Аграрний тиждень. Україна
» » » НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ
» » » НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ

    НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ


    altПредставники аграрних навчальних закладів України, Науково-методичного центру аграрної освіти та співробітники Мінагрополітики України взяли участь у міжнародному семінарі на базі учбових закладів м. Відень (Австрія) та м. Цолікофен (Швейцарія).

    Адаптація до Болонської системи освіти. Ключовими стали теми, присвячені впровадженню Болонського процесу, обговоренню нової тенденції в освіті – навчання впродовж життя, мобільності студентського та викладацького складу.

    У ВНЗ, які відвідала українська делегація, надзвичайно велику увагу надано висвітленню питання переваг і недоліків упровадження Болонської кредитно-модульної системи й адаптації навчального процесу до вимог Болонської конвенції. Так, в університеті природних ресурсів та прикладних природничих наук у Відні своїм баченням цієї проблематики поділилася координатор і член робочої групи з впровадження Болонського процесу в BOKU професор Моніка Зігхардт. «Перехід на навчання відповідно до Болонської угоди не дався нам легко. Ми стикнулися з рядом труднощів. Справа в тому, – пояснила професор Зігхардт, – що рівень бакалавра дозволяє реалізувати набуті знання лише в окремих галузях сільського господарства, оскільки на цьому етапі студента навчають азів наукового бачення, тобто основ методології науки. Професійне наукове бачення формується винятково на етапі здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.»

    Перехід університету на Болонську систему освіти відбувся не так давно – у 2004 році. Тому процес адаптації студентів і викладачів до нової системи ще не завершився. «Незважаючи на це, нам здається, що більшість випускників бакалаврату нададуть перевагу навчанню в магістратурі, а не роботі на виробництві одразу після проходження першого навчального циклу (бакалаврат), бо по-справжньому конкурентоспроможним на ринку праці є освітньо-кваліфікаційний рівень магістра», – наголосила професор Зігхардт.

    За парадигмою, яка відповідає вимогам Болонської угоди, основний акцент зміщується з центрування на викладацькій діяльності та переноситься на навчальний процес студентів. altТож виникає проблема перенавантаження студентів годинами для самостійної роботи і нестачі аудиторних годин для перевірки засвоєних ними знань, умінь і навичок. В університеті з жовтня 2005 року стартувала так звана платформа з навчання за допомогою електронних ресурсів (E-Learning Platform): ті ж самі екзаменаційні тести студент може легко знайти і виконати, а викладач – перевірити в он-лайн режимі. «Електронне навчання не може замінити традиційну освітню практику, та за допомогою електронних ресурсів ми сприяємо розвитку змішаного навчання, тобто поєднуємо можливості новітніх засобів масової інформації з існуючою освітньою практикою», – пояснив керівник Центру навчання за допомогою електронних ресурсів університету BOKU.

    Болонською конвенцією також передбачена можливість навчання впродовж життя, що відкриває перспективу для постійного підвищення кваліфікації за рахунок здобуття післядипломної освіти. Ця умова Болонської угоди успішно втілюється в життя і на теренах України.

                Віденський університет ветеринарної медицини. Єдина академічна ветеринарна інституцієя Австрії і найстаріший ветеринарний ВНЗ у німецькомовних країнах (заснований у 1765 р.). З 1996 року університет територіально перенесено до 21 округу Відня. Понад 1000 співробітників і 2300 студентів залучені до навчального процесу і забезпечені потужною матеріально-технічною базою для успішного оволодіння практичними знаннями, включаючи університет і власну ветеринарну клініку, так звані спін-офф підприємства і філії партнерських організацій з бізнесу.

    Навчальний заклад відповідає всім європейським стандартам, а його випускники є надзвичайно конкурентоспроможними на міжнародному ринку праці. До речі, була спроба об’єднати цей вищий навчальний заклад з іншим корифеєм віденської аграрної освіти – Університетом природних ресурсів та прикладних природничих наук (die BOKU), проте керівництво університету ветмедицини вирішило зберегти за собою право на незалежність і самостійність.

    altВелика увага надається тут розвитку дослідницької діяльності, що, зрозуміло, пов’язано у першу чергу зі специфікою спеціалізації університету. «Дослідниками в нашому університеті є викладачі, а викладачами – дослідники, – зауважив професор Смулдерс з Інституту гігієни м’яса, м’ясних технологій і харчової промисловості. На його думку, такий підхід дозволяє не відривати теорію від практики і робить навчальний процес цілісним і комплексним. В університеті діє Центр підтримки дослідницьких проектів. І українських колег люб’язно запросила до подальшого співробітництва керівник Центру міжнародних зв’язків університету Урсула М. Шобер.

