Аграрний тиждень. Україна
» » » Щоби жити на чистій планеті
» » » Щоби жити на чистій планеті

    Щоби жити на чистій планеті


    «Агроекологія в сучасних складних екологічних і економічних умовах визначає стратегію розвитку аграрного виробництва, спрямовану на збереження і відтворення ґрунтових, водних і біологічних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища та забезпечення людей високоякісними продуктами харчування. Це і є на сьогодні пріоритетними завданнями діяльності нашого інституту».

     

    На цьому наголосив, звертаючись до учасників міжнародної конференції «Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві», Орест Фурдичко, директор Інституту агроекології Національної академії аграрних наук України. І, як належить господарю, що приймає дорогих йому гостей, досить стисло розповів про ті напрацювання, яких досягли науковці інституту за 20 років його снування, не забувши представити працівників рідного колективу.

    На переконання Ореста Івановича, неможливо розпочинати нові справи та бути достойним продовжувачем починань без знання історії, розуміння ідеології і поваги колег-однодумців. Тому до участі у ювілейній конференції керівник наукової установи запросив колишніх її керівників, а це – академіки Олексій Созінов і Володимир Патика, колеги-фахівці з Росії, Білорусі, Угорщини, Казахстану, Німеччини, а також директори багатьох інститутів системи НААН.

    Варто нагадати, що рівно 20 років тому, у 1992-му, при Українському філіалі Центрального науково-дослідного інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства був створений Інститут агроекології та біотехнології УААН. А його першим керівником став О. Созінов, який завдяки своїй праці й досягненням нині справедливо вважається патріархом аграрної науки і фундатором агроекологічної науки. Олексій Олексійович, академік НАН України і НААН України, й досі є почесним директором тепер уже Інституту агроекології НААН.

    «Наукою, яка покликана формувати нову філософію агросфери, є агроекологія. Саме вона вирішує не лише проблеми аграрного виробництва і збереження довкілля, а й створює умови для кращого життя наступних поколінь і відродження традиційних духовних цінностей українського села». Ці слова академіка Созінова є пророчими. А щоби суть сказаного не була
    забутою, цитата доречно прикрашає актову залу інституту. Відомий академік, приїхавши на урочистий форум, був дуже зворушений, побачивши і сказані ним колись слова, і тих, з ким йому свого часу довелось працювати.

    У перший день роботи конференції в актовій залі, як ніколи в інші дні, було святково й урочисто. Друзі та гості прийшли й приїхали не тільки поділитись своїми науковими досягненнями, а й привітати колег із ювілеєм їхньої установи.

    Зокрема, теплі слова привітання науковцям Інституту агроекології з нагоди його 20-річчя висловив перший віце-президент НААН Василь Петриченко. А ще наголосив: «Саме життя вимагає сьогодні через призму того, що відбулося в АПК, змінити відношення і ставлення до ведення землеробства в агрохолдингах, агрокомпаніях. А це – досить велика територія земель, що є в обробітку: більше 10 мільйонів гектарів. Ще у 90-х роках землеробство базувалось на пшениці, ячменеві, кукурудзі й горохові. А в землеробстві 2011-2012 років кардинально змінився пріоритет культур. Сьогодні на першому місці за валовим виробництвом зерна – кукурудза, пшениця – на другому, а на третє виходить соя. Отже, ми – науковці - маємо внести свої корективи, сформувати зовсім інші підходи до концепції, до доктрини сталого розвитку екосистем. За останні 22 роки родючість ґрунтів, за даними Інституту ґрунтознавства і агрохімії, зменшилась на 29%! Якщо ми так і далі будемо господарювати, то у прийдешніх поколінь виникне багато екологічних проблем».

    Які саме і чи є шляхи їх вирішення? Про це і дискутували впродовж двох днів учені. Але першого, більш святкового дня, було чимало привітань, приємних слів і гарних побажань на адресу колективу інституту. Були квіти і подарунки. Були посмішки, рукостискання і обійми. Були й нагороди кращим із кращих.

    А головне, що свій 20-літній ювілей аграрії-екологи відзначили у колі своїх однодумців, у колі тих людей, які присвятили себе високій справі – розв’язанню проблем екології і охорони навколишнього природного середовища. Адже погодьтесь, всі ми хочемо дихати чистим повітрям, пити чисту воду, народжувати і виховувати здорове покоління. Словом, жити на чистій планеті.

