- Виробничо-технологічні лабораторії ТОВ СП «НІБУЛОН» надають послуги з визначення показників якості пшениці
- ПРО СТАНДАРТ НА ПШЕНИЦЮ
- Про стандарт на пшеницю
- До Європи з новими стандартами
- З офіційних джерел. Новий стандарт на пшеницю
Новий стандарт і карта якості зерна урожаю-2009
Для цього можна використати матеріали обстеження зерна врожаю 2008 року, проведеного обласними Держхлібінспекціями.
Аналіз результатів обстеження якості пшениці показує: на СЗС згідно ДСТУ 3768:2004 пшениці 1-4 класів надійшло близько 48%, що практично по білку відповідає вимогам 1-3 класів нового стандарту на пшеницю.
Якщо аналізувати надходження пшениці за показниками „вміст сирої клейковини та її якість", то можна зробити висновок: значні обсяги минулорічного зерна були з невисоким вмістом клейковини, мали низьку її якість або і зовсім були з невідмивною клейковиною. Прирівнюючи якість пшениці нового урожаю до якості урожаю 2008 року й використовуючи новий стандарт, можна припустити, що із загальної кількості пшениці вимогам продовольчої (тобто такої, що відповідає вимогам для переробки на борошно і буде класифікуватися 1-3 класом згідно нового стандарту) відповідатиме близько 30 відсотків.
Із усієї пшениці, що надійшла на СЗС, близько 45% було з ІІІ групою якості та невідмивною клейковиною. Основна кількість пшениці з невідмивною клейковиною надходила у південних областях і становила: у Кіровоградській - 73,4% від надходження, у Херсонській - 64,3%, у Запорізькій - 52,3%, у Одеській, Миколаївській та Дніпропетровській - 37,7%.
Значне надходження пшениці з ІІІ групою якості мало місце в Дніпропетровській, Одеській та Донецькій областях (наявність такого зерна становила 39-59 %).
Основна причина низької якості клейковини у згаданих областях - пошкодження зерна клопом-черепашкою (від 3 до 10%). До речі, з південних регіонів, де це явище вже стало „традиційним", клоп-черепашка впевнено просувається у центр і деякі північні області (Луганська, Черкаська, Харківська). Практично повна відсутність боротьби з цим шкідником робить з регіональної проблеми проблему загальнонаціональну. Без її кардинального вирішення розмови про поліпшення якості клейковини так і залишаться розмовами.
Наявність цього фактору значно знижуватиме якість пшениці та переводитиме її в групу Б.
Важливим для характеристики якості пшениці є показник числа падання, що залежить від умісту пророслих зерен. Якість зерна останніх років свідчить, що цей показник стурбованості не викликає і становить в середньому 213 с.
Аналогічна ситуація і по показнику „натура": зерно пшениці торік надходило в основному високонатурне - середньозважений показник в цілому по культурі становить 752 г/л, що задовольняє вимоги нового стандарту для 2-3 класів.
Високий вміст сажкового зерна став бідою для окремих регіонів країни. Так, у Дніпропетровській області середньозважений показник такого зерна у цілому по культурі склав більше 8% (у пшениці 6 класу максимально допустимо - 10%).
Викликає стурбованість такий показник як склоподібність, про який усі мовчать, оскільки він цікавить в основному борошномелів через його вплив на вихід борошна. Та в новому стандарті він включений у розподіл зерна за класами.
У 2008 році в цілому по культурі скловидність становила 35% при коливаннях у партіях від повністю мучнистих до 80%. Лише у Одеській та Миколаївській областях в цілому по культурі склоподібність відповідала вимогам борошномелів, тобто перевищувала 40%.
Тож сподіваюсь, що введення нового стандарту вирішить всі суперечні моменти й непорозуміння, пов'язані з ДСТУ 3768:2004 при класифікації зерна та його складуванні, дозволить класифікувати пшеницю не лише за певними показниками, а й за напрямками використання.
Василь МЕЛЬНИК
