Земля в оренду чи на продаж?

30 June, Розділ Агрополітика / Гаряча тема, переглядів 7 247

Земельне питання, а конкретніше - можливість законного перетворення землі в товар, для українців, здається, стає питанням риторичним. Реформування земельних відносин ось вже скільки років не приносить бажаного результату, а «земельні» законопроекти не є ідеальними. Тому скасування мораторію на продаж землі відтягують з року в рік. Та й чи хочуть власники землі отримати можливість продавати свої наділи - теж залишається відкритим питанням.

Як оцінюють на селі скасування мораторію? На це запитання фахівці шукали відповіді, проаналізувавши результати соціологічного дослідження, проведеного у травні - червні 2010 року на замовлення Держкомзему в рамках Проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю в сільській місцевості та розвиток системи кадастру» Центром соціальних експертиз Інституту соціології НАН України. Як виявилось, головні дійові особи земельних стосунків ставляться до скасування мораторію на землю позитивно. Серед опитаних керівників агропідприємств і голів фермерських господарств противники ринку земель у меншості – їх приблизно третина, а серед власників земельних ділянок (паїв) – близько половини (51,7%). Решту можна визначити як прихильників, хоча до запровадження ринку земель практично всі висувають обмеження: створення належних умов для його існування, продаж земель тільки громадянам України або жителям громади.

Загальновідомо, що, не маючи змоги продати земельні паї, більшість власників земельних ділянок сільгосппризначення – 84% – здають їх в оренду. За словами радника начальника Головного управління Держкомзему в Київській області Сергія Шевченка, на 1 січня 2011 року на Київщині набули право на земельну частку (пай) 321 658 громадян, з яких 314 441 (98%) отримали сертифікати на право на земельну частку (пай). Загалом в області укладено 255 021 договорів оренди земельних ділянок (паїв), з них 133 913 - селянами-пенсіонерами. Площа наданих в оренду земельних часток становить 797,14 тис. гектарів, а середній розмір орендної плати на рік становить 260,47 грн. за один гектар. Ці всі показники характерні для Київщини, бо є ще й інші регіони.

Для селян, а як зазначає статистика, це переважно пенсіонери, які не здатні обробляти свої земельні паї, головними питаннями у земельних відносинах є тривалість оренди, розмір орендної плати, її форма та регулярність виплат. Якими вони є сьогодні в Україні? Загалом мінімальний термін оренди становить 1 рік, середній – 8,4, найчастіше вживаний – 5 років. Щодо розміру орендної плати, то дослідження засвідчило: в середньому це 464,3 грн. за 1 га угідь (мова йде як про готівку, так і про грошовий еквівалент товарів і послуг). Проте, ситуація у регіонах суттєво відмінна. Скажімо, мінімальний показник найменшим є на заході країни – 50 грн., максимальний – 2000 грн. – на півдні.

Звернімо увагу на той факт, що в більшості випадків – 85% - на території населеного пункту підприємств чи фермерських господарств, що орендують землю, два та більше. Це добре з точки зору створення конкурентного середовища. Зважмо: лише чверть орендованих площ підприємці орендують у держави (ради чи держадміністрації), а здебільшого – у приватних осіб, за чию прихильність їм доводиться боротися. Отже, можна прогнозувати, що з розвитком агровиробництва конкуренція зростатиме, дрібні власники зможуть покращувати для себе умови здачі в оренду земель, тож у довго- та середньостроковій перспективі їм буде вигідно продовжити орендодавчу практику.

Така ситуація склалася і в селі Стовпяги Переяслав-Хмельницького району Київської області. За словами тамтешнього сільського голови Тимофія Дивко, на території села працює два сільгосппідприємства, фермерське і одноосібники. Агрофірма «Маяк» орендує 623 земельних паї, а це близько 1200 га, і виплачує власникам паїв 3% орендної плати від нормативно-грошової оцінки (662 грн.). Але на території села працює ефективніше господарство, яке виплачує селянам за пай 4%. Тож у стовпяжців є вибір - кому довірити свою землю. Надалі, як твердить Тимофій Петрович, місцеві жителі навіть у разі зняття мораторію на продаж землі планують здавати свої наділи в оренду. А якщо з’явиться можливість продажу землі, то продаватимуть тільки господарям і бажано місцевим.

Невелика частина селян здають свою землю в оренду фермерському господарству «Байрон-Агро», яке спеціалізується на вирощуванні та продажу екологічно чистих продуктів.

- Ще півтора роки тому на цій ділянці абсолютно нічого не було, - розповідає керівник господарства Юрій Сергеєв. – Ми викупили частину людських городів і почали займатися агровиробництвом. Нині ми в активній фазі і потрібно ще 2 роки, аби досягти запланованого.

А плани у пана Юрія, можна сказати, грандіозно-незвичайні: створити в Стовпягах ферму-зоопарк, яку б відвідували всі бажаючі. Окремо буде ділянка з виробничими потужностями і з фермою, яка в майбутньому повинна отримати статус племгосподарства. Зараз у «Байрон-Агро» утримують велику рогату худобу, кіз, овець, вирощують овочі та квіти. Господарство має власну пасіку та молочний цех. Ферма розташована на власній ділянці розміром близько 1 гектара. Для випасу худоби та вирощування рослин господарство орендує близько 110 гектарів.

На запитання, чи потрібно робити землю товаром і чи зможе «Байрон-Агро» за можливості купити у селян їх пайові наділи, Юрій Сергеєв відповів: «Плюси від зняття мораторію на продаж землі є. І я знаю, що люди, наприклад, в Стовпягах, готові продавати землю. Але це питання потрібно вивчати, бо немає жодних гарантій, що землю купуватимуть тільки громадяни України. Що, наприклад, куплена сільськогосподарська земля використовуватиметься лише за призначенням. І якщо мораторій на продаж землі буде знятий, моє підприємство не зможе купити достатньої кількості землі. Адже в нас немає таких коштів. Та загалом, я не проти купити землю. Тому що на правах орендаря я не можу серйозно працювати на землі і вкладати в неї кошти. Стандартна сівозміна - 10 років, тож орендувати потрібно мінімум на цей термін. Не кожен власник паю погоджується на такий термін, переважно хочуть 3-5 років».

Тому селяни поки що здають землю в оренду, а сільгоспвиробники – орендують. Той, хто дуже хотів продати землю, вже продав навіть за умов мораторію; хто дуже хотів отримати – вже зробив це через легальні та інші механізми; той, хто працює на землі – не в змозі поки суттєво розширюватись. І можливо сьогодні на державному рівні паралельно з механізмами, які убезпечать українські чорноземи від купівлі їх іноземними компаніями, варто розробляти схеми і створювати сприятливий клімат, які би дозволили господарювати на землі українським фермерам і сільгосппідприємствам.

Людмила ЛЕБІДЬ