ЩОБ НЕ ВИСОХЛИ МЕДОВІ РІКИ УКРАЇНИ

07 May, Розділ Агрополітика / Екологія, переглядів 6 656

Інтеграція. Як відомо, сучасна Україна входить до п'ятірки лідерів з виробництва меду та інших продуктів бджільництва. 500 тисяч пасічників отримують на своїх угіддях до 70 тисяч тонн меду щорічно. Схоже, у пошуках ринків збуту Україна може «підсолодити» життя багатьох держав.

ІСТОРІЯ БДЖІЛЬНИЦТВА. Вона сягає своїм корінням сивої давнини. На території Русі бортництво, а пізніше – бджільництво – як промисел простежується з 10 століття нашої ери. Цьому виду діяльності сприяли й природні кліматичні умови на наших землях, достаток медоносів у лісових масивах, луках і степах, саме тому бджільництвом у цей період займалися майже всі селяни. До появи цукру мед був єдиним солодким продуктом. Віск широко застосовувався в домашньому господарстві для освітлення і здійснення релігійних обрядів. Продукти бортництва, без перебільшення, відігравали величезну роль в розвитку торгівлі Київської Русі з країнами Європи і Грецією.
Значний внесок у поступ солодкої галузі далеко за межами нашої країни зробили українські дослідники. Один з них, Петро Прокопович (1775-1850 рр.) став винахідником першого в світі рамкового вулика. Він же заснував першу в Україні школу бджільництва, де мав змогу навчатися простий люд. Прокопович вважав бджільництво найприбутковішою галуззю сільського господарства і на власному досвіді це довів: за роки діяльності він став досить заможною людиною. Зараз на Чернігівщині збудовано пам'ятник видатному бджоляреві, його ім'ям названо Український інститут бджільництва.

ОСОБЛИВЕ СТАВЛЕННЯ. Здавна в Україні бджола вважалася священною комахою. Це створіння і справді не може нікого залишити байдужим: викликає і цікавість, і захоплення, і здивування, і навіть побоювання. Спостерігаючи за життям бджолиної сім'ї, людина знаходила в ньому багато повчального і для себе.
Минали часи, і бджола поступово ставала більш зрозумілою людям, вони вже тримали їх у саморобних коробах, ближче до свого дому. У народі вважають, що саме Зосим і Савватій навчили людей правильно утримувати свою пасіку. Саме за життя цих святих, у 15 столітті, крилаті трудівниці почали «приручатись». Тому і не дивно, що на іконах їх зображали з різноманітним знаряддям праці того часу: драбиною, мотузкою, навіть сокирою чи ножем. У давнину при вході на пасіку обов'язково висіла ікона з ликами Зосима і Савватія, а пасічник, не помолившись, не починав своєї праці.

РОЗВЕДЕННЯ БДЖІЛ. Україна – одна з небагатьох держав світу, що мають розвинене бджільництво. А це забезпечує виробництво не лише достатньої кількості меду, а й воску, квіткового пилку, маточного молочка, прополісу, бджолиної отрути для фармацевтичної, харчової, парфюмерно-косметичної та інших галузей української економіки та для експортних потреб.
Особливість бджільництва України – загалом – медово-запилювальний напрям. Це, насамперед, стосується Південного, Східного, Центрального та Північного регіонів. Перші три забезпечують запилення соняшнику, гречки, інших культур, Західний спеціалізується на розведенні карпатських бджіл. Пакети та матки бджіл частково реалізують в Україні, але більшість – у країнах ближнього зарубіжжя: Росії, Білорусі, Польщі.
Розводять у нас три породи бджіл: українську степову, карпатську і поліську. Упродовж всієї історії України-Руси, включаючи й сучасну Україну, основу місцевих порід бджіл складали українські степові, карпатські, поліські та кримські гірські бджоли. Концепцією племінного бджільництва передбачено чистопородне розведення у відповідних ареалах українських степових і карпатських бджіл з можливим відновленням поліської популяції.
Україна входить до п'ятірки провідних «медових держав» як за валовим обсягом, так і за споживанням меду на душу населення.

«МЕДОВА» ПРОДУКЦІЯ. Ринок організації збуту продукції, на думку експертів, в Україні не діє. В силу цих обставин пасічники не зацікавлені у збільшенні обсягів виробництва, тому потенційні можливості галузі реалізуються на 10-15%. Споживання меду на 1 людину в Україні становить 1,2 кг, в Греції – 1,4 кг, в Австрії – 1,6 кг, у Німеччині – 1,1 кг, в Японії – 0,3 кг. Цікаво, що Україна споживає власний мед, тоді як Австрія імпортує 31% продукту, Німеччина – 83%, Японія – 93%.
Окрім меду, а це основний продукт бджільництва, чимало виробляється воску, прополісу, маточного молочка, бджолиної отрути. За походженням розрізняють такі види меду: квітковий, падевий і змішані. Віск бджолиний застосовується у медицині, зокрема, входить до складу пластирів, мазі, кремів. Добре всмоктується в шкіру і додає їй гладкого і ніжного вигляду, тому широко застосовується в косметичній медицині. З прополісу виготовляють спиртові напої та емульсії, прополісне молоко й вершкове масло, ефірний екстракт тощо. Прополіс має сильну антимікробну і стимулюючу дію. Маточне молочко – надзвичайно корисне, оскільки містить білки й амінокислоти, проте менш доступне. Японський вчений Кусіма, вивчаючи цей продукт, довів, що він стримує процеси старіння. Бджолина отрута, зважаючи на давнє використання її в лікувальних цілях, знаходить своє застосування переважно у нетрадиційній медицині.

Галина ІВАНЧЕНКО