- Аграрії забезпечені міндобривами на 67%
- Олександр Демидов: Весняно-польові роботи підходять до завершення
- Україна побудує два заводи з виробництва пестицидів під китайську сировину
- СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИМ РОСЛИНАМ ОБІЦЯЮТЬ ЗАХИСТ
- ПОТРЕБА І НАЯВНІСТЬ ЗЗР. ЧАС ІЩЕ Є. А ГРОШІ?
Захистити рослини – зберегти урожай
Відомо, що від хвороб та шкідників щорічно гине 30-48% потенційного врожаю. Для його захисту на внутрішньому ринку повинно бути вдосталь засобів захисту рослин. Яких, якої якості та за якою ціною – про це дискутували в Мінагрополітики виробники і постачальники засобів, науковці, представники відповідних державних структур з усіх регіонів України.
Що загрожує врожаю?
Фітосанітарна ситуація, що виникла за останні роки, не на жарт турбує аграріїв. Пов’язані із глобальними змінами клімату мутації хвороб та шкідників змушують переглянути підхід до захисту рослин, їх підживлення. Хвилює сільгоспвиробників і цінова політика на ринку мінеральних добрив. З постачальниками цього ресурсу зустрічалися заступник міністра аграрної політики Сергій Мельник та директор Департаменту ринків рослинництва Олександр Демидов.
За словами доповідачів, в цілому сільгоспкультурам та продукції рослинництва шкодять понад 400 видів шкідників, 200 збудників хвороб, 300 видів бур’янів. За останні роки спостерігається збільшення чисельності найшкідливішого фітофага зернових культур – клопа черепашки. Торік ним пошкоджено до 28% зерна в Кіровоградській, Луганській та інших областях. Внаслідок ураження клопом черепашкою істотно погіршився такий показник якості як клейковина. Тому таке зерно не придатне на насіння, борошно з нього не годиться для випікання хліба. 
Серйозне занепокоєння сільгоспвиробників викликає засміченість посівів польових культур бур’янами. За інформацією Інституту землеробства УААН, в сучасних умовах вона складає 90-98% (понад 15 штук на кв.м.), що призводить до зниження продуктивності культур більше ніж на 20%.
Хімічні підприємства не використовують своїх потужностей
Директор Департаменту ринків рослинництва Олександр Демидов зазначив, що технологічна потреба сільгоспвиробників у засобах захисту рослин щороку в середньому становить 22-24 тис. т препаратів на суму понад 250 млн. доларів США. Однак вітчизняна промисловість, хоча й має необхідні технологічні потужності, виробляє препаратів лише на 25% до потреби. Присутні з цим погодилися і підтвердили, що на вітчизняних заводах виробляється дуже обмежений асортимент засобів захисту рослин. В основному це полікарбапин, мідний купорос, препарати сірки, хлорокис міді, бромистий метил, ДНОК, загалом не більше 10-ти видів. У зв’язку з цим ринок пестицидів в Україні є імпортно-орієнтованим. Відзначили, що українські підприємства з виробництва пестицидів завантажені лише на 3-5% своїх потужностей. Тому сільгоспвиробники змушені закуповувати імпортовані агрохімікати. В Україну, як виявилося в ході обговорення, на сьогодні постачають засоби захисту рослин 20 країн-імпортерів, які діють через 70 підприємств-дистриб’юторів, що є суб’єктами господарської діяльності без залучення коштів держави.
Ціни безпідставно зростають
За словами учасників зібрання, захист рослин на сьогодні є досить дорогим заходом. За їхніми розрахунками, затрати на захисні роботи по зерновим колосовим культурам на гектар обробленої площі складають близько 200 грн., а по зернобобовим – подекуди 300 грн.. Тому для отримання врожаю зернових понад 50 ц/га необхідно затрачувати на весь технологічний комплекс не 550 грн./га, а близько 1100 грн., зокрема на захист рослин – 30% від загальної суми.
