- На Дніпропетровщині відкрито перший в Україні завод з виробництва преміксів концентратів та комбікормів "Інбел"
- Найбільший на Хмельниччині виробник соцхліба поки не скорочуватиме працівників
- Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
- Хмельниччина: на м’ясокомбінаті виявлена неякісна сировина
- ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО
Єдиний у Західній Україні ветсанзавод переживає фінансову кризу
Близько року державне підприємство “Тернопільський ветеринарно-санітарний завод”, розташоване на території Острівської сільської ради Тернопільського району, фактично не працювало. Офіційно там велися ремонтно-відновлювальні роботи.
За кілька останніх років колишнє керівництво підприємства мало не втричі скоротило чисельність працівників. Та й тим, хто залишився працювати і виконувати мабуть найнеприємнішу, та вкрай необхідну для усього суспільства роботу, по кілька місяців затримували виплату мізерної зарплати. Зміни у принципі господарювання потрібні були ветсанзаводу вкрай. 
Настали вони з приходом нового директора В.І.Яворського. Завод запрацював, працівники отримали усю заборговану зарплатню, у державному бюджеті 2008 року на реконструкцію Тернопільського ветсанзаводу закладена чимала сума коштів.
— Основна діяльності нашого ветеринарно-санітарного заводу, - розповідає Яворський, - є утилізація залишків трупів тварин та виготовлення із них м’ясо-кісткового борошна. Реалізовуємо його здебільшого комбікормовим заводам, птахофабрикам та іншим подібним підприємствам. Обслуговуємо всю Тернопільську область і тим самим значну забезпечуємо збереження належного екологічного становища краю. Адже чи не усі підприємства харчової промисловості, які виробляють м’ясу продукцію, змушені утилізувати непотрібні залишки тварин. Просто викинути їх не можна — забороняє природоохоронне законодавство. Тому, якщо подібні підприємства не бажають мати проблем з екологічною інспекцією чи іншими природоохоронними організаціями, вони співпрацюють з нами.
Практично щодня відправляємо транспорт за сировиною (залишки трупів тварин). Найбільше сировини до нас надходить із тих частин області, у яких розміщені великі бійні та працює чимало підприємств, виготовляють м’ясну продукцію. Це, зокрема, Бучацький, Підволочиський, Зборівський та інші райони. За утилізацію залишків трупів тварин постачальники сплачують нам певні кошти. Але прибутків ми не отримуємо, тому поки що Тернопільський ветсанзавод є планово збитковим підприємством. Втім, маємо підстави сподіватися, що так буде не завжди.
Кілька останніх років ветсанзавод переживав далеко не найкращі часи. А навесні 2006 року фактично припинив свою роботу. Колишнє керівництво “допрацювалося” до того, що на заводі не стало води, вийшли з ладу всі технологічні лінії і таке інше. Щоб поставити підприємство на ноги та заново запустити виробництво, довелося майже рік ремонтувати наше застаріле обладнання. Заборгованість із заробітної плати працівникам складала на той час 120 тисяч гривень. Чималі суми було заборговано Пенсійному фонду України, одному із комерційних банків та кільком іншим приватним організаціям.
На сьогодні нам вдалося повністю розрахуватися із власними працівниками та Пенсійним фондом. Але оастточно проблему ще не вирішено.
Залишило нам попереднє керівництво заводу ще один, так би мовити, “подарунок” - чималих розрімів земельну ділянку, щедро всіяну залишками трупів тварин. Сморід там стоїть такий... Залишки тварин будемо поступово переробляти.
У свій час на заводі працювало 85 чоловік. На початку ж 2006 року з них залишилося лише 26, решту скоротили. Тепер намагаємося поступово збільшити кількість працюючих, вже маємо змогу забезпечити роботою 36 людей. Нині зарплату та аванс спеціалісти отримують вчасно. До того ж, якщо за попереднього керівництва середня зарплатня становила заледве 500 гривень, то зараз - майже вдвічі вища. Це дозволяє рідвищити ефективність нашої роботи.
За три місяці роботи нам вдалося переробити майже 1,5 тис. т сировини та виготовити 245 т м’ясо-кісткового борошна. На його якість клієнти не нарікають. Вдалося нам трохи покращити і технологію виробництва борошна. Сьогодні крупні кістки обов’язково подрібнюються, борошно просіюється, мішки, у які його запаковують, зашиваються за допомогою спеціально придбаної машинки.
Незважаючи на те, що Тернопільський ветсанзавод працює сьогодні практично безперебійно, повністю забезпечити потреби Тернопільщини у згадуваній продукції поки-що не може. Аби вчасно та якісно утилізувати залишки трупів тварин з усієї області, потрібно збільшувати потужність виробничих ліній підприємства хоча б удвічі. Впродовж кількох наступних років для потреб ветсанзаводу із державного бюджету заплановано виділити 4,5 млн. грн.. Ці кошти будуть витрачені на ремонт та капітальну реконструкцію, або узагалі повну заміну виробничого обладнання підприємства. Придбавши нове устаткування та переобладнавши завод, ми зможемо працювати так, як працюють подібні підприємства у Європі - без жахливого смороду та з дотриманням усіх санітарно-гігієнічних норм. Сподіваємося, що найближча модернізація ветсанзаводу дозволить нам працювати на надзвичайно високому рівні.
На жаль, є ще одна проблема. Спокійно працювати не дають різноманітні інстанції, представники яких мало не щодня навідуються до нас із численними перевірками та ревізіями. І не нараховувавши штраф за те чи інше порушення, комісії із заводу майже ніколи не їдуть. Але ж потрібно розуміти, що за кілька місяців після попередньої багаторічної розрухи привести підприємство у нормальний стан просто неможливо! Тому, — підсумував свою розповідь В.І.Яворський, — хочу закликати перевіряючі інстанції дати нам хоча б деякий час, щоб остаточно відновити виробництво. Ветсанзавод приносить нашій області чимало користі. Але якщо нам продовжуватимуть «вставляти палиці в колеса», завод знову може зупинитися.
Коментар тижня: Начальник головного управління агропромислового розвитку Тернопільської облдержадміністрації Андрій Хома:
- Відповідно до Державної програми реконструкції та модернізації подібних підприємств впродовж 2008-2010 років на потреби Тернопільського ветеринарно-санітарного заводу із державного бюджету заплановано виділити 4,5 мільйони гривень. Цьогоріч завод отримав понад 250 тисяч гривень з державного бюджету та 200 тисяч гривень із обласного. Окрім цього, ми направили до Кабінету Міністрів України лист, в якому просимо виділити цього року для потреб заводу ще 200 тисяч гривень. Ці кошти необхідні для виготовлення проектно-кошторисної документації майбутньої реконструкції підприємства. Ветсанзавод нашій області конче потрібен, тому з боку представників обласних органів виконавчої влади буде зроблено усе можливе, щоб реконструкція підприємства пройшла вчасно, була виконана якісно, виробниче обладнання відповідало європейським нормам, а спеціалісти могли працювати у сучасних умовах.
Андрій ДІКАЛЬЧУК.
Ярослав БАЧИНСЬКИЙ.
Фото Андрія ДІКАЛЬЧУКА.