    Фермерське господарство Фріца Рухті. Нас цікавило питання: як таке маленьке господарство (20 га землі, 25 корів і 50 свиней) може виживати в умовах ринку і світової кризи. З відповідей керівника господарства, голови селищної ради, депутата кантону Фріца Рухті, ми зрозуміли, що принципи демократії не можуть допустити ситуації, коли частина нації стає все біднішою у той час, коли інші збагачуються. «Фермери завжди отримували захист від грубих механізмів ринкової економіки. Сьогодні ми не відчуваємо кризи і не потребуємо серйозної підтримки держави, – говорить Фріц Рухті. – Усе це можливо завдяки кооперації.» Ясна річ, що дрібнотоварні невеличкі фермерські господарства не в змозі індивідуально вирішити питання купівлі високовартісної сільськогосподарської техніки, формування великих партій продукції, що реалізуються за вищими цінами, організації переробки, виробництва та збуту продукції.

    Тому об’єднавшись у кооперативи (до речі, пан Рухті є членом трьох кооперативів різного типу), фермери вирішують всі нагальні питання, маючи при цьому постійну підтримку законодавчої та виконавчої влади, доступні кредити, безкоштовні консалтингові та юридичні послуги. Результати кооперації ми побачили на прикладі роботи сироварні. Відпускаючи сир по 7,5 швейцарських франків за 1 кг обслуговуючим кооперативам, сироварні забезпечують собі мінімальну рентабельність (заробітна плата + поточні витрати + витрати виробництва). Обслуговуючий кооператив реалізує продукцію по 18-30 франків. Чистий прибуток при цьому повертається назад у кооператив і використовується на всі потреби за згодою його членів.

    Швейцарський сільськогосподарський коледж. Тут нам розповіли про специфічність та унікальність навчальних планів і програм для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр (за спеціальностями «Сільське господарство», «Лісівництво», «Харчові технології») і магістр («Прикладне сільське господарство», «Лісівничі науки»). Створений на базі Університету прикладних наук у Берні, коледж має надзвичайно потужне матеріально-технічне забезпечення і є рентабельним аграрним навчальним закладом на теренах Швейцарії.

    Нам запропонували тісну співпрацю, взаємодопомогу і взаємопідтримку, обмін передовим науково-практичним досвідом у галузі аграрної освіти між аграрними начальними закладами України, Австрії та Швейцарії.

    Особлива атмосфера Європи. На жаль, ми не змогли побачити всі ті культурно-історичні місця, які зазвичай пропонують відвідати пересічним туристам. Проте, нас не оминула особлива атмосфера Європи. Відень зустрів українську делегацію по-королівськи. Запам’яталися вузькі середньовічні вулички міста і грандіозні будівлі центру австрійської столиці, які нагадують про колишню велич Габсбургів, наповнюючи серця віденців гордістю за свою історію. У пам’яті залишились і відкриті кінні екіпажі – фіакри, що змагаються з таксі за клієнтів. Помірність віденського життя підкреслюється характером щоденного життя знаменитих віденських кафе, де укладають угоди, а на темних дубових столах - порцелянові чашечки з кавою і тістечками.

             Швейцарія відкрила учасникам міжнародного семінару одразу чотири казкових міста: древній Базель, діловий столичний Берн, сонячний аграрний Цолікофен і чарівний альпійський Люцерн. Вразила розміреність і неквапливість у всьому, що роблять швейцарці, так само як і австрійці. Роботу європейці перетворюють на заняття улюбленою справою і тому не шкодують присвятити їй самих себе. Відпочинок для них - суцільне задоволення, яке вдало поєднує і спорт, і прогулянки містом, і сімейні вечері в затишних кав’ярнях. До речі, якщо один із членів вашої великої галасливої родини - собака, він має повне право посидіти з вами за одним святковим столом в одному з ресторанів Берна. Час знаходиться на все, і передусім – на те, щоб жити у повному розумінні цього слова.

                   Тож поїздка до Австрії та Швейцарії виявилася для нас надзвичайно корисною у професійному і пізнавальному плані. Ми ще довго будемо користуватися її результатами, вивчати, порівнювати і застосовувати в своїй роботі.

     

    Борис КУЛІКОВСЬКИЙ,

    керівник відділу НМЦ аграрної освіти

    Мінагрополітики України,

    Катерина БУГЛАК,

    науковий співробітник НМЦ аграрної освіти Мінагрополітики України



    Схожі новини
  • Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
  • Держава націлена дати нове життя українському селу
  • Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
  • МІНІСТР ВІДВІДАВ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • М. ПРИСЯЖНЮК: АГРАРНА ОСВІТА ПОТРЕБУЄ РЕФОРМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В АПК

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.

НА ШЛЯХУ ДО ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПРОСТОРУ ВИЩОЇ ОСВІТИ


altПредставники аграрних навчальних закладів України, Науково-методичного центру аграрної освіти та співробітники Мінагрополітики України взяли участь у міжнародному семінарі на базі учбових закладів м. Відень (Австрія) та м. Цолікофен (Швейцарія).