Було відзначено: хоча ринок пестицидів досить насичений, та ціни на препарати не зменшуються, а навіть зростають. За приклад взято гербіцид Раундап фірми «Монсанто», який продається у Прибалтиці по 4-5 дол./л, а в Україні – інколи вдвічі дорожче. На думку постачальників, цьому сприяє залежність ринку від імпортованих засобів захисту рослин та високі ризики неповернення коштів. За словами представників компаній-дистриб’юторів, якби вони були впевнені у поверненні боргів або оплата за препарати здійснювалася попередньо, то й ціна на пестициди була б нижчою. У зв’язку з цим запропоновано провести реформування фінансово-кредитної політики в галузі сільського господарства. Зазначалося, що в умовах становлення підприємств ринкового типу, коли фінансові можливості більшості аграріїв ще обмежені, їм необхідна підтримка з боку держави. Адже навіть у розвинутих країнах світу, де доходи фермерів значно вищі порівняно з українськими, висока ціна на засоби захисту рослин компенсується фермерам величезними державними дотаціями.
Виробників та дистриб’юторів засобів захисту рослин Олександр Демидов попросив зробити все можливе для наповнення ринку необхідними препаратами як за асортиментом (понад 700 найменувань), так і за обсягами, а головне, виконувати замовлення сільгоспвиробників своєчасно та якнайкраще.
З боку учасників була висловлена пропозиція щодо можливості одержання необхідних кредитів для закупівлі потрібних їм матеріально-технічних ресурсів, зокрема пестицидів.
Потенціал ринку пестицидів
Цікавою була інформація старшого наукового співробітника ННЦ «Інститут землеробства УААН» Олени Корчинської. Вона розповіла, що потенційний обсяг ринку пестицидів в Україні розглядається як досить великий: у середині 80-х років у сільському господарстві щорічно використовували близько 180 тис. т засобів захисту рослин (у фізичній вазі), обробляючи 33 млн. га посівів, що з розрахунку на 1 га становило 5,5 кг, тобто на рівні розвинутих європейських країн.
Проте у 90-і намітилася тенденція до скорочення застосування ЗЗР. Так, у 1991 р. обсяг їх використання дорівнював 89,1 тис.т (2,7 кг/га), у 1995-му – 32,5 тис.т (1,1 кг/га), у 1997-му – 24,1 тис. т (0,7 кг/га), у 2000-му – 13,4 тис. т, (0,4 кг/га), у 2005-му – 17,1 тис. т (0,52 кг/га). Водночас скоротилися й площі обробітку. Два роки тому захисні заходи проведено на 21,0 млн.га, що у 1,3 рази менше, ніж у 1990 році. Для порівняння пані Корчинська навела нормативи застосування пестицидів в інших країнах. Зокрема, в Нідерландах – 18,5 кг, Італії – 13,2, Бельгії – 11,3, Англії – 5,8, Швейцарії – 5,1, Франції – 4,5, Німеччині – 4,2, Данії – 2,6 кг. «Через недостатню кількість проведених заходів захисту рослин від хвороб, шкідників і бур’янів, наприклад у 2003 році втрати врожаю у вартісному виразі становили 860 млн.дол. США», - зауважила Олена Антонівна.
Що робитимемо
Учасники наради погодилися з необхідністю чіткого виконання узгоджених графіків по закупівлі добрив для проведення комплексу весняно-літніх польових робот.
У зв’язку з тим, що нині часткової компенсації вартості добрив не передбачається, присутнім запропоновано підписати Меморандум про узгодження дій між сільгоспвиробниками та вітчизняними хімічними підприємствами. Також розглянуто питання укладання довгострокових угод між хімічними підприємствами, постачальниками і аграріями, в яких зафіксовано обов’язки і відповідальність сторін та визначені правила гри на внутрішньому ринку мінеральних добрив.
Оксана Шаповал
