Аграрний тиждень. Україна
» » » ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО
» » » ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО

    ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО


    Інтерв'ю. Відходи тваринного походження – особливий вид відходів. Це надзвичайно активна біологічна маса, в якій утворюються найбільш небезпечні для тварин і людей мікроорганізми та збудники тяжких інфекційних захворювань. Тому ігнорувати роботу та проблеми сфери переробки відходів тваринного походження життєво небезпечно. Про сучасний стан справ галузі наша розмова з Віктором ПІДГОРНИМ, головою республіканської асоціації «Укрветсанзавод».

    Вікторе Михайловичу, що сьогодні становить найбільшу проблему для працівників галузі?
    – Спочатку назву вам кілька цифр. Державна підтримка підприємств з переробки відходів тваринного походження призупинилась ще у 1987 р. Із діючих 37 заводів нині залишилось 25, проте лише 20 з них ведуть виробничу діяльність. Ще 5 не можуть працювати, а 12 ліквідовано з різних причин.
    У таких областях як Одеська, Миколаївська, Луганська, Дніпропетровська, Чернігівська, Чернівецька, Закарпатська та Автономна Республіка Крим взагалі немає ветсанзаводів, тому відходи тваринного походження від забою й загиблі тварини взагалі не утилізуються. У Кіровоградській, Львівській, Тернопільській, Житомирській, Херсонській, Сумській, Донецькій – ветеринарно-санітарні заводи діють лише на папері, бо через 100% амортизаційного зношення обладнання працювати практично не може і потребує додаткових фінансових асигнувань на збереження.
    Проте, на щастя, існують позитивні винятки: одним із кращих заводів в Україні є Сквирський, що у Київській області. Ним утилізовано в 2006 р. більше 16-ти тис. тонн відходів тваринного походження.
    А такі заводи, як Баришівський (Київська обл.), Куп'янський (Харківська обл.), Тальнівський (Черкаська обл.), Тульчинський (Вінницька обл.), Хорольський (Полтавська обл.) – більше 5 тис. т відходів кожен.
    Підсумовуючи стан справ у галузі, хочу акцентувати на позитиві й зазначити, що результати роботи за І квартал свідчать: нам вдалося зупинити спад виробничої діяльності, утилізувати 20823,6 т сировини (на 3644,2 більше, ніж торік) та виробити м'ясо-кісткового борошна 4151,7 т (на 893,5 т більше відповідного періоду минулого року).

    Що, на Ваш погляд, варто зробити на законодавчому рівні для вирішення питань утилізації цього виду відходів?
    – Розв'язання проблеми утилізації та переробки відходів тваринного походження, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини передбачається «Державною програмою реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів на 2005-2010 роки». Документ затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1059 від 19.08.2004 р. Передбачається, що у 2005-2007 рр. буде реконструйовано або модернізовано 14 заводів, а у 2008-2010 рр. – ще 9.
    Працюємо над проектом Закону України про відходи тваринного походження, яким буде регламентована робота заводів й окреслена юридична та фінансова відповідальність власника відходів за їх знешкодження.

    Час вимагає суттєвих змін. Чи пропонуються, впроваджуються нові напрями діяльності?
    – Так. Окрім традиційного виробництва м'ясо-кісткового борошна та технічного жиру, впроваджуємо новий напрям, який випробувано на Хмельницькому ветсанзаводі – виготовлення органічних добрив, оскільки відходи тваринного походження містять у собі практично всі елементи таблиці Менделєєва.
    Особисто я вважаю за доцільне паралельно з реконструкцією існуючих підприємств негайно приступити до проектування абсолютно нових сучасних ліній, на яких можна було б утилізувати 100-150 т різних тваринних відходів на добу. При цьому особливу увагу слід зосередити на застосуванні енергозберігаючих технологій. Адже енергозбереження – одне з найважливіших питань, оскільки 45-50% собівартості м'ясо-кісткового борошна складають саме енергоносії. Висока ціна на них може зашкодити нормальному функціонуванню наших підприємств. Маємо кілька перспективних напрямів – це отримання теплової енергії за рахунок спалювання м'ясо-кісткового борошна та технічного жиру, виробництво біогазу з відходів тваринництва. Заміна парових котлів теплогенераторами, використання електроенергії на знезараження відходів, особливо у нічний час, – над цими питаннями зараз активно працюємо.

