- Вітчизняні ветеринари ліквідували майже всі найнебезпечніші хвороби тварин в Україні
- Держветфітослужба: В Україні практично побороли туберкульоз тварин
- В Україні зареєстровано три осередки захворювання тварин на туберкульоз
- Можна спокійно споживати вітчизняну агропродовольчу продукцію
- ПРЯМА МОВА...Микола ЛЯПУНОВ
Обережно: туберкульоз!
Р. Кох (R. Koch, 1882), виокремивши збудник туберкульозу, вважав, що захворювання і у людей, і у тварин та птахів спричиняється одним і тим самим мікробом. А вже пізніше погодився з Рівольта (Rivolta, 1899), який припустив, що збудник пташиного туберкульозу не ідентичний збуднику людського туберкульозу.
Більше того, в 1901 році на Лондонському туберкульозному конгресі Кох зробив доповідь, в якій, всупереч своїм попереднім поглядам, стверджував: туберкульоз людей не тотожний туберкульозу великої рогатої худоби і не може бути перенесений від хворих на туберкульоз тварин на людей, тож немає необхідності оберігати їх від зараження.
Конгрес визнав три типи туберкульозних мікобактерій, охарактеризував кожну із них як окремий різновид, що володіє характерними відмінностями при паразитуванні у ссавців і птахів. Але після цього з'явились непоодинокі повідомлення, що не співпадали із заявою Коха і рішенням конгресу, які доводили, що типи збудників туберкульозу людини і ВРХ є різновидами одного і того ж мікроба.
З численних літературних джерел відомі докази інфікування людини туберкульозними мікобактеріями через різні продукти, взяті від туберкульозних тварин (сире молоко, м’ясо) та птахів. За даними професора Матвєєва, з 1356 людей різного віку, хворих на туберкульоз, встановлено збудника людського виду у 55,7%, бичачого виду – у 42,6% і у 1,7% - обох видів. За даними вченого, бичачим видом також заражаються коти і собаки. А Вишневський описує зараження курей збудником бичачого виду туберкульозу.
На початку 90-х минулого століття нами було зафіксовано, що хворий на відкриту форму туберкульозу фельдшер ветмедицини три роки поспіль купував здорових корів, які за рік ставали хворими на туберкульоз. Тобто, збудником хвороби для тварин був людський вид мікобактерій туберкульозу, яким їх заражав хворий на туберкульоз фельдшер.
Це стало поштовхом для вивчення нами (мною і моїми учнями: Козловим В.С., Дяченком А.М., Кравченком Н.О., Микитиним О.О. – ІСГМ НААН) даної проблеми. Ми вивчали можливість зараження людей, ВРХ і птахів «невластивими» для них збудниками туберкульозу. Одну групу телят ми заражали бичачим видом, другу - людським, а третю – пташиним видом; курей: одну групу – пташиним видом, іншу – бичачим і ще групу – людським. У третьому варіанті в такій же послідовності вивчали морських свинок, які чутливі до людського виду мікобактерій туберкульозу: одну групу заражали людським видом, другу – бичачим, а третю – пташиним.
В результаті проведених дослідів нами встановлено, що при тривалому перебуванні в організмі невластивого для них господаря - у змінених умовах середовища перебування - типово патогенні мікобактерії туберкульозу із стійко сформованими властивостями поступово проявляють нові, включаючи видові того виду тварин і птахів, а також людей, в організмі яких вони перебувають.
Нами чітко доведено: всі еволюційно створені види мікобактерій є похідними єдиного збудника із закладеними в геномі кожного з них властивостями життєздатності в організмі людей, різних видів тварин і птахів. Це дозволяє мікобактеріям перебувати в організмі невластивого хазяїна і спричиняти захворювання.
Ці дослідження мають загальнобіологічне і соціальне значення із захисту людей, особливо дітей, від туберкульозу, який передається людям як від хворих на туберкульоз людей, так і від хворих тварин і птахів. І навпаки, від хворих на туберкульоз людей - тваринам і птахам.
Одержані нами дані свідчать про можливість і необхідність попередження захворювання людей, тварин і птахів на туберкульоз. Але в даному напрямі майже нічого не проводиться. Більшості людей нічого не відомо про куплене молоко як на стихійних ринках, так і в молочних кіосках і магазинах, яке є збірним, закупленим у приватному секторі, і свідоцтва про дослідження цього молока на туберкульоз не надаються. Також невідомо - чи з пастеризованого молока виготовлені молочні продукти? А якщо проводиться пастеризація, то де і ким вона контролюється.
Проведеними дослідами встановлено, що мікобактерії туберкульозу в білці яєць гинуть після кип’ятіння впродовж 5 хвилин, а в жовтці – 7 хвилин. Чи знають про це люди і чи враховують ці відомі факти, готуючи для споживання названі продукти?
Також необхідно враховувати, що курей на туберкульоз в населених пунктах не досліджують. Захворювання птиці у приватному секторі не поодинокі, а знесені яйця можуть бути контаміновані мікобактеріями туберкульозу. До того ж люди з відкритою формою туберкульозу, які доглядають тварин і птахів, в свою чергу, заражають їх мікобактеріями туберкульозу.
Туберкульоз – важке захворювання, тож треба пам’ятати про ризики і робити все можливе, щоб запобігти інфікуванню і людей, і тварин.
Володимир РОМАНЕНКО,
академік НААН,
зав. лабораторії імуногенетики
Інституту ветеринарної медицини, м. Київ
