- Тернопільщина активніше розвиватиме сільські території
- Діючі програми Мінагрополітики сприяють поступовому відродження українського села
- Бути чи не бути сільськогосподарській обслуговуючій кооперації в Україні?
- Бути чи не бути сільськогосподарській обслуговуючій кооперації в Україні?
- Чи «переселяться» заліщицькі помідори у євротеплиці?
ЧИ ЗБЕРЕЖЕ УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВА СВОЄ СЕЛО?
Нещодавно власники фермерських і особистих селянських господарств Заліщицького району Тернопільської області знайшли час, щоб зустрітися на семінарі, за «круглим столом», і підбити підсумки року, що минув, а також обговорити насущні проблеми нового року.
- Це вже традиція – щоквартально проводити семінарські навчання з ключових проблем аграрного бізнесу, – наголосив у своєму звіті голова районної Асоціації фермерів і землевласників Ігор Марусяк. - Більшість фермерів та власників особистих селянських господарств закінчили 2007 рік з непоганими результатами. Перше місце у Всеукраїнському конкурсі серед молодих фермерів здобув Іван Іванович Томич.
Вражають своєю заповзятливістю і працьовитістю виробники городовини. Висока якість ранніх помідорів, огірків, капусти та інших овочів дає змогу їм успішно конкурувати з аналогічною продукцією, що експортована від наших сусідів, приваблювати покупців Львова, Рівного, Івано-Франківська, Хмельницького і навіть жителів нашої столиці. 
Майстри вітамінної продукції Ярослав Дичка із Колодрібки, Василь Мандзюк, Сергій Войтенко та Ігор Паскарик із Городка, Богдан Процьків із Зозулинців, Ольга Червоногріцька та Аркадій Сідоров із Добрівлян та десятки інших досягли світових рівнів урожайності. Результатами своєї праці вони переконують себе та односельчан, що достойний заробіток можна отримувати на власній землі, не виїжджаючи в близьке чи далеке зарубіжжя.
Чималий шмат звіту Ігор Марусяк присвятив роботі обслуговуючого кооперативу «Ратай», який він очолює впродовж десяти років. Для багатьох виробників сільгосппродукції кооператив став продовженням їхньої господарської діяльності, інструментом збільшення доходів. «Ратай» виконує ті роботи, які економічно недоцільно, а часом і неможливо виконати в умовах невеликого господарства. В 2007 році кооператив значно збільшив обсяг послуг.
- Ми не сподівалися, – сказав голова кооперативу, – що отримаємо великий обсяг замовлень від пенсіонерів навколишніх сіл, які продовжують поратися в своєму господарстві. Зрозуміло, в них виникає потреба виорати город, виготовити комбікорм для певного виду тварин, переробити зерно, виконати інші роботи. Попит на послуги росте, адже ціни тут на 35-40% нижчі, ніж на аналогічні роботи, що їх виконують приватні підприємці.
Торік правлінню кооперативу дали зрозуміти, що таке монополія посередника на аграрному ринку.
- Ми намагалися, - відзначив Ігор Марусяк, - налагодити заготівлю м’яса від членів кооперативу і реалізувати його на місцевому ринку. Відповідно обладнали робоче місце, підібрали досвідчених працівників, але не врахували засилля монополістів та натиск їх лобі.
Наші наміри збільшити заготівельні ціни на 30-35%, а також знизити ціну продажу м’ясних виробів споживачам бодай на 8-10% задушили різними способами посередники. Тобто, справедлива ідея про те, що м’ясо продає той, хто його виробляє, наштовхнулася на потужний супротив. 
Нам дали зрозуміти, хто господар на м’ясному ринку. Опонентами були мобілізовані всі ресурси, щоб зберегти монополію на продаж м’яса на так званому кооперативному ринку. Тому в таких випадках необхідна допомога державних органів. А це можливо тоді, коли держава зацікавлена, щоб виручка селянина від вигодованої свині не була меншою в 2,1-2,2 рази від виручки, яку отримав на ринку перекупник. В усіх цивілізованих країнах вироблену агропродукцію реалізує її господар за допомогою кооперативу. В Україні ж сформована зайва ланка посередників, які жирують на мозолистій праці селянина.
Стрижневим питанням семінару стало обговорення основних положень Державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року. Власне воно перепліталося з наболілими для селян проблемами.
- Можна вважати, – відзначив голова Заліщицької районної ради Володимир Чухрій, - в напрямі виконання цільової програми ми зробили маленький, але важливий крок. Сесія районної ради прийняла програму розвитку кооперації, яка стане одним із напрямів виконання вищеназваної програми в нашому районі.
Голова ради відзначив своєчасність та високу результативність організаційно-просвітницьких заходів, які були виконані консультантами Західно-Українського регіонального центру фермерства в співпраці з місцевими дорадниками та викладачами Заліщицького аграрного коледжу. В районі впроваджені інтенсивні технології вирощування ранньої городовини. Якщо в 2001 р. цю технологію використовували в 4-х фермерських і селянських господарствах, то в 2007 році –більше двох тисяч господарств.
