До Європи з новими стандартами

На шляху інтеграції України до Європейського Союзу здійснено серйозні кроки щодо гармонізації національних стандартів до міжнародних та європейських. Як відбувається цей процес на зерновому ринку - коментує Наталія Грюнвальд.

 - На сьогодні розроблено один із фундаментальних стандартів ДСТУ3768:2009 «Пшениця. Технічні умови». Він поширюється на зерно м'якої (Triticum acstivum L) і твердої (Тriticum durum Desf) пшениці, призначене для використання на продовольчі та непродовольчі потреби, а також для торгівлі.

         Зважаючи на виняткову важливість цього стандарту та враховуючи такі особливості як широкий діапазон коливань хімічного складу зерна за зонами (Південь - Північ, Захід - Схід) України, недостатньо сучасну агротехнологію вирощування врожаю, проблеми закупівлі сортового посівного матеріалу тощо, прийнято рішення ввести цей ДСТУ строком до 1 квітня 2010 року.

  - Що Ви можете сказати про якісний склад пшениці урожаю-2009?

   - Вичерпну інформацію про якість пшениці цьогорічного урожаю надав Голова Держконтрольсільгосппроду Василь Мельник. Він зазначив, що при валовому зборі пшениці урожаю 2009 року у 21,7 млн. т, на зернові склади на 20 вересня надійшло 8,3 млн. т зерна (на 870 тис. т менше проти відповідного періоду минулого року), і становить 38,2% до обсягу валового збору (на 0,9% більше ніж у 2008 р.).

Склад пшениці урожаю 2009 р., що надійшла на зернові склади за класами

Зауважу: якість цьогорічної пшениці, що надійшла на зернові склади, значно вища порівняно з показниками якості зерна урожаю 2008 року.

- Прокоментуйте, будь ласка, показники цієї таблиці. Які регіони відзначилися найвищою якістю зерна?

- Як бачите, найбільшу кількість складає продовольча пшениця (групи А). Її надійшло 3 млн. 827 тис. т, що становить 46,3% від загальної кількості (при коливанні по областях від 20 до 92%) проти 29% у 2008 році.

Найвищий відсоток надходження продовольчої пшениці у західних областях України - Чернівецькій - 92%, Івано-Франківській - 86%, Хмельницькій - 85%, Житомирській - 82%, Тернопільській - 81%, Волинській - 77 %, Рівненській - 72%, Львівській - 65%.

Однак, загальна кількість надходження пшениці групи А по вище вказаних областях становить лише 0,8 млн. т (загальне надходження - 0,9 млн. т зерна).

Слід відмітити також високу якість пшениці, що надійшла на зернові склади у Луганській, Київській, Сумській, Вінницькій та Черкаській областях, де відсоток продовольчої пшениці становить від 65 до 54.

Найбільш низьке надходження пшениці 1-3 класів у основних зернових областях півдня та південного сходу країни, а саме у Харківській - 20%, Одеській - 29%, Донецькій - 31%, АР Крим - 34%, Полтавській - 36% , Запорізькій - 39%.

Пшениця групи Б, що надійшла на зернові склади, становить 7,2% і коливається по областях від 1 до 19%. Зерно цієї групи може використовуватись в якості високопротеїнової сировини для виробництва комбікормів або для підсортування під час формування помельних партій при виробництві борошна.

Пшениці 6 класу надійшло на зернові склади 3 млн. 773 тис. т (45,7% від загального надходження). Цю пшеницю можна використовувати для виробництва комбікормів і водночас вона має непоганий попит на зовнішньому ринку.

- Чи покращилися в пшениці цьогорічного урожаю такі важливі показники як якість клейковини та масова частка білку?

- Щодо масової частки білку, то в цілому по культурі цей показник становить 11,2% при коливанні від 5,8% до 18,5%, а торік він склав лише 10,3% (при коливанні від 4,0 до 18,2%). Показники ж масової частки сирої клейковини та її якість значно покращилися. Так, середньозважений показник масової частки клейковини у поточному році склав 16% проти 14% у 2008-му.

                                      Якість клейковини

Виходячи з наведених даних, кількість пшениці з клейковиною ІІ групи якості збільшилась з 49,6 до 64,5% за рахунок зменшення пшениці з ІІІ групою якості з 21,0 до 9,5% і з невідмивною клейковиною з 24,6 до 21,2%. Хоча в ряді областей відзначалося надходження пшениці з клейковиною низької якості. Зокрема, в Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській, Одеській, Харківській, Херсонській областях.

- Чим зумовлено зниження якості клейковини?

- Основними причинами низької якості клейковини є відсутність якісного посівного матеріалу, недотримання правил агротехнологій, несприятливі погодні умови тощо.

Також до цього призводить масове поширення клопа-черепашки не лише у південних і центральних областях, а й на півночі країни. На мою думку, причиною цьому є відсутність загальнодержавної програми по боротьбі з даним шкідником. При середньозваженому показнику пошкодження зерна клопом-черепашкою 3,6% (у 2008 році він становив 4,6%), у таких областях як Луганська, Харківська, Дніпропетровська, Запорізька цей показник становить від 5,3% до 7,6%, а окремі партії пшениці надходили з зерном, пошкодженим клопом-черепашкою від 40 до 80%.

- Що можна сказати про інші показники якості пшениці цьогорічного урожаю?

- Відсутність у поточному 2009 році значних і затяжних опадів під час збирання урожаю зумовило низький вміст пророслих зерен, середньозважений показник у цілому по культурі становить 1,3%. Лише у Черкаській та Сумській областях цей показник був 4,4 та 4,9% відповідно. Окремі партії у Кіровоградській, Полтавській, Харківській та Черкаській областях надходили з вмістом пророслих зерен від 45,5 до 63,3%.

У цілому пшениця надходила середньої сухості з середньозваженою вологістю 13,6%, за виключенням Житомирської, Львівської, Тернопільської та Хмельницької областей, з яких зерно надходило переважно у вологому та сирому стані.

Зерно пшениці відзначалося високою натурністю. Середньозважений показник у цілому по культурі становив 754 г/л, з високим числом падіння - 237 с.

   Показник склоподібності, як і у 2008 році, становить 35% при коливаннях по партіях від повністю мучнистих до 90%. Лише у Волинській, Івано-Франківській, Луганській, Миколаївській та Чернівецькій областях у цілому по культурі показник склоподібності перевищив 40%, що відповідає вимогам до пшениці при її переробці на борошно.

     Середньозважений показник вмісту сажкового зерна незначний і становить 0,5%. Лише у Полтавській області він сягає 3,2%.

На зернові склади надійшло 69,6 тис. т некласної пшениці, в основному за вмістом пророслих, сажкових і фузаріозних зерен.

- А як відрізняється класифікація пшениці за новим стандартом від  попередньої?

- За новим стандартом класифікація пшениці більш точно відображає фактичну якість та розподіляє за можливими напрямами її використання, але потребує внесення уточнень та змін.

Так, внесена пропозиція у 5 класі показник натури змінити на 690 г/л. Для забезпечення стійкого зберігання допустимий вміст пророслих зерен у 3 класі зменшено до 3%; відповідно до європейських норм вміст сміттєвої домішки у 6 класі зменшено до 3%. Також буде детально описано методику визначення невиповненого зерна, порядок визначення домішок, зерен із забарвленим зародком та класифікацію зерна з вмістом зернової домішки понад 15%.

                                                  Спілкувалася Дарина ПОЛІЩУК

Схожі новини

Додати комментар

Додати

Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.