Адаптація до Болонської системи освіти. Ключовими стали теми, присвячені впровадженню Болонського процесу, обговоренню нової тенденції в освіті – навчання впродовж життя, мобільності студентського та викладацького складу.

У ВНЗ, які відвідала українська делегація, надзвичайно велику увагу надано висвітленню питання переваг і недоліків упровадження Болонської кредитно-модульної системи й адаптації навчального процесу до вимог Болонської конвенції. Так, в університеті природних ресурсів та прикладних природничих наук у Відні своїм баченням цієї проблематики поділилася координатор і член робочої групи з впровадження Болонського процесу в BOKU професор Моніка Зігхардт. «Перехід на навчання відповідно до Болонської угоди не дався нам легко. Ми стикнулися з рядом труднощів. Справа в тому, – пояснила професор Зігхардт, – що рівень бакалавра дозволяє реалізувати набуті знання лише в окремих галузях сільського господарства, оскільки на цьому етапі студента навчають азів наукового бачення, тобто основ методології науки. Професійне наукове бачення формується винятково на етапі здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра.»

Перехід університету на Болонську систему освіти відбувся не так давно – у 2004 році. Тому процес адаптації студентів і викладачів до нової системи ще не завершився. «Незважаючи на це, нам здається, що більшість випускників бакалаврату нададуть перевагу навчанню в магістратурі, а не роботі на виробництві одразу після проходження першого навчального циклу (бакалаврат), бо по-справжньому конкурентоспроможним на ринку праці є освітньо-кваліфікаційний рівень магістра», – наголосила професор Зігхардт.

За парадигмою, яка відповідає вимогам Болонської угоди, основний акцент зміщується з центрування на викладацькій діяльності та переноситься на навчальний процес студентів. altТож виникає проблема перенавантаження студентів годинами для самостійної роботи і нестачі аудиторних годин для перевірки засвоєних ними знань, умінь і навичок. В університеті з жовтня 2005 року стартувала так звана платформа з навчання за допомогою електронних ресурсів (E-Learning Platform): ті ж самі екзаменаційні тести студент може легко знайти і виконати, а викладач – перевірити в он-лайн режимі. «Електронне навчання не може замінити традиційну освітню практику, та за допомогою електронних ресурсів ми сприяємо розвитку змішаного навчання, тобто поєднуємо можливості новітніх засобів масової інформації з існуючою освітньою практикою», – пояснив керівник Центру навчання за допомогою електронних ресурсів університету BOKU.

Болонською конвенцією також передбачена можливість навчання впродовж життя, що відкриває перспективу для постійного підвищення кваліфікації за рахунок здобуття післядипломної освіти. Ця умова Болонської угоди успішно втілюється в життя і на теренах України.

            Віденський університет ветеринарної медицини. Єдина академічна ветеринарна інституцієя Австрії і найстаріший ветеринарний ВНЗ у німецькомовних країнах (заснований у 1765 р.). З 1996 року університет територіально перенесено до 21 округу Відня. Понад 1000 співробітників і 2300 студентів залучені до навчального процесу і забезпечені потужною матеріально-технічною базою для успішного оволодіння практичними знаннями, включаючи університет і власну ветеринарну клініку, так звані спін-офф підприємства і філії партнерських організацій з бізнесу.

Навчальний заклад відповідає всім європейським стандартам, а його випускники є надзвичайно конкурентоспроможними на міжнародному ринку праці. До речі, була спроба об’єднати цей вищий навчальний заклад з іншим корифеєм віденської аграрної освіти – Університетом природних ресурсів та прикладних природничих наук (die BOKU), проте керівництво університету ветмедицини вирішило зберегти за собою право на незалежність і самостійність.

altВелика увага надається тут розвитку дослідницької діяльності, що, зрозуміло, пов’язано у першу чергу зі специфікою спеціалізації університету. «Дослідниками в нашому університеті є викладачі, а викладачами – дослідники, – зауважив професор Смулдерс з Інституту гігієни м’яса, м’ясних технологій і харчової промисловості. На його думку, такий підхід дозволяє не відривати теорію від практики і робить навчальний процес цілісним і комплексним. В університеті діє Центр підтримки дослідницьких проектів. І українських колег люб’язно запросила до подальшого співробітництва керівник Центру міжнародних зв’язків університету Урсула М. Шобер.

