- Вітчизняні ветеринари ліквідували майже всі найнебезпечніші хвороби тварин в Україні
- Держветфітослужба: В Україні практично побороли туберкульоз тварин
- В Україні зареєстровано три осередки захворювання тварин на туберкульоз
- Обережно: туберкульоз!
- ПРЯМА МОВА...Микола ЛЯПУНОВ
Можна спокійно споживати вітчизняну агропродовольчу продукцію
Нещодавно минуло 15 років з моменту оголошення в Україні пандемії туберкульозу, а питання комплексної профілактики і протидії цьому захворюванню не втрачають актуальності й донині. Дані офіційної статистики красномовно свідчать: кількість хворих людей, особливо серед так званих незахищених верств населення, на жаль, суттєво не змінюється.
Передусім причинами такого стану справ спеціалісти вважають низький соціальний рівень суспільства. Недаремно ж туберкульоз вважається соціально-економічною і найпоширенішою інфекційною хворобою, яка є проблемою в багатьох країнах світу. Оскільки джерелом інфекції для населення, крім хворої на туберкульоз людини, може бути також хвора на цю інфекцію худоба, її м'ясо та молоко, «одними з першочергових завдань для державної служби ветеринарної медицини в Київській області ми бачимо звільнення тваринницьких господарств на території регіону від лейкозної та туберкульозної інфекції та споживання якісної та безпечної продукції населенням Київщини», - вважає очільник обласної державної служби ветеринарної медицини, головний державний інспектор ветеринарної медицини Київської області Микола Ляпунов.
- Тому невипадково, - підкреслює Микола Васильович, - на останніх засіданнях надзвичайної протиепізоотичної комісії при Київській обласній держадміністрації ми планомірно виносимо на розгляд питання ходу виконання протиепізоотичних заходів з метою протидії захворюваності на туберкульоз і лейкоз серед сільськогосподарських тварин і птиці усіх без виключення господарств різних форм власності, в т.ч. підсобних індивідуальних господарств власників у приватному секторі.
Оскільки проблема боротьби з туберкульозом і лейкозом є спільною як для медиків, так і ветеринарів, у комісії плідно працюють заступник головного державного санітарного лікаря Київської обласної СЕС Валерій Майборода, директор Регіональної державної лабораторії ветеринарної медицини в Київській області Лідія Коваленко, голови надзвичайних протиепізоотичних комісій на місцях, голови райдержадміністрацій, міськвиконкомів, інших органів державної влади, представники всіх зацікавлених служб. Ніхто не стоїть осторонь.
- Варто зазначити, що за період моєї роботи в області, - продовжує Микола Ляпунов, - а це вже понад 4 роки, нам вдалося зберегти весь колектив професіоналів ветеринарної служби області, які злагоджено працюють на спільний результат. І сьогодні дуже приємно, що наша мета щодо отримання статусу області, вільної від цих небезпечних інфекцій, до кінця 2010 року буде обов'язково досягнута.
Як ви знаєте, туберкульоз (сухоти) - інфекційна хвороба, яка викликається мікобактеріями туберкульозу та характеризується утворенням специфічних гранульом у різноманітних органах і тканинах (найчастіше в легенях) і складною клінічною картиною. Туберкульоз супроводжував людство з давніх-давен. Ще у залишках кісток древніх людей знаходили сліди туберкульозного ураження, а опис хвороби - у єгипетських ієрогліфах, старих перських книгах, індійських ведах. У вавілонських законах Хаммурапі (поч. II ст. до н. е.) навіть було встановлено право чоловіка на розлучення з жінкою, яка захворіла на сухоти. Описували це захворювання великі древньогрецькі та древньоримські вчені Аристотель, Гіпократ і Гален.
З літописів нам відомо, що на туберкульоз хворів і Київський князь Святослав Ярославович у 1076 році. І хоча захворювання лікарям було відоме і в середні віки, та лише у 1882 році німецький бактеріолог Роберт Кох довів інфекційну природу туберкульозу. Основними досягненнями в боротьбі з туберкульозом у минулому столітті стали: відкриття французькими вченими Кальметом і Гереном у 1919 році протитуберкульозної вакцини, названої на їх честь - БЦЖ, а також масове проведення флюорографії після відкриття Рентгеном ікс-променів у 1895 році, що дозволило виявляти найперші ознаки захворювання в легенях. Сьогодні у розпорядженні фтизіатрів є значна кількість протимікробних препаратів, антибіотиків, засобів хіміотерапії, що дозволяють при тривалому лікуванні хворих досягти їх одужання.