    Що перешкоджає роботі асоціації «Укрветсанзавод» та галузі в цілому?
    – Складність нашої роботи полягає в її непривабливості та шкідливості умов. Не завжди легко підібрати керівників заводів, я вже не кажу про робітників. Низька фінансова підтримка не дозволяє платити гідну зарплату. Не кращий стан справ і з працівниками асоціації.
    Втім, якщо пригадати, були й кращі часи в роботі ветеринарно-санітарних заводів, коли при Мінагрополітики існувало Головне управління з будівництва та експлуатації заводів м'ясо-кісткового борошна, в якому працювало 22 спеціаліста. В асоціації ж працює лише п’ятеро. Напевне, варто подумати про вдосконалення структури асоціації, забезпечення її необхідними резервами, зокрема й фінансовими.

    Якими Ви бачите перспективи галузі?
    – Нині стан справ надзвичайно складний. Поліпшити його можна лише у випадку, якщо поряд з реконструкцією діючих підприємств буде розроблено типовий проект нового сучасного підприємства і забезпечено його фінансування.
    Наш пріоритетний напрям – залучення приватного капіталу в справу утилізації відходів тваринного походження. Так, у Баришівський ветсанзавод цього року буде вкладено майже 2 млн. грн. інвестицій, така ж схема відпрацьовується по Дніпропетровській області. Водночас деякі заводи (Маріупольський – Донецька, Ніжинський – Чернігівська, Роменський – Сумська обл.) взагалі не фінансуються, тому призупинені, а отже, залишені напризволяще: не охороняються, матеріальні цінності розкрадаються. Єдиний вихід – створити дирекції заводів і негайно розпочати вирішення їхньої подальшої долі.
    Разом з тим, асоціацією «Укрветсанзавод» спільно з Мінагрополітики робиться усе можливе, щоб покращити стан справ галузі. Так, у II кварталі цього року планується завершити реконструкцію на трьох заводах, у III-му реконструювати 5, а наприкінці року закінчити реконструкцію ще 5 ветсанпідприємств.
    Як на мою думку, виробництво м'ясо-кісткового борошна нині взагалі доцільно розглядати в комплексі з кормовиробництвом, адже тоді можна визначати потребу в ньому та планувати роботу. Лише одна тонна м'ясо-кісткового борошна дає можливість зберегти 3-3,5 тонни зернових культур і додатково отримати при правильному збалансуванні комбікорму до 7 центнерів м'яса свиней або до 15 тис. штук яєць.
    Ще одне із надзвичайно важливих питань, над вирішенням якого ми працюємо, це відсутність машинобудівного заводу, який підпорядковувався б Мінагрополітики і на якому можна було б замовити технічне обладнання для наших підприємств, що значно здешевило б вартість реконструкції заводів.
    Отже, як бачите, завдань чимало. І я сподіваюся, що спільними зусиллями асоціації, Мінагрополітики, самих підприємств та інвесторів ми їх вирішимо.

    Довідково: Над переробкою та раціональним використанням відходів тваринництва людство замислилось ще минулого століття. В Україні на державному рівні почали вирішувати це питання в 70-х роках. Зокрема, було введено в експлуатацію 4 ветеринарно-санітарних заводи: Баришівський, Дніпропетровський, Маріупольський та Лозівський. З 1971 по 1986 рік збудовано та введено в дію 37 ветсанзаводів, при цьому щороку ставали до ладу 2-3 заводи. Ними вироблялося до 70 тис. т м'ясо-кісткового борошна, при цьому утилізовувалося понад 350 тис. т відходів тваринного походження.

    Надія ФІГОЛЬ





    Схожі новини
  • Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
  • Великі проблеми малих заводів
  • Великі проблеми малих заводів
  • Галузь збережена і може функціонувати ефективно
  • відходи не для смітника, а для прибутків...

