтримкою у 2006 році (на 9 страхових компаній більше, ніж у 2005 р.), при цьому в 2006 році укладено договорів страхування з 1330 суб’єктами аграрного ринку (2,3 % від загальної кількості підприємств (58575)).
Застрахована площа посівів с/г культур у 2006 році склала близько 700 тисяч га, що відповідно в 1,7 рази більше, ніж у 2005 році. Частка застрахованих площ с/г культур в загальному обсязі посівних площ складає 3,7 %, що на 1,7 % більше відповідно до минулого року.
В розрізі сільськогосподарських культур як у 2005, так і в 2006 році найбільшу питому частку серед застрахованих посівів займає ріпак, майже в 2 рази менше застрахованих площ пшениці. Найменше охоплені страхуванням такі с/г культури: овес, соняшник, соєві боби, цукровий буряк та кукурудза. Незначний рівень страхування ячменя та хмелю.
У таких регіонах як, Автономна Республіка Крим та Закарпаття протягом 2005-2006 років за державною підтримкою не застраховано жодного гектара посівних площ.
Середня сума премії по Україні становила 39,0 грн. на гектар, або 3,9 % ставки премії при 5%. Вважається, що така ставка є нижчою за актуарно збалансовану ставку. Різні області України мають різну карту ризиків, зимові ризики оцінюються приблизно у 4,5% – 6% від загальних ставок премії (6-13% для всього вегетаційного циклу озимих культур).
Значна частина аграріїв вважають існуючі умови страхування складними та такими, що не дають можливості в разі настання страхового випадку отримати відшкодування.
Повноцінний розвиток системи аграрного страхування потребує обов’язкової співпраці сільгоспвиробників зі страховими компаніями. Центральне місце серед цих організацій належить Лізі страхових організацій України, яка об’єднує ці компанії.
Лігою створено Комітет з питань страхування аграрних ризиків, на який покладено здійснення контролю за чесними правилами гри всіх страхових компаній, які працюють в сільському господарстві. Страховими компаніями створено два пули.
Звертаю увагу та наголошую, що без консолідованих підходів до страхування ризиків в аграрному секторі, утримати стабільність врожаю дуже складно. Існують проблеми у страхуванні сільськогосподарських ризиків системоутворюючого та методологічного характеру.
До проблем системоутворюючого характеру відносять:
- відсутність закону, який би регулював би страхування
сільськогосподарських ризиків;
- роль державних органів, міністерств та відомств;
- роль і місце страховиків, перестраховиків, банків, страхових пулів та
інших організацій;
- визначення загальної кількості сільгоспвиробників, які хотіли б
скористатись державною підтримкою, і розміру цієї підтримки;
- порядок перестрахування сільськогосподарських ризиків;
- порядок проведення експертної оцінки при сільськогосподарському
страхуванні за угодами із державною підтримкою;
- створення інформаційно-аналітичних баз даних.
До проблем системоутворюючого характеру відносять:
розробку типових правил і програм страхування;
розрахунок страхових тарифів окремо по культурам і по регіонам;
розробку критеріїв небезпечних метеорологічних явищ;
розширення питань підвищення страхової культури сільгосптоваровиробників;
інформаційне забезпечення при проведенні страхування сільськогосподарських ризиків із державною підтримкою.
Згідно Плану законопроектних робіт Кабінету Міністрів України на 2007-2011 роки Мінагрополітики разом із зацікавленими міністерствами та відомствами доручено розробити та подати Кабінетові Міністрів у термін до 1 вересня 2007 року проект Закону України «Про страхування в сільському господарстві», що дозволить створити систему страхування з урахуванням специфіки ведення сільськогосподарської галузі в Україні.
Створена міжвідомча робоча група з питань розробки цього проекту Закону, до якої входять представники Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Держфінпослуг, Ліги страхових організацій, страхових компаній, Асоціації фермерів та приватних землевласників.
Прийняття Закону України «Про страхування в сільському господарстві» забезпечить створення системи страхування в сільському господарстві нашої держави та стабільність сільгоспвиробництва, доходів сільського населення, як передумов стабільного економічного зростання України та зростання добробуту її громадян, шляхом максимального використання можливостей аграрного і страхового ринків та ефективного використання державних ресурсів.
Отже, стимулюючи розвиток страхування, держава одночасно сприяє підвищенню ефективності виробництва в аграрному секторі.
Григорій Зуб,
директор Департаменту фінансів МінАП
Чи доводилось Вам страхувати власні поля від негод та інших лих? Напишіть нам. Переконані, Ваш досвід буде цікавий іншим. До речі, як відбувається страхування сільського господарства в інших країнах, ми розповімо Вам найближчим часом.