                                                                                                                                   Наталія ЛЮПИН





    Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

Щоби жити на чистій планеті


«Агроекологія в сучасних складних екологічних і економічних умовах визначає стратегію розвитку аграрного виробництва, спрямовану на збереження і відтворення ґрунтових, водних і біологічних ресурсів, охорону навколишнього природного середовища та забезпечення людей високоякісними продуктами харчування. Це і є на сьогодні пріоритетними завданнями діяльності нашого інституту».

 

На цьому наголосив, звертаючись до учасників міжнародної конференції «Екологічна безпека та збалансоване природокористування в агропромисловому виробництві», Орест Фурдичко, директор Інституту агроекології Національної академії аграрних наук України. І, як належить господарю, що приймає дорогих йому гостей, досить стисло розповів про ті напрацювання, яких досягли науковці інституту за 20 років його снування, не забувши представити працівників рідного колективу.

На переконання Ореста Івановича, неможливо розпочинати нові справи та бути достойним продовжувачем починань без знання історії, розуміння ідеології і поваги колег-однодумців. Тому до участі у ювілейній конференції керівник наукової установи запросив колишніх її керівників, а це – академіки Олексій Созінов і Володимир Патика, колеги-фахівці з Росії, Білорусі, Угорщини, Казахстану, Німеччини, а також директори багатьох інститутів системи НААН.

Варто нагадати, що рівно 20 років тому, у 1992-му, при Українському філіалі Центрального науково-дослідного інституту агрохімічного обслуговування сільського господарства був створений Інститут агроекології та біотехнології УААН. А його першим керівником став О. Созінов, який завдяки своїй праці й досягненням нині справедливо вважається патріархом аграрної науки і фундатором агроекологічної науки. Олексій Олексійович, академік НАН України і НААН України, й досі є почесним директором тепер уже Інституту агроекології НААН.

«Наукою, яка покликана формувати нову філософію агросфери, є агроекологія. Саме вона вирішує не лише проблеми аграрного виробництва і збереження довкілля, а й створює умови для кращого життя наступних поколінь і відродження традиційних духовних цінностей українського села». Ці слова академіка Созінова є пророчими. А щоби суть сказаного не була
забутою, цитата доречно прикрашає актову залу інституту. Відомий академік, приїхавши на урочистий форум, був дуже зворушений, побачивши і сказані ним колись слова, і тих, з ким йому свого часу довелось працювати.

У перший день роботи конференції в актовій залі, як ніколи в інші дні, було святково й урочисто. Друзі та гості прийшли й приїхали не тільки поділитись своїми науковими досягненнями, а й привітати колег із ювілеєм їхньої установи.

Зокрема, теплі слова привітання науковцям Інституту агроекології з нагоди його 20-річчя висловив перший віце-президент НААН Василь Петриченко. А ще наголосив: «Саме життя вимагає сьогодні через призму того, що відбулося в АПК, змінити відношення і ставлення до ведення землеробства в агрохолдингах, агрокомпаніях. А це – досить велика територія земель, що є в обробітку: більше 10 мільйонів гектарів. Ще у 90-х роках землеробство базувалось на пшениці, ячменеві, кукурудзі й горохові. А в землеробстві 2011-2012 років кардинально змінився пріоритет культур. Сьогодні на першому місці за валовим виробництвом зерна – кукурудза, пшениця – на другому, а на третє виходить соя. Отже, ми – науковці - маємо внести свої корективи, сформувати зовсім інші підходи до концепції, до доктрини сталого розвитку екосистем. За останні 22 роки родючість ґрунтів, за даними Інституту ґрунтознавства і агрохімії, зменшилась на 29%! Якщо ми так і далі будемо господарювати, то у прийдешніх поколінь виникне багато екологічних проблем».

Які саме і чи є шляхи їх вирішення? Про це і дискутували впродовж двох днів учені. Але першого, більш святкового дня, було чимало привітань, приємних слів і гарних побажань на адресу колективу інституту. Були квіти і подарунки. Були посмішки, рукостискання і обійми. Були й нагороди кращим із кращих.

А головне, що свій 20-літній ювілей аграрії-екологи відзначили у колі своїх однодумців, у колі тих людей, які присвятили себе високій справі – розв’язанню проблем екології і охорони навколишнього природного середовища. Адже погодьтесь, всі ми хочемо дихати чистим повітрям, пити чисту воду, народжувати і виховувати здорове покоління. Словом, жити на чистій планеті.

                                                                                                                               Наталія ЛЮПИН





Схожі новини
  • №4 (259)
  • №42 (254)
  • №38 (250)
  • №35 (247
  • Молока стало меньше

  • Додати комментар
    Кликните на изображение чтобы обновить код, если он неразборчив

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.