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

ЗАБУВАТИ – ЖИТТЄВО НЕБЕЗПЕЧНО


Інтерв'ю. Відходи тваринного походження – особливий вид відходів. Це надзвичайно активна біологічна маса, в якій утворюються найбільш небезпечні для тварин і людей мікроорганізми та збудники тяжких інфекційних захворювань. Тому ігнорувати роботу та проблеми сфери переробки відходів тваринного походження життєво небезпечно. Про сучасний стан справ галузі наша розмова з Віктором ПІДГОРНИМ, головою республіканської асоціації «Укрветсанзавод».

Вікторе Михайловичу, що сьогодні становить найбільшу проблему для працівників галузі?
– Спочатку назву вам кілька цифр. Державна підтримка підприємств з переробки відходів тваринного походження призупинилась ще у 1987 р. Із діючих 37 заводів нині залишилось 25, проте лише 20 з них ведуть виробничу діяльність. Ще 5 не можуть працювати, а 12 ліквідовано з різних причин.
У таких областях як Одеська, Миколаївська, Луганська, Дніпропетровська, Чернігівська, Чернівецька, Закарпатська та Автономна Республіка Крим взагалі немає ветсанзаводів, тому відходи тваринного походження від забою й загиблі тварини взагалі не утилізуються. У Кіровоградській, Львівській, Тернопільській, Житомирській, Херсонській, Сумській, Донецькій – ветеринарно-санітарні заводи діють лише на папері, бо через 100% амортизаційного зношення обладнання працювати практично не може і потребує додаткових фінансових асигнувань на збереження.
Проте, на щастя, існують позитивні винятки: одним із кращих заводів в Україні є Сквирський, що у Київській області. Ним утилізовано в 2006 р. більше 16-ти тис. тонн відходів тваринного походження.
А такі заводи, як Баришівський (Київська обл.), Куп'янський (Харківська обл.), Тальнівський (Черкаська обл.), Тульчинський (Вінницька обл.), Хорольський (Полтавська обл.) – більше 5 тис. т відходів кожен.
Підсумовуючи стан справ у галузі, хочу акцентувати на позитиві й зазначити, що результати роботи за І квартал свідчать: нам вдалося зупинити спад виробничої діяльності, утилізувати 20823,6 т сировини (на 3644,2 більше, ніж торік) та виробити м'ясо-кісткового борошна 4151,7 т (на 893,5 т більше відповідного періоду минулого року).

Що, на Ваш погляд, варто зробити на законодавчому рівні для вирішення питань утилізації цього виду відходів?
– Розв'язання проблеми утилізації та переробки відходів тваринного походження, неякісних харчових продуктів та продовольчої сировини передбачається «Державною програмою реконструкції та модернізації державних спеціалізованих ветеринарно-санітарних заводів на 2005-2010 роки». Документ затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1059 від 19.08.2004 р. Передбачається, що у 2005-2007 рр. буде реконструйовано або модернізовано 14 заводів, а у 2008-2010 рр. – ще 9.
Працюємо над проектом Закону України про відходи тваринного походження, яким буде регламентована робота заводів й окреслена юридична та фінансова відповідальність власника відходів за їх знешкодження.

Час вимагає суттєвих змін. Чи пропонуються, впроваджуються нові напрями діяльності?
– Так. Окрім традиційного виробництва м'ясо-кісткового борошна та технічного жиру, впроваджуємо новий напрям, який випробувано на Хмельницькому ветсанзаводі – виготовлення органічних добрив, оскільки відходи тваринного походження містять у собі практично всі елементи таблиці Менделєєва.
Особисто я вважаю за доцільне паралельно з реконструкцією існуючих підприємств негайно приступити до проектування абсолютно нових сучасних ліній, на яких можна було б утилізувати 100-150 т різних тваринних відходів на добу. При цьому особливу увагу слід зосередити на застосуванні енергозберігаючих технологій. Адже енергозбереження – одне з найважливіших питань, оскільки 45-50% собівартості м'ясо-кісткового борошна складають саме енергоносії. Висока ціна на них може зашкодити нормальному функціонуванню наших підприємств. Маємо кілька перспективних напрямів – це отримання теплової енергії за рахунок спалювання м'ясо-кісткового борошна та технічного жиру, виробництво біогазу з відходів тваринництва. Заміна парових котлів теплогенераторами, використання електроенергії на знезараження відходів, особливо у нічний час, – над цими питаннями зараз активно працюємо.