Потрібно пам'ятати, що мікобактеріями туберкульозу можна заразитися навіть під час розмови з людиною, яка хворіє, бо палички можуть виділятись під час кашлю з харкотинням і слиною. Зараження може відбутися і під час безпосереднього контакту з хворим (через поцілунки) і опосередковано - через забруднені предмети вжитку: книжки, рушники, посуд, харчові продукти, особливо молочні тощо. Мікобактерії достатньо стійкі у зовнішньому середовищі. Потрапивши в повітря, вони можуть залишатися у завислому стані до п'яти годин, у продуктах тваринного походження від захворілих тварин (молоці, відвійках, м'ясі або внутрішніх органах) можуть зберігатися більше п'яти місяців. Туберкульозна паличка може вражати всі органи і системи людського організму. Найнебезпечнішими в сенсі розповсюдження хвороби є хворі з легеневими формами туберкульозу. За добу вони можуть виділяти понад один мільярд мікобактерій у навколишнє середовище. Одна хвора людина може інфікувати за рік 10-15 людей.
Згадаймо також про лейкоз (білокрів'я). Це злоякісне захворювання системи крові, яке характеризується переважанням процесів неконтрольованого розмноження клітин кісткового мозку, а іноді появою патологічних вогнищ кровотворення у інших органах та появою значної кількості нехарактерних клітин крові. Лейкози за своїм походженням близькі до пухлин. Лейкоз великої рогатої худоби є вірусним захворюванням з повільним перебігом, простіше кажучи, раком крові тварин вірусного походження. Недуга може легко переноситися кровосисними комахами, комарами і москітами, а також при вживанні в їжу продуктів від хворих тварин. У них відбуваються зміни якісних характеристик молока і м'яса та накопичення шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію на організм.
- Аналізуючи ситуацію щодо розповсюдження туберкульозу та лейкозу ВРХ в області, - підкреслює керівник обласної державної служби ветмедицини, - потрібно однозначно сказати: для Київщини це був найбільший тягар у сенсі наявності хворих тварин загалом, але за останні роки спостерігається позитивна тенденція щодо їх планомірного зменшення.
Прихованих від обліку або господарств з нез'ясованою епізоотичною ситуацією в області нині немає. Якщо порівняти кількість господарств, де утримувалася хвора худоба, то ще у 1996 році таких по туберкульозу було 57, а по лейкозу - 140. Вже на початок 2010 року зусиллями фахівців нашої служби, спрямованими на оздоровлення тварин від цих недуг у кожному окремому господарстві, завдяки розробленому комплексу ветеринарно-санітарних заходів вдалося кардинально змінити статистику в кращий бік. І сьогодні в області залишилося лише одне господарство, неблагополучне по туберкульозу; по лейкозу таких залишилося 18 у дев'яти районах Київщини (по три в Яготинському та Фастівському, по два в Білоцерківському, Кагарлицькому, Обухівському, Києво-Святошинському та Поліському і по одному господарству в Бориспільському та Броварському районах).
Фахівці служби активно приймають участь у науковому пошуку новітніх засобів боротьби з лейкозами у людини. На базі агрофірми «Нова Україна» Яготинського району нами проводиться випробування ветпрепарату «Лейкозав» у системі оздоровчих заходів ВРХ від лейкозу. Робота має безпосередній зв'язок із відкритим нещодавно Міжвідомчим державним центром інноваційних технологій, результатом якої, як сподіваються розробники, має стати успішна боротьба з лейкозами у людини.
- Приємно констатувати, що, працюючи на чолі команди справжніх професіоналів своєї справи, - каже Микола Васильович Ляпунов, - можна впевнено стверджувати: ми піклуємось про здоров'я тварин і людей, тож і дорослі, і діти можуть спокійно споживати вітчизняну агропродовольчу продукцію.