Фермерське господарство Фріца Рухті. Нас цікавило питання: як таке маленьке господарство (20 га землі, 25 корів і 50 свиней) може виживати в умовах ринку і світової кризи. З відповідей керівника господарства, голови селищної ради, депутата кантону Фріца Рухті, ми зрозуміли, що принципи демократії не можуть допустити ситуації, коли частина нації стає все біднішою у той час, коли інші збагачуються. «Фермери завжди отримували захист від грубих механізмів ринкової економіки. Сьогодні ми не відчуваємо кризи і не потребуємо серйозної підтримки держави, – говорить Фріц Рухті. – Усе це можливо завдяки кооперації.» Ясна річ, що дрібнотоварні невеличкі фермерські господарства не в змозі індивідуально вирішити питання купівлі високовартісної сільськогосподарської техніки, формування великих партій продукції, що реалізуються за вищими цінами, організації переробки, виробництва та збуту продукції.

Тому об’єднавшись у кооперативи (до речі, пан Рухті є членом трьох кооперативів різного типу), фермери вирішують всі нагальні питання, маючи при цьому постійну підтримку законодавчої та виконавчої влади, доступні кредити, безкоштовні консалтингові та юридичні послуги. Результати кооперації ми побачили на прикладі роботи сироварні. Відпускаючи сир по 7,5 швейцарських франків за 1 кг обслуговуючим кооперативам, сироварні забезпечують собі мінімальну рентабельність (заробітна плата + поточні витрати + витрати виробництва). Обслуговуючий кооператив реалізує продукцію по 18-30 франків. Чистий прибуток при цьому повертається назад у кооператив і використовується на всі потреби за згодою його членів.

Швейцарський сільськогосподарський коледж. Тут нам розповіли про специфічність та унікальність навчальних планів і програм для освітньо-кваліфікаційних рівнів бакалавр (за спеціальностями «Сільське господарство», «Лісівництво», «Харчові технології») і магістр («Прикладне сільське господарство», «Лісівничі науки»). Створений на базі Університету прикладних наук у Берні, коледж має надзвичайно потужне матеріально-технічне забезпечення і є рентабельним аграрним навчальним закладом на теренах Швейцарії.

Нам запропонували тісну співпрацю, взаємодопомогу і взаємопідтримку, обмін передовим науково-практичним досвідом у галузі аграрної освіти між аграрними начальними закладами України, Австрії та Швейцарії.

Особлива атмосфера Європи. На жаль, ми не змогли побачити всі ті культурно-історичні місця, які зазвичай пропонують відвідати пересічним туристам. Проте, нас не оминула особлива атмосфера Європи. Відень зустрів українську делегацію по-королівськи. Запам’яталися вузькі середньовічні вулички міста і грандіозні будівлі центру австрійської столиці, які нагадують про колишню велич Габсбургів, наповнюючи серця віденців гордістю за свою історію. У пам’яті залишились і відкриті кінні екіпажі – фіакри, що змагаються з таксі за клієнтів. Помірність віденського життя підкреслюється характером щоденного життя знаменитих віденських кафе, де укладають угоди, а на темних дубових столах - порцелянові чашечки з кавою і тістечками.

         Швейцарія відкрила учасникам міжнародного семінару одразу чотири казкових міста: древній Базель, діловий столичний Берн, сонячний аграрний Цолікофен і чарівний альпійський Люцерн. Вразила розміреність і неквапливість у всьому, що роблять швейцарці, так само як і австрійці. Роботу європейці перетворюють на заняття улюбленою справою і тому не шкодують присвятити їй самих себе. Відпочинок для них - суцільне задоволення, яке вдало поєднує і спорт, і прогулянки містом, і сімейні вечері в затишних кав’ярнях. До речі, якщо один із членів вашої великої галасливої родини - собака, він має повне право посидіти з вами за одним святковим столом в одному з ресторанів Берна. Час знаходиться на все, і передусім – на те, щоб жити у повному розумінні цього слова.

               Тож поїздка до Австрії та Швейцарії виявилася для нас надзвичайно корисною у професійному і пізнавальному плані. Ми ще довго будемо користуватися її результатами, вивчати, порівнювати і застосовувати в своїй роботі.

 

Борис КУЛІКОВСЬКИЙ,

керівник відділу НМЦ аграрної освіти

Мінагрополітики України,

Катерина БУГЛАК,

науковий співробітник НМЦ аграрної освіти Мінагрополітики України



Схожі новини
  • Відзначили кращих учнів та вчителів своїх підшефних шкіл
  • Держава націлена дати нове життя українському селу
  • Створення кооперативних елеваторів забезпечить стабільну позицію одноосібника на ринку зерна
  • МІНІСТР ВІДВІДАВ СУМСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • М. ПРИСЯЖНЮК: АГРАРНА ОСВІТА ПОТРЕБУЄ РЕФОРМ ДЛЯ СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНОГО КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ В АПК

  • Додати комментар
    reload, if the code cannot be seen

    Забороняється використовувати не нормативну лексику, принижувати інших користувачів, розміщувати посилання на сторонні сайти, та додавати рекламу в коментарях.