Що перешкоджає роботі асоціації «Укрветсанзавод» та галузі в цілому?
– Складність нашої роботи полягає в її непривабливості та шкідливості умов. Не завжди легко підібрати керівників заводів, я вже не кажу про робітників. Низька фінансова підтримка не дозволяє платити гідну зарплату. Не кращий стан справ і з працівниками асоціації.
Втім, якщо пригадати, були й кращі часи в роботі ветеринарно-санітарних заводів, коли при Мінагрополітики існувало Головне управління з будівництва та експлуатації заводів м'ясо-кісткового борошна, в якому працювало 22 спеціаліста. В асоціації ж працює лише п’ятеро. Напевне, варто подумати про вдосконалення структури асоціації, забезпечення її необхідними резервами, зокрема й фінансовими.

Якими Ви бачите перспективи галузі?
– Нині стан справ надзвичайно складний. Поліпшити його можна лише у випадку, якщо поряд з реконструкцією діючих підприємств буде розроблено типовий проект нового сучасного підприємства і забезпечено його фінансування.
Наш пріоритетний напрям – залучення приватного капіталу в справу утилізації відходів тваринного походження. Так, у Баришівський ветсанзавод цього року буде вкладено майже 2 млн. грн. інвестицій, така ж схема відпрацьовується по Дніпропетровській області. Водночас деякі заводи (Маріупольський – Донецька, Ніжинський – Чернігівська, Роменський – Сумська обл.) взагалі не фінансуються, тому призупинені, а отже, залишені напризволяще: не охороняються, матеріальні цінності розкрадаються. Єдиний вихід – створити дирекції заводів і негайно розпочати вирішення їхньої подальшої долі.
Разом з тим, асоціацією «Укрветсанзавод» спільно з Мінагрополітики робиться усе можливе, щоб покращити стан справ галузі. Так, у II кварталі цього року планується завершити реконструкцію на трьох заводах, у III-му реконструювати 5, а наприкінці року закінчити реконструкцію ще 5 ветсанпідприємств.
Як на мою думку, виробництво м'ясо-кісткового борошна нині взагалі доцільно розглядати в комплексі з кормовиробництвом, адже тоді можна визначати потребу в ньому та планувати роботу. Лише одна тонна м'ясо-кісткового борошна дає можливість зберегти 3-3,5 тонни зернових культур і додатково отримати при правильному збалансуванні комбікорму до 7 центнерів м'яса свиней або до 15 тис. штук яєць.
Ще одне із надзвичайно важливих питань, над вирішенням якого ми працюємо, це відсутність машинобудівного заводу, який підпорядковувався б Мінагрополітики і на якому можна було б замовити технічне обладнання для наших підприємств, що значно здешевило б вартість реконструкції заводів.
Отже, як бачите, завдань чимало. І я сподіваюся, що спільними зусиллями асоціації, Мінагрополітики, самих підприємств та інвесторів ми їх вирішимо.

Довідково: Над переробкою та раціональним використанням відходів тваринництва людство замислилось ще минулого століття. В Україні на державному рівні почали вирішувати це питання в 70-х роках. Зокрема, було введено в експлуатацію 4 ветеринарно-санітарних заводи: Баришівський, Дніпропетровський, Маріупольський та Лозівський. З 1971 по 1986 рік збудовано та введено в дію 37 ветсанзаводів, при цьому щороку ставали до ладу 2-3 заводи. Ними вироблялося до 70 тис. т м'ясо-кісткового борошна, при цьому утилізовувалося понад 350 тис. т відходів тваринного походження.

Надія ФІГОЛЬ





Схожі новини
  • Концерн «Укрветсанзавод» залишається у підпорядкуванні Держветфітослужби
  • Великі проблеми малих заводів
  • Великі проблеми малих заводів
  • Галузь збережена і може функціонувати ефективно
  • відходи не для смітника, а для прибутків...

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.