На прикладі господарства Василя Мандзюка можна побачити, якими могутніми внутрішніми резервами володіють ті селянські господарства, де збереглись працьовитість, ініціатива, шанобливе ставлення до досягнень науки. Так, за 6 років подружжя Мирослави і Василя Мандзюків з двома дітьми збільшили виробництво ранніх овочів з 5 до 58 т!
Застосування технології прикореневого зрошення з одночасним підживленням не лише полегшило працю овочівників, але й збільшило віддачу кожної сотки, зайнятої під городовину в 1,5-1,7 разів, сприяло зростанню доходів.
У повідомленні керівника Західно-Українського регіонального центру фермерства були відзначені позитивні сторони Державної цільової програми. Цей документ розроблено на основі системного підходу, вказано конкретні цілі та шляхи їх досягнення. Під час «круглого столу» кожен його учасник зміг висловити своє ставлення до ситуації. Інколи оцінки сільських господарів, особливо тих, хто залишився обманутим, були надто категоричними.
Чому на початку року цукрові заводи займають ніби доброзичливу позицію до виробників цукрових буряків, а з настанням сезону збирання різко її змінюють, іншими стають умови договору, причому ці зміни приймаються в односторонньому порядку? Таке проблемне запитання поставив сільський господар із села Торське Юрій Рудий. Весною 2007 р. керівники Чортківського цукрового заводу гарантували 72 кг цукру з кожної тонни сировини, а під час розрахунку за здану продукцію видали 58 кг. Напевно, в цивілізованому світі немає таких країн, де б діяла така зловісна монополістична форма аграрного бізнесу, де переробник покращує свої фінансові справи за рахунок тяжкої праці селянина.
Дивує, що монополістам-цукровикам це сходило й продовжує сходити з рук. Вже вироблена звичка наживатися на селянському горбі. Цього би не сталося, зробив висновок досвідчений аграрій, якби селяни реалізували вирощену продукцію на кооперативне переробне підприємство.
Робота семінару переросла в гостру дискусію після виступу Василя Мандзюка. На його думку, аграрна політика в Україні не досить ефективна. Як можна зрозуміти, скажімо, що основний виробник продовольства – особисті селянські господарства – позбавлений права на пільгову кредитну підтримку, а вступ до створеного кооперативу означає позбавлення податкових пільг.
Свого колегу підтримав сільський підприємець із с. Городок Дмитро Ванцовський: «Особисто я вже не вірю, що нарешті ввімкнуть зелене світло сільській кооперації. Немає також надій на те, що в обласному центрі буде побудований сучасний кооперативний плодоовочевий ринок».
- Більшість положень Державної цільової програми розвитку українського села базуються на засадах кооперації, - зауважила Угриньківський сільський голова Любов Гарвасюк. – Ми вже не раз замислювалися над питанням створення сільського обслуговуючого кооперативу. Його переваги очевидні. Питання наче зрозуміле й просте: потрібна концентрація наших зусиль на цьому напрямі.
Думки колеги доповнив Нирківський сільський голова Іван Безушко. Він зауважив, що в процесі організації кооперативів ми неминуче зіткнемся із нестачею лідерів сільських громад, які би глибоко знали агровиробництво, володіли особливостями кооперативних відносин й були би здатними подолати організаційні, матеріальні та фінансові складності новоутвореного формування. Нині таких людей не в кожному селі знайдеш.
Сільські голови підтримали пропозицію Західно-Українського регіонального центру фермерства про доцільність створення мережі сільських філій в структурі кооперативу «Ратай». Такої ж думки голова цього кооперативу Ігор Марусяк.
Із слушними пропозиціями виступив в.о. директора Заліщицького аграрного коледжу Михайло Сопилюк. Він повідомив, що навчальний заклад й надалі допомагатиме у розвитку кооперації, малого підприємництва в селі. Робота відповідних лабораторій коледжу буде спрямована на впровадження передових технологій, організацію демонстраційних ділянок і полів, поширення маловідомих овочевих і плодових культур. Керівник закладу порадив акумулювати внесені пропозиції сільських господарів у формі ухвали, яку необхідно донести до відома керівників відповідних державних органів.
Песимістичну атмосферу семінару спробував змінити на оптимістичну заступник начальника агропромислового управління Заліщицької районної держадміністрації Іван Тимчук. Справді, невже ми такі погані господарі, що на родючій землі не можемо дати собі ради? Щоб Державна цільова програма розвитку українського села на період до 2015 року дала довгоочікуваний благотворний результат в житті селян, учасники семінару прийняли відповідну ухвалу і попросили організаторів семінару довести її зміст до керівників відповідних державних служб.
Йосип Децовський,
керівник Західно-Українського регіонального
центру фермерства
Тернопільська область
